Ефективність використання рекреаційних ресурсів Київської області

МІНІСТЕРСТВО  КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ  УКРАЇНИ       КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ         КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ІНСТИТУТ  ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО І       ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ 
 

Реферат

з дисципліни рекреалогія

на  тему:

«Ефективність використання рекреаційних ресурсів Київської  області». 
 

                                                                                  Виконала:                                                                 

                                                                                              студентка II-го курсу             

                                                                                              групи  МТ-69

                                                                                              Охріменко Аліна

                                                                                              Перевірила:

                                                                                              Корнілова Н.В. 

                                                    КИЇВ-2010

                                                 План.

Вступ.

1.Природно-рекреаційні ресурси Київської області.

   1.1Сприятливість географічного положення та ландшафту.

   1.2.Сприятливість  кліматичних умов та природно-рекреаційного  потенціалу.

2.Історико-культурні ресурси Київської області.

3. Природоохоронні  об’єкти Київської області.

Висновок.

Список використаної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ.

      Київщина відноситься до регіону із  значним  ресурсним  потенціалом  туризму. Тут розташовано багато унікальних  природно-заповідних   комплексів,   памяток   античної   культури,   перлин архітектурного мистецтва. Нажаль, багатющі природні  та  історико-культурні   ресурси  Київщини,  як  і  України  в цілому,   слабо використовуються у туристичній сфері.

      Київську область утворено 27 лютого 1932 року. . Розташована на півночі України, в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та сході — з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з  Гомельською областю Білорусі. Про давню історію краю свідчать археологічні пам’ятки трипільської, черняхівської, лебедівської та софіївської культур, назви яким дали населені пункти області. З Київщиною тісно пов’язаний твір "Слово о полку Ігоревім", написаний староруською мовою одним з учасників боїв із половцями біля Переяслава 1187 року. У 80-90-х роках XVII - на початку XVIII ст. Київщина стає центром нового визвольного руху проти панування шляхетської Польщі, який очолили С. Палій, З. Іскра, С. Самусь. Київська губернія створена 1797 року в зв’язку з ліквідацією намісництв. Центром губернії, у якій було 12 міст, 111 містечок, 7344 населених пункти, був Київ. 1930 року Київ став позарегіональним містом республіканського підпорядкування, а з 1932 року - обласним центром.

      Адміністративно область розділена на 25 районів. До її складу входять 11 міст обласного та 14 - районного значення, 29 селищ міського типу, 1228 сіл і 6 селищ.

      Найбільшими містами є Біла Церква (215,7 тис. жителів), Бровари (89,5 тис.), Бориспіль (54,5 тис.), Фастів (52,6 тис.), Васильків (38,5 тис.) Ірпінь (36,9 тис.), Переяслав-Хмель-ницький (30,4 тис.), Славутич (26,2 тис.).

Станом  на 1 грудня 2002 року населення області  налічувало 1809,6 тис. осіб, у тому числі  в міських поселеннях проживало 1048,1 тис. (58%), у сільській місцевості - 761,5 тис. (42%). Густота населення складала 65 чол. на 1 кв. км.

     Найбільш чисельними національними групами серед населення області, за результатами всеукраїнського перепису населення 2001 року, є українці (89%), росіяни (6%), білоруси (0,5%) та поляки (0,2%).

1.Природно-рекреаційні ресурси Київської області.

      Природними    ресурсами   регіону   для   розвитку    туристично-рекреаційної  сфери  є  клімат акваторії,  мінеральні  джерела  та  лікувальні  грязі,  рельєф, печери, рослинний  і  тваринний  світ, національні  парки  й  заповідники, мальовничі  краєвиди,  унікальні природні об'єкти тощо.

      На  Київщині є також джерела  хлоридно-натрієвих  лікувально-столових  та столових мінеральних вод―київська, броварська, бориспільська, оболонська, березанська та ін. Таким чином, на території Київської  області   поєднуються  різноманітні кліматичні та бальнеологічні лікувальні  ресурси,  що  розширює  функціональні можливості санаторно-курортних  установ  і підвищує ефективність лікувально-профілактичної діяльності. Важлива   роль  у  розвитку  рекреаційної освоєності території належить  природним мікрокомплексам - певним поєднанням  на  даній території рельєфу,  клімату, рослинного покриву тощо, які розглядаються  в  межах  певного ландшафту. 

     1.1. Сприятливість географічного положення та ландшафту.

      З  метою організації рекреаційної діяльності та під її впливом формується один з видів антропогенного ландшафту ― рекреаційний  ландшафт. Залежно від рівня  рекреаційної спеціалізації  виділяють  три  основні  групи рекреаційних ландшафтів: з високою інтенсивністю  рекреації,  де інших  землекористувачів  немає (курортні зони, лісопарки, гідропарки,  пляжі  тощо); з середньою інтенсивністю  рекреації  з деякими   екологічними   та   виробничими   функціями   (приміські  території,  протиерозійні насадження тощо);  з  незначною  питомою вагою   рекреації  (промислові  зони  та  ін.).   З точки зору використання в рекреації  для  різноманітних   мікрокомплексів  важливим з поєднання  кількох природних елементів,  що  сприяють  розвитку рекреаційних систем. Більшість  рекреаційних систем Київської області розвивається  на територіях природних мікрокомплексів, де поряд знаходяться ліс  та річка  чи  озеро.  Як правило, відпочинок у рекреаційних  об'єктах  поєднується  з  лікувальними процедурами, з  використанням  водних ресурсів,  особливо мінеральних джерел. Відпочинок у лісі  навіть  протягом  4-6 годин супроводжується підвищенням тонусу центральної  нервової системи, посиленням гальмівних процесів у корі головного  мозку,  поліпшенням  діяльності  вегетативної  системи,  легеневої  вентиляції.     Хімічний склад лісового повітря має велике  біологічне  значення  для життя людини, насамперед, завдяки  вмісту  в ньому  великої  кількості  кисню  й озону. Ліс  здатний  відфільтровувати забруднення повітря радіоактивними речовинами і поглинати  до  50%  радіоактивних  речовин, що осідають на листі. У повітрі  соснового  лісу озону в 10 разів більше, ніж у листяному лісі. Таким чином, є всі   підстави   вважати,   що  позитивні   результати   лікування захворювань  серцево-судинної і нервової систем,  як  і  легеневих захворювань  у санаторіях Київської області пояснюється  не  лише  дією фізіотерапевтичних, медикаментозних заходів і дієтотерапії, а й природними аерохімічними складовими, наявними в повітрі лісу.

        1.2. Сприятливість кліматичних умов та природно-рекреаційного потенціалу.

      Природно-рекреаційний потенціал: кліматичні курорти області – Боярка, Ворзель, Ірпінь, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Святошин; бальнеологічні курорти – Біла Церква, Миронівка. Великі масиви хвойних лісів, мішані ліси, озера та просторі придніпровські луки мають всі можливості для ефективного оздоровлення. Перлина Київщини – знаменитий дендропарк „Олександрія" (м. Біла Церква), якому виповнилося 200 років. Кліматичні умови, поєднання різних рослинних угрупувань, численні водні об'єкти, джерела мінеральних вод, культурно-історичні пам'ятки визначають роль Київської області як важливого рекреаційного peгioнy. На тepитоpії області 18 санаторіїв i пaнcioнатів з лікуванням, 7 будинків i пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку, дитячі табори відпочинку. На Київщині 9 курортних місцевостей.

      Взагалі, розвиток готельного та курортного господарства є стимулом розвитку інших секторів економіки (в тому числі транспорту, зв’язку, торгівлі та ін.), сприяє створенню значної кількості робочих місць, збільшення бази оподаткування і надходжень до бюджетів як міст і областей, так і України в цілому. За даними таблиці 2.2. м.Київ займає досить непогане місце у санаторно-курортній галузі, щодо надання належних послуг та пропозицій у цій сфері (2,1%). На сьогоднішній день Київ налічує 49 санаторно-курортних і оздоровчих закладів, що займає 1,5% ринку курортної галузі. Тому для Києва правомірним є вибір туризму та готельного госпадарства як пріоритетного напрямку розвитку народногосподарського комплексу. Крім цього, Київ має вигідне економіко-географічне розташування завдяки Дніпру – головній водній артерії міста. Через Київ проходять найважливіші залізничні, автомобільні магістралі та повітрянні траси країни, що є надзвичайно важливим для розвитку зовнішньоекономічних та культурних зв’язків міста.

      Розташована на межі двох природно-кліматичних зон полісся та лісостепу, Київська область має достатній природо-ресурсний потенціал для розвитку. Крім того, відрізняється високою водозабезпеченістю, наявності земель для розвитку рекреаційного комплексу, організації відпочинку громадян, а головне – санаторно-курортного господарства. На території Київської області розташовано 129 курортних та оздоровчих закладів, що займає 4% в регіональному сегменті на ринку курортного господарства. За 2003/2004 роки у даній області оздоровилися 80847 тис. осіб., тобто 2,6% в цілому по Україні.

     Київська область розташована в центральній частині України, рівномірно на правому та лівому берегах Дніпра. Клімат помірно континентальний, з м’якою зимою та неспекотним літом. Дана область має цінні курортологічні ресурси, що зумовило розвиток двох кліматичних курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця (13,3 тис.місць) та Конча-Заспа (14,7 тис. місць), де мережа санаторно-курортних закладів представлена 46 об’єктами. Загальна місткість закладів курортного лікування складає близько 10,2 тис.місць, площа – 382 га. Кількість дитячих оздоровчих закладів, що розташовані у області становить 237, де можуть відпочивати понад 40 тис.дітей. Крім того, в області знаходяться такі кліматичні курорти як Ірпінь та Ворзель, що являється частиною великого лісного масиву західної частини Київської області.

      Мережа закладів відпочинку (з урахуванням тих, що функціонують періодично) включає 40 будинків та пансіонатів, 30 оздоровчих таборів, 30 водно-спортивних і веслувальних баз, 13 спортивно-риболовських баз. Загальна місткість закладів відпочинку (без спортивних баз) становить 16 тис.місць (територія 798,3).

       Аналіз тенденцій ринку послуг санаторно-курортних закладів проведемо на конкретній території Київської області – Пуща-Водиці, так як саме на цю територію претендує розробка нового бізнес-плану курортного закладу. Пуща-Водиця розташована на північно-західній частині м.Києва. Південним кордоном вважається Гостомельське шосе, східним – Мінське шосе, західній – дорога на село Мощун. Площа Пущі-Водиці 4 тис. гектарів. Ліс цієї місцевості переважно на 70% сосновий.

      Клімат характеризується м’якістю, помірною вологою, відсутністю різких коливань температури, безвітреннісю та великою кількостью сонячних днів. Кліматичні умови курорту діють цілюще при хронічних заболіваннях серцево-судинної системи, органів дихання, функціональних порушень нервової системи, порушення обміну речовин та при інших заболіваннях.

      Розвиток ринку курортних послуг на сьогоднішній день є інтенсивним і з кожним роком попит на такі послуги в місті зростає. Для туристів, що приїздять відпочивати або лікуватись створенні всі необхідні умови у Київської області:

- санаторії різного спрямування лікування (психоневрологічний, туберкулезний, кардиоревматологічний, ендокринологічний та пульмонологічний);

- клімат помірно-континентальний, а тому підходить майже всім людям з різними заболіваннями;

- багато розважальних закладів (човникова станція, танцювальні майданчики, літні та зимні кінотеатри, зимова лижна станція, спортивні майдани);

- мальовнича природа даної території (багато малих озер, парк культури та відпочинку, великий ставок, ліс);

- різноманітні підприємства громадського харчування;

- широка  можливість представлення екскурсійних поїздок.

2.Історико-культурні ресурси Київської області.

   Київщина - край, багатий на культурну спадщину сукупність успадкованих від попередніх поколінь об'єктів, що донесли до нашого часу цінності археологічного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового і художнього значення, які є скарбницею української культури. Адже тут, у самому серці України, з давніх-давен селилися люди, вирувало життя, відбувалися важливі історичні події.

   У Київській області взято під  охорону держави 5430 пам'яток історії та культури. Серед них 1844 —археології, 3171 - історії, 188 - мистецтва, 159 - архітектури, 68 - заповідних об'єктів природи, зокрема 12 пам'яток садово-паркового мистецтва, чотири з яких - національного значення.