Симон Петлюра

Образ головного  отамана УНР у новій українській  історії став символом боротьби за волю й незалежність України. Відстоював право українського народу на державну незалежність, брав участь у боях проти Червоної Армії. Симон Петлюра після встановлення диктатури гетьмана Скоропадського (Української Держави) був в опозиції до нового режиму. У грудні 1917 року з добровольців, переважно старшин і козаків київських військових шкіл, сформував військову частину Гайдамацький кіш, ставши його отаманом. У листопаді 1918 року підняв повстання проти Скоропадського. Українська Народна Республіка була відновлена, її головою став Володимир Винниченко. Реорганізував армію УНР. Вів активні переговори з представництвом Антанти про можливість спільних дій проти більшовицької армії, однак успіхів не досяг. 21 квітня 1920, після падіння Західноукраїнської народної республіки, Симон Петлюра від імені УНР уклав тактичний договір з Польщею з метою припинити більшовицьку окупацію Україні Після завершення війни та підписання Ризького мирного договору Петлюра емігрував до Польщі

Отже Симон  Петлюра — відважний борець за незалежну українську республіку, лідер  українського визвольного руху 1917–1921 років.