Історія документів в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2013 в 17:17, реферат

Описание работы

Особливості сучасного діловодства полягають, насамперед, у переведенні його на державну мову, широкому застосуванні комп'ютерних систем оброблення та друкування документів, необхідності дотримання вимог чинних державних стандартів у цій галузі, впровадження раціональних прийомів роботи.

Содержание

Вступ
1. Початок розвитку справочинства
2. Розвиток справочинства у XIV і XVI ст.
3. Роль братств для розвитку справочинства в Україні
4. Розвиток справочинства за часів Гетьманщини
5. Радянське справочинство
6.Справочинство в незалежній Україні
Висновок

Работа содержит 1 файл

Міністерство освіти і науки.doc

— 850.50 Кб (Скачать)

 

Висновок

Із стародавніх часів дійшли до нас різні види документів, завдяки  яким ми пізнаємо історію країни, особливості  побуту та відносин, які формувалися  в ті далекі часи.

Документи з'явилися разом з писемністю, спочатку як засіб закріплення майнових відносин, а потім, із розвитком писемності, стали засобом спілкування, передання інформації. Документи є одним з важливих сховищ людської пам'яті.

Важливим документом тогочасної епохи були княжі устави, а також церковні устави. Княжі устави спрямовувались на зміну внутрішніх державних норм і порядків. Прикладом може бути "Устав Володимира Мономаха", що став частиною Руської Правди. Церковні устави мали на меті впорядкувати становище церкви у державі, забезпечити церкву матеріально. Збереглися церковні устави князів Володимира і Ярослава.

Найважливішим і найдавнішим історичним документом є літопис "Повість  временчих літ". Одним з найбільш відомих є Лаврентіївський літопис, що датується 1377р. та Іпатіївський літопис, початок XV ст.

Договори Русі з греками, які "Повість  временних літ" приписує Олегові  і датує 907 та 911 роками, насправді  були укладені у 869 та 874р. Аскольдом. Вони були дуже вигідними для Русі. Візантія сплатила переможцям величезну контрибуцію і зобов'язалася надалі сплачувати данину. Забезпечувались також торговельні та дипломатичні інтереси Києва.

У "Житії Георгія Амастридського" згадується, що на початку IX ст. Русь нападає  на Візантію. Як бачимо, походи на Візантію здійснювалися задовго до Олега.

Апогеєм могутності Київської Русі вважається тривале князювання Ярослава Мудрого (1019-1054). Населення стає дедалі освіченішим. Київ ряснів 400 церквами. Найбільшим діамантом був собор Святої Софії (на зразок храму у Константинополі). Ярослава прозвали Мудрим за зведення в ті часи законів у "Руську Правду", яка стала правовим кодексом усієї країни. Вмираючи, Ярослав Мудрий поділив Руську землю між сімома синами, і не було спокою на Руській землі.

Правильність написання актів перевіряли. Про це свідчать позначки на полях, наприклад: "Тот аркуш порядней треба бы переписати". Нумерацію актів, слов'янську та арабську, проводили вибірково; нумерація ж аркушів була введена пізніше. Актові книги ретельно зберігали.

Цариною діяльності Львівського братства було книгодрукування. Коли Іван Федоров  приїхав до Львова, братство допомогло  йому заснувати друкарню. У 1574р. вийшла його перша книжка "Апостол", що стало видатною подією. І саме українському народові випала велика честь дати слов'янству першу друковану Біблію у 1581р. Князь Костянтин Острозький своєю Біблією дав духовенству і громадянству найміцнішу зброю проти римокатолицтва. Острозька Біблія лежить в основі тієї Біблії, якою послуговується увесь православний слов'янський світ і сьогодні.

Після більшовицького перевороту Тимчасовий уряд не встиг внести істотних змін у практику складання та оформлення документів. Цей багатовіковий досвід неможливо водночас зруйнувати чи переробити. Постановою від 15 березня 1917 року було скасовано титулування та заключні форми компліментів у діловому листуванні. На території колишньої царської імперії утворилися окремі держави. П'ять з них (Прибалтійські країни, Польща і Фінляндія) стали незалежними. В інших, у тому числі і в Україні після ліквідації УНР, насаджувалась радянська влада.

Вже 2 березня 1918р. Рада народних комісарів  прийняла постанову "Про форму  бланків державних установ", якою встановила новий єдиний формуляр ділового документа. Цьому, однак, передували історично  важливі події в Україні.

Через три дні після надходження  до Києва повідомлення про падіння  царського уряду представники різних партій і рухів України утворили Центральну Раду, головою якої обрали М. С. Грушевського.

В Україні існують кілька нормативних  документів, що встановлюють правила, загальні принципи та характеристики відносно об'єктів стандартизації в бухгалтерському обліку. В даному випадку мова йде про такий найважливіший організаційно-методичний об'єкт стандартизації, як термінологія. Саме сучасний стан в Україні з термінологічними системами такої галузі знань, як бухгалтерський облік, ускладнює гармонізацію вітчизняних нормативних документів з міжнародними стандартами. Таким чином організація документообігу повинна починатися із розуміння сутності того чи іншого терміну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Блощинська В.А. Сучасне діло  ведення. Навч. посіб. – Ів.-Франкіськ.  Інст. менедж. та економіки, 2000. –  270 с. 

2. Головач А.С. Оформлення документів. – К.; Донецьк: Вища школа, 1983. – 352.

3. Віденко А.Н. Сучасне діловодство.  – К.: Вища школа, 1998. – 157 с. 

4. Документи і діловодство:  Довідковий посібник. – М.: Економіка, 1991. – 245 с. 

5. Губенко Л.Г., Нємцов  В.Д. Ділові папери в менеджменті:  Навч. посібник. – К.: ТОВ “УВПК  “ЕксОб”, 2002. – 272 с.

6. Кірочок О.Г. Правила  складання та оформлення організаційно-розпорядчих  документів. – Рівне.: “БМ-ТУР”, 199.- 532 с. 

7. Кірочок О.Г., Корбутяк  В.І. Документування у менеджменті:  Підручник. – Київ: Центр навч. л-ри, 2003. – 216 с.

8. Палеха Ю.І. Документацій  не забезпечення управління: Підручник.  – К.: МАУП, 1997. – 344 с. 

9. Фельзер А.Д., Миссерман  М.А. Делопроизводство: Справочное  пособие. – К.: Вища школа, 1988 –  558 с. 

10. Вербицька Т.С. Сучасний  машинопис: Навч. Посібник для проф. тех. училищ. К.: Гала, 1997.


Информация о работе Історія документів в Україні