Характеристика та призначення інформаційних систем підтримки процесів прийняття рішень в економічній діяльності

1.2 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПЕРЕВАГИ СППР

Системи підтримки прийняття  рішень (СППР) виникли завдяки розвитку управлінських інформаційних систем і являють собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття  рішень менеджерами в складних і  слабоструктурованих ситуаціях, зв’язаних  з розробкою і прийняттям рішень. Термін СППР (DSS-Decision Support System) належить Горрі та Мортону, хоча перше покоління СППР мало чим відрізнялось від традиційних управлінських інформаційних систем, і тому замість СППР часто використовувався термін "системи управлінських рішень".

Досі немає єдиного  визначення СППР. Наприклад, деякі автори під СППР розуміють "інтерактивну прикладну систему, яка забезпечує кінцевим користувачам, які приймають рішення, легкий і зручний доступ до даних і моделей з метою прийняття рішень в напівструктурованих і неструктурованих ситуаціях з різних галузей людської діяльності".

Відомі й інші означення, зокрема:

• "СППР - такий, що грунтується на використанні моделей, ряд процедур з обробки даних і думок, що допомагають керівникові в прийнятті рішень";
• "СППР - інтерактивні автоматизовані системи, які допомагають особам, які приймають рішення, використовувати дані і моделі, щоб вирішувати неструктуровані і слабоструктуровані проблеми";
• "СППР - комп’ютерна інформаційна система, використовувана для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень в ситуаціях, де неможливо або небажано мати автоматичну систему, яка повністю виконує увесь процес рішень".

Нарешті, існує твердження, згідно з яким СППР являє собою  специфічний і добре описуваний клас систем на базі персональних комп’ютерів.

Необхідність комп’ютерної підтримки прийняття рішень в  економіці та бізнесі зумовлена  дією низки об’єктивних причин, зокрема: збільшенням обсягів інформації, що надходить до органів управління і безпосередньо до керівників; ускладненням завдань, що розв’язуються щоденно і на перспективу; необхідністю обліку і урахування великої кількості взаємопов’язаних факторів і вимог, що швидко змінюються; необхідністю зняття невизначеності, пов’язаної з неможливістю кількісного вимірювання окремих чинників; збільшенням важливості наслідків рішень, що приймаються, тощо. Усім цим спричинений швидкий розвиток, широке застосування СППР та зумовлені цілі і функції цих комп’ютеризованих систем.

До найважливіших цілей  систем підтримки прийняття рішень належать:

1. Удосконалення рішень: СППР створюють умови для здатності менеджерів за допомогою комп’ютеризованих можливостей розв’язувати більше проблем та приймати кращі рішення з урахуванням часових і пізнавальних (когнітивних) обмежень та економічних лімітів і обмежень.
2. Збільшення продуктивності праці творців рішень, тобто їх здатності створювати за коротший період якісніші рішення.
3. Доповнення арсеналу інструментальних засобів творців рішень новими, продуктивнішими можливостями стосовно добування, формулювання та створення нових знань за допомогою аналізу і розпізнавання проблем.
4. Полегшення виконання одного або більше етапів прийняття рішень (збору інформації, проектування, відбору альтернатив).
5. Упорядкування і полегшення аналізу можливих шляхів розв’язування проблем.
6. Допомога творцям рішень у розв’язанні неструктурованих або напівструктурованих проблем.
7. Підвищення компетентності творців рішень щодо управління знаннями через доповнення людської здатності до такого управління можливостями основаних на комп’ютерах систем підтримки прийняття рішень.

Реалізація цих цілей  забезпечує користувачів СППР такими потенційними перевагами:

а) підвищується здатність  творців рішень (ОПР) щодо оброблення релевантної інформації та знань;

б) за допомогою СППР ОПР  може розв’язувати такі проблеми, які  одна особа неспроможна взагалі  розв’язати або вона потребує для  цього дуже багато часу із-за складності проблеми;

в) навіть за розв’язання  відносно простих проблем СППР може допомогти отримати розв’язок швидше і/або ефективніший, ніж це може зробити  сама ОПР;

г) стимулювання роздумів ОПР  про проблеми завдяки використанню СППР;

д) дії зі створення СППР можуть виявити нові способи мислення про домени рішень і частково оформити аспекти створення рішень;

е) забезпечується привабливіша підстава, щоб обґрунтувати позиції  ОПР.

є) конкурентна перевага для організації завдяки покращеній внутрішній продуктивності.

Разом з тим системи  підтримки прийняття рішень не можуть розв’язати за творця рішень окремі аспекти  проблем, тим більше його замінити:

• СППР неспроможна повторити деяку притаманну саме конкретній людині майстерність управління знаннями; вона може бути дуже специфічною, орієнтованою лише на певний тип проблем;
• СППР може не відповідати звичці подавати або розпізнавати проблеми творцем рішень;
• не може виправити помилки, допущені ОПР у процесі роботи з системою; комп’ютерна система обмежується знаннями, якими лише володіє, тобто вона "не знає, чого вона не знає";
• СППР надмірно залежить від різного виду небезпечних ситуацій, наприклад, від несанкціонованого доступу до системи тощо.

Ураховуючи щойно розглянуті переваги та беззаперечну корисність СППР, природним є запитання: "Чому люди приймали рішення протягом тисяч  років без СППР?". Ділові адміністратори розробляли ефективні рішення з гарними результатами протягом сотень років. Чому СППР-технологія тепер важлива для процесу вибору рішення? Як показано на рис.2, чотири головних чинники сприяють важливості СППР та попиту на них на сьогоднішньому ринку.

Рис.2. "Чинники, які сприяють сприйняттю і поширенню СППР "

Одна істотна причина, що сприяє застосуванню СППР-технології - це імітація обчислення на робочому столі, що зробило технологію простішою  з тією метою, щоб використовувати  переносний комп’ютер. Раніше у разі обчислень передбачалася взаємодія  з універсальною ЕОМ у пакетному  режимі з фіксованого термінала, що взагалі міг знаходитися або  у відомстві, або в спеціальній  лабораторії. Мається на увазі, що роботу можна було подати і чекати близько  тижня на відповідь. Навіть якщо задача, яка мала бути розв’язаною з застосуванням  ЕОМ, була обчислена негайно, відповідь  надходила повільно і не сприяла  відчутності допомоги ОПР. Часто  універсальні ЕОМ були недоступні і  водночас вони були необхідними. І часто  бувало так, що ОПР не була біля машини або в підрозділі, де вона встановлена, або не був можливим доступ через  модем, коли дані мали бути проаналізованими. Нині ж у настільні комп’ютери дані можуть завантажуватися й аналізуватися в будь-який час. Ще зручнішим є застосування портативної ЕОМ: можна обробляти дані будь-де і в будь-який час.

Другий чинник, сприяючий  застосуванню систем підтримки прийняття  рішень - це розроблення дружніх  пакетів (дружнього програмного  забезпечення), призначених навіть для недосвідчених користувачів. Нині немає необхідності знати спеціальну мову і писати програму на спеціалізованій  мові тільки для того, щоб мати можливість звернутися до даних комп’ютера. Тепер  можна імпортувати дані в електронну таблицю і починати розглядати тенденції, графіки і взаємозв’язки, використовуючи тільки меню. На таку дружелюбність  користувачі чекали давно. Отже, програмне  забезпечення, написане зі спеціальною  метою, також має тенденцію до спрощення.

СППР може бути стратегічною інформаційною системою і специфічною  системою підтримки прийняття рішень щодо створення конкурентних переваг. Менеджерам потрібно знати, коли і чому СППР стає конкурентною зброєю. Очевидно, що менеджери можуть у даний момент використовувати удосконалені СППР, орієнтовані на дані чи на документи, щоб отримати інформацію, яка була захована протягом багатьох років у  кабінетних записах або архівована на комп’ютерних дисках. Орієнтовані  на знання СППР можуть допомогти проаналізувати різні негаразди всередині виробничих процесів і вдосконалити управління запасами, а також аналізувати  повідомлювані касовим апаратом дані і допомагати менеджерам знаходити  додаткові можливості для збільшення збуту і оборотності товарних запасів.

Групові системи підтримки  прийняття рішень і орієнтовані  на комунікації СППР можуть підтримувати колективну співпрацю у межах  усього світу. Інтер-організаційні  СППР можуть підтримувати компанії постачальників і споживачів. Вони можуть скорочувати  наявні дефіцити і витрати через  надмірні запаси та збільшувати чисельність  вигідних клієнтів.

Система підтримки прийняття  рішень створює конкурентну перевагу за трьома показниками. По-перше, як тільки СППР упроваджена, це має стати головною або суттєвою силою, можливістю організації. По-друге, СППР має бути унікальною і пристосованою до організації. По-третє, перевага, яка забезпечується СППР, має спостерігатися протягом щонайменше трьох років. Навіть із стрімкою зміною технології три роки такої переваги є реальними. Менеджери, які розшукують для стратегічних інвестицій інформаційні технології, мусять мати ці три критерії на увазі. Засоби конкурентної переваги в організації роблять щось важливе і значно краще, ніж самі конкуренти.

Інтернет-технології також  відкрили всюди двері для інноваційних, Web-основаних систем підтримки прийняття  рішень. Інтер-організаційні СППР можуть удосконалити спілкування споживачів і постачальників. У деяких ситуаціях  групові СППР і Groupware можуть ліквідувати  бар’єри стосовно часу і розміщення. СППР дає змогу фірмі управляти  справами сім днів на тиждень, 24 години на добу, незважаючи на розміщення службовця  або клієнта. У деяких випадках СППР може допомогти інтегрувати дії  фірми. Інтер-організаційні (базовані на Web) СППР можуть створити зв’язок, який важко порушити.

СППР може потенційно допомогти  фірмі створити економічну перевагу. СППР може забезпечити багато переваг, включаючи вдосконалення ефективності роботи персоналу і зменшення  штатних потреб, сприяючи розв’язуванню  проблем і зміцненню організаційного  управління. Менеджери, які хочуть створити економічні переваги, мають виявити  ситуації, де процеси прийняття рішень здаються повільними або нудними, і  де ті самі проблеми виникають повторно або де розв’язки затримуються чи є незадовільними. СППР можуть зменшувати витрати, якщо серед творців рішень має місце висока плинність і  де підготовка рішень є повільною  і незграбною, а також там, де виконавці, відділи і проекти слабко контролюються.

СППР може потенційно створити диверсифікаційну перевагу. СППР для  покупців може розрізняти продукти і  можливо забезпечити новий вид  обслуговування. Диверсифікація збільшує прибутковість, коли призначена надбавка до ціни більша, ніж будь-які додаткові  витрати, які асоціюються з досягненням  диверсифікації. Успішна диверсифікація означає, що фірма може при - значити надбавку до ціни і/або продати більше продукції, і/або збільшити заохочення клієнтів щодо обслуговування чи повторних покупок. За деяких умов конкуренти можуть швидко імітувати диверсифікацію і тоді всі вони зазнають більших витрат для впровадження СППР.

Врешті, СППР може використовуватися, щоб допомогти компанії краще  зосередитися на специфічній групі  клієнтів і відтоді підсилити  перевагу, враховуючи потреби цього  сегмента. ІСМ можуть допомагати обслуговувати  клієнтів, а СППР можуть навіть обслуговувати  спеціалізовану групу клієнтів специфічними послугами.

СППР не завжди розв’язують  специфічні проблеми; скоріше СППР може створити нові можливості. Оцінювання можливостей СППР є інколи важким через проблеми, пов’язані з оцінюванням  витрат і вигід. За деяких умов аналіз зводиться до альтернативи: створювати чи купувати, тому що є доступні індустріально-специфічні пакети.

2. ПРИКЛАДИ ВИКОРИСТОВУВАНИХ СППР

2.1 ОСНОВНІ ВИДИ СППР ТА ЇХ ОПИС

Комп’ютерна система підтримки  прийняття рішень включає в себе широкий діапазон різних систем, засобів  і технологій. Дехто вважає, що термін "системи підтримки прийняття  рішень" застарів і тому був замінений  новим - "інтерактивне аналітичне оброблення" (OLAP). Інші сприймають створення заснованої на реальних знаннях СППР як "останнє  слово техніки" в системах підтримки  прийняття рішень. Фахівці з дослідження  операцій, головно, зосереджують свою увагу на оптимізаційних і імітаційних  моделях, вважаючи їх "справжніми" СППР. Проте, незважаючи на таке різноманіття думок, термін "системи підтримки  прийняття рішень" з абревіатурою СППР залишається дуже корисним і  широкофункціональним терміном для  багатьох видів інформаційних систем, які підтримують процес прийняття  рішень.

Для досягнення управлінських  цілей спочатку необхідно звернути увагу на два головні типи СППР: корпоративні (Enterprise-wide) або широкомасштабні, рівня підприємства СППР і настільні (desktop) СППР. Корпоративні СППР сполучені  з великими сховищами даних і  використовуються багатьма менеджерами  в різних компаніях, а настільні  розраховані на одного користувача  і являють собою невеликі системи, що знаходяться в персональних комп’ютерах  менеджерів. Ці два типи СППР містять  широкий діапазон функціональних аспектів менеджменту організацій.

Підвищена увага до прийняття  обґрунтованих і взаємопов’язаних управлінських рішень на рівні підприємств спричинила розвиток корпоративних СППР з обширними сховищами даних, які, на загальну думку, дають змогу особам, що приймають рішення (ОПР), або творцям рішень знаходити практично будь-яку інформацію про їхню компанію в потрібний момент. ОПР можуть виконувати операції деталізованого оброблення інформації (drill-down), виділення окремих фрагментів або зрізів (slice і dice), наочно графічно і схематично відображати корпоративні та зовнішні дані. Прикладом може служити "Робочий стіл творця рішень" (Decision Makers Workbench - DMW), розроблений 1994 року департаментом Storesand MicrоStrategy фірми "Mervyn". Попит на DMW виявився скромнішим, ніж на деякі системи типу сховищ даних та OLAP.