Формування політичної карти світу після другої світової війни

Формування  політичної карти світу після другої світової війни

     Формування  сучасної політичної карти світу - дуже складний і тривалий процес, який триває вже декілька тисячоліть. Нещодавно на межі двох століть і тисячоліть на очах сучасників на політичній карті планети лише за декілька років відбулися величезні і вражаючі зміни. Постійно змінювалася політична карта і в минулому. Цей процес триватиме і в майбутньому.

     Всього  можна виділити чотири етапи формування політичної карти світу: стародавній, середньовічний, новий і новітній.

     Ми  зупинимося на новітньому. Новітній етап формування політичної карти світу  розпочався після завершення Першої світової війни і триває донині. На цьому етапі можна доволі чітко виділити три періоди. 
 Перший період почався фактично ще наприкінці Першої світової війни. Почали руйнуватися великі багатонаціональні імперії: Російська і Австро-Угорська. На політичній карті світу з'явилися держави: Польща, Чехословаччина, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Королівство сербів, хорватів і словенців та ін. Були проголошені незалежними державами Україна, Білорусь, Грузія, Азербайджан, Вірменія тощо. Однак цей процес не був однозначним. Намагання Росії відновити імперію в іншій формі в основному здійснилося. За допомогою військової окупації України та інших держав, які виникли на уламках Російської імперії, російські комуністи створили Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). 
 Втратила свої колонії в Африці Німеччина, яка програла війну. Розширилися колоніальні володіння Великої Британії, Бельгії, Франції та Японії. 
 Другий період новітнього етапу творення політичної карти світу почався після завершення Другої світової війни. В результаті війни ослабла роль Західної Європи в загальносвітовій політиці. Головними державами в світі стали СРСР і США. Великобританія і Франція, не дивлячись на перемогу, були значно ослаблені. Війна показала нездатність їх і інших західноєвропейських країн містити величезні колоніальні імперії. У країнах Африки і Азії посилився антиколоніальній рух. В результаті війни частина країн змогла добитися незалежності: Ефіопія, Ісландія, Сирія, Ліван, В'єтнам, Індонезія. На зайнятих радянськими військами територіях, були встановлені соціалістичні режими. Одним з головних підсумків Другої світової стало створення, на основі Антифашистської коаліції, що склалася в ході війни, для запобігання світовим війнам в майбутньому, Організації Об'єднаних Націй.  У деяких країнах партизанські рухи, що склалися в ході війни, намагалися продовжити свою діяльність і після закінчення війни. У Греції конфлікт між комуністами і довоєнним урядом переріс у громадянську війну. Антикомуністічні озброєні загони ще деякий час після закінчення війни діяли в Західній Україні, Прибалтиці, Польщі. У Китаї продовжилася війна, що тривала там з 1927 року. Фашистська і нацистська ідеології були визнані злочинними на Нюрнберзькому процесі і заборонені. У багатьох західних країнах виросла підтримка комуністичних партій, завдяки їх активній участі в антифашистській боротьбі в ході війни.      Отже, окупація деяких країн Європи і Азії радянськими та американськими військами призвела до поділу світу на два ворожі табори. Крім того, СРСР і США захопили різні частини одних і тих самих країн. Це призвело до утворення "двох" Німеччин, "двох" Корей, "двох" В'єтнамів. Утворилося і "два" Китаї (КНР і Тайвань). Одні й ті самі нації, але тепер уже в різних країнах, почали одночасно будувати різні системи - комуністичну і ринкову (капіталістичну). У людства нарешті з'явилася реальна можливість не в теорії, а на практиці перевірити, яка з них є кращою. Виявилося, що ринкова система набагато ефективніша за соціалістичну (комуністичну). Тому остання збанкрутіла і зазнала краху. 
 Окрім цих подій, які знаменували завершення другого періоду новітнього етапу формування політичної карти світу, в цей час відбувалося й багато інших важливих подій, зокрема розпад колоніальної системи та утворення великої кількості незалежних держав у Африці, Азії, Океанії, Латинській Америці.          Третій період ознаменувався крахом комуністичної системи. Він розпочався з 90-х років XX ст. Спочатку в єдину державу об'єдналися Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) і Німецька Демократична Республіка (НДР). Потім розпалися соціалістичні країни - СРСР, Югославія і Чехословаччина. В результаті цього докорінно змінилася політична карта Європи і Азії. У 1993 р. була змінена форма правління в Камбоджі, країні Азії. Там була відновлена монархія і вона знову стала королівством. В Африці в цьому самому році здобула незалежність Еритрея, яка відокремилася від Ефіопії. Наприкінці 1994 р. Республіка Палау (в Океанії) вийшла з Мікронезії і звільнилася від опіки СІЛА. Таким чином, у 90-х роках XX ст. виникло понад 20 нових країн. їх було прийнято до ООН і вони почали здійснювати власну внутрішню і зовнішню політику. 
 Новим міжнародним політичним явищем у наш час стало утворення держав, не визнаних світовим співтовариством. Ці держави є незаконними за всіма нормами міжнародного права. Однак реально (фактично) вони існують, реалізують власну внутрішню і зовнішню політику, при цьому, як правило, створюють багато проблем для світового співтовариства, так як є осередками гострих конфліктів, серйозних політичних і воєнних потрясінь, постійного тиску на політичну ситуацію в світі і його окремих регіонах. Так, у 1983 р. була проголошена Турецька Республіка Північного Кіпру, яка у світі визнана лише Туреччиною. Але найбільше таких країн виникло на теренах колишнього СРСР. До них належать Республіка Ічкерія в Росії, Абхазія і Південна Осетія в Грузії, Нагірно-Карабахська - в Азербайджані, Придністровська Республіка - в Молдові. 
 
 
 
 
 

Висновок

     Можна зробити висновок, що політична карта  світу не є константою і постійно змінюється, і це доводить історія. З розвитком цивілізації та суспільства обов’язково відбуваються зміни на геополітичній карті світу. В основному ці зміни спостерігаються після значних подій, таких як : розпад імперій, наддержав, світова війна і т.д. Сучасна політична карта зазнала важливих змін після Другої світової війни, а також після розпаду наддержави Радянського Союзу. За останній етап формування політичної карти світу було створено багато нових держав, які входили до складу колоній Великої Британії та Франції, а також держав, які входили до складу СРСР. Між цими країнами склалися тісні взаємозв’язки, а саме, торгово-економічні союзи та військово-політичні блоки, які функціонують і еволюціонують з метою спільної інтеграції та взаємодопомоги.