Страхування, як одна із ланок фінансової системи держави

- 0,25% - для найманих  працівників - інвалідів, які працюють  на підприємствах і в організаціях  УТОГ і УТОС;

- 0,5% - для найманих  працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

- 1,0% - для найманих  працівників, заробітна плата  яких вища за прожитковий мінімум,  встановлений для працездатної  особи;

3) Державне соціальне  страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюється на підставі Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р.

Суб’єктами цього  виду страхування є застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їх сімей та інші особи, страхувальники і страховик. Застрахованою  є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник). Страхувальниками виступають роботодавці, тобто власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю; власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародних), філії або представництва, який використовує найману працю, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об’єкт страхування від нещасного випадку -життя застрахованого, його здоров’я і працездатність.

Обов’язковому страхуванню  від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

2) учні та студенти  навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені  до будь-яких робіт під час,  перед або після занять; під  час занять, коли вони набувають  професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які перебувають  у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах і залучаються  до трудової діяльності на  виробництві цих установ або на Інших підприємствах за спеціальними договорами.

Для страхування від  нещасного випадку на виробництві  не потрібна згода або заява працівника. Страхування здійснюється в безособовій  формі. Всі особи, які підлягають обов’язковому страхуванню, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності зазначеного вище закону незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків. Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків бере на облік юридичних та фізичних осіб — підприємців на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду, а фізичних осіб, які не мають статусу підприємців і використовують найману працю, - в день отримання від них відповідної заяви.

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено  підприємство. Його для кожного підприємства обчислює Фонд соціального страхування  від нещасних випадків згідно з Порядком визначення страхових тарифів для підприємств, установ і організацій на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який затверджує Кабінет Міністрів України.

Страхові внески є  цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що належать до системи оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.

4. Державне соціальне  страхування на випадок безробіття є системою гарантованого забезпечення застрахованих осіб грошовою допомогою, яка здійснюється за рахунок страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р.

Страхуванню на випадок  безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять  альтернативну (невійськову) службу, а  також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Особа набуває статусу  застрахованої з дня укладання  трудового договору, з цього дня  починається сплата страхових внесків, яка припиняється з дня розірвання трудового договору. Фонд бере на облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців" не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду, а фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - у тижневий строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.

Роботодавці набувають  статусу платника страхових внесків  до Фонду загальнообов’язкового  державного соціального страхування  України на випадок безробіття: юридичні особи - з дня взяття їх на облік; фізичні особи -підприємці, які використовують найману працю, - з дня укладення трудового договору (контракту) з найманим працівником; фізичні особи, які не мають статусу підприємців і використовують найману працю, — в день укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.

Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць у день одержання  роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду  у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків. У разі нестачі в роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах. У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати ці банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Основним критерієм  диференціації внесків страхувальників  на цілі державного соціального страхування  від безробіття є встановлений в  законодавчому порядку рівень соціального  ризику втрати роботи з урахуванням  перспективи зайнятості населення певної галузі в певному регіоні.

Розмір страхових внесків  щорічно за поданням Кабінету Міністрів  України встановлює Верховна Рада України  відповідно для роботодавців та застрахованих  осіб одночасно із затвердженням  Державного бюджету України на поточний рік. Зокрема, встановлено такі розміри страхових внесків:

- для роботодавців - 1,6% суми фактичних витрат на оплату  праці найманих працівників, що  включають витрати на виплату  основної та додаткової заробітної  плати, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

- для найманих працівників - 0,5% суми оплати праці, що включає основну й додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

- на підприємствах  та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50% загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25% суми витрат на оплату праці, роботодавці звільняються від сплати внесків у частині витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів;

- для осіб, які беруть участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, а також громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі обов’язкового державного соціального страхування країни, в якій вони перебувають, - 2,1%; - роботодавці підприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС звільняються від сплати внесків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури та джерел

 

1. Конституція України //Відомості Верховної Ради України. – 1996 р.
2. ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р.
3. ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р.
4. ЗУ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р.
5. Фінансове право України: Підручник / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, І. Є. Криницький; За ред. М. П. Кучерявенка. - К.: Юрінком Інтер, 2006.
6. Воронова Л. К. Фінансове право України: Підручник. - К.: Прецедент; Моя книга, 2006.
7. Нечай А. А. Актуальні питання фінансового права: правові основи публічних накопичувальних фондів: Монографія. - Чернівці: Рута, 2004.
8. Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Н. И. Химичева. – М.: Юристъ, 1999.