Сутність та основні форми міжнародних корпорацій

 

Міністерство освіти і  науки України

Дніпропетровський національний університет ім.. О. Гончара

Факультет міжнародної економіки

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

з дисципліни «Інвестування» на тему:

«Сутність та основні форми міжнародних корпорацій»

 

 

 

 

 

Виконала: студентка ІV курсу

           гр. ВЕ-08-1

           Степанищева А.О

Перевірив: проф.. Сазонець І.Л.

 

 

Дніпропетровськ

2011

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………….…3

1.  Багатонаціональні  компанії…………………………………………………4

2. Транснаціональні корпорації………………………………………………..6

3. Ознаки ТНК………………………………………………………………..…7

4. Організаційна  структура  ТНК………………………………………………8

5. Наслідки функціонування  міжнародних корпорацій………………...........11

Висновки……………………………………………………………………..….12

Список використаних джерел………………………………………………….13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Виникнення міжнародних  корпорацій є закономірним результатом  розвитку світової економіки і МЕВ, з одного боку, і потужним фактором їх розвитку, з іншого.

Досвід світового розвитку показує, що процес інтернаціоналізації  виробництва як головної передумови створення міжнародних корпорацій в своїй основі має модель послідовної  інтернаціоналізації. Орієнтована  на розширення збуту за кордоном дана модель відображає послідовне доповнення історично і логічно першої форми  інтернаціоналізації - товарного експорту новими формами міжнародної підприємницької  діяльності - експортом ліцензій, торгової марки, прямими зарубіжними інвестиціями.

Поява міжнародних корпорацій безпосередньо пов'язана з останніми, тому що у світовій практиці міжнародна корпорація (МК) розглядається як форма структурної організації великої корпорації, що здійснює прямі інвестиції в різні країни світу. Результатом прямого зарубіжного інвестування міжнародної корпорації може бути створення зарубіжного підприємства (асоційованої компанії), в якому прямий інвестор-нерезидент володіє менше 50%, капіталу; дочірньої фірми, де його частка перевищує 50% і зарубіжної філії - підприємства, що повністю належить прямому інвестору.

Розрізняють дві форми  міжнародних корпорацій. Транснаціональні корпорації (ТНК) - це корпорації, головна  компанія яких належить капіталу однієї країни, а філії розкидані по всьому світу. Багатонаціональні корпорації БНК) - це корпорації, головна компанія яких належить капіталу двох і більше країн, а зарубіжні відділення також знаходяться в різних країнах.

 

 

 

1.  Багатонаціональні компанії

Багатонаціональні компанії мають глобальну мережу філій, але  до того ж характеризуються міжнародним  розповсюдженням акціонерного капіталу. Прикладом багатонаціональних компаній можуть бути англо-голландські компанії Royal Dutch/Shell та Uniliver, німецько-бельгійська Agfa-Gevaert, англо-італійська Dunlop-Pirelli, англо-американсько-канадська International Nickel та ін..

У перших фундаментальних  дослідженнях експертів ООН, що з’явилися в 70-х роках, усі компанії, що здійснювали міжнародне виробництво, називалися багатонаціональними. Але в подальшому в численних оглядах та дослідженнях експертів ООН почали вживати тільки одне термінологічне позначення – транснаціональна корпорація (ТНК). Формально зміна цієї назви була викликана проханням групи латиноамериканських країн (групи Андського пакту), що створювали спільні, так звані «багатонаціональні», фірми згідно з програмою інтеграційних заходів Андського пакту і не хотіли, щоб такі компанії плутали з міжнародними корпораціями промислово розвинутих країн. Разом з тим, на думку експертів ООН, нова назва більш точно, конкретно відображала головну особливість компаній, що здійснювали ПІІ та міжнародне виробництво: перенесення бізнесу за національні кордони своїх країн.

Це також пов’язано з тим, що більшість сучасних корпорацій , які мають зарубіжні філії, є за контролем однонаціональними, тобто мають форму ТНК.

Кількість багатонаціональних корпорацій є невеликою, оскільки об’єднання капіталів різних країн для організації глобально функціонуючої корпорації – справа досить складна. Тут часто виникають проблеми з різними юрисдикціями, політикою урядів, подвійним оподаткуванням тощо.

Переважна кількість сучасних багатонаціональних компаній створена з участю європейського капіталу. Значно менш залучені в цю форму  здійснення міжнародного виробництва  та ПІІ компанії США та Японії, які   орієнтуються в основному на створення  ТНК. [2]

Транснаціональні та багатонаціональні  компанії можна розглядати як форми  існування міжнародних корпорацій (МК), а саме розділення останніх на дві форми прояву досить умовно, тому що їх головною якісною ознакою  є не те, капітал скількох країн  створив головну компанію, а інтернаціональний  характер діяльності компаній.

Тому міжнародними можна  вважати всі корпорації, які мають  хоча б один зарубіжний філіал, створений  на основі ПІІ.

У той же час, Комісія ООН  з ТНК розглядає МК як компанію:

• має господарські одиниці в двох і більше країнах, незалежно від їх юридичної форми і поля діяльності;
• оперує в рамках системи прийняття рішень, що дозволяє проводити узгоджену політику і здійснює загальну стратегію через один керівний центр;
• окремі одиниці якої зв'язані за допомогою власності або іншим чином так, що одна або більше з них можуть мати значний вплив на діяльність інших і, зокрема, ділити знання, ресурси і відповідальність з іншими.

У світовій практиці під  міжнародною корпорацією (МК) розуміють  великі компанії, що роблять істотний вплив на світовий ринок товарів  і факторів виробництва. Як правило, до них відносяться лише МК, у  яких:

• річний обсяг продажів складає не менше 1 млрд. доларів;
• від 1 / 5 до l / 3 загального обороту доводиться на закордонні операції;
• частка зарубіжних активів не менше 25%;
• філії є не менш ніж в 6 країнах. [1]

2. Транснаціональні корпорації

В сучасній глобальній економіці  міжнародний бізнес представляє  головну і найбільш важливу область  реалізації міжнародних економічних  відносин. Об’єктами його впливу є  різноманітні види активів –  матеріальні  та інтелектуальні, валютні й фондові, фінансові та кредитні. За довгі роки свого становлення і розвитку реальним генератором і двигуном крупного міжнародного бізнесу стали саме транснаціональні корпорації. Сьогодні немає жодного значного процесу в світовій економіці, що відбувався б без участі ТНК. Вони приймають як пряму, так і опосередковану участь у світових економічних, а також політичних процесах. Хоча ТНК здійснюють свою діяльність у системі світового господарства, їх вплив поширюється і на політичну сферу, що дозволяє розглядати транснаціональні корпорації поряд із державами та міжнародними організаціями.

Термін «транснаціональна  корпорація» (transnational corporation – TNC) запропонував Кристофер Бартлетт для взаємопов’язаних якісними ознаками, але територіально  не компактно розташованих ресурсів і можливостей. Важливою рисою ТНК  є поєднання централізованого керівництва  з певною самостійністю її юридичних  та структурних підрозділів, які  знаходяться в різних країнах.

ТНК виникають під впливом  цілого комплексу чинників, а саме:

• інтернаціоналізації виробництва і капіталу на основі розвитку продуктивних сил;
• експансії капіталу за кордоном, створення власних відділень;
• прагнення до отримання надприбутків;
• жорсткої конкуренції, що веде до концентрації виробництва і капіталу в міжнародному масштабі;
• зниження значення геоекономічних кордонів. [1]

 

Важливу роль в перетворенні національних корпорацій в міжнародні відіграє держава. Вона заохочує їх діяльність на світовому ринку і підтримує  її за кордоном шляхом підписання різноманітних  торгівельних, політичних та економічних  договорів з іншими країнами. Як приклад можна назвати розробку і реалізацію спеціальної програми підтримки вітчизняних корпорацій при виході їх на зовнішні ринки  в Китаї.

При створенні корпорацій в різних країнах вирішальну роль відігравали різні фактори: в  США – фінансовий капітал, в Японії – взаємне володіння акціями, а також наявність власних  інформаційних, торгівельних, фінансових, транспортних засобів, підтримка державою, в Південній Кореї – координація  та підтримка державою [1].

Транснаціональна корпорація (ТНК) – це міжнародна фірма, яка  має свої господарські підрозділи у  двох або більше країнах і керує  цими підрозділами з одного чи декількох  центрів на основі такого механізму  прийняття рішень, який дозволяє проводити  узгоджену політику й загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології і  відповідальність для досягнення найвищого  результату – прибутку.

Транснаціональна корпорація як форма підприємництва – це міжнародне об'єднання, засноване на пайовій  участі в капіталі, юридичні права  і зобов'язання якого відособлені  від прав і зобов'язань його учасників.

 

3. Ознаки ТНК

До якісних ознак ТНК  відносять:

– особливості реалізації (фірма реалізує значну кількість  своєї продукції за кордоном, впливаючи  тим самим на світовий ринок) ;

– особливості розміщення виробництва (в закордонних країнах  знаходяться деякі дочірні підприємства та філії) ;

– особливості прав власності ( власники є резидентами різних країн)[3].

Транснаціональні компанії характеризуються такими основними  рисами:

–  інтернаціональні сфери  функціонування і застосування капіталу;

– являються активними  учасниками системи міжнародного поділу праці, інтенсивно сприяють її поглибленню  и розвитку

– частка іноземних операцій в прибутках чи продажах фірми  визначена в 25% у якості необхідного  мінімуму при віднесенні компанії до ТНК 

–  мають, як правило, величезний матеріальний і фінансовий потенціал;

–  ТНК є носіями  досягнень передової науки, передових  технологій (ТНК мають вагому роль у світових науково-дослідницьких  і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР). На частку ТНК припадає більше 80% зареєстрованих патентів, при цьому  на частку ТНК припадає близько 80% фінансування НДДКР);

– мають, як правило, тісні  зв’язки з національними банківськими компаніями і національними банківськими системами, входять у фінансові  угрупування;

– як правило, це багатономенклатурні  фірми, діяльність яких досить сильно диверсифікована;

– їм притаманна відносна незалежність руху власного капіталу по відношенню до процесів, що відбуваються в національних межах. [4]

4. Організаційна  структура ТНК

Для здійснення успішної стратегії  глобальних операцій ТНК створюють  відповідну організаційну структуру, яка включає головну компанію та національні і зарубіжні підконтрольні  підрозділи.

 a) Головна компанія — холдингова та (або) оперативна компанія. Холдингова компанія — це ком-панія, що є власницею контрольного пакета акцій до-чірніх товариств ТНК. Оперативна компанія — ком-панія, що здійснює загальностратегічне керівництво, фінансове, бухгалтерське планування, наукові дослі-дження, розробки, статистичний облік, зв’язок з гро-мадськістю.

b) До підконтрольних підрозділів,  пов’язаних з головною компанією  виробничими і технологічни-ми  відносинами, належать:

1) конкретні підприємства  — первинні ланки організаційної  структури ТНК, що здійснюють  виробничу, збутову, обслугову-ючу,  фінансово-кредитну та науково-дослідну  діяльність;

2) філії та відділення  — підрозділи компанії, що не  є самостій-ною юридичною особою; не мають фінансової самостійності;  пере-бувають на балансі головної  контори і як іноземна юридична  особа мало підконтрольні органам  регулювання країни перебування; 

3) дочірні акціонерні  товариства — юридичні особи,  що збері-гають певну незалежність  у фінансово-господарській і дослідній  діяльності, але частково або  повністю належать за капіталом  хол-дингу ТНК. 

 Вибір тієї чи іншої  форми організації залежить від  мети ТНК у країні перебування,  від діючих у цій країні  законів та умов щодо її  діяльності. Вибір форми зарубіжного  підрозділу визначається також  стратегічними, юридичними і податковими  міркуваннями ТНК. [3]

 

Таблиця 2.1 – Топ 25 світових корпорацій за версією «Forbes» [5]

№	Корпорація	Країна базування	Продаж млрд.дол. США	Прибутки млрд.дол. США	Активи млрд.дол. США	Ринкова вартість млрд.дол. США
1.	JPMorgan Chase	США	115.5	17.4	2 117.6	182.2
2.	HSBC Holdings	Великобританія	103.3	13.3	2 467.9	186.5
3.	General Electric	США	150.2	11.6	751.2	216.2
4.	Exxon Mobil	США	341.6	30.5	302.5	407.2
5.	Royal Dutch Shell	Нідерланди	369.1	20.1	317.2	212.9
6.	PetroChina	Китай	222.3	21.2	251.3	320.8
7.	ICBC	Китай	69.2	18.8	1 723.5	239.5
8.	Berkshire Hathaway	США	136.2	13	372.2	211
9.	Petrobas-Petrolio Brasil	Бразилія	121.3	21.2	313.3	238.8
10.	Citigroup	США	111.5	10.6	1 913.9	132.8
11.	BNP Paribas	Франція	130.4	10.5	2 680.7	88
12.	Wells Fargo	США	93.2	12.4	1 258.1	170.6
13.	Banco Santander	Іспанія	109.7	12.8	1 570.6	97.4
14.	AT&T	США	124.3	19.9	268.5	168.2
15.	Gazprom	Росія	98.7	25.7	275.9	172.9
16.	Chevron	США	189.6	19	184.8	200.6
17.	China Construction Bank	Китай	58.2	15.6	1 408	224.8
18.	Wal-Mart Stores	США	421.8	16.4	180.7	187.3
19.	Total	Франція	188.1	14.2	192.8	138
20.	Allianz	Німеччина	142.9	6.7	838.4	62.7
21.	Bank of China	Китай	49.4	11.9	1 277.8	143
22.	Conoco Phillips	США	175.8	11.4	156.3	109.1
23.	Sinopec-China Petroleum	Китай	284.8	10.9	148.7	107.7
24.	Volkswagen Group	Німеччина	168.3	9.1	267.5	70.3
25.	Agricultural Bank of China	Китай	49.4	9.5	1 298.2	134