Архітектура клієнт-сервер

 

   3.2. Персональні СУБД.

   Для розробки клієнтських додатків в більшості випадків замість універсальних засобів розробки зручніше використовувати персональні СУБД. Використання персональних СУБД дозволяє не тільки ефективно організовувати роботу з бізнес-правилами, а й підтримати незалежну роботу клієнтського додатку за рахунок наявності власних форматів зберігання даних. Коротка характеристика деяких персональних СУБД наведена в таблиці. 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   4. Intranet та архітектура "клієнт-сервер".

   4.1. Дворівнева архітектура "клієнт-сервер" 

   

   

         Web-браузер       Джерела даних

     
 

   

                                                               Web-сервер

     

     

                                  NOS (Network Operation System) 
 
 

   Розмежування функцій між Web-броузером і Web-сервером є дуже чітким. Web-сервер надає HTML-сторінки, а броузер відображає ці сторінки шляхом інтер-претації тегів HTML. 

   4.2. Трирівнева архітектура "клієнт-сервер" 

   

   

     Web-браузер                         Джерела даних

   

   

                             Третій рівень

              Програма 

                                                          розширення  

              сервера

   

            HTML 

                                                         Web-сервер

        

     

                                       NOS  
 
 

   Клієнтський рівень займає броузер, на рівні сервера знаходиться сервер БД, а на проміжному рівні розташовуватись-ются Web-сервер і програма розширення сервера. Таке ар-буді рішення дозволяє зменшити мережевий трафік, робить компоненти взаємозамінними і підвищує рівень безпеки. Однак така архітектура також ускладнює обробку транзакцій БД через природу протоколу HTTP, не запам'ятовуючого стану (цей протокол використовує для пе-редачи даних між браузером і сервером БД).

    
Броузер посилає Web-сервера запити на доставку Web-сторінок або даних. Web-сервер обслуговує заявки на Web-сторінки, а запити відправляє програмі-розширенню сер-вірної частини. Остання приймає передані їй запити, перетворює їх у форму, зрозумілу сервера БД, і передає їх серверу БД. 
Потім сервер БД виконує роботу з обслуговування запиту і повертає результат програмі-розширенню серверної частини. Нарешті та перетворює результати у формат, прийнятний для броузера, і передає їх Web-серверу, а той у свою чергу - браузеру. 

   4.2.1. Програми розширення серверної частини

    
Однією з головних причин використання програм-розширень серверної частини на проміжному рівні є можли-ність використовувати стандарти, що існують для двох край-них рівнів, шляхом здійснення трансляції між ними. Інші застосування розширень серверної частини складаються в підтримці з'єднань між БД з метою зменшити трафік в мережі і в підтримці резерву з'єднань між БД для зменшення витрат ресурсів на відкриття / закриття БД. Рас-ширения серверної частини також підтримують взаємозамінний-тість у своїх стандартних інтерфейсах. Тому Web-сервери і сервери БД можна порівняно легко замінювати або нарощувати. 
Існує три категорії розширень серверної частини: зі звичайним CGI, з гібридним CGI і з API.

    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Використані джерела: 

   

1. А.Горев, С.Макашарипов, Ю.Владимиров

   “SQL Server 6.5 для профессионалов”

   Изд. “Питер” Санкт-Петербург 1998 

   

2. К.Ланг, Д.Чоу

   “Публикация баз данных в Интернете”

   Изд. “Символ-Плюс” Санкт-Петербург 1998 

   

3. Д.Боуман, C.Эмерсон, М.Дарновски

   “Практическое руководство по SQL”

   Изд. “Диалектика” Киев 1997 

   

4. Microsoft Press

   “Секреты  создания интрасетей”

   Изд. “Питер” Санкт-Петербург 1998 

           5. http:\\www.citforum.ru