Поняття перекладацької трансформації та класифікація її видів

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………….3

Теоретична частина

Розділ I. Поняття перекладацької трансформації  та класифікація її видів……5

1.1. «Трансформація» як  поняття в перекладознавстві…………………………5

1.2. Огляд класифікацій видів  перекладацьких трансформацій……………….7

Розділ ІІ. Використання лексичних трансформацій при  перекладі……..……12

Розділ ІІІ. Особливості процесу  перекладу газетно-публіцистичних матеріалів……………………………………………………………………...…25

Висновки…………………………………………………………………………29

Практична частина………………………………………………………………30

Список використаної літератури………………………………………………..34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Основним завданням  перекладача являється досягнення адекватності перекладу оригінального тексту. Причому адекватний переклад повинен максимально точно передавати значення оригіналу та відповідати мовним нормам мови, на який даний текст перекладається. Для виконання цих двох вимог часто недостатньо просто передати всі мовні форми оригіналу аналогами з мови перекладу, оскільки нерідко таких повних аналогів просто не існує. Різниця граматичного складу мов, семантичних полів лексем і фразеологізмів, наявність специфічних категорій в мові оригіналу призводить до необхідності застосування спеціальних перекладацьких прийомів, об'єднаних поняттям перекладацькі трансформації.

Таким чином, основним завданням  перекладача на шляху досягнення адекватності перекладу стає ефективне  використання перекладацьких трансформацій, за допомогою яких досягається точність передачі всієї інформації, що міститься  в тексті оригіналу.

Всебічне дослідження перекладацьких трансформацій як способу досягнення адекватності перекладу, їх класифікація та визначення принципів застосування є важливими завданнями сучасного перекладознавства. Цим обумовлена ​​актуальність теми моєї курсової роботи.

Отже, метою роботи є розгляд таких видів перекладацьких трансформацій як конкретизація та генералізація на прикладі газетно-публіцистичних текстів.

Дана мета обумовлює  наступні завдання:

• Проаналізувати суть поняття  «трансформація» в перекладознавстві  та лінгвістиці в цілому;

• Розглянути найбільш значимі  класифікації перекладацьких трансформацій, розроблені вітчизняними і зарубіжними  вченими;

• Охарактеризувати прийоми  конкретизації і генералізації.

• Показати випадки використання прийомів конкретизації і генералізації на прикладі газетно-публіцістічекіх текстів з метою адекватної передачі змісту оригінального тексту.

Об'єктом дослідження виступають прийоми перекладу, об'єднані поняттям лексичних перекладацьких трансформацій.

Предметом дослідження в даній роботі є випадки використання лексичних перекладацьких трансформацій, таких як конкретизація і генералізація.

Матеріалом дослідження послужили газетно-публіцістічекіе тексти.

Робота складається з теоретичної частини (вступ, три розділи, висновки та список використаної літератури)та практичної частини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. Поняття  перекладацької трансформації та класифікація її видів.

1.1. «Трансформація»  як поняття в перекладознавстві.

Термін «трансформація»  використовується в багатьох галузях  мовознавства. Для повного визначення терміна «трансформація» необхідно звернутися до різних словників. Так, наприклад, словник лінгвістичних термінів під редакцією О.С.Ахманової містить таке визначення: «Трансформація» (від англ. трансформації.):

1) один з методів породження вторинних мовних структур, що заключається в закономірний зміні основних моделей (або ядерних структур).

2) символічно виражені  морфо-синтаксичні відповідності  між подібними реченнями та фразами, які виявляються в даному корпусі ».

У словнику коротких лінгвістичних термінів під редакцією Н.В.Васильєвої термін «трансформація» розглядається як синтаксичне перетворення, тобто трансформація -. це будь-яка зміна у формальній структурі вихідного (базисного) речення або в її наповненні, що призводить до появи похідного речення, синонімічного базисному в тому відношенні, що вони описують одну й ту ж ситуацію.

У лінгвістичному енциклопедичному словнику під редакцією В.Н.Ярцевої зазначається, що трансформаціями є перетворення, за допомогою яких з простих синтаксичних структур виводяться більш складні.

В першу чергу, важливо уточнити зміст, вкладений в поняття "перекладацька трансформація". Існують визначення, запропоновані Л.С.Бархударовим, Р.К.Міньяр-Білоручевим, Я.І.Рецкером, А.Д.Швейцером, В.Е.Щетінкіним, Л.К.Латишевим, В.Н.Комісаровим, В.Г.Гаком та іншими. Проте основоположним прийнято вважати визначення Л.С.Бархударова, оскільки воно найбільш точно відображає сутність питання. В цілому, виходячи з визначень, можна зробити висновок, що перекладацькі трансформації - це міжмовні перетворення, перебудова елементів вихідного тексту, операції перевираження змісту або перефразування з метою досягнення перекладацького еквівалента.

Таким чином, основною відмінністю перекладацької трансформації є її міжмовної характер, а також її цілеспрямованість на досягнення адекватності перекладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Огляд класифікацій  видів перекладацьких трансформацій.

Існує безліч різних точок зору, проте  більшість лінгвістів поділяють  думку, що всі перекладацькі трансформації поділяються на лексичні, граматичні та змішані (або комплексні).

Розглянемо класифікації перекладацьких трансформацій, запропоновані різними вченими.

А.М.Фітерман і Т.Р.Левицька виділяють три типи перекладацьких трансформацій:

• Граматичні трансформації. До них відносяться такі прийоми: перестановки, опущення та додавання, перебудови та заміни пропозицій.

• Стилістичні трансформації. До даної  категорії можна віднести такі прийоми, як синонімічні заміни та описовий переклад, компенсація та інші види замін.

• Лексичні трансформації. Тут потрібно говорити про заміну і додавання, конкретизацію та генералізацію, а також про опущення.

Наступний вчений, А.Д.Швейцер, пропонує ділити трансформації на чотири групи:

• Трансформації на компонентному  рівні семантичної валентності означають застосування різного роду замін. Наприклад, заміна морфологічних засобів лексичними, іншими морфологічними, синтаксичними або фразеологічними та інші.

• Трансформації на рівні прагматичному  заключаються у наступних прийомах: перекладацькі компенсації, заміна тих чи інших стилістичних засобів іншими, заміна алюзій (реалій) на аналогічні, а також інтерпретуючий, пояснюючий переклад і перекладацькі компенсації.

• Трансформації, які відбуваються на референціальному рівні, - це конкретизація (або гіпонімічна трансформація), генералізація (гіперонімічна трансформація), заміна реалій (інтергіпонімічна трансформація), а також переклад за допомогою реметафорізаціі (синекдохічна трансформація), метонімічна трансформація, реметафоризація (заміна однієї метафори іншою), деметафоризація. Сюди ж відноситься та чи інша комбінація названих трансформацій та комплексні трансформації (наприклад, конверсивні).

• Трансформації на стилістичному рівні - компресія та розширення. Під компресією мається на увазі еліпсис, опущення зайвих елементів і лексичне згортання.

Я.І.Рецкер, навпаки, називає лише два типи трансформацій:

• Граматичні трансформації  у вигляді заміни частин мови або  членів речення.

• Лексичні трансформації, які полягають у конкретизації, генералізації, диференціації значень, антонімічному перекладі, компенсації втрат, що виникають у процесі перекладу, а також у смисловому розвитку і цілісному перетворенні.

Аналіз названих лінгвістичних  поглядів дозволяє зробити такий  висновок: кожен із названих вчених (як практиків, так і теоретиків) має свою точку зору з питання трансформацій. Наприклад, три види вбачають Фітерман і Левицька - стилістичні, граматичні, лексичні трансформації. Лінгвіст Швейцер веде розмову не про види, а про рівні, що дозволяють скористатися прийомами трансформації. При цьому він вважає, що на стилістичному рівні можуть мати місце як граматичні, так і лексичні трансформації.

Однак всі дослідники демонструють однаковий набір прийомів реалізації перекладацьких трансформацій. Так, різноманітні заміни - граматичні, генералізація і компенсація зустрічаються у всіх роботах. Якщо простежити за цим на конкретних прикладах, то стає очевидно, що Рецкер, Фітерман, Левицька відносять прийоми конкретизації і генералізації до лексичного типу трансформацій. Швейцер дає поняттями інші назви - гіпонімічна та гіперонімічна трансформація - і зазначає, що їх рівнем є референціальний. А.М.Фітерман і Т.Р.Левицька відносять прийом компенсації до стилістичного виду. Рецкер - до лексичного, а Швейцер - до прагматичного рівня.

Названі розбіжності межують з явною схожістю всіх перерахованих концепцій. Так, всі лінгвісти заявляють про те, що поділ трансформацій на типи і види - це умовність. Пов'язано це з тим, що деякі трансформації практично не зустрічаються поза поєднанням із іншими трансформаціями, тобто не в чистому вигляді. Саме це об'єднує дані класифікації.

Але існують й інші точки зору. Наприклад, Р.К.Міньяр-Білоручев називав три види трансформацій - лексичні, граматичні, семантичні. До першого виду відносив прийоми генералізації і конкретизації, до другого - пасивізації, заміну частин мови і членів речення, об'єднання речень або їх членування, до третього - метафоричні, синонімічні, метафоричні заміни, логічний розвиток понять, антонімічний переклад та прийом компенсації.

Концепція В.Н.Комісарова зводиться до таких видів трансформацій, як лексична і граматична, а також комплексна. Говорячи про лексичні трансформації, він називає транслітерацію, перекладацьке транскрибування, калькування, деякі лексико-семантичні заміни. Наприклад, модуляцію, конкретизацію та генералізацію. В якості граматичних трансформацій виступають дослівний переклад (або синтаксичне уподібнення), граматичні заміни (заміни членів речення, форм слова, частин мови) і членування речення. Комплексні трансформації також можна називати лексико-граматичними. Сюди відносяться експлікація (по-іншому, описовий переклад), антонімічний переклад та компенсація.

Відомий лінгвіст Л.С.Бархударов, називав чотири типи перетворень (трансформацій), що виникають під час роботи над перекладом. Це перестановки, заміни, опущення і додавання.

Прийоми, які використовуються при перестановці, - це зміна порядку розташування компонентів складного речення, а також зміна місця слів і словосполучень. До прийомів заміни Бархударов відніс компенсацію, синтаксичні заміни в структурі складного речення, заміну частин мови, компонентів пропозиції і словоформ, конкретизацію та генералізацію, членування і об'єднання речень, заміну причини наслідком (і навпаки), антонімічний переклад. Опущення і додавання мають відповідні типи трансформацій - опущення і додавання.

Таким чином, Р.К.Міньяр-Білоручев ділить перекладацькі трансформації на три типи - семантичні, граматичні та лексичні - в залежності від того, який план вихідного тексту слід перевести: формальний (зовнішній) або семантичний (смисловий). Характер елементів вихідної мови, на думку В.Н.Комісарова, дозволяє розділити трансформації також на три види: граматичні, лексичні та лексико-граматичні (комплексні).

Автори спільної праці, А.Б.Шевнін і Н.П.Сєров, у своїй класифікації виділяють два основних типи перекладацьких перетворень:

• лексичні трансформації, до яких вони відносять такі способи  як, компенсація, антонімічний переклад, конкретизація, заміна причини наслідком і генералізація.

• граматичні трансформації, до яких вони відносять опущення, перестановки, додавання та транспозиції.

На відміну від них, Л.К.Латишев виділяє шість типів  перекладацьких перетворень:

• Лексичні перетворення. До даного типу вчений відносить заміни лексем синонімами, в залежності від контексту.

• Стилістичні перетворення. В даному випадку відбувається трансформація  стилістичного забарвлення слова, що перекладається.

• Морфологічні перетворення. Сюди відноситься перетворення однієї частини мови в іншу або заміна її декількома частинами мови.

• Синтаксичні перетворення. До них дослідник відносить трансформацію  синтаксичних конструкцій (слів, словосполучень і речень), зміна типу підрядних  речень, зміна типу синтаксичного  зв'язку, трансформацію речення в словосполучення і перестановку придаткових частин у складнопідрядних і складносурядних реченнях.

• Семантичні трансформації або смисловий розвиток Латишев Л. К. визначає як заміни деталей-ознак.

• Трансформації змішаного виду - це конверсивна трансформація і антонімічний переклад.