Сутність і функції створення медичного страхування

2. Низький тариф на  ОМС не виправить становища  із фінансуванням охорони здоров’я. На другому етапі введення ОМС планують ввести страхові внески за рахунок доходів громадян розміром 30–35 грн. на місяць і збільшити збори з самозайнятих осіб до 60–70 грн.

3. Слід враховувати необхідність  фінансового забезпечення охорони здоров’я для непрацюючого населення.

4. Незначне підвищення заробітної плати лікарів, що не знищить корупцію в цій сфері.

5. Додаткові внески на  обов’язкове медичне страхування  сприятимуть додатковому навантаженню на заробіток працюючого населення.

До організаційних проблем  під час введення системи ОМС можна зарахувати:

1. Відсутність законодавчого  закріплення державних гарантій  медичної допомоги населенню та визначення публічних зобов’язань у сфері охорони здоров’я.

2. Правового забезпечення діяльності щодо захисту прав застрахованих.

3. Створення окремого  законодавства про добровільне медичне страхування і платні медичні послуги;

4. Законодавче визначення  обов’язковості страхування професійної відповідальності медичних працівників.

5. Визначення правил вибору  страховика, а також умов поєднання  добровільного та обов’язкового медичного страхування Необхідно чітке законодавче розмежування ОМС і ДМС, аж до прийняття окремого закону «Про добровільне медичне страхування громадян».

6. Низька якість медичних  послуг, витрати на якіпокриваються базовою медичною страховкою.

Серед основних пропозицій при введенні ОМС слід врахувати  і можливість побудови єдиної системи персоніфікованого обліку наданої медичної допомоги. Варіативність сформованих процесів визначає відмінності в підходах до обліку медичної допомоги. Впровадження персоніфікованого обліку медичної допомоги в системі ОМС є основоположним, тому що тільки на рівні індивіда є можливим зв’язати воєдино всі існуючі інформаційні потоки, які цілісно відображатимуть різні

аспекти діяльності системи  ОМС, а також передбачити інтеграцію нових інформаційних потоків. На сучасному етапі виникає необхідність збору та обробки величезних обсягів  медико-економічної інформації, використовуваної під час аналізу, прогнозування та оптимізації витрат на медичну допомогу. Очевидно, що без організації єдиного інформаційного простору і створення єдиної інформаційної системи галузі виконати ці завдання неможливо. Реалізація страхових принципів сформувала нові методи медико-економічної оцінки наданої медичної допомоги, зокрема систему позавідомчого контролю її якості. Міжнародний досвід підтверджує, що введення страхових механізмів ОМС має забезпечити зміну принципів організації фінансування охорони здоров’я. Саме запровадження персоніфікації медичних послуг дозволить чітко розрахувати витрати на охорону здоров’я .

Висновки 

Отже, одним із шляхів реалізації фінансового забезпечення медицини є стимулювання добровільного медичного страхування. На зацікавленість суб’єктів приватної системи охорони здоров’я в становленні і розвитку в Україні цивілізованого ринку медичних послуг впливає рівень забезпечення надійних гарантій високої якості і сервісу медичних послуг. Це сприятиме зростанню довіри населення нашої країни до приватної системи охорони здоров’я, а через систему добровільного медичного страхування медичні послуги стануть доступними ширшому загалу пацієнтів, оскільки фінансове навантаження з оплати медичних послуг у приватній клініці за наявності договору добровільного медичного страхування буде значно нижче.

Отже, шляхи вдосконалення  системи надання та фінансування медичнихпослуг окреслені так:

– персоніфікований облік виділяються державних коштів і витрат для розрахунків подушного принципу фінансування програми державних гарантій;

– поява і розширення платоспроможного попиту на добровільне  медичне страхування у середнього класу великих міст у міру стабілізації економіки України. Ширше залучення в сферу добровільного медичного страхування;

– законодавче врегулювання питання про можливість віднесення витрат на медичнестрахування працівників  до валових витрат;

– розширення маркетингової  діяльності у сфері добровільного  медичного страхування;

– розмежування верств населення  відповідно до середнього рівня заробітної плати з метою надання безкоштовних медичних послуг лише конкретним категоріям громадян (пенсіонери, діти, інваліди тощо) та громадянам з низьким рівнем доходів.

Саме вдосконалення законодавчої бази у сфері медичного страхування  має пріоритетне значення для введення його обов’язкової форми. Враховуючи досвід сусідніх держав (Польщі, Росії), необхідно уникати помилок при введенні ОМС, зокрема це проблеми якості медичних послуг, які входять до базових пакетів ОМС. Отже, покращання системи охорони здоров’я значною мірою залежить від системи добровільного медичного страхування, яка повинна вирішувати питання гарантованості й доступності медичних послуг для широких верств населення, дозволить залучити додаткові ресурси у сферу охорони здоров’я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  джерел

1. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992№ 2801-XII.

2. Карпишин Н. І. Держава і ринок медичних послуг: концептуалізація причин інаслідків взаємодії / Н. І. Карпишин // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – № 9. –С. 118-124.

3. Городецька А. Приватна і державна медицина в Україні в умовах реформування: симбіоз замість конкуренції?/ А. Городецька //Український медичний часопис. – 2011. – № 9.

4. Держбюджет-2012 передбачає збільшення видатків на охорону здоров’я // [Електроннийресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.

5. Солдатенко О. Європейський досвідфінансування видатків на охорону здоров’я / О.Солдатенко // Юридична Україна. – 2010. – № 4. –С. 53–58.

 6. Статистичні дані // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sta.lviv.ua.

7. Ганущак Ю. Медична реформа: експеримент із запланованим провалом? / Ю. Ганущак //Дзеркало тижня. Україна. – 2011. – № 23.

8. Медстрахование сегодня // [Електронний ресурс]. – 201Режим доступу: http://www.prostrah.com.

9. Петровський В. Медичне страхування може стати механізмом контролю якості лікування/ Петровський В. // Урядовий кур’єр. – листопад 2011.

10. Реальна заробітна плата в Україні в липні зросла на 2,9 %. Середня зарплата – 2749 грн. // [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.newsru.ua/finance. 11. Підсумки діяльностістрахових компаній за 9 місяців 2011 року. – Інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://forinsurer.com.