Доходи та витрати страховика

Основними джерелами формування грошових доходів  держави (державного секторі національної фінансової системи ) є податки ( від  доходу, благ і послуг, капіталу, землі, майна та ін. ), податкові збори  та платежі, неподаткові джерела, субсидії, позички шляхом випуску і Реалізації державних цінних паперів, доходів від приватизації державного майна, державної підприємницької діяльності, надходження від зовнішньоекономічної діяльності.

Основна частка фінансових ресурсів, необхідних для фінансового забезпечення, виконання державою покладених на неї функцій формується за рахунок доходів державного і місцевих бюджетів. В Україні бюджетні ресурси становлять третину фінансових ресурсів держави.

Роль  держави в економіці багатопланова - це створення умов для забезпечення сталого соціальне - економічного розвитку, соціальне справедливого розподілу доходу й забезпечення життєво необхідними благами населення. Держава впливає на виробництво, нагромадження, споживання та інші елементи процесу відтворення. Зокрема, збільшення обсягу капіталовкладень сприяє підвищенню попиту, зростанню обсягів промислового виробництва, збільшенню інвестицій в економіку; фінансування Інфраструктури сприяє скороченню виробничих, витрат підприємств, зростанню їхніх прибутків.

До загальнодержавних  податків і зборів(обов’язкових платежів) відносяться:

1.Податок на  додану вартість.

2.Акцизнмй збір.

3.Податок на  прибуток підприємства.

4.Податок на  доходи фізичних осіб.

5.Мито.

6Державне мито.

7.Податок на  нерухоме мито.

8.Плата на  землю.

9.Рентні платежі.

10.Податокз власників  транспортних засобів.

11.Податок на  промисел.

12.Збір за  геологорозвідувальні роботи.

13.Збірза спеціальне  використання природних ресурсів.

14.Збір за  забруднення навколишнього природного  середовища 

15.плата за  торговий патент.

16.Фіксований  сільськогосподарський податок.

17.збір на  розвиток виноградства, садівництва  і хмелярства.

18.Єдиний збір  у пунктах пропуску через державний  кордон України.

19.Збір використання  радіочастотного ресурсу.

20.Збір  у вигляді цільової надбавки  до діючоготарифу на електричну  та теплову енергію.

21.Збір за  проведення гастрольних заходів.

Загальнодержавні  податки і збори встановлюються Верховною Радою України та стягуються на всій території України  незалежно  від того, до якого бюджету (державного чи місцевого) вони зараховуються. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

32.Державний  бюджет як основний  фінансовий план  держави,розділи  та їх характеристика.

Бюджетний кодекс України визначає бюджет як план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Складений у формі балансу доходів та видатків державний бюджет виступає дієвим засобом загальнодержавного фінансового контролю, формуючи, з одного боку, фінансову базу країни, а з іншого -задовольняючи загальнодержавні потреби. У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у видатках - пріоритетні напрями вкладення коштів.

Будучи  основною категорією державних фінансів, державний бюджет характеризує внутрішню  структуру визначеної частини виробничих відносин, а саме тієї, яка пов'язана  з утворенням, розподілом та використанням  цільових централізованих фондів грошових коштів для задоволення державних та суспільних, потреб.

  Державний  бюджет України - основний фінансовий  план, який розробляється і затверджується  на один рік.

У державному бюджеті наведені всі атрибути фінансового  плану: доходи за конкретними джерелами  надходжень; витрати за конкретними напрямами та заходами; порівняння грошових витрат і доходів на основі балансових розрахунків.

Центральне  місце Державного бюджету в системі  фінансових планів визначається рядом  чинників:

-   у  державному  бюджеті   концентруються   основні  державні доходи;

- за  рахунок державного бюджету фінансуються  основні державні видатки;

- державний       бюджет       є       джерелом       фінансування  зовнішньоекономічної діяльності  країни;

- державний  бюджет - це інструмент фінансового контролю за формуванням і використанням грошових фондів у народному господарстві. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

13.Фінансова  система і бюджет.

Поняття "фінансова система"  являє  собою сукупність взаємопов'язаних елементів, що мають однорідні ознаки. Воно є одним з основних, базисних понять, які характеризують структуру фінансових відносин.

Фінансова система - це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур. окремих громадян. Ці фінансові ресурси зосереджуються в розпорядженні держави, підприємницького сектора економіки (фінанси підприємницьких структур), певних фінансових інститутів, домогосподарств.

Розвиток  будь-якої держави обумовлює необхідність централізації певної частини фінансових ресурсів суспільства у безпосередньому  розпорядженні держави. Основною економічною  формою утворення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів є бюджет країни. У теперішній час майже не залишилось держав, які свою діяльність не фінансували б з державного бюджету країни.

Бюджет  є вирішальною та провідною ланкою фінансової системи, через яку проводиться перерозподіл більшої частини національного доходу. Він об'єктивно необхідний для забезпечення існування держави, розвитку економіки і культури, соціального захисту населення. За допомогою бюджету держава акумулює грошові кошти для фінансування пріоритетних напрямів виробництва і соціального розвитку; бюджет - одне з основних засобів макроекономічної стабілізації та економічного зростання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

43.Бюджетна  політика і бюджетний механізм.

Використання  бюджету визначається фінансовою політикою  частиною якої є бюджетна політика - комплекс юридичних, економічних, організаційних заходів щодо складання бюджетів регулювання бюджетного процесу, організації бюджетного контролю.

Бюджетна  політика є важливою складовою державного регулювання економіки. Основна  її функція — фінансова підтримка  виробництва і соціальних програм. Від напрямків і механізмів фінансової підтримки значною мірою залежить ефективність регулювання економіки на шляху її переходу до ринкових відносин. Розвиток ринкових відносин, їх зміцнення і вдосконалення, потребує підвищення ролі бюджету як системи економічних відносин розподілу і перерозподілу національного доходу через державні фінанси. При цьому бюджет не лише виконує розподільні функції, а й бере участь у створенні фінансових ресурсів держави.

Перспективи бюджетної політики як складової  фінансової політики невіддільні від  розвитку єдиної цілісної системи фінансових відносин у напрямку досягнення збалансованості економічних інтересів усіх суб'єктів розширеного відтворення.

Складовою ланкою загальної системи управління економікою, яка значного мірою визначає характер економічної системи в  цілому є бюджетний механізм —  сукупність певних видів бюджетних  відносин,   розроблених   та   законодавче   закріплених   у   державі методів мобілізації та використання бюджетних коштів,

До складу бюджетного механізму входять:

1.  Бюджетне     планування     і     прогнозування     (визначення  бюджетних макропоказників, розробка проектів державного та місцевих бюджетів, бюджету Пенсійного фонду).

2.  Бюджетні  норми  та нормативи  (ставки  заробітної плати, пенсії, стипендії,  ставки податків, норми витрат  у бюджетних установах).

3.  Бюджетні  стимули (пільги щодо податків, бюджетні кредити, надання фінансової підгримки І допомоги).

4.  Бюджетні    санкції    (санкції    за    порушення    податкового законодавства,  санкції за нецільове використання  бюджетних коштів, відміна наданих  пільг).

5.  Бюджетні   ліміти   та   резерви   (резервні   фонди   Кабінету Міністрів, резервні фонди місцевих рад, ліміти бюджетного фінансування).

Бюджетний механізм, через який здійснюється практичне використання фінансів в  економіці держави, виступає важливим і дійовим засобом регулювання  економічних ісоціальних процесів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

44. Бюджетне планування та його завдання.

Бюджетне  планування — це комплекс організаційно -технічних, методичних і методологічних заходів з визначення доходів і видатків бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу. Воно є складовою частиною фінансового планування і ґрунтується на одних з ним принципах.

Для планування показників бюджету використовують ряд загальноекономічних показників на плановий рік, таких як •національний доход, прибуток, фонд заробітної плати тощо. Крім того, застосовуються сітьові показники — чисельність населення, студентів, пенсіонерів, кількість шкіл, лікарень, бібліотек тощо.

Використовуючи  ці показники, а також відповідні бюджетні норми, фінансові органи розробляють проект бюджету і подають на розгляд вищим органам державної влади і управління.

Методи  планування .показників бюджету —  прямі фінансові розрахунки та балансовий.

Бюджетне  планування виступає в двох формах—директивне  та індикативне планування. Директивне планування виступає як центральна ланка державного управління народним господарством. Показники індикативного планування мають інший статус і носять рекомендаційно-орієнтований характер.

Перед бюджетним плануванням постають наступні завдання:

-    найповніше   виявити   резерви   у   галузях   економіки   і спрямувати   їх   на   виконання   плану   економічною   та соціального розвитку;

-    визначити   обсяг   доходів   за   окремими   джерелами   і загальний обсяг доходів  бюджету з урахуванням резервів їх збільшення;

-    визначити   видатки   бюджету   за   всіма   підрозділами  бюджетної класифікації та загальний  обсяг видатків з урахуванням  економного, ефективного І раціонального  використання бюджетних коштів;