Європейський вектор української геополітики: законодавче забезпечення і практичне здійснення

Поглиблення економічної  інтеграції має доповнюватися посиленим  співробітництвом між Україною та ЄС у соціально-економічній, правовій, гуманітарній та інших сферах, що становлять їх спільний інтерес.

Логічним кроком, який знаходить підтримку ЄС та його держав-членів, є включення до нової  угоди між Україною та ЄС кількох  нових блоків, які частково вже  реалізуються у наших відносинах з ЄС. Це – співробітництво у  галузі зовнішньої і безпекової політики, а також у сфері свободи, безпеки і правосуддя (сфера юстиції та внутрішніх справ).

На сучасному  етапі процес інтеграції України  в ЄС потребує широкого залучення  підприємницьких та профспілкових  організацій, соціальних груп та інших неурядових організацій у процес реалізації євроінтеграційної стратегії. Адже консультації із зацікавленими сторонами суспільства є невід’ємною частиною європейської інтеграції.

У цьому зв’язку  слід наголосити, що, зважаючи на сучасні  потреби та умови відносин Україна – ЄС, слід актуалізувати Стратегію інтеграції України до ЄС (затверджена Указом Президента України від 11 червня 1998 р.). Така Стратегія має визначати цілі України, пріоритетні кроки та заходи, які необхідно здійснити з метою забезпечення внутрішнього євроінтеграційного розвитку держави.

Висновки 

Отже, інтеграція є магістральним напрямком розвитку європейського континенту, який в  третьому тисячолітті визначить  ситуацію в самій Європі та її місце  в світі. Інтеграція до європейських структур є стратегічною метою України, адже є найкращим способом реалізації національних інтересів побудови економічно розвинутої демократичної держави, зміцнення її позиції у світі.

Стратегічна програма розвитку зовнішніх відносин України  має базуватися на забезпеченні її суверенітету в світових зв'язках, гарантуванні її національної безпеки. Вся розгалужена сукупність зовнішніх зв'язків повинна грунтуватися на еквівалентному, взаємовигідному обміні. Взаємодія зі Європейським Співтовариством має спиратися на комплексну, гнучку і динамічну державну політику.

В даній роботі було зроблено спробу продемонструвати основні аспекти стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, частково висвітлити декілька шляхів практичного здійснення зовнішньополітичного курсу нашої держави, а також ознайомити з ключовими документами нормативно-правового забезпечення процесу євроінтеграції країни.

На жаль, обсяг  роботи не дає можливості в повній мірі висвітлити усі сторони цього  важливого питання, актуальність якого  лише зростає в контексті подій  останніх років на міжнародній арені.

Список  використаних джерел та літератури 

1. Європейський  Союз: політика, економіка, право / За ред. д-ра іст. н. Антонюк Н. – Львів, 2005;
2. Закон України «Про транскордонне співробітництво» (26.06.2004 р. № 1861-IV) // газ. «Голос України», 22 липня 2004р.;
3. Спільна стратегія ЄС щодо України від 1.03.1998 р.;
4. Економічний форум у Львові: від Союзу країн – до Союзу регіонів. Дзеркало тижня – Цит [жовтень 2002];
5. Розширення Європейського Союзу: вплив на відносини України з центральноєвропейськими сусідами. – К., 2004.;
6. На шляху до Європейського Союзу – досвід Польщі., ТОВ «Азбука», К. – 2006;
7. Офіційна сторінка представництва Єврокомісії в Україні – Доступно з: [www.delukr.ec.europa.eu];
8. Регіональна інтеграція України Доступно з: [h.ua];
9. Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС від 16 червня 1994 року.;
10. Портал Європейського Союзу – [www.europa.eu.int];
11. Урядовий портал – [www.kmu.gov.ua].