Информаційні системи

     По-друге, на відміну від традиційної освіти, де центральною фігурою є викладач, центр ваги в процесі використання нових інформаційних технологій поступово переноситься на тих, хто  навчається, саме вони активно будують  свій навчальний процес, вибираючи певну траєкторію в освітньому середовищі. Важлива функція викладача - підтримати студента, сприяти його успішному просуванню в морі навчальної інформації, полегшити вирішення виникаючих проблем, допомогти освоїти різноманітну інформацію.

     По-третє, викладання навчального матеріалу  в процесі спілкування викладача  зі студентами, вимагає набагато більше активних й інтенсивних взаємодій між ними, ніж у традиційній аудиторії, де переважає немов би "віртуальний" зворотний зв'язок викладача з усією аудиторією, а взаємодія викладача з окремим студентом зводиться до мінімуму. Сучасні комунікаційні технології дозволяють зробити таку взаємодію більші активною, але це потребує від викладача спеціальних додаткових зусиль.

      Такі зміни  в організації навчального процесу  дозволяють формувати в майбутніх  фахівців, необхідні для кожної сучасної людини, компоненти інформаційної культури. Можна виділити такі компоненти інформаційної культури:

• усвідомлення вбудованості системи освіти в глобальні інформаційні процеси;
• готовність до освоєння ефективного доступу до практично необмеженого обсягу інформації й аналітичної обробки цієї інформації;
• прагнення до формування й розвитку особистих творчих якостей, що дають можливість генерації інженерних ідей у сучасному інформаційному середовищі, а також створення власного інфосередовища;
• наявність високого рівня комунікативної культури (у тому числі і комунікації за допомогою інформаційних засобів), теоретичних розробок і досвіду організації інформаційної взаємодії, здійснюваної в режимі діалогу;
• готовність до спільної з усіма суб'єктами інформаційної взаємодії освоєння наукового й соціального досвіду, спільної рефлексії й саморефлексії;
• освоєння культури одержання, відбору, зберігання, відтворення, передачі й інтеграції інформації;
• готовність до використання сучасних інтерактивних телекомунікаційних технологій як важливого аспекту професійного росту в умовах безперервної освіти в постійно змінюваному інформаційному суспільстві (телеконференції, дистанційне навчання);
• здатність до моделювання й конструювання інформаційно-освітнього середовища й прогнозування результаті в власної професійної діяльності;
• уміння самостійного аналізу інформаційної ситуації;
• ініціативність, творчий підхід, інтелектуальний потенціал, високі психомоторні якості, моральність, ерудиція, здатність до творчого мислення, здатність до суворого аналізу;
• психологічна адаптивність, стресостійкість, здатність до саморегуляції та самокорекції;
• засвоєння норм інформаційної етики, естетики та культури комп'ютерних інформаційних технологій;
• знання та навички щодо інформаційної безпеки, включаючи засоби захисту людської психіки;
• використання ресурсів Інтернету щодо пошуку інформації для організації майбутньої професійної діяльності;
• використання спеціалізованих інструментальних системі для створення інформаційної продукції;
• використання інструментальних програм для створення власних Інтернет-ресурсів;
• використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій і мережі Інтернет для участі в телекомунікаційних проектах;
• знання та навички використання електронних джерел інформації відповідної предметної галузі;
• уміння комплексно застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в процесі організації процесу виробництва;
• навички застосування Інтернет-технологій для власного підвищення кваліфікації;
• уміння проводити аналіз потреб в освітніх комп'ютерних програмах для використання під час навчання різним предметам;
• навички розробки та проведення міжпредметних навчальних проектів з використанням ІКТ;
• доля в міжнародних дистанційних курсах підвищення кваліфікації;
• використання Інтернету для підвищення професійного рівня;
• створення комп'ютерних програм за власним сценарієм

     Можна визначити наступні стадії вивчення сучасних інформаційних технологій, що характеризуються у вигляді наступних  етапів: знайомство - освоєння студентами загальних уявлень про сучасну  інформаційну технологію й інформаційну цивілізацію, отримання окремих навичок роботи з комп'ютером; використання - застосування інформаційних технологій для розв’язання окремих задач у рамках традиційних моделей викладання; інтеграція - загальна зміна технології викладання за рахунок інтеграції інформаційних технологій в освітній процес; перетворення - зміна змісту освіти, структури навчальних предметів, системи атестації відповідно до сучасної системи освітніх пріоритетів на базі інформаційних технологій.

     На  етапі знайомства здійснюється освоєння загальних можливостей нових інформаційних технологій, на етапі використання здійснюються спроби застосування нових інформаційних технологій щодо розв’язання окремих задач в рамках традиційних способів здійснення професійної діяльності, на етапі інтеграції відбуваються спроби зміни технологій здійснення професійної діяльності за рахунок широкого використання нових інформаційних технологій, на етапі перетворення з’являються нові технології, пов’язані лише з новими інформаційними технологіями, таким чином відбувається зміна змісту і структури професійної діяльності завдяки впровадженню нових інформаційних технологій.

     Застосування  нових інформаційних технологій у навчанні відповідно до цих етапів призведе до зміни змісту освіти завдяки  впровадженню в загальний зміст навчання певних розділів існуючих навчальних дисциплін, які дозволяють студентам оволодіти необхідними знаннями, уміннями та навичками і здатностями їх застосування щодо нових інформаційних технологій в професійній діяльності

     У зв’язку з із застосуванням сучасних технологічних інновацій у сфері освіти відбуваються докорінні зміни у викладацькій діяльності, зміни освіти, місця і ролі викладача в навчальному процесі. Впровадження цих інновацій впливає на якість освіти, а також на формування в майбутніх фахівців певного інформаційного світогляду й рівня інформаційної культури.

     Реалізація можливостей ІТ в процесі вчення і пов'язане з цим розширення спектру видів навчальної діяльності приводять до якісної зміни освітнього процесу.

3. Мультимедійні технології - ознака сучасної вищої освіти

     Мультимедіа (у перекладі – багатоваріантне  середовище) є новою інформаційною  технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й передавання аудіовізуальної  інформації, заснованої на використанні компакт – дисків (CD - ROM). Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо – та відеоінформацію, анімацію, 3D - графіку. А комп’ютери, оснащені мультимедіа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації самого різноманітного характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми сучасного процесу навчання. Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.

     Під терміном multіmedіa - розуміють інтерактивні системи, які забезпечують обробку рухомих та нерухомих відео зображень, анімованої графіки, високоякісного звука та мовлення. Середовищем, яке об'єднує означені елементи іформаційної структури, є гіпертекст (hypertext) — технологія роботи з текстовою інформацією, що дає змогу встановлювати асоціативні зв'язки — "гіперзв'язки" — між окремими термінами, фрагментами, статтями в текстових масивах і завдяки цьому дозволяє не тільки послідовну, лінійну обробку тексту, як при звичайному читанні, а і вільний доступ, асоціативний перегляд відповідно до встановленої структури зв'язків. Роботу в гіпертекстовому середовищі можна порівняти з читанням енциклопедії: зустрівши в тексті незнайомий термін, читач переходить до сторінки, де з'ясовується це поняття.

     Ця  технологія дозволяє використовувати  текст, графіку, відер та анімацію в  інтерактивному режимі, але при цьому  необхідно врахувати, що рівень та якість роботи з відповідними програмними  продуктами залежать від виконання  досить високих вимог до швидкодії та обсягу пам'яті комп'ютера, звуковим характеристикам і наявності додаткового устаткування.

     Мультимедійна педагогічна технологія розглядається  як інтеграційна цілісність програмних і апаратно-технічних продуктів  з варіативною адекватністю їх функціонування в навчальному середовищі, що створює уніфіковану площину для взаємодії процесуального і особистісного аспектів продуктивного споживання, переробки, передавання і демонстрації інформаційних знань суб'єктів освіти.

     Дидактичні  можливості та методичні варіанти застосування мультимедійних засобів навчання досить широкі та різноманітні. Вони можуть використовуватись в самих різних ситуаціях (перед вивченням чи після вивчення навчальної теми, на початку або наприкінці заняття, повністю або окремими фрагментами, у поєднанні з іншими засобами навчання і т.п.).

     Використання  інформаційних технологій у сфері  навчання відкрило нові можливості, насамперед, це доступність діалогового спілкування в так званих інтерактивних програмах.

     Стало здійсненним широке використання графіки (малюнків, схем, діаграм, креслень, карт, фотографій). Застосування графічних ілюстрацій у навчальних комп'ютерних системах дозволяє на новому рівні передавати інформацію учням і зробити її доступнішою. Навчальні програмні продукти, що використовують графіку, сприяють розвиткові таких важливих якостей як інтуїція, образне мислення.

     Ефективність  навчання з використанням комп’ютерів  пояснюється значним унаочненням  програмного матеріалу, що дозволяє краще зрозуміти та засвоїти абстрактні поняття, сформувати практичні вміння та навички.

       Впровадження нових інформаційних  технологій в навчальний процес  зумовлює нові способи роботи  з текстами. Найбільш розробленим  в цьому напрямі є гіпертекстове  представлення інформації, що поєднує  звичайний текст з інтерактивним вибором певної порції інформації. Студент отримує можливість динамічно відтворювати нелінійний текст, до того ж кожний наступний фрагмент тексту він сам обирає за допомогою гіперпосилань. Гіпертекстові словники, довідники та підручники полегшують пошук додаткової інформації (пояснюючого тексту, посилань, схем, малюнків) за ключовими словами і дозволяють простежити смислові зв’язки між поняттями.

     Значна  частина мультимедійних засобів  навчання містить образну або  умовно-графічну документально достовірну навчальну інформацію та наукову їх інтер­претацію, художньо-образне відображення за допомогою динамічних екранних та знакових засобів. Їхній зміст і побудова підпорядковуються загально-дидактичним вимогам: науковість, систематичність, доступність та послідовність викладу, вра­хування підготовленості студентів тощо. Завдяки документальній переконливості і концентрованості викладу студенти засвоюють значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час, що звільняє викладача від потреби давати тривалі пояснення того, що з достатньою повнотою розкрито за допомогою екранних та звукових засобів.

     Як  свідчить практика, застосовуючи інформаційні технології, вдається - по-перше індивідуалізувати  навчальний процес. На лекціях, де, як правило, багато студентів володіють неоднаковим розвитком, знаннями і уміннями, темпом пізнання і іншими індивідуальними якостями, використання комп'ютера, дозволило кожному учневі працювати самостійно, рівень навчання слабких студентів при цьому підвищився, по-друге cприяти розвитку самостійності студентів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список використаної літератури

1. Дичківська  І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 352с.

2. Кнодель Л.В. Педагогіка вищої освіти: Посіб. Для  магістрів. – К.: Вид. ПАЛИВОДА., 2008. 136 с.,С-25
3. Кремень В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і формування інформаційного суспільства// Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2006. – №6. – С. 5–9
4. Чемпмен Н., Чемпмен Дж. Цифровые технологии мультимедия. – М.: Изд. дом "Вильямс", 2006. – 624 с.
5. Шибенюк М.О. Формування інформаційної культури і впровадження інформаційних технологій в освіту, УДК 378, Харків, 2008. – с. 44
6. Матеріали сайту http://www.djerelo.com/
7. http://www.rusnauka.com/