Адольф Дістервег: биография

Адольф Дістервег: биография

Для дітей першої вікової ступені, від 6 до 9 років, характерні переважання фізичної діяльності, сенсорного сприйняття, підвищена жвавість і схильність до ігрової діяльності, до фантазії і любов до казок. Звідси першорядне значення при навчанні дітей цієї вікової групи набуває керівництво чуттєвим пізнанням, вправа почуттів.

Третя ступінь в пропонувалася схемою вікового розвитку охоплювала школярів від 14 і до 16 років, коли у них, посилюється діяльність розуму, який переходить у формування почав розуму.

Школярі другій віковій ступені, від 9 до 14 років, відрізняються розвитком пам'яті і накопиченням уявлень. Найважливіше завдання навчання на цьому етапі полягає в залученні розуму дітей до чуттєво приймається матеріалу, його міцному засвоєнню і придбання ними необхідних навчальних навичок.

Навчання

Головне завдання навчання- розвиток розумових здібностей дітей. Формальне освіта пов'язано з матеріальним. Навчання сприяє всебічному розвитку людини і його морального виховання.

Предмети викладання:вітчизняна історія, географія, рідна мова, природничі науки, математичні науки. Велике місце відводив Дистервег в освіті дітей вітчизняної історії та географії, рідної мови та літератури. Особливо високо цінував він природничі та математичні науки, в яких бачив важливий засіб інтелектуального розвитку дітей, і вважав, що ці науки повинні викладатися у всіх типах загальноосвітньої школи. При цьому він наполягав, щоб природознавство і математика в належній мірі озброювали учнів необхідними знаннями, готували їх до практичної діяльності.

Початкова школа.Початкова школа повинна. Приділяти основну увагу прищеплювання навичок. Розвивати розумові сили і здібності. Вчити вмінню самостійно працювати, засвоювати навчальний матеріал. Використовувати розвиваючий метод навчання.

Середня школаповинна озброїти учнів різнобічними і науковими знаннями.

Правила та принципи навчання.Принципи: пріродоссобразность, наочність, свідомість. Правила навчання. Дистервег дав психологічне обгрунтування вперше вираженим Я.А. Коменським правилами.

Закріплення матеріалу.

Навчати відповідно до особливостей дитячого сприйняття.

Від прикладів треба йти до правил.

Від простого до складного.

Від легкого до важкого.

Від предметів до позначає їх словами.

Від відомого до невідомого.

Вимоги до вчителя.Повинен досконало володіти своїм предметом, любити професію і дітей, займатися постійною самоосвітою. А. Дістервег писав, маючи на увазі вчителя: "Він лише до тих пір здатний насправді виховувати й утворювати, поки сам працює над своїм власним вихованням і освітою" На уроці повинна домінувати атмосфера бадьорості. Викладання повинно бути енергійним, щоб будити розумові сили учнів, зміцнювати їх волю, формувати характер. Необхідно твердо і неухильно проводити свої виховні принципи. Постійно працювати над собою. Мати твердий характер. Бути суворим, вимогливим, справедливим. Бути істинним громадянином і мати прогресивні переконання і громадянську мужність. "Найбільш важливим явищем в школі, самим повчальним предметом, самим живим прикладом для учня є сам учитель». А. Дістервег писав, що вчитель - "сонце для всесвіту".

Послідовник Песталоцці, Дістервег творчо розвинув його педагогічне вчення і популяризував його серед німецького вчительства. Основними принципами виховання він вважав природосообразно, культуросообразность, самодіяльність. Під природосообразно Дистервег розумів збудження вроджених задатків дитини відповідно до закладеного в них прагненням до розвитку. Він не розумів соціальну сутність виховання, його залежності від політики пануючого класу, однак висунутий ним принцип культуросообразности означав, що виховання повинно вважатися не тільки з природою дитини, але і з рівнем культури даного часу і даної країни, тобто до мінливих соціально-історичними умовами . Самодіяльність Дистервег вважав вирішальним чинником, що визначає особистість людини, всі його поведінку. У розвитку дитячої самодіяльності він бачив неодмінна умова будь-якої освіти.

Дистервег розробив дидактику розвиваючого навчання, сформулювавши її основні вимоги у вигляді 33 законів і правил. Він висунув ряд вимог, що стосуються наочного навчання, встановлення зв'язку між спорідненими навчальними предметами, систематичності викладання, міцності засвоєння знань, який виховує характеру навчання.

Дистервег - автор підручників і посібників з математики, німецької мови, природознавства, географії, астрономії. Найбільш відома його робота - «Керівництво до утворення німецьких учителів» (2 тт., 1835).

У педагогічній думці першої половини XIX ст. теоретична і практична діяльність Ф.А.В. Дістервега представляла собою поворот до нового розуміння багатьох педагогічних проблем.

Педагогічні ідеї Дістервега, його підручники надали позитивний вплив на розвиток народної освіти в Німеччині і набули поширення далеко за її межами. Передові російські педагоги 1860-х років Петро Редкин, Микола Бунаков, Микола Корф, Йосип Паульсон високо оцінювали вчення Дістервега.

У НДР існувала медаль імені Дістервега, якою нагороджувалися заслужені вчителі.

Афоризми А. Дістервег

Щасливий той, кого доля привела до того, до чого призначила його природа. Щасливий він сам, щасливо через нього і людство.

Як ніхто не може дати іншому того, чого не має сам, так не може розвивати, виховувати й утворювати інших той, хто не є сам розвиненим, вихованим і освіченим .

Дистервег стремился к объединению немецкого учительства: в 1831—1841 годах он создал в Берлине четыре учительских общества, а в 1848 году был избран председателем «Всеобщего немецкого учительского союза». Дистервег издавал педагогический журнал «Rheinische Bl?tter f?r Erziehung und Unterricht» (1827—1866) и ежегодник «P?dagogisches Jahrbuch» (1851—1866).

После подавления революции 1848 года он был уволен прусским правительством в отставку за «опасное вольнодумство», но продолжал литературную и общественно-политическую деятельность. В печати и с трибуны  палаты депутатов, куда он был избран от берлинского учительства, Дистервег боролся с изданными прусским правительством в 1854 году реакционными школьными законами.

Выступления Дистервега и общественности заставили правительство издать в 1859 году циркуляр, значительно ослаблявший силу регулятивов. Прогрессивную общественно-педагогическую деятельность Дистервег вел до последних дней своей жизни. Он скончался в 1866 году, заболев холерой.

 Педагогические  идеи

Воспитание

Дистервег выступал против сословных и национальных ограничений в области образования, против конфессионального обучения и опеки церкви над школой, против воспитания юношества в духе религиозной нетерпимости. Высшая цель воспитания — самостоятельность в служении истине, красоте и добру. Задачи школы: воспитывать гуманных людей; воспитывать сознательных граждан; воспитывать любовь к человечеству и своему народу одновременно.

Цели и принципы воспитания. «Воспитывать — значит побуждать». Важнейший принцип воспитания — природосообразность: следование за процессом естественного развития человека; учёт возрастных и индивидуальных особенностей школьника; установление тесной связи между воспитанием и жизнью общества.