Контрольная работа по "Финансовому праву"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Кафедра гуманітарних дисциплін

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: «Фінансове право»

 

 

 

 

 

 

 

Ситуаційне завдання №6

В Національний банк України  надійшов лист від громадянина  Шевченка, в якому він, безпосередньо звертаючись  до голови правління НБУ і співробітникам Департаменту банківського нагляду, вимагає  застосування відповідних заходів  до банку з метою повернення йому суми вкладу та відсотків по ньому  в зв’язку з тим, що банк не виконує  свої договірні зобов’язання.

 

Позиція обвинувачення

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи  тим, що 23.07.2011року між нею та відповідачем було укладено договір банківського депозитного вкладу, на підставі якого  вона передала на депозит грошові  кошти в сумі 30 000 грн., а банк зобов’язався виплатити вказану суму по закінченню договору і виплачувати проценти на вказану суму в розмірі 17% річних, строк депозиту до 28.07.2012 року, після  закінчення строку дії договору вона звернулася до відповідача по питанню  повернення коштів, але їх до цього  часу не одержала, а тому позивач  просила суд стягнути з відповідача  суму депозитного вкладу з нарахованими відсотками в розмірі 34735 грн. 78 коп.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України:

 

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Також у п. 3.3. Положення.

 

Хоча у наведених нормативних актах йдеться і про можливість дострокового повернення депозитів юридичним особам, це дослідження стосується лише фізичних осіб, оскільки саме фізична особа опинилась у складній ситуації, оскільки банк не відповідає на її вимоги повернути депозитний вклад . До того ж не враховуються обставини, які примушують вкладника вимагати повернення своїх коштів – випадки, в яких виникає нагальна потреба в грошах: боргові зобов’язання, зокрема кредитні, хвороба самого вкладника або членів його родини тощо.

 

Отже, згідно з чинним законодавством передбачено обов’язок банків повертати депозитні вклади на вимогу вкладників, строк виплати яких вже настав або у визначений час, або достроково.

 

Позиція виправдовування

 

Представник АКБ «Трансбанк» позов не визнав та пояснив, що між позивачем та банком дійсно було укладено депозитний договір, відповідно до якого позивач внесла на рахунок грошові кошти в сумі 30 000 грн., по закінченню дії договору кошти позивачці не були повернуті, оскільки постановою правління Нацбанку України введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, дію якого продовжено до 01.03.2013 року

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство під мораторієм на задоволення вимог кредиторів розуміється зупинення виконання  боржником грошових зобов’язань  і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих  на забезпечення виконання цих зобов’язань  та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Порядок та умови запровадження  мораторію в банківських установах  регулюються нормами глави 15 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Зокрема, ст. 85 цього закону передбачено, що право запровадження  мораторію, як і право призначення  тимчасової адміністрації банківської  установи, належить НБУ, який під час  призначення тимчасової адміністрації  банку має право повністю або  частково на строк не більше ніж  три місяці ввести мораторій на задоволення  вимог кредиторів банку.

Системне тлумачення наведеної  норми дає підстави стверджувати, що в ч. 1 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»  передбачено два види мораторію: повний – тобто той, який стосується усіх зобов’язань банківської установи перед кредиторами, та частковий  – тобто той, який стосується окремих  зобов’язань банку. Водночас ч. 3 ст. 85 цього закону встановлено, які  зобов’язання банку не можуть бути предметом мораторію. Так, мораторій не поширюється на зобов’язання, які пов’язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, у тому числі виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю працівників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальних допомог у межах встановлених тимчасовим адміністратором лімітів. При цьому необхідно зауважити, що дана норма Закону України «Про банки і банківську діяльність» була викладена у новій редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків» від 24 липня 2009 р., який набрав чинності з 5 серпня 2009 р.

У зв’язку із зазначеним при застосуванні відповідних норм законодавства України про банки  і банківську діяльність варто враховувати  загальноправове визначення мораторію як «відстрочення виконання зобов’язань, що встановлюються державою на певний строк або до припинення обставин надзвичайного характеру; може поширюватись на всі зобов’язання, деякі їх категорії або на окремих боржників» (Юридична енциклопедія, т. 3, с. 770 // Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : «Укр. енцикл.», 2001).

Наведене дає можливість констатувати, що мораторій у банківській  сфері характеризується такими основними  ознаками: 1) він запроваджується  виключно НБУ у разі призначення  тимчасової адміністрації банку; 2) у будь-якому випадку його суб’єктом  є конкретний банк; 3) предмет мораторію  складають усі зобов’язання, стороною яких є банк (за винятком тих, що визначені  ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки  і банківську діяльність»), або ті, які визначені НБУ; 4) мораторій  завжди є тимчасовим явищем.  

Судовий висновок по справі

Так, судом встановлено, що 23.07.2012 року між позивачем та відповідачем в особі начальника відділення № 2 АКБ «Трансбанк» було укладено депозитний договір № 1071-3, відповідно до якого банк прийняв від позивачки грошові кошти на вкладний /депозитний/ рахунок в сумі 30 000 грн. на термін до 28.07.2012 року, що стверджується копією вказаного договору  а.с.10 , не заперечується представником відповідача.

Згідно з п.2.2 договору, банк щомісячно, в останній робочий  день місяця, та по закінченню строку дії  вкладу, нараховує плату за користування вкладом із розрахунку 17 % річних.

А як передбачено п.2.3 договору, сума нарахованих процентів не приєднується до загальної суми вкладу  депозиту . Виплата процентів вкладнику  здійснюється банком по закінченню терміну  дії вкладу разом з сумою вкладу  у день закінчення терміну вкладу, якщо це не робочий день-у перший робочий день після закінчення терміну  вкладу .

В судовому засіданні встановлено, що позивач 31.07.2012 року звернулася до відповідача  з письмовою заявою про повернення їй суми депозитного вкладу з нарахованими відсотками, але по даний час кошти їй так і не було повернуто.

А тому позивач звернулася до суду і просить суд стягнути на її користь депозитний вклад та нараховані відсотки, оскільки строк  дії договору закінчився.

При вирішенні спору суд  виходить з наступного.

 

Так, за ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу /депозиту/ одна сторона /банк/, що прийняла від  другої сторони /вкладника/ або для  неї грошову суму /вклад/, що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові  таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

Згідно зі ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються  законодавством України, нормативно-правовими  актами Національного банку України  та угодами між клієнтом та банком.

Банк зобов'язаний докладати  максимальних зусиль для уникнення  конфлікту інтересів клієнта  банку.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається  на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову  від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до умов укладеного позивачем договору, по закінченню строку розміщення вкладу та відсутності  зобов’язань перед банком за іншими договорами, банк повертає вкладнику  суму вкладу і нараховані проценти.

Суд вважає, що обмеження  щодо повернення вкладів, встановлені  постановами НБУ є безпідставними, оскільки спір повинен бути вирішений  не на підставі підзаконних актів  держави, таких як постанови Правління  НБУ, а на підставі Цивільного кодексу України, який має пріоритет над вищезгаданими підзаконними актами.

Суд також вважає, що підлягають до задоволення і вимоги позивача про виплату відповідачем процентів  згідно умов договору за користування вкладами.

За ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.  
Як вбачається з матеріалів справи, на рахунку позивачки зберігається 4735 грн.78 коп. нарахованих відсотків, а тому вказану суму суд вважає за можливе стягнути на користь позивача. 

В И Р І Ш И В:

 

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» на користь ОСОБА_1 депозитний вклад з нарахованими відсотками в сумі 34735 грн.78 коп. та 120 грн. судових витрат, всього 34855 грн.78 коп.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» на користь держави судовий збір в розмірі 347 грн.

Рішення може бути оскаржене  до апеляційного суду Київської області  через Білоцерківський  міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

 

ДОДАТКИ

 

До ________ районного суду м.___________ адреса:_______________________

 

Позивач: Особа_1, проживаю за адресою:__________________, тел.:_________________

 

Відповідач: Кредитна спілка «ДП», юридична адреса:_________________, тел.:_________________________

 

Позовна заява

 

про стягнення коштів за депозитним договором

 

23.07.2011року між мною  та АКБ «Трансбанк» укладено договір внеску (вкладу) на депозитний рахунок № _________. Згідно з п.п. 1.1 та 1.2 договору, член спілки вносить внесок (вклад) на депозитний рахунок, а банк зобов’язується прийняти внесок члена спілки на депозитний рахунок, нарахувати та сплатити відсотки за використання внеску у розмірі 17 % річних. Відповідно до п. 2.1 договору, усі виплати члену спілки проводяться до 17 числа кожного місяця, а у відповідності до п.п. 5.2,5.3 цього договору, строк його дії складає 12 місяців та закінчується 28.07.2012 року. Пунктом 4.1 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність по цьому договору у відповідності із діючим законодавством. Згідно з квитанціями до прибуткового касового ордеру № 06-0436, № 06-0437, серії 02 АААФ, серії 12 АААБ, серії 01 АААП, серії 02 ААЕ, серії 12 ААБ мною, який є членом спілки, внесено на депозитний рахунок № 080117-01 кошти в сумі 30000 гривень. 23.07.2011року я звернувся до відповідача з проханням повернути мені грошові кошти у повній сумі у зв’язку із закінченням дії цього договору. У чому мені безпідставно відмовлено. Внаслідок цієї відмови відповідачем порушено норми чинного законодавства України, а також моє право власності.

 

Договір № ____

на вклад Депозитний

"___” _________ 20__р                                                                                        м.Київ 

 

Акціонерний банк "_______________" в подальшому "Банк", в особі керуючого (прізвище, імя та по батькові), що діє на підставі довіреності № ____ від "___"_____________20____ р., з однієї сторони, та закрите акціонерне товариство «___________________________», в подальшому "Вкладник", в особі Голови Правління (прізвище, імя та по батькові), що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, надалі "Сторони", уклали цей договір про наступне:

1.Предмет договору

1.1.    Вкладник передає, а Банк приймає на вклад "Депозитний", на умовах цього Договору, грошові кошти в сумі _____________ грн. (сума прописом) до "___"_______________ 20_____ року.

1.2.    Відсоткова ставка по вкладу встановлюється у розмірі ______ % річних.

1.3.    Відсоткова ставка за користування депозитом може змінюватись відповідно до зміни облікової ставки Національного банку України з відповідним повідомленням про це вкладника. У разі незгоди вкладника договір може бути змінений або розірваний згідно з чинним законодавством України.

2. Умови вкладу

2.1.    Вкладник передає грошові кошти Банку шляхом їх безготівкового перерахування на свій вкладний рахунок в АБ "_____________" з власного поточного рахунку.