Інвестиції В Україну і за кордон

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2011 в 18:01, реферат

Описание работы

Політична нестабільність — основна негативна ознака інвестиційного клімату в Україні. Крім того, непріоритетні напрями розвитку економічної політики, нестабільна законодавча база щодо іноземного інвестування— чинники, що за даними світових рейтингових агентів, обумовлюють належність України до країн з підвищеним рівнем політичних й економічних ризиків.

Содержание

Вступ
1. Проблеми інвестиційного середовища в Україні
2. Динаміка інвестицій в промисловість України
3. Інвестиційна політика і створення спільних підприємств
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел

Работа содержит 1 файл

рефінвест.doc

— 262.50 Кб (Скачать)

     Серед чинників, які викликали зазначену ситуацію в країні потрібно назвати невідповідність податкової та бухгалтерської систем міжнародним стандартам, яка породжує велику кількість непорозумінь між іноземними інвесторами й українськими партнерами в процесі їх спільної діяльності; невизнання сертифікатів ЄС, яке значно ускладнює і уповільнює рух імпортної продукції; обтяжлива система сертифікації.

     Високий рівень і велика кількість податків позбавляє державу конкурентних переваг у залученні іноземних інвесторів. Одним з найгостріших є питання своєчасного повернення податковими органами раніше сплаченого ПДВ і   нестабільність економічної та податкової сфер політики, залежність останньої від організаційних змін на урядовому рівні. Умови оподаткування інноваційно-інвестиційної діяльності не стимулюють її розвитку.

     Інформаційна ізольованість України призвела до того, що ділові кола на Заході не достатньо обізнані в інвестиційній привабливості української економіки. Натомість існує велика кількість недостовірної або перебільшено негативної інформації стосовно політичної, економічної, соціальної та криміногенної ситуації в Україні.

     Високі ставки мита на ввезення товарів за надходження іноземних інвестицій в Україну, непорозуміння з митними органами за визначення митної вартості товарів і способу нарахування мита та акцизних зборів не покращують ситуацію.

     Недостатньо розвинута інфраструктура бізнесу, відсутність потужної страхової компанії, що має покривати комерційні ризики під час реалізації особливо масштабних інвестиційних проектів, обмеженість довгострокових і недорогих банківських ресурсів, відсутність швидкісного транспортного сполучення з промисловими та сировинними центрами та розвинутого фондового ринку — все це разом із необхідністю вдосконалення процесу приватизації й участі іноземців в ньому (повільні темпи приватизації, багато заборонених до приватизації об'єктів) означає несприятливі умови для інвестування.

     Дуже важливим індикатором для іноземних інвесторів є рівень внутрішніх інвестицій в Україні, позаяк його підвищення свідчить про оздоровлення інвестиційного середовища й існування відпрацьованого механізму приватного інвестування в економіці країни-реципієнта.

     Сьогодні навіть вітчизняні підприємці не мають оцінок привабливості інвестиційного середовища української економіки, тому спрямовують практично всі свої фінансові ресурси на торговельно-посередницькі операції та несуттєво впливають на підвищення рівнів виробничої й інвестиційної активності в державі. Величезні фінансові засоби акумульовано переважно на рахунках комерційних банків    й інших фінансових структур замість того, щоб стимулювати розвиток виробництва, нарощувати інтенсивність інвестиційного ринку.

     Проте чималий інвестиційний потенціал в Україні сприяє припливу іноземних інвестицій і охоплює такі чинники:

     вигідне географічне розташування в центрі Європи на перехресті торговельних шляхів;

     багаті природні ресурси: 30% сільськогосподарських угідь України — високородючі чорноземи;

     рекреаційні ресурси (Крим, Карпати), сприятливі для розвитку туризму, санаторно-курортного лікування, відпочинку;

     фахова робоча сила — з дуже високими інтелектуальним і професійним рівнями працівників;

     велика кількість населення працездатного віку, не зайнятого в економіці України;

     несформований ринок товарів, який дає можливість іноземному інвесторові вкладати гроші у виробництво практично будь-якого товару без ризику зазнати збитків;

      вкладаючи капітал у виробництво споживчого товару, іноземний інвестор упевнений, що практично не матиме проблем з його реалізацією;

     наявність в Україні законодавства щодо іноземних інвестицій; незважаючи на певну недосконалість, воно все ж дає можливість інвесторам діяти в Україні; зокрема, гарантований захист інвестицій, можливість вивезення та реінвестування прибутків, а також утворення системи компенсації збитків;

     в Україні діють державні структури з питань залучення іноземних інвестицій, що свідчить про важливість намірів уряду щодо підтримки іноземного капіталу і відповідно викликає довіру іноземних інвесторів;

     низька конкурентоспроможність місцевих виробників;

     переваги інвесторів у технологічних й управлінських знаннях [2] 
 

     2. Динаміка інвестицій в промисловість України

     Станом  на 01.01.2008 р. величина іноземних інвестицій загалом в Україні становила 29489,4 млн. дол. США тоді, як на 01.01.2001 р. було інвестовано всього 3875,5 млн. дол. США.(таб.1)

     Таблиця 1. Прямі іноземні інвестиції (ШІ), млн. дол. США 

Дата ПІІ в Україну ПІІ з України
01.01.2001 3875,5 170,3
01.01.2002 4555,3 155,7
01.01.2003 5471,8 144,3
01.01.2004 6794,4 165,9
01.01.2005 9047,0 198,6
01.01.2006 16890,0 219,5
01.01.2007 21186,0 221,5
01.01.2008 29489,4 246,3
 

     Держкомстат України: Статистичний щорічник, www.ukrstat.gov.ua

     В тому числі: збільшення капіталу нерезидентів у 2007 р. становило 8,3 млрд. дол. США. Тож рівень прямого іноземного інвестування досяг 710 дол. США на особу, що відповідає рівню країн Центральної та Східної Європи на початкових етапах реформування їхніх економічних систем.

     Найбільші обсяги інвестицій вкладено нерезидентами з Кіпру, Німеччини, Нідерландів, Австрії, Сполученого Королівства (відповідно 5,95; 5,92; 2,51; 2,07; 1,97 млрд. дол. США).

     Станом на початок 2008 р. російськими інвесторами вкладено в економіку України 1,46 млрд. дол. США ПІІ, що становить 4,94% їх загального обсягу. Наявні тенденції прямого іноземного інвестування з Росії наведені у табл. 2. 
 
 
 

     Таблиця 2. ШІ в Україну, млрд. дол. США

Показник Станом
на

01.01.04

на 

01.01.05

на

01.01.06

на

01.01.07

на

01.01.08

Загальний обсяг ПІІ 6,79 8,35 16,89 21,19 29,53
У тому числі з Росії 0,39 0,46 0,84 0,98 1,46
Частка  російських інвестицій у загальному обсязі ПІІ, % 5,74 5,51 4,97 4,62 4,94
 

     Держкомстат України: Статистичний щорічник, www.ukrstat.gov.ua

           Тож останніми роками загальні обсяги іноземного інвестування, зокрема з Росії, мають позитивну динаміку. Частка останніх у загальному обсязі іноземних інвестицій 2004-2007 pp. мала тенденцію до зниження (з 5,74% на початок 2004 р. до 4,62% на початок 2007 p.), а протягом 2007 р. збільшилася (до 4,94% на початок 2008 р.).

     Незважаючи на те, що Росія посідає шосте місце серед країн світу за обсягами залучених в Україну ПІІ, перше місце їй належить за показником кількості підприємств, в які вкладено інвестиції.

     Так, нерезиденти з Росії вклали інвестиції у діяльність 2031 підприємств (для порівняння: інвестиції з Кіпру надійшли до 1809 підприємств, із США — до 1468, із Сполученого Королівства — до 1048 підприємств). Аналогічну ситуацію зафіксовано протягом попередніх років.

     За дослідження тенденцій інвестування з Росії в економіку України важливо провести поглиблений галузевий аналіз для з'ясування "галузевих смаків" російських інвесторів.Дані про обсяги залучених ШІ за видами економічної діяльності наведені у табл. 3 
 

Таблиця 3. ПІІ в Україну за видами економічної діяльності станом на 01.01.2008 р., млн. дол. США

Показник Загальний обсяг залучених  інвестицій Обсяг інвестицій з Росії Частка  інвестицій  з  Росії в загальному їх обсязі, % Країна-лідер
Економіка України в цілому 29,5 1,46 4,94 Кіпр- 5,9
Сільське  господарство, мисливство, лісове господарство 557,4 20,6 3,7 Кіпр- 162,3
Рибальство, рибництво 0,5 0,09 18,0 Польща- 0,2
Промисловість 7994,7 225,6 2,8 Кіпр- 1676,9
у тому числі:        
добувна 1052,4 10,2 1,0 Кіпр - 635,9
переробна 6803,8 215,3 3,2 Німеччина-1391,0
Виробництво та розподіленя електроенергії,газу та води 138,4 0,09 0,1 Кіпр- 47,9
Будівництво 1630,8 113,7 7,0 Нідерланди- 589,9
Торгівля 3074,1 106,7 3,5 Кіпр- 620,4
Готелі  та ресторани 427,2 37,4 8,8 США- 106,9
Транспорт і зв'язок 1274,5 81,0 6,4 Сполучене Королівство- 178,8
Фінансова діяльність 4869,1 290,2 6,0 Кіпр- 1265,9
Операції  з нерухомістю, оренда, інжиніринг 2666,7 151,3 5,7 Кіпр- 1220,6
Державне  управління 0,18 0,007 3,9 Данія- 0,17
Освіта 18,1 12,8 70,7 Росія- 12,8
Охорона здоров'я та соціальна допомога 190,4 101,0 53,0 Росія- 101,0
Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту 285,8 6,2 2,2 Кіпр- 134,5
Нерозподілені за видами економічної діяльності обсяги інвестицій 6541,3 _ _ _
 

     З наведених даних видно, що частка російських інвесторів у загальному обсязі ШІ у більшості видів економічної діяльності коливається на рівні 3,2-8,8%. Відносно висока активність їх у таких галузях: освіти, охорони здоров'я та соціальної допомоги, відносно низька — у промисловості та наданні комунальних та індивідуальних послуг, сфері культури та спорту.

     У промисловості, що становить ядро реального сектору економіки, за рахунок коштів нерезидентів з Росії профінансовано лише 2,8% від загального обсягу ШІ, тому доцільно проаналізувати тенденції ШІ за видами промислової діяльності (табл. 4).

     Таблиця 4. ПІІ в промисловість України за видами економічної діяльності станом на 01.01.2008 р., млн. дол. США 

Показник Загальний обсяг залучених  інвестицій Обсяг інвестицій з Росії Частка  інвестицій  з  Росії в загальному їх обсязі, % Країна-лідер
Промисловість- всього 7994,7 225,6 2,8 Кіпр- 1676,9
у тому числі:                 
добувна 1052,4 10,2 1,0 Кіпр- 635,9
переробна 6803,8 215,3 3,2 Німеччина- 1391,0
виробництво харчових продуктів 1559,7 38,7 2,5 Нідерланди- 443,1
легка 144,4 0,9 0,6 Німеччина- 27,5
з оброблення деревини та вироби з деревини 241,7 0,2 0,1 Кіпр- 42,3
Целюлозно-паперове виробництво,видавнича діяльність 187,7 10,4 5,5 Сполучене Королівство- 36,1
Виробництво коксу, нафтопереробка 315,8 104,7 33,2 Нідерланди- 123,5
Хімічна і нафтохімічна галузі 840,8 12,7 1,5 Німеччина- 164,6
Виробництво іншої неметалевої продукції 701,7 8,7 1,2 Німеччина- 278,8
Металургія  та металообробка 1596,5 10,5 0,7 Німеччина- 730,1
Машинобудування 1011,9 22,7 2,2 Сполучене Королівство- 196,6
інші  галузі промисловості 203,8 5,6 2,7 Польща- 53,1
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 138,4 0,1 0,1 Кіпр- 47,9

Информация о работе Інвестиції В Україну і за кордон