Регулювання режимів роботи насосів та їх сумісна робота

Комсомольський політехнічний  технікум

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

На тему:

«Регулювання  режимів роботи насосів та їх сумісна  робота»

 

 

Виконав:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2013р.

 

 

Розділ: Водовідливні установки

Тема: Регулювання режимів роботи насосів та їх сумісна робота

План

1. Рівномірний режим
2. Повторно-короткочасний режим
3. Нерівномірний режим
4. Напір насосів

 

 

Контрольні запитання:

1. Чим характеризується рівномірний режим роботи насосної станції?
2. В яких випадках застосовується повторно-короткочасний режим?
3. Як визначити напір насосу?

 

Література:  Р.Н Хаджиков. С.А. Бутаков. Горная механіка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Рівномірний режим характеризується постійною подачею насосів по водоводу у водопровідну мережу на протязі всієї доби (рис 2.6, а) або частини доби. В такому режимі роблять НС – І, а також НС – ІІ в баштових системах водопостачання з Q > 300 м3/добу, де є водопровідні очисні споруди (ВОС)

 

Рис 2.6. Суміщені графіки  водоспоживання (1) і водоподачі (2) в ступінчастій та інтегральній формі:

а) для рівномірного режиму; б) для повторно-короткочасного режиму;  в) для двоступінчастого нерівномірного режиму; г) для багатоступінчастого  нерівномірного режиму роботи НС.

В години, коли подача насосів  перевищує водоспоживання з мережі, бак водонапірної башти поповнюється надлишками води. В години, коли водоспоживання з мережі перевищує подачу насосів, нестача води надходить у мережу з баку башти. При рівномірному режимі роботи НС скорочуєтьсч витрати електроенергії, зв'язані з включенням і виключенням з роботи агрегатів.

Подача насосної станції, що робить у цьому режимі, визначається за формулою:

QНС= ,                                           

де ? – коефіцієнт, який враховує витрати води на власні потреби водопроводу (для НС – І ? = 1,01 …1,02 при відсутності  ВОС, ? = 1,04 …1,15 при їх  наявності; для НС – І  ? = 1); Qдоб.мах  - розрахункові витрати води в добу найбільшого водоспоживання, м3 /добу; ТНС – тривалість подачі води, год.

При Qдоб.мах  ? 200 …1000 м3 /добу для НС – І при позмінній роботі за світловий день ТНС = 8, 16 год; при більшій продуктивності системи частіше ТНС = 24 год; для НС – ІІ ТНС встановлюється, виходячи з умови одержання найменшого регулювального об’єму бака башти.

2.Повторно-короткочасний режим приймають для зменшення регулювального об’єму бака башти при надійному електропостачанні. При цьому насос подає постійну витрату у короткі інтервали часу, достатні для заповнення бака башти до найвищої позначки рівня. При заповненні бака башти насос автоматично вимикається з роботи і подальше водоспоживання здійснюється за рахунок регулювального  об’єму бака, при спрацюванні якого (зниження рівня води в баці до деякої мінімальної позначки) насос знов включається в роботу. Подача насоса відповідає максимальній годинній витраті на об’єкті водопостачання  (рис 2.6, б).

3. Нерівномірний режим роботи НС (рис 2.6, в, г) характеризується паралельною роботою насосів в певні години доби і двох-, три- та багатоступінчастим графіком водоподачі. Співпадання графіків водоподачі та водоспоживання (тобто зменшення регулювального об’єму баку башти до нуля, рис 2.6, г) можливо при паралельному встановленні на НС декількох насосів і роботі насоса в режимі т.з. слідкування, коли робоча точка на характеристиці Q – H насоса змінюється відповідно до витрат у водопровідній мережі. Таке регулювання можливе, наприклад, при встановленні електромагнітних муфт або гідромуфт. Нерівномірний режим роботи НС доцільно встановлювати для безбаштових систем водопостачання і досить рівномірному водоспоживанні.

4.Для визначення напору насосів потрібно знати, з якої і до якої позначки треба піднімати воду, а також втрати напору. Так, для господарських насосів насосної станції II підняття потрібний напір

де Z1 іZ2  — позначки максимальних рівнів регулювального і пожежного запасів резервуарів чистої води,Z3  іZ4  - позначки максимальних рівнів регулювального і пожежного запасів у баці баштиhk;  -втрати напору в комунікаціях насосної станції hb; -втрати напору у водоводі.

Для мережі, в якій башта  за ходом потоку води розташована  за мережею, втрати напору додають або  віднімають, залежно від напряму потоку.