Людина в інформаційному просторі

                                                               Україна

                                    Міністерство освіти і науки України

                       Управління освіти і науки Київської районної ради

                       Харківська спеціалізована школа №166 «Ветикаль»

                                               Харківської міської ради

                                                     Харківської області 
 
 

                                                    Реферат

                                                          з ОБЖ

                 на тему:  «Людина в інформаційному просторі» 

 

                                                                                              Виконала:

                                                                                               учениця 11-А класу

                                                                                               Мелешенко Оксана 

                                                                                                        

                                                                                               Викладач:

                                                                                              Гур’єва Валентина Олександрівна 
 

                                                               Харків

                                                               2010р.

План:

1. Поняття «інформація».
2. Закон України «Про інформацію».
3. Свобода інформації.
4. Комп’ютерні інформаційні системи.
5. Плітки, дезінформація.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Людина завжди жила і живе в інформаційному просторі. Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Таке визначення подає Закон України «Про інформацію».

     Інформаційна  діяльність – сукупність дій,  спрямованих на задоволення інформаційних  потреб громадян, юридичних осіб  і держави. Основними напрямами  такої діяльності є діяльність  політична, економічна, соціальна,  духовна, екологічна, науково-технічна, міжнародна тощо. Держава гарантує  свободу інформаційної діяльності  у цих сферах усім громадянам  та юридичним особам у межах  їхніх прав і свобод, функцій  і повноважень. Закон визначає  чотири основні види інформаційної  діяльності:

1. Одержання інформації;
2. Використання інформації;
3. Розповсюдження інформації;
4. Зберігання інформації.

     Одержання  інформації – це здобуття, придбання,  нагромадження, відповідно до  чинного законодавства України,  документованої публічно оголошуваної  інформації громадянами, юридичними  особами або державою.

     Використання  інформації – це задоволення  інформаційних потреб громадян. Юридичних осіб і держави.

     Масова  інформація – це публічно поширювана  друкована та аудіовізуальна  інформація (радіомовлення, телебачення,  кіно, звукозапис, відеозапис тощо).

     Важливим  аспектом свободи вираження і  думки є свобода інформації. Свобода  інформації як вираження свободи  думки має глибокі корені у  вродженому бажанні людини отримати  знання і в її схильності  до пошуків правди. Свобода інформації  як свобода вираження думки  має корені в політичній свідомості  людини, у її усвідомленні того, що здійснення цієї свободи  – необхідна зброя в боротьбі  зі свавіллям, свого роду засіб  самозахисту.

     У сучасному  інформаційному світі інтенсивність обігу інформації зростає нечуваними темпами. Для усіх видів інформаційної діяльності залучаються комп’ютерні технології. Без допомоги комп’ютера обробити, систематизувати, аналізувати інформацію неможливо.

     Для  керування інформаційними потоками  використовують комп’ютерні системи локального або глобального характеру. До основних інформаційних систем належать апаратне та програмне забезпечення засобів обчислювальної техніки та комп’ютерних мереж. Існують системи на базі спеціалізованих комплексів, операційних систем реального часу, обчислювальних комплексів мобільних об’єктів тощо. Впроваджена глобально-світова комп’ютерна мережа – Інтернет. Впровадження Інтернету у щоденне життя змінює життя людини кардинальним чином. Вміння користуватися комп’ютером з часом стане необхідністю для кожної людини, так само як користування телефоном.

     Але  й є негативні аспекти такого  глобального застосування комп’ютерних технологій. Крім загрози для духовного світу людини комп’ютер несе й пряму загрозу здоров’ю. Він є джерелом небезпеки.  Потрібно знати про заходи безпеки при користуванні комп’ютерами. Існують правила, яких потрібно дотримуватися, щоб захистити себе від негативного впливу. Вони прості. Столи, на яких стоять комп’ютери, мають бути розташованими не менш як 2 метри один від одного. Площа на одне робоче місце з терміналом має становити не менш ніж 6 квадратних метрів, а об’єм – не менш ніж 20 кубічних метрів. Лікарі – гігієністи вважають, що з точки зору випромінювання найбільш небезпечним є монітор. У санітарних нормах чітко вказуються також параметри офісних меблів, зокрема робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою. Наявність підставки для ніг також обов’язкова.

     Потрібно  зазначити, що інформаційні комп’ютерні системи дуже швидко розвиваються, майбутнє за ними, бо газети, журнали, книги – це довго, громіздко, а магнітний носій, дисплей – це компактно і швидко.

     Інформація  має ще один суттєвий аспект, який становить пряму небезпеку  для людини і суспільства. Це  такі явища, як чутки і дезінформація.

     Чутки – це недостовірні відомості, суть яких зазвичай не відповідає дійсності. Дезінформація – чутки, які містять навмисно спотворені відомості стосовно якихось подій, осіб чи дій.

     Чутки  і дезінформація негативно впливають  на людину, примушуючи її нервуватися,  вдаватися іноді до необдуманих  вчинків, впадати у стресовий  стан. Стрес – це неспецифічна  реакція організму у відповідь  на несподівану та напружену  ситуацію. Під час стресу виділяються  гормони, змінюється режим роботи  багатьох органів і систем. Стрес  може викликатися також інформаційним  перевантаженням.

     Чутки  розповсюджують та спотворюють  здебільшого люди, які хочуть  показати свою значимість. Вони  посилаються на авторитетні особи.  А слухачу сприймають усе за  чисту монету і якщо психіка  нестійка, освіта невисока, а культура  відсутня, перекручують почуте і  розповідають у своїй інтерпретації  далі.

     Дезінформація  ж застосовується у корисливих  цілях певною групою осіб, а  іноді навіть державами. Спотворену  інформацію можуть розповсюджувати  з метою дестабілізації дій  інших держав чи груп людей.  Причому характерним нюансом  дезінформації є те, що добираються  такі факти, перевірити які  неможливо, складно, чи можна  лише через певний тривалий  час.

     За  допомогою інформації впливають  на психіку населення певної  держави, саме так було в  часи фашистського правління  в Німеччині, комуністичного панування  в Радянському Союзі тощо. За  допомогою засобів масової інформації  дуже легко нацькувати одні  групи населення на інші, саме  це відбувається у гарячих  точках світу. Тепер прийшло  розуміння: той, хто володіє  інформаційним простором, той  володіє ситуацією, впливає на  розвиток подій, робить вигідним  для себе ринки збуту, енергетичні  ринки, формує власні ідеї у  свідомості громадян, примушуючи  висловлювати їх від себе.

     Тому  кожна структура – від найбільших  до окремої особи – намагається  зберігати, захистити власну інформацію. В Україні діє Закон «Про захист інформації в автоматизованих системах». У сучасному світі поширюються нові види злочинів: викрадення інформації і використання її у корисливих цілях. Це може бути інформація про банківські рахунки, кредит, контракти, охоронну систему, маркетинг, ділове листування, заробітну плату. Фінансові звіти, інформація особистого характеру.

     Кожна  людина має вміти захистити  свою інформацію, свою інтелектуальну  власність, що становлять комерційну  таємницю. Розголошення конфіденційної інформації може спричинити величезні збитки і навіть банкрутство.

     Усе  ширше в сучасному світі використовується  інформаційний шпіонаж. Щоб захиститися  від нього, потрібно розуміти, що персонал підприємства –  це найбільш вірогідний канал  витоку інформації, далі за значимістю  йдуть документи з секретною  інформацією, які можуть вкрасти,  скопіювати тощо. Технічні засоби, якими передається інформація, якщо  вони не об лаштовані захисними  системами, також можуть бути  джерелом витоку інформації.

     Отож, зберігати інформаційну таємницю  дуже складно, але можливо.  З юних років потрібно розуміти, що видача секретів – це  також злочин, втрата власної  гідності і честі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Використана література:

1. Гнатюк О., Гнатюк М. Основи безпеки життєдіяльності. – Харків: «Скорпіон» 2001.
2. Желібо Є., Заверуха Н., Зацарний В. Безпека життєдіяльності. – К.:Каравела; Львів: Новий світ-2000, 2001.
3. Кирич Н. Безпека життя й охорона праці. – К.:Охорона праці, 2000.