Митно-тарифне регулювання ЗЕД

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 18:12, курсовая работа

Описание работы

Мета даної курсової роботи полягає у вивченні особливостей функціонування митно-тарифної політики України.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
•дослідити митно-тарифну політику України на сучасному етапі економічного розвитку;
•ознайомитись собливості розвитку митнотарифного регулювання в Україні;
•вивчити механізм функціонування системи митно-тарифного; регулювання в Україні;
•розглянути класифікацію митних платежів;
•дослідити мито як інструмент регулювання експортно-імпортних операцій;
•суть тарифного регулювання зовнішньоекономічних операцій;
•вивчити єдиний митний тариф України і його правове регулювання;
•охарактеризувати аналіз стану надходжень митних платежів до Державного бюджету;
•ознайомитись з митною вартістю товарів та її впливом на обсяг надходжень до Державного бюджету.

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МИТНО-ТАРИФНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ……………………………………………..5
1.1.Особливості розвитку митно-тарифного регулювання в Україні………….5
1.2.Митно-тарифне регулювання як складова частина зовнішньоторговельної політики держави………………………………………………………………….. 11
1.3.Механізм функціонування системи митно-тарифного регулювання в Україні……………………………………………………………………………... 16
РОЗДІЛ 2. СУТЬ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ……………...23
2.1.Класифікація митних платежів………………………………………………. 23
2.2.Мито як інструмент регулювання експортно-імпортних операцій……….. 29
2.3.Функції тарифного регулювання зовнішньоекономічних операцій ……… 34
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ……………………………………………………………...….36
3.1.Єдиний митний тариф України і його правове регулювання…………….. 36
3.2.Аналіз стану надходжень митних платежів до Державного бюджету України…………………………………………………………………………...…42
3.3.Митна вартість товарів та її вплив на обсяг надходжень до Державного бюджету……………………………………………………………………………..53
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..…….60
РЕКОМЕНДАЦІЇ……………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………61

Работа содержит 1 файл

Mitno-tarifne_regulyuvannya_ZED_1.docx

— 223.47 Кб (Скачать)

У національній валюті України митні збори сплачуються [9]:

    • суб' єктами підприємницької діяльності (юридичними особами або такими, що не мають статусу юридичної особи) та іншими організаціями з місцезнаходженням на території України, які створені і діють відповідно до законодавства України;
    • філіями, представництвами іноземних фірм, іноземними авіакомпаніями, міжнародними організаціями з місцезнаходженням на території України, що проводять свою діяльність на підставі законів України;
    • дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;
    • філіями та представництвами підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;
    • фізичними особами з місцем постійного проживання на території України.

У національній валюті України або в іноземній  валюті митні збори можуть сплачуватися:

    • суб' єктами підприємницької діяльності (юридичними особами або такими, що не мають статусу юридичної особи) та іншими організаціями з місцезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичними особами та іншими суб' єктами підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб' єктів підприємницької діяльності України;
    • іноземними дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами, міжнародними організаціями та їхніми філіями, розташованими на території України, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;
    • представництвами інших організацій і фірм в Україні, що не провадять підприємницької діяльності на підставі законів України;
    • фізичними особами з місцем постійного проживання за межами України. Збори за митне оформлення не справляються у випадках, коли:
    • ввозяться в Україну предмети, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних та консульських представництв іноземних держав в Україні, а також міжнародних, міжурядових організацій, представництв іноземних держав при цих організаціях та інших міжнародних організацій, які користуються на території України митними пільгами відповідно до міжнародних угод;
    • вивозяться товари з метою ліцензійного без оформлення ВМД;
    • в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Митне оформлення товарів у повному обсязі та їх пропуск можуть здійснюватися лише після сплати належних митних зборів або за умови надання митним органом у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати.

Товари, що ввозяться в Україну, обкладаються акцизним збором за ставками згідно із чинним законодавством. [9]

Акцизний  збір сплачується платниками податку  одночасно зі сплатою мита та митних зборів. Перерахування відповідних  сум коштів на спеціальний рахунок  митного органу здійснюється платником  податку або особою, уповноваженою  на декларування на підставі договору. Акцизний збір справляється в національній валюті. Товари, за які не був сплачений  акцизний збір, митному оформленню не підлягають, крім випадків, коли вони відповідно до актів законодавства  звільняються від обкладення цим  збором. Контроль за правильністю обчислення й своєчасністю сплати акцизного  збору з товарів, що ввозяться  в Україну, під час митного  оформлення здійснюється митними органами.

Об'єктами обкладення акцизним збором є митна  вартість товарів (продукції), які ввозяться (пересилаються) на митну територію  України. До об'єктів обкладення акцизним збором не належать [10]:

  • підакцизні товари, що експортуються за межі митної території України за іноземну валюту;
  • підакцизні товари, які розміщуються на митних ліцензійних складах, у магазинах безмитної торгівлі;
  • підакцизні товари та зразки підакцизних товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України з метою показу чи демонстрації на час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків під зобов' язання організатора виставки про зворотне вивезення таких зразків і залишаються власністю іноземних юридичних осіб;
  • підакцизні товари, які переміщуються через митну територію України транзитом;
  • конфісковане, спадкове, безхазяйне майно коштовності та інші цінності, які перейшли за правом спадкування у власність держави;
  • товари, що поставляються в Україну відповідно до положень Закону України "Про гуманітарну допомогу";
  • підакцизні товари, які ввозяться в Україну на виконання положень міжнародних угод за участю України, якщо відповідна угода передбачає звільнення від цього виду збору.

Платниками  акцизного збору є:

  • суб' єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи - виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;
  • нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;
  • будь-які суб' єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які ввозять на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;
  • юридичні та фізичні особи, які купують (одержують в інші формі володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари в податкових агентів;
  • юридичні особи, міжнародні організації, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв і тютюнових виробів на митній території України, включаючи операції з ввезення (імпорту) в Україну алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо реалізація таких товарів на території України здійснюється цими суб' єктами через постійні представництва, розташовані на території України.

Сума  акцизного збору може встановлюватися  або у відсотках до митної вартості товару, або у грошовому еквіваленті  до фізичної одиниці виміру товару.

Що стосується ПВД, то товари, які ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються податком на додану вартість за ставкою, установленою Законом України "Про податок на додану вартість". ПДВ становить 20 відсотків від бази оподаткування (основи для нарахування), що обчислюється згідно зі статтею 4 Закону України "Про податок на додану вартість". Об'єктом оподаткування ПДВ є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання (споживання) на митній території України, у тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

ПДВ сплачується  платниками податку - особами, які ввозять (пересилають) товари на митну територію  України. одночасно зі сплатою мита та митних зборів (на момент оформлення вантажної митної декларації). Платниками ПДВ є особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України  або отримують від нерезидента  роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території  України, за винятком фізичних осіб, що не зареєстровані як платники податку, в разі коли такі фізичні особи  ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню  згідно з законодавством. Платники ПДВ при ввезенні (пересиланні) товарів  на митну територію України можуть за власним бажанням надавати митним органам простий вексель на суму податкового зобов' язання у трьох примірниках, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку. Виняток становлять:

  • товари, на які встановлено законодавством акцизний збір (крім тютюнової сировини);
  • товари, що відносяться до товарних груп 1-24 Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Платники  ПДВ на товари, що імпортуються в  Україну, перераховують кошти на спеціальні рахунки митних органів, крім випадків застосування податкового  векселя як засобу платежу. Суми ПДВ  справляються в національній валюті України та зараховуються до Державного бюджету України.

Товари, за які не був сплачений ПДВ, митному оформленню не підлягають, крім випадків, коли вони підлягають звільненню від обкладення цим податком. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати ПДВ при митному оформленні товарів, що імпортуються в Україну, здійснюється митними органами.[10]

 

 

2.2. Мито як інструмент регулювання  експортно-імпортних операцій

 

Мито - це непрямий податок, який справляється з  товарів (інших предметів), що переміщуються  через митну територію (ввозяться, вивозяться або слідують транзитом), включається до ціни товарів і  сплачується за рахунок кінцевого споживача .Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон.

Розглянемо  види мита (рис.2.1.)

За способом нарахування застосовується такі види мита:

  • адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
  • специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, що обкладаються митом;
  • комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Відносно  товарів, що переміщуються через  митний кордон України, застосовують три  види ставок мита: [5]

  • преференційні;
  • пільгові;
  • повні.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Види мита

 

Преференційні - це особливі пільгові ставки, які включають  звільнення від сплати мита і застосовуються до товарів, які походять з держав, що разом з Україною входять до митних союзів або створюють з  нею спеціальні митні зони, а також  при встановленні якогось спеціального преференційного рішення відповідно до міжнародних договорів за участю України, їх застосовують в основному  до товарів країн, що розвиваються (за винятком товарів, які входять у  товарні групи від 25 до 97 позиції). [5]

Особливість України стосовно Загальної системи  преференцій полягає в тому, що вона виступає і як країна-донор. За резолюціями 21 та 24 другої сесії ЮНКТАД, а також резолюцією 96 четвертої  сесії цієї Конференції, Україна  надає тарифні преференції країнам, що розвиваються. Тарифний преференційний режим встановлено щодо 149 країн. Преференції застосовуються до товарів від 1-ї до 24-ї товарної групи.

Преференції - це встановлення преференційних ставок, розмір яких для зазначених товарів - нульовий, за винятком товарів товарних груп 22 та 24 на пиво (код за ТН ЗEД 22.03), різноманітні вина (22.04-22.06), на які встановлено  преференційну ставку в розмірі 10 % від митної вартості, а на спирт  етиловий (22.07-22.08), тютюн (22.01), сигарети (24.02) та тютюн оброблений (24.03)-ЗО %. По товарних групах 22 та 24 преференційні  ставки встановлено на рівні,

Пільгові  ставки застосовуються до товарів, які  мають походження з держав або, економічних  союзів, що користуються в Україні  режимом найбільшого сприяння, а  також до товарів з країн, які  розвиваються (у межах товарних груп позицій 25-97).

Повні ставки - по інших товарах. Повним митом  оподатковуються товари із,Тайваню, ЮАР, Сербії, Хорватії, Словенії.

Мито  варто відрізняти від митних зборів, що представляють собою плату  за послуги митниці. Мито має всі  необхідні основні податкові  характеристики:

    • сплата мита носить обов'язковий характер;
    • мито є безоплатним платежем;
    • мито використовується для цілей фінансового забезпечення діяльності держави і муніципальних утворень. [4]

На відміну  від мита, митні збори представляють  собою плату за надання різного  роду послуг (перевезення, збереження), виконання різних заходів у процесі  митного оформлення і, отже, не є  податками у власному змісті слова. Таким чином, мито представляє собою  платіж, що сплачується в обов'язковому порядку, стягнутий митними органами з товарів, переміщуваних через  митний кордон, і яких присутні усі  риси податку, головним чином, безплатність його сплати, під якою розуміється  однобічний характер податкового зобов'язання, без еквівалентність і безповоротність  податку, у той час як збір завжди возміздний. Імпорт товарів супроводжується стягненням мита. Ставки ввізного мита і перелік товарів, у відношенні до яких вони застосовуються, визначені "Єдиним митним тарифом України" та змінами і доповненнями до нього. Ставки ввізного мита встановлюються ї змінюються Законами ВР України. Ставки ввізного мита, які слід використовувати у роботі, надані у підготовленому Держмитслужбою систематизованому зводі ставок ввізного мита (лист ДМК України від 30.08.96 р. N 11/2-6451) враховуючи наступні зміни і доповнення. При ввезенні товарів з країн у відношеннях з якими діють угоди про вільну торгівлю, мито не стягується. Преференції з ввізного мита поширюються також на товари, походженням з митних територій країн СНД які поставляються в рамках Угоди про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав-учасниць СНД від 23 грудня 1993 року. На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

Информация о работе Митно-тарифне регулювання ЗЕД