Внешняя политика Швеции

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

 

 

 

 

ШВЕД ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

 

 

 УДК 94 (4):327 (292.414) “1950/1970”

 

 

 

ПОЛІТИКА КРАЇН СКАНДИНАВІЇ 

ЩОДО ПРОЦЕСУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

(50 РР. – ПОЧ. 70-Х РР. ХХ СТ.)

 

 

 

 

 

 

 

Спеціальність 07.00.02 – Всесвітня історія

 

 

 

 

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

 

Робота виконана на кафедрі  нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного  університету імені Тараса Шевченка.

 

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент

Павленко Валерій  Михайлович,

доцент Київського національного  університету

імені Тараса Шевченка

 

Офіційні  опоненти:    доктор історичних наук, доцент                                        Яковенко Наталія Леонідівна,

доцент інституту міжнародних відносин

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

 

кандидат історичних наук,

Толстов Сергій Валеріанович,

науковий співробітник інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

 

 

Захист відбудеться  «___» __________ 2007 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська 60, ауд. 349).

 

З дисертацією можна  ознайомитись  у  науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

 

 

 

Автореферат  розісланий «_____» ______________2007  р.

 

 

 

Вчений секретар спеціалізованої  вченої ради,

Кандидат історичних наук                                                                       Казакевич Г. М.         

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Структура дисертації обумовлена об’єктом, предметом, метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (400 найменувань) та 7 додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження 238 сторінок.

Вступ. Актуальність теми дослідження. Зовнішня політика Данії, Норвегії, Швеції та Фінляндії справляє значний вплив на сучасну ситуацію на європейському континенті. Зміни, які відбуваються на Півночі Європи, нові перспективи регіонального та міжрегіонального співробітництва вимагають переосмислення ролі і місця цієї частини Європи на політичній та економічній карті. Запропонована тема стосується важливої проблеми повоєнної історії країн Скандинавії, що суттєво вплинула на подальший розвиток інтеграційних процесів. Аналіз унікального досвіду плідної регіональної співпраці, накопиченого Данією, Норвегією, Швецією та Фінляндією в період «холодної війни», є важливим для розуміння причин перетворення країн з пасивних «пішаків» у політичних іграх великих держав на активних гравців, здатних відстоювати власні національні інтереси на міжнародній арені.

З дослідницького погляду  не менш цікавим є і вивчення європейської політики країн Скандинавії, які  не бажали відмовлятися від власних, специфічних підходів до проблем  оборони, безпеки, економічної самостійності. Запропонований підхід до розгляду теми співзвучний новітнім тенденціям сучасної зарубіжної історіографії, адже протягом тривалого часу вона вивчалася у застарілій манері, із опорою на традиційну національну перспективу її сприйняття та бачення. Через це, у дослідницьких роботах, присвячених зовнішній політиці країн Скандинавії, парадигма національної історії займала домінуюче положення і обмежувала можливості аналізу зовнішньополітичних процесів у Скандинавському регіоні в загальноєвропейському контексті. Такий звужений підхід  обумовив  фрагментарне висвітлення подій, які відбувалися в зв’язку із налагодженням співробітництва між північними країнами та європейськими інтеграційними структурами. Поза увагою дослідників залишалася роль північноєвропейської співпраці у становленні глобальних об’єднавчих процесів на континенті. Тому вагомого значення набуває  узагальнене та об’єктивне висвітлення європейської політики скандинавських країн у 1950 – 1970-х рр., що є необхідною передумовою розуміння основних тенденцій загальноєвропейського розвитку в рамках глобального суперництва СРСР та США. Усвідомлення витоків суперечностей в питаннях європейського вибору та висвітлення способів їхнього подолання на прикладі історії скандинавських країн може знайти практичне застосування як у розбудові відносин України із сусідніми державами, так і в реалізації євроінтеграційних устремлінь нашої країни.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках науково-дослідної теми історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Історія української державності нової та новітньої доби», зокрема її підрозділу «Міжнародні чинники українського державотворення (сер. XVIII – поч. ХХІ ст.)» (державний реєстраційний номер 06 БФ 046-01), що включена до тематичного плану університету.

Об’єктом дослідження є європейський вектор зовнішньої політики Данії, Норвегії, Швеції та Фінляндії у 1950-х – на початку 1970-х рр. 

Предметом дослідження є внутрішні та зовнішні чинники євроінтеграційного курсу скандинавських країн. 

Мета дослідження полягає в тому, щоб розкрити зміст взаємин між країнами Скандинавії та ЄЕС, виявити їхню динаміку і неоднозначність, а також узагальнити і систематизувати головні здобутки євроінтеграційної політики скандинавських держав і показати діалектику цього процесу з урахуванням усього розмаїття думок і позицій.

У відповідності із поставленою метою, в дисертації вирішуються наступні наукові завдання:

-  з’ясувати стан наукової розробки проблеми, її джерельну базу;

- розкрити характер  взаємовідносин між країнами  Скандинавії в контексті становлення  загальноєвропейського процесу;

- встановити передумови  розвитку північноєвропейської  регіональної співпраці;

- визначити зміст,  напрямки та особливості економічних,  політичних та військових відносин між скандинавськими країнами в контексті глобальних процесів інтеграції на європейському континенті;  

- виявити чинники становлення  і розвитку європейських політичних  курсів Данії, Норвегії, Швеції  та Фінляндії;

- дослідити позиції партій північноєвропейських країн щодо процесів інтеграції на континенті;

- вивчити ставлення  громадськості до ЄЕС в країнах  Скандинавії та визначити ключові  аргументи «за» та «проти»  вступу, а також продемонструвати  особливості сприйняття громадськістю скандинавських країн ідеї європейської інтеграції на прикладах кампанії з організації національних референдумів в Данії та Норвегії.

Географічні рамки дисертації охоплюють територію Північної  Європи, обмежену, зокрема, кордонами  Данії, Норвегії, Швеції та Фінляндії. Для позначення територіальних меж в дисертації вживаються терміни: «Північна Європа», «Скандинавія», «Північ», оскільки такі визначення співпадають із західною джерельною та історіографічною традицією.

Хронологічні рамки  дослідження охоплюють період з 1950-х до початку 1970-х рр., впродовж якого позиція країн Скандинавії відносно європейської інтеграції еволюціонувала від повного  відособлення до більш активної участі  в розбудові спільних інституцій шляхом підписання відповідних договорів та угод. Нижньою хронологічною межею у дослідженні став початок процесу розгортання нової європейської політики держав Північної Європи та активної  розбудови північних схем інтеграції – створення Північної Ради (1952 р.), обговорення проектів «спільного ринку» (1948 – 1959 рр.) та ініціатив із оборонного співробітництва (1948 – 1949 рр.). Верхньою хронологічною межею обрано момент, коли було поставлено крапку в питанні про членство Данії та Норвегії в ЄЕС в результаті  двох національних референдумів в 1972 році.

Одночасно, слід зазначити, що іноді доводилося виходити за ці хронологічні межі, особливо тоді, коли виникала потреба простежити розвиток скандинавських інтеграційних ідей від моменту їхнього зародження до організаційного оформлення.

Методологічною основою дисертації є закони діалектики та принципи історизму і багатофакторності, які надають можливість дослідити розвиток зовнішньополітичних процесів у динаміці та тісному зв’язку з конкретними історичними умовами. У відповідності з метою і завданнями дисертаційної роботи широко застосовувалися проблемно-хронологічний, аналітичний, ретроспективний та порівняльний методи.

Наукова новизна  дисертації полягає в тому, що в ній вперше досліджено процес формування та особливості реалізації європейських курсів Данії, Норвегії, Швеції та Фінляндії у 1950-1970-ті рр. з використанням нових методологічних підходів. В роботі не лише розглянуто позицію кожної скандинавської держави щодо євроінтеграційних процесів на континенті, встановлено спільні і відмінні риси їхньої зовнішньої політики та вплив євроінтеграційних устремлінь на розвиток двосторонніх відносин, а й проаналізовано процес багатостороннього регіонального співробітництва між країнами Скандинавії та координації їхніх зовнішньополітичних зусиль. Дисертантом уточнено історію виникнення і розвитку північноєвропейської співпраці, здійснено її класифікацію за функціональним принципом. На основі аналізу змісту проектів скандинавського співробітництва (Скандинавського оборонного союзу (1948-49 рр.), північного митного союзу (1948-49 рр.), «спільного ринку» (1953-59 рр.), ініціативи НОРДЕК (1968-69 рр.), Північної Ради (1952 р.) обґрунтовано тезу про використання цих структур країнами Скандинавського півострова як інструменту розв’язання зовнішньополітичних, в тому числі євроінтеграційних, задач. Принципово нові висновки вдалося також отримати завдяки систематизації позицій північноєвропейських політичних партій та критичному розгляду їхньої аргументації, спрямованої на підтримку чи критику ідеї європейського єднання. На основі широкого залучення північноєвропейських джерел вперше також продемонстровано динаміку змін у громадській підтримці євроінтеграційних процесів, особливо під час національних референдумів з питань членства в ЄЕС в Норвегії та Данії.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її положення і висновки можуть бути використані дослідниками при підготовці узагальнюючих і спеціальних праць з історії сучасних міжнародних відносин, історії зовнішньої політики країн Північної Європи, історії європейської інтеграції, у викладанні нормативних і спеціальних курсів у навчальних закладах. Крім того, результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності органів виконавчої влади, зокрема, МЗС України.

Апробація дослідження. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження оприлюднені на міжнародних наукових конференціях: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Шевченківська весна» (Київ, 2005 р.), «Україна у Другій світовій війні» (Київ, 2005 р.), на міжнародній науковій конференції студентів і молодих науковців «Перспективні напрями вивчення всесвітньої історії» (Київ, 2005 р.).

Окрім цього, висновки дисертаційного дослідження опубліковані у трьох  статтях провідних наукових фахових  видань і викладені у тезах  наукової конференції «Перспективні напрями вивчення всесвітньої історії» (Київ, 2005 р.).

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ  РОБОТИ

У першому розділі «Стан наукової розробки проблеми та характеристика джерельної бази дослідження» проаналізовано стан наукового вивчення проблеми, подано огляд джерел і визначено методологічні засади дослідження.

В підрозділі 1.1 «Джерельна база дослідження» охарактеризовано великий і різноманітний за характером та змістом комплекс документів, який включає законодавчі акти міжнародного характеру, дипломатичні документи, офіційні документи виконавчої влади,  заяви та промови урядових діячів та партійних лідерів, публіцистику досліджуваного періоду, статистичні документи та наративні джерела: мемуари, спогади, щоденники сучасників подій.

Цінними документальними джерелами дисертаційного дослідження виявилися матеріали, зібрані у офіційних серійних виданнях із зовнішньої політики Данії, Швеції та Норвегії¹. До вказаних збірників було включено документи урядів північноєвропейських країн, міністерств закордонних справ, офіційних делегацій, провідних партійних діячів з найбільш актуальних питань зовнішньої політики в розрізі європейської та північної інтеграції. На основі цих документів можна достатньо детально простежити основні аспекти політики скандинавських країн щодо Європи, зокрема, хід переговорів, позиції сторін з окремих питань. Певний інтерес становить і частина документів, присвячених ініціюванню та впровадженню в життя ідеї Скандинавського оборонного союзу 1948-1949 рр.

Важливим джерелом для розуміння змісту таких європейських інтеграційних утворень ЄЕС, ЄАВТ, а також функцій міждержавних органів скандинавської співпраці – Північної Ради, Північної Ради міністрів, стали законодавчі акти міжнародного характеру, передовсім міжнародні угоди та договори, покладені в основу утворення наднаціональних союзів і організацій². Особливо плідним для досягнення цілей дослідження став ретельний аналіз збірок документів Північної Ради, які проливають світло на процес становлення більш тісної співпраці між скандинавськими країнами на міждержавному рівні³.

Значний інтерес становить багатотомна  збірка документів з історії європейської інтеграції. Зокрема, в її першому  томі містяться тексти статей, виступів публічних діячів Данії та Швеції щодо майбутнього повоєнної Європи, її місця в світі та взаємин між північними сусідами⁴. Третій том видання розкриває зміст суспільно-політичних дискусій, які мали місце в Данії щодо перспектив участі у «Об’єднаних штатах Європи», плані Маршалла та північноєвропейській співпраці⁵. Цінна інформація щодо процесу переговорів відносно участі в ЄЕС міститься у періодичних виданнях «Bulletin of the European Economic Community», «Official Journal of the European Communities», де публікувалися заявки скандинавських країн на вступ до ЄЕС, аналітичні звіти про позиції сторін на перемовинах, що дає змогу виокремити проблемні питання багатостороннього діалогу⁶.