Склад та структур фондів.Аудит, основні завдання аудиторського контролю

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ 

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ  ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота з дисципліни:

«Фінансове право» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала 

студентка гр. Ез-4.1.

Богдан  Вікторія Вікторівна 
 
 
 
 
 
 

Хмельницький 2012 

ЗМІСТ 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Склад та структура фінансів 

     Фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони формують його життєздатність, його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань і цілей. Щодня ми вступаємо у безліч різноманітних відносин, важливе місце серед яких займають фінанси. Вже давно фінансова діяльність перестала бути привілеєм професіоналів, хоча вони і не втратили своєї провідної ролі у суспільстві. Фінанси - сукупність грошових відносин, пов'язаних з розподілом і перерозподілом ВНП і НД організованих державою і пов'язаних з формуванням на цій основі загальнодержавних Ванду грошових коштів, а також. грошових доходів і нагромаджень суб'єктів господарювання та їх використання для цілей розширеного відтворення, задоволення соціальних і інших потреб суспільства.

     В умовах розвитку ринкової економіки  термін фінанси став використовуватись  в значенні "грошові доходи", "грошові платежі", "грошовий обіг". Разом з тим, паралельно з державними фінансами розвиваються фінанси недержавних підприємств, банківських установ, формуються фінансові ресурси громадян та ін. Виникають акціонерні товариства, фондові ринки, одержують розвиток цінні папери, міжнародні операції та інші важливі напрями розвитку фінансової системи. На протязі наступних сторіч структура, функції і роль фінансів ускладнюються. Важливі зміни в еволюції їх структури відбуваються в останні десятиріччя.

     Фінанси - це діяльність суб'єктів пов'язана  з формуванням, розподілом і використанням  фінансових ресурсів з метою вирішення  поставлених задач. До суб'єктів фінансових відносин відносяться державні органи управління, підприємства і установи, громадяни і групи громадян, іноземні інвестори, міжнародні фінансові організації та ін. Цілі, які ставлять перед собою ті або інші суб'єкти, залежать від сфери їх діяльності, організаційних форм, розвитку відносин з іншими суб'єктами та багатьох інших факторів.

     Фінанси складаються з 3-х взаємозв’язаних  галузей:

      - ринок грошей та капіталу 

      - ринок інвестицій 

      - фінансовий менеджмент 

     Ринок капіталу – це частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позичковий капітал.

     Ринок капіталів виконує такі функції:

     По-перше, об’єднує дрібні, розрізнені грошові  заощадження населення, державних  підрозділів, приватного бізнесу, зарубіжних інвесторів і створює великі грошові фонди.

     По-друге, трансформує грошові кошти в  позичковий капітал, що забезпечує зовнішні джерела фінансування матеріального  виробництва національної економіки.

     По-третє, надає позики державним органам і населенню для вирішення таких важливих завдань, як покриття бюджетного дефіциту, фінансування частини житлового будівництва тощо.

     Ринок грошей — це ринок національної валюти, тобто ринок лише доларів  чи лише гривень. З іншого боку, існування  фінансового ринку, на котрому перебуває в обігу (як товар) низка різних інструментів — гроші, різноманітні цінні папери та їхні похідні (наприклад опціони, ф’ючерси, свопи), певні товари (наприклад золото, платина), сумнівів щодо визначення базового ринку не повинно викликати.

     Інвестиційний ринок — це економічна категорія, що являє собою збалансованість  попиту та пропозиції на інвестиції. Інвестиційний  ринок формує суб’єкт — інвестор, тобто господарюючий суб’єкт, в  якого виникає попит на інвестиції та інвестиційні товари.

       Фінансовий менеджмент - форма управління  процесами фінансування діяльності  підприємства за допомогою методів  та важелів фінансового механізму  або мистецтво управління фінансовою  діяльністю.

       Умови, необхідні для ефективного  функціонування фінансового менеджменту:

      - приватна власність на засоби  виробництва 

      - самофінансування підприємницької  діяльності 

      - ринкове ціноутворення 

      - ринок праці, товарів та капіталу 

      - чітке регламентування державного  втручання в роботу підприємства 

       Матеріальна основа фінансового менеджменту - реальний грошовий обіг, тобто економічний процес, який викликає рух вартості, що супроводжується певним потоком грошових платежів та розрахунків.

       Принципи управління фінансовим  менеджментом:

      1. Принцип фінансової стратегії, що визначає можливість збалансування матеріальних та грошових ресурсів.

      2. Принцип стратегії управління - це виявлення можливостей розширення  виробництва, прогнозування інноваційних  варіантів розвитку, пошук альтернативних  шляхів прийняття рішень, вибір нових шляхів фінансування.

      3. Контроль за виконанням прийнятих  рішень.

      4. Врахування попереднього досвіду  та його екстраполяція на майбутнє.

      5. Орієнтація на екстрений характер  прийнятих рішень.

      6. Визначення непередбачених наслідків  впливу зовнішніх факторів.

       Об’єктом управління фінансового  менеджменту є організація грошового  обігу, постачання фінансовими  коштами та інвестиційними цінностями, основними та оборотними засобами, організація фінансової роботи.

       Суб’єктом управління фінансового менеджменту є загальний вид діяльності, який відображає відношення людей в фінансовій роботі.

       Принципи організації фінансового  менеджменту - це планування, прогнозування,  регулювання, координація, стимулювання, контроль та аналіз.

       З метою управління фінансами підприємств застосовується фінансовий механізм.

     Фінансовий  механізм підприємств – це система  управління фінансами підприємств, яка призначається для організації  взаємодії фінансових відносин і  фондів грошових коштів з метою ефективного  їх впливу на кінцеві результати роботи.

     Функціонування  фінансів пов’язано з такими поняттями  як фінансові відносини, фінансова  діяльність, гроші (рис. 1).

       

     Рис.1 -  Організаційні засади функціонування фінансів 

     Вихідні фінансові категорії – доходи і видатки. Доходи одного з суб’єктів завжди є видатками іншого.

     Характерні  ознаки фінансів:

• обмінно-розподільний характер;
• рух вартості від одного суб’єкта до іншого;
• грошова форма відносин;
• формування доходів і здійснення видатків;
• еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподілу і нееквівалентний перерозподілу.

     Основними у фінансах є відносини розподілу  і перерозподілу. Відносини обміну в прямій формі складаються між  юридичними і фізичними особами  з приводу купівлі-продажу товарів  і послуг. Разом з тим у відносинах розподілу можна помітити елементи обміну, а у відносинах обміну – ознаки розподілу. Наприклад, податки можна розглядати і як метод перерозподілу доходів юридичних та фі­зичних осіб, і як плату суспільства державі за виконання нею установлених функцій і надання відповідних послуг: скільки заплатили, стільки й отримали. У будь-яких відносинах обміну можливі елементи перерозподілу доходів, оскільки ціни, як правило, відхиляються від реальної вартості товарів та послуг; Слід пам’ятати, що в чистому вигляді обмін та розподіл і перерозподіл – це тільки наукові абстракції. У реальному житті все набагато складніше і провести чітке розмежування відносин досить важко, по-перше, і навряд чи доцільно, по-друге.

     Сутність  кожної економічної категорії детально розкривається в її функціях, які характеризують суспільне призначення даної категорії.

     Фінанси виконують дві функції:

     - розподільну;

     - контрольну.

     Суть  розподільної функції полягає в  тому, що фінанси виступають інструментом розподілу і перерозподілу ВВП. Причому вони є основним розподільним інструментом. Крім них, хоч і в значно обмежених рамках, насамперед у сфері перерозподілу, цю функцію можуть виконувати ціни. Причому перерозподіл відбувається внаслідок так званого перекосу цін, коли на товари і послуги одних галузей вони вищі від вартості, а на інші товари і послуги – нижчі. Тобто перерозподіл за допомогою цін відбувається не тому, що цінам цілеспрямовано властива така функція, а навпаки, тому, що в певних випадках вони неточно і неповно виконують функцію виміру вартості. На відміну від цін фінанси насамперед призначені для здійснення розподілу вартості ВВП.

     Крім  того, розподіл і перерозподіл вартості ВВП може відбуватися в результаті кримінальних порушень – крадіжок, зловживань службовим становищем, розкрадання майна підприємств державного сектора, уникнення від сплати податків та ін. Однак, це не економічні методи, і вони є предметом іншої науки – правознавства.

     Обов’язковою  ознакою участі фінансів у економічному житті держави, підприємця чи громадянина є гроші. Без використання грошей у процесах виробництва, у здійсненні державою своїх функцій, задоволенні населенням своїх життєвих потреб не існували б і фінанси. Усі процеси економічного життя, де беруть участь фінанси, мають грошове вираження, тобто оцінку в грошовій формі. Економічне життя держави постійно вимагає створення грошових фондів для задоволення різноманітних потреб. Обсяг цих фондів кількісно та якісно характеризує масштаби діяльності й фінансові можливості країни, господарської структури, громадянина. Ці фонди, власне, і є фінансами.

     Отже, фінанси слід розглядати як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської  діяльності, надання різноманітних  послуг населенню з боку держави. забезпечення виконання державою її функцій. У кінцевому підсумку метою функціонування фінансів є досягнення високого рівня добробуту як держави, так і окремого громадянина.