Тенденції розвитку страхування життя в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Января 2012 в 03:32, реферат

Описание работы

Формування ринку страхування життя має інституціональне значення в розвитку економіки. Виконуючи функцію накопичення грошових коштів, страхування життя акумулює внутрішні інвестиційні ресурси суспільства, і сприяє поліпшенню економічного стану країни. Загальновідомо, що у розвинутих країнах частка страхових компаній в інвестуванні економіки становить біля 30%. Таке значення страхування життя визначає необхідність розвитку цього ринку і в Україні.

Содержание

1. Характеристика стану страхування життя в Україні на сучасному етапі
2. Тенденції розвитку страхування життя в Україні
3. Проблеми, що стримують розвиток страхування життя
4. Шляхи вирішення проблем ринку страхування життя

Работа содержит 1 файл

тенденцїї розвитку страхування життя в Україні.docx

— 99.25 Кб (Скачать)

     Незважаючи  на те, що останнім часом спостерігається поступове зростання показників ринку страхування життя,є проблеми, які заважають розвитку страхування життя в Україні:

     – негативна історія страхування життя в Україні в пострадянський період;

     – нестабільність політичної ситуації;

     – відсутність надійних інвестиційних  інструментів, а також відсутність  гарантій збереження вкладених коштів;

     – зміни в соціальній сфері, що у силу своєї невизначеності в даний час стримують розвиток страхування життя;

     – інфляція, нестійкість національної валюти;

     – відсутність вільних коштів у  підприємств і населення;

     – низька страхова культура населення, страхових  посередників і деяких страховиків;

     – суперечливе страхове законодавство;

     – несприятливе податкове законодавство

     – недостатня ємкість страхового ринку.

     Основною  причиною стримування розвитку страхування  життя є саме недовіра населення  до страхових компаній. Український  страховий ринок зазнав провал державної  системи соціального страхового забезпечення, масового банкрутства підприємств, гіперінфляції, яка з'їдає вкладені кошти людей. Після розвалу радянського Держстраху та Ощадбанку, громадяни України втратили величезні гроші, які були заощаджені ними в карбованцях через банківську систему та систему страхування. Як наслідок, у суспільстві сформувався досить значний рівень недовіри до страховиків і його дуже складно подолати [2].

     Важливим  чинником для розвитку страхування  життя є рівень життя і заробітної плати населення. Формування добровільного ринку страхування життя в розвинутих країнах почався із заробітної платні на рівні $500 на місяць. Якщо середньомісячна зарплата громадян становить менше зазначеної суми, то масового страхування життя не відбуватиметься. В Україні цей показник не досяг навіть $200.

     Таким чином, для пересічного громадянина  України платіж на страхування життя  зазвичай належить до групи так званих відкладених потреб, які досить болісно  дадуть про себе знати лише в майбутньому  і часто не усвідомлюються сьогодні. Однак посередники, які ведуть активну  просвітницьку діяльність, дозволяють пересічному громадянину зрозуміти, що жити потрібно не лише сьогоднішнім днем. Навіть маючи невеликі гроші, варто думати про завтрашній день і відкладати їх частину, аби забезпечити себе в майбутньому [8].

     В Україні ще дуже багато керівників недооцінюють важливість страхування  життя. Хоча ці послуги вже давно  взяли на озброєння західні і  найуспішніші вітчизняні менеджери, бо вони дають змогу дуже тонко враховувати  і заохочувати матеріальні та соціальні інтереси працівників, підвищуючи прибутковість бізнесу.

     Якісний соціальний пакет, який коштує підприємству набагато дешевше, ніж проста виплата  заробітної плати, дає змогу за мінімальних  для підприємства фінансових витрат підвищити якість роботи персоналу, залучити висококласних фахівців і  зробити роботу на підприємстві престижнішою і привабливішою.

     Важливо наголосити, що сучасним страховикам  бракує й необхідних методичних розробок для підвищення ефективності діяльності страхових компаній. Часта зміна регуляторів страхового ринку не сприяла формуванню в Україні дієвої системи страхового нагляду. Відчувається брак кваліфікованих фахівців страхової справи, а також ґрунтовних наукових досліджень і аналітичних матеріалів із страхової проблематики. Немає чіткого бачення стратегічного розвитку вітчизняного страхового ринку та його окремих складових.

     Отже, розвиток страхування життя супроводжується численними проблемами економічного, нормативно-правового, організаційно-методологічного, інформаційно-аналітичного, кадрового і технологічного характеру [1]. 

 

      4. Шляхи вирішення проблем ринку страхування життя 

     Для вирішення проблеми розвитку страхування  життя в Україні необхідно  наполегливо рекомендувати уряду  і парламенту України вжити таких  заходів для виведення цієї галузі зі скрутного становища, у якому  вона зараз знаходиться:

     1. Дозволити страховим компаніям укладати договори страхування у вільноконвертованій валюті, що забезпечило б більш надійне зберігання коштів страхувальників та дозволило б виплачувати гарантований інвестиційний дохід.

     2. Вдосконалити методику формування резервів зі страхування життя.

     3. Запровадити податкові пільги для страхових компаній при інвестуванні коштів страхувальників, що дозволило б страховикам пропонувати більш привабливі програми нагромадження капіталу.

     4. Запровадити податкові пільги для страховиків, що пропонують програми пенсійного страхування. Такі страхові компанії повинні знаходитись у таких же умовах, як і державний Пенсійний фонд.

     5. Створити податкові пільги для юридичних осіб, котрі укладають договори страхування життя своїх працівників.

     6. Законодавче врегулювання питань захисту заощаджень громадян по довгостроковому страхуванню життя і пенсійному страхуванню.

     7. Використання полісу по страхуванню життя як заставу при одержанні кредитів під покупку квартир, автомобілів, побутової техніки тощо.

     8. Укладання договорів із наданням можливості страхувальнику вибору напрямків інвестування резервів [8].

     Розвиток  страхування життя, та корпоративного страхування життя зокрема повинен  закрити частину прогалин в соціальній політиці держави, в першу чергу в системі соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Таким чином в Україні буде зроблено перші кроки в напрямку перенесення частини соціального навантаження держави на страхові компанії.

     Кошти підприємств, які будуть виділятися підприємствами на створення соціальних гарантій для своїх працівників  та додаткового пенсійного забезпечення через недержавну соціальну інфраструктуру на базі страхових компаній, повинні  зробити свій внесок вирішення проблеми подолання бідності та зростання  добробуту населення.

     Розвиток  корпоративного страхування повинен вплинути на відновлення довіри населення до довгострокових накопичувальних інструментів та національної грошової одиниці. Через корпоративні програми зростатиме фінансова культура та грамотність населення.

     Наступним соціальним наслідком реформування галузі страхування життя має стати започаткування системи недержавного пенсійного забезпечення. Слід зазначити, що в усьому світі страхові компанії із страхування життя займають чільне місце в системі недержавного пенсійного забезпечення.

     І нарешті, розвиток страхування життя  як окремої галузі це створення нових  робочих місць. Наприклад: в Польщі, країні яка за всіма показниками (як за площею так і за кількістю населення) досить подібна до Україні у галузі страхування працює біля 400 тисяч страхових агентів, для багатьох з яких страхування є основним джерелом доходів.

     Зростання маси дешевих довгострокових фінансових ресурсів повинно також спричинити і зниження вартості капіталу та кредитних  ресурсів, що так необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень  у реальному секторі економіки.

     Запровадження та розвиток програм корпоративного страхування повинно призвести  до підвищення рівня офіційної заробітної плати та виведення частини коштів із тіні. Оскільки система пільг, особливо по програмах корпоративного пенсійного страхування передбачає чітку прив’язку до офіційної заробітної платні кожного працівника.

     Індивідуальне страхування життя, особливо накопичувальні програми також сприятимуть поступовому  поверненню коштів населення, в тому числі і їх тіньової частини в економіку країни. Переведення грошей з монетарного агрегату М0 в вищі агрегати, зокрема М2 повинно призвести до зміцнення національної валюти та позитивно вплинути на зниження інфляційних очікувань.

     Це  далеко не всі позитивні зрушення, які можуть відбутися в державі  разом з запровадження чітких економічних перетворень, направлених  на відродження галузі страхування  життя, як соціально та економічно важливої одиниці вітчизняної економіки. Проте досягнення цих позитивів можливе лише при наявності значної політичної волі та конструктивного об’єднання зусиль представників владних структур та страхового ринку [1].

     Отже, галузь страхування життя відіграє дуже важливу роль у вирішенні питань соціального та пенсійного забезпечення. Компанії зі страхування життя повинні становити основу третього рівня пенсійного забезпечення громадян, який планується створити в рамках пенсійної реформи в Україні. Кошти, що отримують страховики зі страхування життя, є надійним джерелом дешевих та довгострокових інвестиційних ресурсів, які так необхідні для розвитку всієї економіки України, а особливо високотехнологічних, наукомістких проектів. 

 

      Список використаної літератури 

1. Адамович, В.В., Васильчишин О.С. Проблеми розвитку страхування життя як соціально значимого виду страхування [Електронний ресурс]: В.В. Адамович, О.С. Васильчишин. – Режим доступу: http://forinsurer.com/public/02/11/23/118. - 29.09.09. - Назва з екрану.

2. Вегерук, А.М. Довіра як ключовий фактор у здійснення страхування життя [Електронний ресурс]: А.М. Вегерук. – Режим доступу: http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=380. – 27.09.09. – Назва з екрану.

3. Криклій, А.С., Пікус, Р.В. Ринок страхування життя в Україні: тенденції та європейський досвід [Електронний ресурс]: А.С. Криклій, Р.В. Пікус. – Режим доступу: http://www.economy.in.ua/index.php? iid=7&operation=9. – 28.09.09. – Назва з екрану.

4. Основні показники страхового ринку України за ІІ квартал 2009 року, 2008 рік, 2007 рік, 2006 рік Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/734.html. - 29.09.09. - Назва з екрану.

5. Про розвиток страхового ринку України та подолання наслідків світової фінансової кризи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/mart2009/36.htm. - 28.09.09. - Назва з екрану.

6. Тарасова, Н.А. Аналіз розвитку ринку страхування життя в Україні [Електронний ресурс]: Н.А. Тарасова. - Режим доступу: http://docs.google.com/gview?a=v&q=cache:ek6Doh0YHJYJ:www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp73/knp73_117. - 29.09.09. – Назва з екрану.

7. Унку, К. Становлення та розвиток страхування життя в Україні [Електронний ресурс]: К. Унку. – Режим доступу: http://intkonf.org/unku-k-stanovlennya-ta-rozvitok-strahuvannya-zhittya-v-ukrayini/. – 27.09.09. – Назва з екрану.

     8. Фурман, В.М. Страховий ринок в Україні: проблеми становлення та стратегія розвитку [Електронний ресурс]: В.М. Фурман. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/inode/38207.html. - 29.09.09. - Назва з екрану.

Информация о работе Тенденції розвитку страхування життя в Україні