Ринок перестрахувальних операцій в Україні

ВИСНОВКИ

Особливим ризиком, що виникають при проведенні страхової  діяльності, є ризик страховика як наявність ймовірності невиконання  зобов'язань за договором страхування  та невиплати сум страхового відшкодування і забезпечення до обумовленого терміну або настання страхового випадку. Основні методи управління ризиком страховика включають створення страхових і перестрахувальних пулів, співстрахування, перестрахування.          Перестрахування - це система економічних відносин, в процесі яких страховик, приймаючи на страхування ризики, передає повністю або частково відповідальність по них на узгоджених умовах іншим страховикам з метою створення збалансованого портфеля договорів страхування, забезпечення фінансової стійкості і рентабельності страхових операцій.  В основі перестрахування лежить договір, який може бути укладений у трьох основних формах: факультативної, облігаторного або факультативно-облігаторного.            Теорія і практика перестрахування виробила наступні основні групи перестрахувальних договорів: пропорційні - квотні, ексцеденту сум і квотно-ексцедентние; непропорційнийні - ексцезидента збитку та ексцеденту збитковості.            На вітчизняному ринку поки що немає достатньої кількості могутніх у фінансовому плані перестрахувальних організацій, тому в Україні перестрахування здійснюють переважно звичайні страхові компанії. Обсяги такого перестрахування оцінюються в 16–20% від отриманої всіма страховиками страхової премії.        Через незначний внутрішній страховий ринок для України особливо актуальним є питання перестрахування ризиків у нерезидентів, оскільки нині 53% суми вихідного перестрахування припадає на зарубіжні ринки.   Система перестрахування в Україні потребує комплексного розвитку, її теперішній стан не може задовольнити страховий ринок. 
Подальший розвиток перестрахування в Україні пов'язаний з розвитком досконалої нормативної бази і втручанням держави.      На даному етапі, як показує практика, можливі такі підходи.  
1.  Створення перестрахувальної біржі.  
2.  Формування системи спеціалізованих компаній.  
3.  Невтручання і надання всіх регулюючих функцій самому ринку. Поки відомо одне: потреба в страховому та перестраховому захисті 
буде зростати у зв'язку з ринковими процесами, що відбуваються в Україні. Поява власника сприяє розвитку існуючих, створенню нових форм страхування та перестрахування.                    4. Але разом з вищезапропонованим пунктам необхідне формування відповідного правового поля діяльності суб'єктів перестрахових операцій.  Необхідність у перестрахуванні буде зростати внаслідок охоплення страхуванням більшої кількості великих специфічних ризиків. У зв'язку з цим виникнуть потреби у вирішенні питань, що назрівають в економічній та правовій сферах. Спираючись на світовий досвід, перестрахування в Україні буде мати свої особливості, властиві тільки нашій економіці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про страхування» (Законом України від 4 жовтня 2001 року N 2745-III цей Закон викладено у новій редакції) // із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 15 грудня 2005 року N 3201-IV.
2. Віленчук О.М. Перестрахування екологічних ризиків: стан та перспективи розвитку в Україні // Фінанси України. – 2006. – № 11. – С. 90–97. 
3. Позднякова Л.О., Коваленко Ю.М. Перестрахування: тенденції розвитку та шляхи вдосконалення // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 12(66). – С. 53–60.
4. Положення про порядок здійснення операцій з перестрахування: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.1996 р. № 1290
5. «Про затвердження Порядку надання страховиками (цедентами, перестрахувальниками) інформації про укладені договори перестрахування із страховиками (перестраховиками) нерезидентами до Держфінпослуг» // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 4 червня 2004 року N 914.
6. Теребус О. М. Перестахування та проблемийогорозвитку в Україні / Ольга Теребус // Галицький економічнийвісник – 2010 - №.5. – ст.105-109.
7. http://insins.net/insurance/72-sutnst-spvstrahuvannya-perestrahuvannya.html
8. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник. – К.: Знання, 1998. – 254 с.
9. Козьменко О.В., Бойко А.О. Сучасний стан і перспективи розвитку ринку перестрахування в Україні// Ринок фінансових послуг. – 2011. –№
10. Ткаченко Н.В. Розвиток перестрахування як важіль забезпечення фінансової стійкості страховиків // Фінанси України. – 2007. – №3. – с. 119–123.
11. http://www.dfp.gov.ua/fileadmin/dowrtloads
12. Ткаченко Н. Досвід оцінювання міжнародними рейтинговими агенствами фінансової стійкості страховиків// Вісник КНТЕУ. – 2010. - №1. – с. 69-83.
13. Шірінян Л. В. Рейтингова система і рейтинг-оцінка фінансової стійкості страхових компаній Україні / Л. В. Шірінян // Світ фінансів. – 2007. – № 2. – С. 152–163.
14. Рекомендації щодо аналізу діяльності страховиків, затв. розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.03.2005 №3755
15. http://www.credit-rating.com.ua/ru/ratings/inter.html
16. http://www.credit-rating.com.ua/ru/ratings/national.html