Формування та функціонування неологізмів в сучасній англійській мові

Міністерство  освіти і науки України

Приазовський  Державний Технічний Університет

Кафедра іноземних мов та перекладу 
 
 

Формування  та функціонування неологізмів в сучасній англійській мові 
 
 

Курсова робота 
 
 

Виконавець

студент V курсу

Група РП-06-2

Марфлюк С.Є. 

Науковий  керівник роботи

Богатирьова О.В. 
 
 
 
 
 
 
 
 

             

Маріуполь, 2010

Зміст 

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти неології. Термін «неологізм»

Розділ 2. Класифікація та засоби творення неологізмів

2.1. Принципи класифікації неологізмів

2.2. Фонологічні неологізми

2.3. Неологізми  – запозичення

2.4. Неологізми, утворені шляхом словотворчої  деривації

2.5. Нерегулярні  способи творення неологізмів

Розділ 3. Функціонування неологізмів у  різних сферах спілкування

Висновки

Список  використаної літератури 

 

      Вступ 

      Останні десятиріччя двадцятого століття були періодом бурхливого розвитку всіх сторін життя людства. Особливо варто зазначити  сферу сучасної інформаційної техніки, сфери економічного і суспільно-політичного  життя як головних постачальників нової лексики і фразеології, причому комп’ютеризація соціального життя приводить до того, що багато неологізмів, які зв’язані з інформаційною революцією, належать одночасно сфері сучасної техніки, сфері економіки, сфері медицини та інших сфер життя людського суспільства.

      Через значну кількість інновацій англійська мова, як і багато інших мов зараз  переживає «неологічний бум». Виникла  велика кількість нових слів, що призвело до необхідності із вивчення та опису.[13, 12]

      Це, в свою чергу, викликало появу  зовсім нової галузі лінгвістики – неології – науки про неологізми, в сферу діяльності якої входить виявлення нових слів та значень, аналіз факторів їх появи, вивчення засобів їх утворення, розробка принципів відношення до них (їх прийняття чи неприйняття носіями мови) та їх лексикографічної обробки (фіксація в словниках та затвердження значень).

      На  сучасному етапі просліджується новий поштовх до більш уважного і детального вивчення неологізмів, це відбувається внаслідок швидкого зростання їх кількості. Вивчення неологізмів дає можливість визначити зміни та тенденції у подальшому розвитку словотворчої системи тієї чи іншої мови, що зумовлює актуальність цієї теми на даному етапі розвитку лінгвістики.

      Такими  закономірностями зумовлена поява  значної кількості робіт англійських та американських дослідників, що розробляють різні аспекти неології. Проблемами вивчення неологізмів займалися М.Н. Булавін, С.С. Волков, Р.З. Гінзбург, В.І. Заботкіна, R. Burchfield, G. Gruner. При підготовці своєї роботи я використовувала досвід вищезазначених вчених.

      Складаються різноманітні словники нової лексики, їх доповнення, додатки та пояснення  до них, списки нових слів в Інтернеті. Наприклад, доповнення до Великого англо-россійського словника під редакцією І.Р. Гальперіна, словники Барнхарта та Вебстера. Але така тема, як виникнення та функціонування неологізмів в англійській мові має багато аспектів, тому потребує подальшого вивчення.

      Об’єкт  дослідження: неологізми в англійській мові.

      Предмет дослідження: шляхи формування та особливості функціонування неологізмів в сучасній англійській мові.

      Мета  роботи: розкрити суть процесу формування та особливості функціонування неологізмів в англійській мові.

      Завдання:

1. Всебічно вивчити та проаналізувати науково-педагогічну та лінгвістичну літературу з даної проблеми.
2. Визначити роль і місце неологізмів в словниковому складі англійської мови.
3. Розкрити суть поняття «неологізм».
4. Навести приклади класифікації та засобів творення неологізмів.
5. Описати різні види неологізмів та шляхи їх формування.
6. Дослідити особливості функціонування неологізмів у різних сферах спілкування.

      Структура: Робота складається з вступу, трьох розділів та висновків. 

      Розділ 1. Теоретичні аспекти  неології. Термін «неологізм» 

      Процес  саморегулювання лексичної системи  – результат подання суперечності між станом системи і вимогами до неї. Мовець – той, що розмовляє – вибирає з існуючих слів ті, які можуть висловити його думки та почуття. Не знаходячи їм вираження, він починає створювати нові. Причому вони утворюються не тільки за існуючими схемами, але й з виведенням нових, що узгоджуються із структурою та функціями системи.

      І.В. Арнольд наводить думку Фердинанда де Сосюра: синхронічна лінгвістика займається системами, а діахронічна – елементами, і ці методи не повинні змішуватися.[8, 41]

      Як  наслідок цього, система мови повинна  вивчатися як щось стабільне та незмінне, тоді як спостерігається цілком протилежне: вона постійно змінюється і систематизує нові утворення. Отже, ми повинні вивчати  мову, як щось змінюване, але систематичне.

      Цей підхід діє можливість кращого розуміння систематичного феномену словникового складу шляхом пояснення багатьох фактів про функціонування слів і речень, більш ефективних узагальнень, тому що ми можемо брати до уваги вплив екстралінгвістичної дійсності.

      Необхідно відзначити, що стан наших знань сьогодні не такий, щоб мати можливість показати весь словниковий склад як одну систему, і ми розглядаємо її як набір взаємопов’язаних систем.

      Мова, як і інші адаптивні системи, краще  вивчається з допомогою зворотного зв’язку, використовує їх для власного поліпшення. Якщо варіант виправдовує себе, він залишається у мові. Цей процес може бути зрозумілим згідно з результатами по вивченню нових слів або неологізмів.

      Нові  поняття постійно входять в життя, вимагаючи нових слів для їх назви. Іноді нові назви використовуються зі старими, що продовжують своє існування. Кількість слів у мові, таким чином, непостійна, вона, як правило, зростає. Неологізми створюються для найменування нових речей, не подаючи великого значення шкалі їх значимості. Вони можуть бути важливі та соціально значимі (як нова форма держави People’s Republic чи щось протилежне існуванню людства як nuclear war). Речі можуть бути і не такі значимі (як мода в танцях, одягу, зачісках взутті). У будь якому випадку змінюється значення старих слів, нові запозичуються або створюються із існуючого мовного матеріалу за схемами, продуктивними на даному етапі її розвитку, або створюються нові системи.

      Однією  з невирішених проблем неології є проблема терміну “неологізм”. Він відрізняється особливими зв’язками з часом, які фіксуються колективною свідомістю. Новими словами вважаються одиниці, які з’являються у мові пізніше якоїсь часової межи, взятої за початкову. Деякі дослідники вважають такою межею кінець другої світової війни. Інші пов’язують появу нових слів з освоєнням космосу, запуском першого супутника – 1957 роком.

      Таким чином, визначення терміну “неологізм”  достатньо умовно. Будь-яке слово  має якість неологізму доки колективна мовна свідомість реагує на нього  як на нове.

      Опитування в Англії і США показали, що багато слів у словниках Барнхорта не сприймаються носіями мови як нові. Вони втратили часову конотацію новизни, так як використовуються носіями мови вже більше двадцяти років.

      Ця  лексика все ж таки відноситься  до нової, так як цей відрізок часу є дуже коротким у плані історичного мовного розвитку, і в носеологічному плані ця лексика ще не втратила своєї новизни. Таким чином, неологізми – це нові слова або фрази, нові значення для існуючих слів чи запозичень із іноземних мов. 

      Розділ 2. Класифікація та засоби творення неологізмів 

      2.1 Принципи класифікації  неологізмів 

      Класифікуються  неологізми або за логіко-семантичними ознаками тобто переліком понять, що нові слова означають, або за способами  словотвору. Класифікація останнього типу знаходяться в основі багатьох сучасних досліджень лексики.[18,174]. Наприклад, у вокабулярі неологізмів можна виділити:

      1. Власне неологізми (новизна форми  поєднується з новизною змісту): audiotyping - аудіодрукування, bio-computer- комп’ютер, котрий імітує нервову систему живих організмів, thought-processor- комп’ютер, котрий логічно будує та розвиває ідеї.

      2. Трансномінація, яка поєднує новизну  форми слова зі значенням яке  вже передавалося раніше іншою  формою: sudser- мильна опера, big C (мед.) рак.

      3. Семантичні інновації або переосмислення (нове значення позначається формою, котра вже була в мові): bread - гроші, drag - скукота, acid - наркотик ЛСД. [13, 17]

      В мові останніх десятиліть переважають  одиниці першої групи, що пов’язане  з ростом потреб суспільства дати назви новим реаліям, які виникли в зв’язку з науково-технічним прогресом.

      Але викладена вище класифікація не враховує спосіб творення нових слів. Між  тим, дослідження нової лексики  у функціональному аспекті припускає  аналіз засобів появи неологізмів, тому що подібний аналіз готує грунт для переходу до прагматичного аспекту нових слів. Отже з погляду на спосіб творення неологізми поділяють на:

      1. Фонологічні.

      2. Запозичення.

      3. Семантичні.

      4. Синтаксичні, які утворюються  шляхом комбінації існуючих в мові знаків (словотвір). Розглянемо докладніше кожний з типів неологізмів.

      2.2 Фонологічні неологізми

      Фонологічні неологізми утворюються з окремих  звуків. Вони представляють собою  конфігурації звуків. Такі слова інколи називають “штучними.” До групи фонологічних неологізмів ми умовно відносимо нові слова, утворені від вигуків. Наприклад: Zizz (британський сленг) короткий сон (імітація звуків, які видає людина у ві сні, нерідко передається в коміксах за допомогою трьох букв ZZZ. Або Sis-bombah (американський сленг) видовищні види спорту, особливо футбол (склади часто застосовувались школярами для підбадьорювання гравців). Слово to zap стріляти, вдарити в зуби (в прямому і переносному значенні) спочатку zap використовувалося як вигуки в коміксах для передачі в графічній формі звука космічної зброї. Або ж qwerty - це неофіційна назва клавіатури друкарської машинки, яка утворилася з перших букв верхнього рядка стандартної друкарської машинки Q,W,E,R,T,Y.

      Такі  неологізми мають найвищий рівень конотації новизни і можуть бути віднесені до “сильних неологізмів.” Високий рівень їх новизни пояснюється незвиклістю та свіжістю їх форм. 

      2.3 Неологізми –  запозичення 

      До  сильних неологізмів можна віднести і запозичення. Запозичення як джерело  поповнення словникового складу посідають в англійській мові значне місце. [20, 57] Дуже велику роль відіграли запозичення в XIII і XIV ст., коли в Англії одночасно функціонували три мови: англійська - мова основної маси населення, французька - мова школи, державних і законодавчих органів і латинська - мова церкви і науки. Пізніше запозичення були, головним чином, наслідком розширення політичних, економічних і культурних зв’язків Англії, а також США з іншими країнами.

      Аналіз  запозичень, які прийшли в англійську мову, показує, що традиційні джерела (французька, іспанська, італійська, російська, німецька, грецька, португальська та інші європейські мови) дали 52% запозичень, тобто трохи більше половини. Для деяких запозичень характерне вживання в одному, рідше двох варіантах англійської мови (британському, канадському, австралійському та ін.). Так, запозичення з німецької мови: