Страхові послуги та особливості їх реалізації

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

МЕТА, СУТНІСТЬ ТА ВИДИ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ

 

ТЕМА 1 «СТРАХОВІ ПОСЛУГИ  ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ»

 

1. Економічна категорія, що відображає сукупність розподільних і перерозподільних відносин, пов'язаних з подоланням і відшкодуванням втрат, які можуть бути спричинені різними винятковими обставинами – це:

а) страховий  захист;

б) страхування;

в) страхова відповідальність.

 

2. Основними формами організації страхового фонду є:

а) державний централізований  страховий (резервний) фонд, страховий  фонд акціонерних товариств;

б) самострахування (фонд ризику товаровиробника), страховий  фонд страховика, страхові фонди державних  підприємств;

в) державний  централізований страховий (резервний) фонд, фонд самострахування, страховий  фонд страховика.

 

3. Використання частини коштів страхового фонду на зменшення ступеня і наслідків страхового ризику передбачає:

а) ризикова функція;

б) ощадна функція:

в) попереджувальна  функція.

 

4. Поняття франшизи  означає:

а) особисту участь страхувальника в покритті збитку;

б) повний страховий захист страхувальника;

в) метод розрахунку страхового відшкодування.

 

5. Страховик звільняється  від відповідальності за збиток, що не перевищує встановленої  суми (відсотка) франшизи і повинний  відшкодувати збиток цілком, якщо  його розмір більше суми франшизи за умовою наявності в договорі:

а) умовної  франшизи;

б) безумовної франшизи;

в) пропорційної відповідальності.

 

6. Обов'язок страховика  виплатити страхове відшкодування  або страхову суму при оговорених  наслідках від страхових випадків  – це визначення:

а) прав страховика;

б) страхового інтересу;

в) страхової  відповідальності.

 

7. Страхування об’єкта  за одним спільним договором  кількома страховиками передбачає  принцип:

а) співстрахування;

б) контрибуції;

в) перестрахування. 

 

8. Страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку – це:

а) страховий тариф;

б) страховий платіж;

в) страхове відшкодування.

 

9. За формами страхування поділяється на:

а) майнове, особисте і  страхування відповідальності;

б) обов'язкове і добровільне;

в) страхування фізичних і юридичних осіб.

 

10. Тарифну ставку, що  складає основу страхового внеску, називають:

а) ризиковою надбавкою;

б) брутто-ставкою;

в) нетто-ставкою.

 

11. До добровільних  видів страхування належить:

а) страхування  здоров'я на випадок хвороби;

б) авіаційне страхування  цивільної авіації;

в) страхування спортсменів  вищих категорій.

 

12. До ознак страхового  захисту не належить:

а) використання франшизи;

б) випадкових характер появи  надзвичайних подій;

в) нерівномірність нанесення  збитку різним суб'єктам.

 

13. Страхування життя та здоров'я  фахівців ветеринарної медицини  належить до:

а) добровільного страхування;

б) обов'язкового страхування;

в) нетрадиційного страхування.

 

14. Кептивні компанії  займаються страхуванням:

а) підприємницьких ризиків  у кіновиробництві;

б) професійної відповідальності аудиторів;

в) специфічних  ризиків.

 

15. До нетрадиційних  видів страхування відносять:

а) страхування підприємницьких ризиків у кіновиробництві;

б) страхування засобів водного транспорту;

в)  страхування відповідальності власників транспортних засобів.

 

16. Основною задачею страхування внесків фізичних осіб є:

а) гарантія виплати депозитів у випадку  втрати банком платоспроможності;

б) забезпечення нормального  функціонування банків;

в) регулювання і контроль за діяльністю банків.

 

17. Принцип диверсифікації полягає:

а)  в наданні страховику суттєвих обставин про страхувальника та об’єкт страхування;

б) в поширенні активності страхових товариств за рамки основного бізнесу;

в)  в зацікавленості страхувальників у збереженні об'єктів власності, життя і здоров'я при настанні несприятливих подій або нещасних випадків.

 

18. Основу якої класифікації  складає наявність або відсутність у договорі страхування інвестиційної складової?

а) за спеціалізацією страховика;

б) за статусом страхувальника;

в) за формою організації страхування.

 

19. Спеціальний комбінований  поліс страхування ризиків кіно/відеовиробництва  охоплює:

а) всі стадії зйомок: від написання сценарію до створення готової картини;

б) страхування негатива, брак при його проявленні; апаратури й устаткування;

в) страхування додаткових витрат у зв'язку з тимчасовою перервою у кіновиробництві.

 

20. При несвоєчасному виконанні робіт аудитором, яке призвело до прострочення звітів і штрафних санкцій, страховик відшкодовує:

а) суму штрафу;

б) суми заподіяного матеріального збитку;

в) суму витрат на повторну перевірку.

 

 

ТЕМА 2 «ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ І ВЕДЕННЯ СТРАХОВОЇ УГОДИ»

 

1. До складових договору  страхування не належить:

а) об'єкт страхування;

б) порядок та умови виплат страхової суми;

в) перелік страхових  випадків.

 

2. Дія договору страхування  може бути припинена у випадку:

а) хвороби страхувальника як фізичної особи;

б) виконання  страховиком своїх обов'язків  перед страхувальником в повному  обсязі;

в) рішення страховика про визнання договору страхування  недійсним.

 

3. Страховик зобов'язаний  вжити заходів щодо оформлення  всіх необхідних документів для  своєчасної виплати страхової суми (страхового відшкодування) страхувальникові при настанні страхового випадку протягом:

а) 2 днів;

б) 7 днів;

в) 1 місяця.

 

4. До складу правил  страхування входить:

а) перелік  об'єктів страхування;

б) розмір страхової суми;

в) тарифна ціна страхової послуги.

 

5. До обов'язків страховика  не належить:

а) вчасно приймати страхові платежі;

б) тримати в таємниці відомості про страхувальника;

в) здійснити страхові виплати при настанні страхового випадку.

 

6. Заміна страхової  виплати компенсацією збитків у натуральному розмірі в межах суми страхового відшкодування може відбутися:

а) за бажанням страховика;

б) за бажанням страхувальника;

в) тільки якщо це передбачено умовами договору страхування.

 

7. Здійснення заходів  щодо запобігання і зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку, – це:

а) обов'язок страховика;

б) право страхувальника;

в) обов'язок страхувальника.

 

8. Основним правом страхувальника є:

а) право на дострокове припинення дії договору;

б) право на одержання  інформації про умови страхування;

в) право  на одержання обумовлених договором  страхових сум або страхового відшкодування.

 

9. Правила страхування розробляються:

а) Державною Комісією з регулювання ринків фінансових послуг;

б) Асоціацією страхових  компаній України;

в) страховиком  для кожного окремого виду страхування.

 

10. Страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків:

а) за вимогою страхувальника;

б) якщо це передбачено умовами договору;

в) якщо це передбачено  правилами страхування.

 

11. При припиненні дії договору страхування за бажанням страховика:

а) страхові платежі виплачуються повністю;

б) із суми страхових платежів, що залишилася, віднімаються кошти на ведення справи;

в) перерахунок страхових  платежів не здійснюється.

 

12. Правила страхування затверджуються Державною Комісією з регулювання ринків фінансових послуг:

а) при укладанні договору страхування;

б) при  видачі страховикові ліцензії на право  здійснення відповідного виду страхування;

в) при створенні страхової  компанії.

 

13. Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніше, ніж:

а) за 10 днів до дати припинення дії договору;

б) за 30 днів до дати припинення дії договору;

в) за 3 місяці до дати припинення дії договору.

 

14. Підставою для відмовлення у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальникові не може бути:

а) здійснення страхувальником  навмисного злочину, що призвело до страхового випадку;

б) надання страхувальником  свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування;

в) кризовий фінансовий стан страховика.

 

15. Письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику – це:

а)  страховий поліс;

б)  страховий договір;

в)  страховий акт.

 

16.  До обов’язків страхувальника входить:

а) повідомити страховика про всі чинні договори страхування щодо об'єкта страхування;

б)  зберігати комерційну таємницю;

в) протягом 5 робочих днів надати всю необхідну інформацію  для визначення величини страхового ризику.

 

17. До випадків припинення дії договору страхування не відносять:

а)  закінчення терміну  дії;

б)  настання страхового випадку;

в)  виконання страховиком  у повному обсязі своїх зобов'язань  перед страхувальником.

 

18. Документ, що підтверджує наявність угоди про страхування називається:

а)  страховим договором;

б)  страховим актом;

в)  страховим  полісом.

 

19. Якщо страхувальником було здійснено платежі в безготівковій формі, то за умови дострокового припинення договору страхування, кошти повертаються:

а)  готівкою;

б)  в безготівковій формі;

в) не повертаються зовсім.

 

20. Правові відносини, пов'язані з проведенням страхування, поділяються на:

а)  правовідносини, що регулюють страхування; правовідносини, що виникають з приводу організації страхової справи;

б) правовідносини між страховими організаціями, страховими посередниками і працівниками таких організацій;

в) правовідносини між страховими організаціями, страховими посередниками і державою в особі державних фіскальних органів.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

ОСОБИСТЕ СТРАХУВАННЯ

 

ТЕМА 3 «СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ І ПЕНСІЙ»

 

1. До особистого страхування відносять:

а) страхування особистого майна громадян;

б) страхування цивільної  відповідальності власників транспортних засобів;

в) медичне  страхування.

 

2. Головним джерелом формування страхових фондів в особистому страхуванні є:

а) індивідуальні  доходи громадян;

б) кошти підприємств, установ, організацій;

в) кошти державного та місцевого бюджетів.

 

3. В світовій страховій  практиці, страхування життя поділяється  на:

а) страхування ануїтетів  та змішане страхування життя;

б) страхування  капіталів та страхування рент;

в) недержавне пенсійне страхування  та страхування рент.