Стратиграфічні незгідності і перерви

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Декабря 2012 в 23:33, реферат

Описание работы

Осадові та інші за походженням геологічні тіла завжди знаходяться в певних вікових та просторових співвідношеннях між собою. Причому існують два види таких співвідношень: згідні й незгідні. При згідних співвідношеннях геологічні тіла залягають один на одному без розриву, та їх поверхні нашарування паралельні або майже паралельні (з урахуванням хвилястої, лінзоподібної та косої шаруватості) між собою, в той же час при незгідних співвідношеннях границя між геологічними тілами збігається з поверхнею розмиву або тектонічним порушеннями.

Работа содержит 1 файл

Стратиграфічні незгідності та перерви.docx

— 890.95 Кб (Скачать)

Стратиграфічні  незгідності та перерви

Осадові та інші за походженням  геологічні тіла завжди знаходяться в певних вікових та просторових співвідношеннях між собою. Причому існують два види таких співвідношень: згідні й незгідні. При згідних співвідношеннях геологічні тіла залягають один на одному без розриву, та їх поверхні нашарування паралельні або майже паралельні (з урахуванням хвилястої, лінзоподібної та косої шаруватості) між собою, в той же час при незгідних співвідношеннях границя між геологічними тілами збігається з поверхнею розмиву або тектонічним порушеннями.

Незгідне залягання - порушеність геологічної послідовності відкладів, яка характеризується заляганням молодих відкладів на древніших і фіксується наявністю ерозійної поверхні, паузою в осадонакопиченні або наявністю тектонічних розривів. При заляганні молодших відкладів на розмитій поверхні підстилаючих порід має місце зіткнення різновікових шарів гірських порід по поверхні розмиву, що виникає внаслідок перерви в накопиченні осадів. Давніші шари можуть зберігати при цьому горизонтальне положення або бути дислоковані. Зумовлена цим неповнота розрізу визначається як стратиграфічне незгідне залягання. Його величина оцінюється розмірами відсутнього стратиграфічного інтервалу і може відповідати частинам ярусу, відділам і навіть дек. системам.

Границі між осадовими (чи осадово-вулканогенними) товщам або  їх частинами, що зумовлені перервами  в осадконакопичені прийнято називати стратиграфічними незгідностями. Для позначення таких незгідностей вживають наступні поняття:

Перерва (стратиграфічна перерва) - випадання з розрізу тих чи інших пачок шарів або певних стратиграфічних підрозділів.

Поверхня незгідності - границя розділу між незгідно залягаючими геологічними тілами (товщами тощо).

Структурні яруси (поверхи) - товщі, розділені поверхнею незгідності. При цьому товщі, розташовані вище поверхні незгідної прийнято називати верхнім структурним ярусом (поверхом), а ті товщі, що залягають нижче цієї поверхні - нижнім структурним ярусом( поверхом)

Кут незгідності - кут між поверхнею незгідності й шаруватістю і іншими елементами стратифікації (смугастість, кліваж, сланцюватість,тощо) нижнього структурного ярусу (поверху).

Стратиграфічні незгідності класифікуються за:

1) кутами між поверхнею незгідності та елементами стратифікації нижнього структурного ярусу,

2) площею розповсюдження 

3) виразністю (чіткістю) прояву поверхні незгідності.

4)умовами виникнення

Види незгідностей:

1) паралельна

2) кутова

3) азимутальна (географічн).

Паралельна  незгідність.

 При такій незгідності кут між поверхнею незгідності та елементами стратифікації нижнього структурного ярус дорівнює нулю, тобто шаруватість верхнього структурного ярусу паралельна шаруватості нижнього структурного ярусу. Подібна незгідність породжуються відносно спокійними (які не супроводжуються значними деформаціями даної ділянки земної кори) в тектонічному відношенні перервами в осадконакопиченні. Вона характеризується випаданням із розрізу певних стратиграфічних підрозділів (окремих горизонтів, ярусів тощо). Найчастіше маркується горизонтами так званих базальних конгломератів - продуктів підводного розмиву або наземної денудації.

 

Кутова незгідність.

Така незгідність підкреслюється наявністю певного кута між поверхнею незгідності та шаруватістю або іншими елементами стратифікації нижнього структурного ярусу. Її поверхню немов би зрізає структурні елементи нижнього структурного ярусу. Величина такого кута може коливатися від 0 до 90°. У тому випад якщо цей кут не перевищує 30°, говорять про слабку кутову незгідність, а при куті більше 30° - різку кутову незгідність. Якщо цей кут варіює навіть на незначних відстанях, то така незгідність стає контрастною. Остання зумовлена наляганням осьового чохла на денудоване складчасте ложе.

Азимутальна незгідність.

Незгідність цього типу характеризується кутом у декілька градусів. При куті менше 1 її називають географічною. І

Подібні незгідності встановлюються тільки на геологічній карті за незбігом простягання та кутів падіння різних за віком відкладів.

Регіональні та місцеві  незгідності.

До перших відносять незгідності між геологічними утвореннями, які проявлені на формаційнму рівні й розповсюджені на дуже значних територіях. До незгідностей, наприклад, належать границі між чохлами платформ та складчастим ложем цих платформ. У свою чергу за місцеві незгідності прймають ті, які проявлені на незначній території. Наприклад, вони часто розвинені над покрівлею соляних діапірових структур.

Явні та приховані  незгідності.

До перших належать усі  розглянуті вище. Що ж стосується прихованих незгідностей, то від явних вони відрізняються тим, що надійно визначити їх

місце прояву практично неможливо. Такі незгідності характерні для метаморфічний товщ, у котрих первинна стратифікація і нижнього, і верхнього структурних ярусів затушовується кліважем, кристалізаційною сланцюватістю, мігматитовою смугастістю тощо. Крім того, до цього типу незгідностей відносять деякі типи паралельної незгідності в осадових товщах, які не супроводжуються присутністю базальних конгломератів. Як правило, такі приховані незгідності виявляються тільки при ретельних біостратиграфічних дослідженнях за випаданням окремих пачок, світ, ярусів тощо. Також незгідність може бути хибною, тобто помилково виділятись у косо шаруватих товщах.

За умовами виникнення виділяють внутрішньо – формаційну незгідність, що формується за рахунок дії певних течій.

Тектонічна незгідність

Повязана з тектонічним  нашаруванням. Формується за рахунок  насувних структур, шаряжів, тектонічних  покривів. Поверхня незгідності виражена зоною розлому, тобто продукт  диференційної переробки гірських порід(дроблення).

Ознаки незгідного залягання у відслонені

  1. Наявність чисельних вимоїн та виступів.
  2. Кутова незгідність між товщами різного віку.
  3. Наявність базального горизонту.
  4. Різний вік порід, що межують одна з іншою.
  5. Різкій перехід від морських до континентальних відкладів.
  6. Наявність продуктів вивітрювання.
  7. Різний ступінь метаморфізму.

 

Ознаки незгідного залягання на геологічній карті

  1. Т-подібний контакт геологічних границь.
  2. Контактування різних вікових порід, між якими відсутні певні стратиграфічні розділи.

 

Незгідності мають велике значення при встановленні історії  геологічного розвитку території. Найчастіше відсутність покладів певного віку у розрізі свідчить про континентальні умови осадко накопичення, найчастіше в таких розрізах на місці незгідності можна спостерігати поверхню hard ground (додаток 3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

1.Кутова незгідність, різка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Незгідності на геологічних картах

 

  1. Поверхня hard ground

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Геологічний факультет

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

Зі стратиграфії на тему:

«Типи і види незгідностей, їх геологічна інтерпретація»

 

 

 

 

Виконала 

Студентка 3-го курсу

Групи геології нафти і  газу

Тітенко Іванна

Київ 2012

Література:

  1. Лукієнко О.І. Структурна геологія: Підручник. – К.: КНТ. 2008р. – 61-100с.
  2. http://uk.wikipedia.org/wiki/Незгідність_стратиграфічна
  3. http://popovgeo.professorjournal.ru/lecture_18

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Стратиграфічні незгідності і перерви