Статистика житлових умов населення

 

 

 

 

 

 

 

«Статистика житлових умов населення»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………...

 

1 Статистика житлових  умов і побутового обслуговування  населення………

 

2.Характеристика житлових умов………………………………………………

 

3. Оцінка населенням житлових умов і соціальної інфраструктури

 

Висновки………………………………………………………………………..

 

Список використаної літератури……………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

На сучасному етапі  соціально-економічних реформ проблеми стабілізації і підвищення рівня і якості життя населення стали центральними. Від їх рішення багато в чому залежать спрямованість і темпи подальших перетворень, і, в кінцевому рахунку, політична стабільність у суспільстві. Підвищується роль різнобічних досліджень в області якості життя як наукової основи державних заходів, що сприяють забезпеченню найбільшої соціальної ефективності економічних процесів.

 

Серед найважливіших  напрямів соціально-економічних перетворень  в країні виділяється реформування і розвиток житлової сфери, створює необхідні умови для життєдіяльності людини. Провідними галузями у складі даної сфери є житлове будівництво та житлове господарство, які забезпечують відтворення і утримання житлового фонду, а також доведення житлово-комунальних послуг (ЖКП) до безпосередніх споживачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Статистика житлових  умов і побутового обслуговування  населення

 

Потреба в житлі відноситься  до числа первинних життєвих потреб людини. Основна функція житла - забезпечити  людині сприятливе середовище проживання. У міру розвитку суспільства розширювалися функції житла. Сьогодні оселя - місце ведення домашнього господарства, спілкування, відпочинку, сімейного виховання дітей, нерідко і місце навчання, трудової та дозвільної діяльності членів домогосподарства, місце споживання ними матеріальних і культурних благ, а також захисту людини від соціальних та інформаційних перевантажень.

 

Житло, включений у  систему комунального та побутового обслуговування населення, становить  середовище проживання людини, визначальну  якість життя, В умовах ринкової економіки житло виступає як товар тривалого користування. Воно індукує широкий додатковий попит (на меблі, килими, посуд, побутову техніку і т.д.) і стимулює розвиток багатьох галузей економіки. Будучи дорогим товаром, житло є одним з найважливіших чинників стимулювання заощаджень населення, формування інвестиційних ресурсів.

 

Статистика повинна  давати всебічну та об'єктивну інформацію про житловий фонд і житлових умовах населення, необхідну, зокрема, для  проведення житлової політики, тобто розробки державою комплексу заходів, спрямованих на задоволення потреб у житлі. Останнє досягається за допомогою рішення статистикою наступних завдань:

 

 • надання відомостей  про забезпеченість населення  житлом, комунальним та побутовим  обслуговуванням; оцінка комфортабельності житла і його стану (ступеня зношеності);

 

 • виявлення матеріалів  про диференціацію житлових умов  різних соціальних і демографічних  груп населення, про розходження  в житлових умов у різних  регіонах країни, в містах (малих,  середніх і великих) і в сільській місцевості 3; створення основи для міжнародних зіставлень житлових умов;

 

 • аналіз стану  і руху житлового фонду, проведення  його капітального ремонту; 

 

 • забезпечення  інформацією про розвиток ринку  житла, про поведінку на ньому продавців і покупців, необхідної, з одного боку, для розвитку фінансових інститутів, що обслуговують ринок нерухомості, з іншого - для розробки соціальних гарантій і пільг у житловій сфері;

 

 • відображення  взаємозв'язків між доходами населення,  житловими умовами і структурою споживання;

 

 • визначення розвитку  соціальної інфраструктури та  оцінка ефективності її функціонування.

 

Важливість вирішення  цих завдань ускладнюється гостротою  житлової проблеми в нашій країні: у 4% домогосподарств на одну людину припадає менше 7 кв. м; у 2000 р. стояло на черзі для отримання житла близько 10 млн. російських сімей (19% загального числа сімей), з яких 1,3 млн. сімей (13%) очікують житло 10 років і більше, 14% проживають у комунальних квартирах, 12% - в, 1 гуртожитках, 4% - мають житло в аварійному стані).

 

За даними на кінець 2001 р., число сімей, включаючи одинаків, які перебували на обліку на отримання  житла, налічувало 6286 сімей, або 13% загального числа сімей (включаючи одинаків), з них 2% - родини учасників Великої Вітчизняної війни, 4% - багатодітні сім'ї, 5% - молоді сім'ї.

 

 

2. Характеристика житлових  умов

 

Характеристика житлових умов включає показники: житловий фонд, його рух, капітальний ремонт і реконструкція, благоустрій житлового фонду, забезпеченість населення житлом. Розглянемо склад перерахованих груп показників.

 

1. Житловий фонд:

 

1) загальна площа житлового  фонду, кв. м; 

 

2) житлова площа, кв. м; 

 

3) питома вага житлової  площі в загальній,%;

 

4) загальна кількість  квартир - усього (одиниць), у тому числі окремих, комунальних;

 

5) розподіл квартир  за кількістю кімнат,%;

 

6) розподіл квартир  за середнім розміром,%;

 

7) розподіл житлового  фонду за належністю (муніципальний  фонд, відомчий, громадський, приватний),%;

 

8) розподіл житлового фонду за часом спорудження,%;

 

9) розподіл житлового  фонду за ступенем зносу,%.

 

Житловий фонд - сукупність всіх житлових приміщень, незалежно  від форм власності, включаючи житлові  будинки, спеціальні будинки (гуртожитки, притулки, будинки маневреного фонду, спеціалізовані будинки для самотніх людей похилого віку, дитячі будинки, будинки-інтернати для інвалідів, ветеранів, інтернати при школах, школи -інтернати спеціалізовані), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в інших будівлях, придатних для проживання.

 

Житловий площею вважається площа  житлових кімнат у житлових Будинках і приміщеннях. Загальна (корисна) площа  визначається як сума площ житлових і  підсобних приміщень, розташованих усередині квартир: кухонь, передніх, внутрішньоквартирних коридорів, санвузлів, ванних або душових, гардеробних кімнат, комор, вбудованих шаф, а також мансард, мезонінів, критих лоджій, веранд, опалювальних і придатних для проживання. У гуртожитках до підсобних приміщень, крім перерахованих, належать приміщення культурно-побутового призначення та медичного обслуговування.

 

При оцінці комфортабельності житлового  фонду має значення співвідношення житлової і загальної площ: висока питома вага житлової площі свідчить про низьку комфортабельності житла, низький - може свідчити як про погану плануванні, недостатності житлової площі, так і про високу комфортабельності житлового фонду.

 

Житловий фонд враховується за типами житлових приміщень. Статистика виділяє такі типи житлових приміщень: індивідуальний будинок, окрема квартира, загальна (комунальна) квартира, гуртожиток робітників, службовців, учнів, будинок-інтернат для престарілих та інвалідів, дитячий будинок і т.д., інші інституційні установи, інше житлове приміщення, відсутність удома.

 

3. Оцінка населенням житлових умов і соціальної інфраструктури

 

Складність соціальних процесів викликає різноманітність засобів їх вимірювання, виявлення соціальних факторів, що впливають на них. Велике значення тут мають результати опитувань населення. Суб'єктивні оцінки житлових умов, якості середовища проживання дозволяють виробляти рекомендації проектувальникам житла, містобудівникам, служать основою визначення напрямів соціальної політики на найближче майбутнє. Особлива цінність такої інформації полягає в тому, що оцінки житлових умов, побутового обслуговування "прив'язані" до особистісних та сімейним характеристикам опитуваних - демографічних, соціальних, економічних. У результаті з'являється можливість отримати цілісне уявлення про "бажаних" і "ідеальних" умовах життя для різних категорій населення, визначити амплітуду домагань, знайти спільне і специфічне в оцінках різних типів респондентів.

 

Все це робить необхідним додаток об'єктивних статистичних показників, що відображають стан умов життя, суб'єктивними. Такі дані отримують при вибіркових обстеженнях. Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати  структуру генеральної сукупності і включати перш за все всі категорії проживають за типами житла з урахуванням його приналежності статистиків, соціологів, архітекторів, проектувальників, містобудівників.

 

Об'єктивні характеристики житла опитуваного доповнюються оцінками достатності метражу житлових приміщень (у розрізі кімнат), освітленості кімнат денним світлом; даються оцінки достатності метражу інших приміщень квартири: кухні, ванної кімнати, туалету, передпокою, коридору.

 

Особлива увага приділяється питанням організації побутових  процесів, в яких можуть проявитися просторові взаємозв'язки житла і будинку, двору, прилеглої частини вулиці (прання, сушіння білизни, ремонт взуття, хімчистка, ремонт хозинвентаря, шиття або в'язання, ремонт одягу, кулінарія). Специфічні проблеми взаємозв'язків житла з прибудинкових простором розкриваються в особливому блоці питань, мета яких встановити, чи вважається територія біля будинку "двором" і як використовується прибудинковий простір респондентом і членами його сім'ї. Характеристики спілкування з сусідами разом з показниками прибудинкового простору дозволяють з'ясувати можливість організації приміщень загального користування, розрахованих на поверх або групу квартир, або на будинок і навіть на групу будинків (приміщення для прання та сушіння білизни, зберігання запасів продуктів, для спортивних занять, для зберігань сезонних речей і т.д.).

 

Суб'єктивні оцінки ступеня  задоволеності житловими умовами, як правило, пов'язуються з демографічним  складом сім'ї, його зміною, що відбулися  за останні роки (наприклад, за останні 10 років), і можливими змінами у складі сім'ї (домогосподарства), які могли б статися при зміні житла в відповідно до потреб. При з'ясуванні потреб фіксується бажання змінити не тільки метраж житлових кімнат, підсобних приміщень, але і число кімнат, поверховість, конфігурацію будинку, двору, місце розташування будинку (у центрі, новому районі, передмісті).

 

У сумі всі значущі  аспекти впливу складу сім'ї сина або дочки на бажану віддаленість помешкання з батьківською сім'єю склали близько 70% загального значення, тобто. Зважаючи значимої кореляції між різними характеристиками житла, а також між ними та вимогами до району проживання можна рекомендувати застосування факторного аналізу або методу головних компонент при оцінці якості житлових умов.

 

Отже, крім об'єктивних параметрів якості жител, необхідно враховувати  суб'єктивні оцінки житлових умов сімей. Суб'єктивна оцінка житлових умов залежить від того, хто займає житло: від  числа членів сім'ї і, отже, від  розміру площі, що припадає на одну людину, демографічного складу сім'ї (родинних відносин, статі і віку членів сім'ї), занять членів сім'ї.

 

Суб'єктивна оцінка житлових умов визначається потребами сімей. У дориночние період споживач одержував  житло безкоштовно, не маючи вибору. Його запитами ніхто не цікавився. Між тим диференціація житлових умов і потреб населення служить передумовою для виникнення ринку житла.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Статистика житлових умов повинна давати всебічну та об'єктивну  інформацію про житловий фонд і житлових умовах населення, необхідну, зокрема, для проведення житлової політики, тобто розробки державою комплексу заходів, спрямованих на задоволення потреб у житлі, останнє досягається за допомогою рішення статистикою наступних завдань: надання відомостей про забезпеченість населення житлом, комунальним та побутовим обслуговуванням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1.Соціальне становище та рівень життя населення Росії. 2000, - М.: Держкомстат Росії. 2000

 

2.Джессен Р. Методи статистичних обстежень. - М.: Фінанси і статистика, 2003

 

3.Іванова М.В., Жовтневий П.Я., Третьяков С.П. Міжнародна статистика. Навчальний посібник.-СПб: Изд-во СпбГУ, 2003.

 

4.Загальна теорія статистики (конспект лекцій) .- М.: Изд-во ПРІОР, 2002.-160с.

 

5.Статистика: Курс лекцій / Харченко Л.П., Долженкова В.Г., Іонін В.Г. та ін Под ред. к.е.н. В.Г.Іоніна.-Новосибірськ: Изд-во НГАЕіУ, М.: ИНФРА-М, 2002р. -310с.

 

6.Статистика населення з основами демографії: Підручник. - М.: Фінанси і статистика, 2001

 

7.Соціальне становище та рівень життя населення Росії. 2000, - М.: Держкомстат Росії. 2000

 

8.Соціальна статистика: Підручник, / під ред. чл.-кор. РАН І. І. Єлисєєвої, М.: Фінанси і статистика, 2001.

 

9.СТП 6.1-97. статистика: Підручник, / під ред. чл.-кор. РАН І. І. Єлисєєвої, М.: Фінанси і статистика, 2002 - 416 с.

 

 

10.Торв Р. Індекси споживчих цін. Методологічне керівництво / Міжнародна організація праці .- М.: Фінанси і статистика, 2000

 

11.Ядов В. А. Соціологічне дослідження: методологія, програма, методи. М.: Наука, - 2001