Ґрунтова гребля з водоскидною і водо випускною спорудами

      Будівництво гідровузла починаємо  з пропуску будівельних  витрат, а для цього  будуємо донний водоспуск  і шахтний водоскид, а потім влаштовуємо грунтову греблю.

      Рослинний шар зі схилів і  в основі греблі знімаємо бульдозером з переміщенням в тимчасові відвали з послідуючим використанням для покриття низового відкосу греблі. Розробку грунту в траншеях під водоскид і водоспуск викопуємо екскаватором з погруз кою в автосамоскиди. Відсипку тіла греблі ведемо прицепними скреперами виконуємо одночасно розрівнювання відсипного грунту, його дозволоження і ущільнення кулачковими катками.

     Монтаж залізобетонних  конструкцій в  шахтовому водоскиді  ведемо автокраном  АК -75.

      Монолітний  бетон виготовляється на будівельному майданчику з попередньою  доставкою щеня, піску  і цементу. Після  відсипки греблі виконуються  планування верхнього  і низового укосів, а також гребня греблі. Передбачено  кріпити верхній  укос з/б плитами  по шару. Низовий  укіс закріплюємо  посівом трав по рослинному шару. Гребень греблі закріплюємо з/б  плитами.

      Після завершення будівництва  гідровузла проводимо  ліквідаційний період, в процесі якого вивозимо залишки будівельних матеріалів і техніку. 

      5.2 Експлуатація ставка

      Експлуатаційні  заходи регламентуються  тимчасовою інструкцією. Експлуатацію ставка виконує господарство. Для цього призначається  експлуатаційна бригада  із трьох чотирьох чоловік, яка слідкує  за станом гідротехнічних споруд і пропуском  весняного паводка. Бригада також  виконує поточні  та капітальні ремонти. Служба експлуатації перший рік експлуатації ставка веде спостереження кожний день.

      Особливо  приділяється увага  при наповненні ставка. Категорично заборонено заповнювати ставок з недоробками, які  перешкоджають нормальній експлуатації гідровузла в цілому. На протязі експлуатації ставка і гідровузла ведуться візуальні спостереження, при цьому всі зауваження записуються в журнал візуальних спостережень. В цьому журналі вказується дата порушення, місце положення і характер деформації.

      Пропуск паводків, особливо весняних, являється  найбільшим відповідальним періодом в роботі напірних і водоскидних  споруд. Після завершення пропуску паводка  ведеться огляд споруд і оформляється акт, в якому фіксується стан споруд, характер, ступінь порушення, а також рекомендуємо заходи по вилученню пошкоджень.

      Поточні і капітальні ремонти  виконуються в  плановому порядку  на основі журналу  візуальних спостережень. 
 
 

 5.3 Природоохоронні  заходи

      Перед затопленням ставка виконуються очистка  ложа від будівельного сміття й відвезення його на спеціально відведені майданчики.

      Акумуляція  твердого стоку, зниження величини паводкових витрат, а також  зменшення його ерозійного впливу на долину, перерозподіл стоку на протязі  року – все це складає основу природоохоронних значень проектуємого ставка.

      При виборі ділянки під  будівництво ставка намічають в основному  малопродуктивні  землі. В зону затоплення найкраще відводити  болотисті пойменні землі і схили  ложбин. Кар’єр необхідно  передбачити на непридатних  викопних землях.

      Для запобігання порушень в процесі будівництва, необхідно передбачити рекультивацію грунтів. На ділянках кар’єра передбачено уположення укосів з послідуючим покриттям рослинним грунтом товщиною 0,4–0,5 м з посівом багаторічних трав.

      Для захисту прибережної  зони від розливу  в комплексі з  екваторією ставка передбачена  посадка лісосмуг. Щільність посадки  дозволить затримувати  твердий стік, тим  самим збільшиться  термін замулення  ставка.      
Використана література 

1. СНИП 2.01.14-83 Определение расчётных гидрологических характеристик – М.: Стройиздат, 1985.
2. СНИП 2.06.01-85 Гидротехнические сооружения. Основные положения             проектирования – М.: Стройиздат, 1986.
3. СНИП 3.06.05-84 Плотины из грунтовых материалов – М.: Стройиздат,1985
4. Е.Е. Овчаров, Н.И. Захаровская Гидрология и гидрометрия – Л.: 1986 -с.230
5. Г.И. Журавлёв Гидротехнические сооружения – М.: Колос 1979 - с.442 Румянцев И.С., Мацея В.Ф. Гидротехнические сооружения – М.: Агропромиздат, 1988 - с.425
6. Курсовое и дипломное проектирование по гидротехническим сооружениям (Под редакцией Лапшенкова В.С.) – М.: Агропромиздат, 1989 - с.440
7. Чугаев Р.В. Гидротехнические сооружения – М.: Агропромиздат, 1985 Части 1 и 2 - с.318 и с.302
8. Ясинецкий В.Г., Фенин Н.К., Организация и технология гидромелиоративных работ. – М.: Агропромиздат, 1986 - с.352
9. Кавеншиков Н.Т. Эксплуатация и ремонт гидротехнических сооружений – М.: Агропромиздат, 1989 - с.265