Історія виникнення Internet

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Апреля 2012 в 01:24, доклад

Описание работы

Слово Інтернет походить від слова Internet англійського походження (Interconnected Networks — об’єднані мережі). В першу чергу Інтернет — це система, яка поглинає практично весь світ, і якою користується практично кожна людина, і котра якби добровільно об’єднує комп’ютерні мережі. Ця система побудована на маршрутизації пакетів даних і використанні IP протокола. Та в простій звичайній буденності під словом Інтернет розуміється Всесвітнє павутиння і всім без винятку доступна інформація в цьому «павутинні».

Работа содержит 1 файл

Іст.doc

— 94.00 Кб (Скачать)

     Мережні новини Usenet, або, як їх прийнято називати, телеконференції, – це, мабуть, другий за поширеністю офлайновий сервіс Інтернету. Мережні новини передають повідомлення «від одного – багатьом». Механізм передачі кожного повідомлення схожий на передачу чуток: кожен вузол мережі, що довідався про щось нове, переказує новину всім тим вузлам, із якими він обмінюється новинами. Таким чином, послане вами повідомлення поширюється, багаторазово дублюючись, у мережі, досягаючи за досить короткий час усіх учасників телеконференцій Usenet у всьому світі.

     Якщо ви користуєтеся новинами через електронну пошту, то ви спочатку одержуєте список статей, а вже потім приймаєте електронною поштою статті зі списку, окремо вами замовлені. Такий спосіб роботи з новинами Usenet є сьогодні найбільш розповсюдженим в Україні, але насправді це досить незручний і застарілий метод.

     Ще один широко розповсюджений сервіс Інтернету – FTP. Розшифровується ця абревіатура як протокол передачі файлів, але при розгляді FTP як сервісу Інтернету мається на увазі не просто протокол, але сам сервіс – доступ до файлів у файлових архівах.

     В UNIX-системах FTP – стандартна програма, що працює за протоколом ТСР, який завжди постачається з операційною системою. Її вихідне призначення – передача файлів між різними комп’ютерами, що працюють у мережах ТСР/ІР. Тут передбачається, що користувач зареєстрований на обох комп’ютерах і з’єднується із сервером під своїм ім’ям і зі своїм паролем на цьому комп’ютері.

     Протокол FTP, зрозуміло, оптимізований для передачі файлів. Ця риса і спричинила те, що програми FTP стали частиною окремого сервісу Інтернет. На таких серверах сьогодні доступна величезна кількість інформації і програмного забезпечення. Практично усе, що може бути надано публіці у вигляді файлів, доступне із серверів anonymous FTP. Це і програми – вільно розповсюджувані й демонстраційні версії, і мультимедіа, і, зрештою, просто тексти – закони, книги, статті, звіти.

     Незважаючи на поширеність, у FTP є і безліч недоліків. Програми-клієнти можуть бути не завжди зручні й прості у використанні. Не завжди можна зрозуміти, що за файл перед вами – чи це той файл, що ви шукаєте, чи не той. немає простого й універсального засобу пошуку на серверах anonymous FTP, хоча для цього й існують спеціальні програми і сервіси, але й вони не завжди дають потрібні результати. Крім того, великі файли при відсиланні діляться сервером на частини обмеженого розміру, які посилаються окремими листами – і якщо одна частина із сотні втратиться або ушкодиться при передачі, то інші 99 теж виявляться непотрібними.

     WWW (World Wide Web – всесвітня павутина) – найбільш популярний і цікавий сервіс Інтернету сьогодні, найпопулярніший і найзручніший засіб роботи з інформацією. Найпоширеніше ім’я для комп’ютера в Інтернеті сьогодні – WWW. Кількість Web-сторінок, розвіданих пошуковими серверами, уже давно перевищила мільярд.

     WWW – інформаційна система, що працює за принципом клієнт – сервер, точніше, клієнти – сервери. Посилання в документах WWW організовані таким чином, що кожен інформаційний ресурс у глобальній мережі Інтернет однозначно адресується, і документ, який ви читаєте в цей момент, здатен посилатися як на інші документи на цьому ж сервері, так і на документи (і взагалі на ресурси Інтернету) на інших комп’ютерах Інтернету. Причому користувач не помічає цього і працює з усім інформаційним простором Інтернету як з єдиним цілим.

     Мовою представлення документів у WWW є HTML (hypertext markup language – мова розмітки гіпертексту). Цей формат не описує те, як документ повинен виглядати, але його структуру і зв’язки.

     Важливим також є термін URL (uniform resource locator – універсальний покажчик на ресурс). Так називаються самі посилання на інформаційні ресурси Інтернету.

     Практично будь-яка інформація, що потрапляє в публічний доступ, відображається засобами WWW. Якщо якась інформація не може бути поміщена в WWW, то це обумовлено деякими обмеженнями і недоліками WWW. По-перше, з’єднання між клієнтом і сервером WWW одноразове: клієнт надсилає запит, сервер видає документ, і зв'язок переривається. Це означає, що сервер не має механізму повідомлення клієнта про зміну або надходження нових даних.

     Наступна проблема WWW — відсутність централізації. Не існує єдиного каталогу ресурсів WWW. Однак використання спеціалізованих пошукових серверів дозволяє частково вирішити цю проблему.

     До інтерактивних сервісів, що використовуються для спілкування людей через Інтернет, належить IRC (Internet Relay Chat – розмови через Інтернет). В Інтернеті існує мережа серверів IRC. Користувачі приєднуються до одного з каналів – тематичних груп і беруть участь у розмові, яка ведеться не голосом, а текстом. вузли IRC синхронізовані між собою, так що, підключившись до найближчого сервера, ви підключаєтеся до всієї мережі IRC. IRC використовується, в основному, для розваги.

     Ще одним видом сервісів для спілкування людей через Інтернет є сервіс обміну миттєвими повідомленнями. Існує кілька конкуруючих між собою стандартів на цей сервіс. Найбільш розповсюдженими є ICQ (більше 200 мільйонів зареєстрованих користувачів) і Microsoft Messenger, що вбудовується в усі нові версії Microsoft Windows, починаючи з Windows XP.

     Цей сервіс передбачає наявність групи серверів, через які відбувається обмін повідомленнями і клієнтськими програмами, що встановлюються на комп’ютер користувача, і дозволяють відправляти іншому користувачеві повідомлення, які миттєво доставляються й відображаються в одержувача. Сервіс дозволяє користувачам обмінюватися між собою файлами, проводити конференції за участю декількох користувачів і багато чого іншого.

    Висновки

     Корисність Internet підвищувалася разом з розвитком обчислювальної техніки із запізненням приблизно в 10 років. Наприкінці 80-х років поява персональних комп'ютерів перенесло інформатику з царства знавців до широкого загалу. Internet в ході свого розвитку і повсюдного розповсюдження займається саме таким переносом. Internet, як і обчислювальна техніка, здійснила перехід від забави експертів до інструменту щоденного користування. І сам процес переходу був абсолютно аналогічний. Мережа поступово ставала простіше у використанні, частково тому що обладнання стало краще, а частково тому, що сама стала швидше і надійніше. І найсміливіші з тих, хто спочатку не вирішувалися зв'язуватися з Internet, почали її використовувати. Ці нові користувачі породили величезну потребу в нових ресурсах і кращому інструментарії. Поліпшувалися старі засоби, з'являлися нові, призначені для доступу до нових ресурсів, що полегшувало використання мережі. І ось вже інша група людей стала розуміти користь Internet. Процес повторювався. Цей кругообіг продовжує розвиватися і до цього дня. Загалом, всі користувачі Internet шукають одного: спілкування та інформації. І вони знаходять це серед людей і комп'ютерів. Легко забути про людські ресурсах Internet, але вони дуже важливі, так само, як і доступні комп'ютери. Internet — це країна, де можна зустріти таких самих людей, як ти сам.

    Список  використаної літератури

 
  1. Грузман М.З. Практичний Інтернет. – Вінниця: Арбат. – 2003. – 308 с.
  2. Кент Пітер Інтернет: Астрель. – 2004. — 423 с.
  3. Леонтьєв В.П. Новітня енциклопедія персонального комп'ютера. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. — 920 с.
  4. Петровський С.С. Етапи впровадження Інтернету / Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2003. – №5 (29).
  5. Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Історія розвитку Інтернет. – К.: Фенікс. – 2005. – 370 с.

Информация о работе Історія виникнення Internet