Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Ноября 2011 в 18:16, курсовая работа
На сьогоднішній день стрімкими темпами розвиваються усі галузі виробництва. Висока конкуренція на ринку створює передумови для впровадження на виробництві різноманітних інноваційних технологій і прогресивного обладнання, нових розробок, які дозволили б економити і одночасно підвищувати якість виробленої продукції.
    Вступ 
На сьогоднішній день стрімкими темпами розвиваються усі галузі виробництва. Висока конкуренція на ринку створює передумови для впровадження на виробництві різноманітних інноваційних технологій і прогресивного обладнання, нових розробок, які дозволили б економити і одночасно підвищувати якість виробленої продукції.
У наш час інновації мають велике значення для успішної діяльності підприємства. За рахунок інновацій і збільшення асортименту продукції підприємство підвищує свій рівень і конкурентоспроможність на ринку. Зараз споживач достатньо легко, із задоволенням і інтересом відноситься до нововведень, якщо, звичайно, ціна дозволяє.
Інновація – це сукупність виробничих, технічних і комерційних заходів, які ведуть до появи на ринку нових або вдосконалених процесів і устаткування.
Метою будь-якої інновації є збільшення прибутку: за рахунок зниження собівартості продукції або за рахунок збільшення попиту або збільшення об'ємів виробництва. Відповідно, одним з важливих чинників при розробці новацій є надання економічних обгрунтувань про рентабельність і доцільність новацій.
Проблема харчування є однією з глобальних проблем людства. В даний час, разом із забезпеченням організму людини енергією, на перший план виходять якісні аспекти живлення, які пов'язані із забезпеченням організму біологічно активними інгредієнтами.
Відповідно до теорії збалансованого харчування, одним з важливих харчових інгредієнтів є ненасичені жирні кислоти груп омега – 3 і омега – 6, наявність яких в харчовому раціоні перешкоджає порушенню обміну харчових речовин, вони позитивно впливають на жировий обмін і кров'яний тиск, перешкоджають ряду серцевих захворювань. Загальновідомо, що ненасичені жирні кислоти є незамінним чинником харчування і можуть надходити в організм людини тільки з їжею. Основними сировинними джерелами є риба океанічного промислу, і перш за все морепродукти.
Проводиться техніко-економічне обґрунтування ефективності випробовування технології НВЧ обробки морепродуктів, а також впровадження у виробництво результатів даних випробовувань.
Техніко-економічне обґрунтування включає:
 
Робоча гіпотеза містить 4 складових частини:
1.1 Економічна мета науково-дослідної роботи
    Метою 
нашого дослідження є розробка технології 
НВЧ обробки морепродуктів  з 
метою отримання високоякісного напівфабрикату 
для виробництва широкого осортименту 
кулінарних виробів. Що дає різке скорочення 
тривалості технологічного циклу попередньої 
теплової обробки та виготовлення кулінарних 
виробів, а це сприяє скороченню трудовитрат, 
виробничих площ з одночасним отриманням 
високоякісної продукції. Ця технологія 
буде сприяти збільшенню виходу продукції  
за одиницю часу, що дозволить знизити 
собівартість та збільшити прибуток. 
1.2 Зміст науково-дослідної роботи.
Випробування по розробці даної технології проводяться на кафедрі ТК в лабораторних умовах на свіжій сировині (кальмар, мідії).
Передбочається проведення 14 дослідів:
1.3 Стадії інноваційного процесу:
    1.4 
Характеристика досліджень: 
Волого утримуюча здатність
Зважити 0,3 г фаршу з погрішністю не більше 0,001 г на кружці поліетиленової плівки. Кружок плівки обережно перевернути так, щоб зразок фаршу попав в центр паперового фільтру, підготовленого спеціальним способом (витримати 3 доби в ексикаторі над насиченим розчином хлористого кальцію і зберігати в поліетиленовому мішечку на холоду). Складені разом фільтр і кружок плівки помістити між пластинками органічного скла. На верхню пластинку ставлять гирю масою 1 кг на 10 хв.
    Після 
закінчення пресування фільтр звільнити 
від пластинок, відокремити від плівки 
і негайно обкреслити олівцем контури 
плям від соку, що виступив на кордоні 
поширення води (S1) і довкола відпресованого 
м'яса (S2). Внутрішню поверхню пластинок 
і плівки досуха витерти марлею і використовувати 
для подальших визначень. Визначити площу 
плям (у см2) планіметром або по середньому 
діаметру. Знайти площу “вологої” плями 
S=S1-S2, см2. 
Визначення втрати маси
    Наважку 
досліджуваного продукту масою 50г зважують 
з абсолютною похибкою не більше 0,01г, нарізають 
шматочками товщиною не більше 3мм і кількісно 
переносять у перфорований стаканчик. 
Потім стаканчики поміщають у попередньо 
підготовлену водяну баню з киплячою водою. 
Бланшування проводять з інтервалом 30 
сек, зважуючи продукт. Отримані дані у 
відсотковому співвідношенні вносять 
в таблицю. 
Реологічні показники
    Дослідження 
полягає в тому, що нарізані шматочки нанизали 
на 2 зволікання, створивши шар м'язової 
тканини висотою більше 1 см, встановили 
під штифт. Відзначили положення стрілки 
на шкалі штифта. Потім рівномірно подавали 
в чашечку з ділильної воронки пісок, поки 
штифт не опуститься на 1 см. Філіжанку 
з піском зважували. Середнє значення 
отриманих результатів приймали за умовну 
одиницю консистенції, не враховуючи занадто 
малих або занадто великих значень. 
Комплекс органолептичних показників
    Органолептичні 
показники, визначають в такій послідовності: 
зовнішній вигляд, колір, запах, консистенція 
і смак. Дегустатор повинен зіставити 
думку про органолептичних показниках 
зі словесним описом, даних у НД на продукт, 
або дати. Кількісну оцінку в балах. Органолептичну 
оцінку слід проводити при температурі 
продукту 18 ... 20°С. Органолептичному огляду 
та оцінки піддається весь вміст банки, 
поміщене в яку-небудь посудину (тарілку, 
порцелянову чашку). 
Зовнішній вигляд, запах, консистенцію 
і смак продуктів контролюють за структурними 
схемами органолептичної оцінки. Для визначення 
консистенції користуються додатком зусиль 
- натисканням, натисканням, проколюванням, 
різанням, розмазуванням за допомогою 
столових приладів. Результати органолептичних 
випробувань фіксуються в журналі дегустацій 
за формою К-13. 
Порядок впровадження у виробництві результатів дослідження.
- забезпечення рибопереробних підприємств та мереж громадського харчування НВЧ пічами.
    -  
розробити нормативну документацію 
1.5 Очікувані економічні результати
 
    
2 Маркетингові дослідження 
    Маркетингове 
дослідження починається з 
Таблиця 1. – Розрахунок потреби в рибопродукції в Одеській області.
| Асортимент | Норма вживання, кг | Чисельність населення області, чол. | Річна потреба, т | 
| 1. Морожена продукція | 8,95 | 2 430 000 | 21 748,5 | 
| 2. Консерви та пресерви | 3,62 | 8 796,6 | |
| 3. Свіжа і охолоджена риба | 2,04 | 4 957,2 | |
| 4. Копчена | 2,06 | 5 005,8 | |
| 5. Солона | 1,40 | 3 402,0 | |
| 6. Кулінарія | 0,96 | 2 332,8 | |
| Всього | 19,03 | 46 242,9 | 
    
 
 
    Рис.1 
Сегментація ринку потреби море 
продукції 
Рибна галузь України сьогодні - це 8 рибо добувних і транспортних підприємств океанічного промислу, більше 200 рибних підприємств внутрішніх водоймищ, 2550 одиниць судів риболовецького океанічного і морського промислу, 4 морських рибних порту, 8 судноремонтних заводів, 9 научно-опитних, опитно-конструкторських і проектних організацій, 4 вищих учбових заклади.
Україна займає шосте місце серед країн світу по експедиційному вилову риби в Світовому океані. Підприємства рибної галузі щорік виловлюють близько 400 тисяч тонн риби і морепродуктів, виготовляють понад 300 тисяч тонн харчової рибної продукції, у тому числі більше 90 мільйонів умовних банок консервів і приблизно 15 тисяч тонн рибної муки.
В Україні риба і інші морепродукти є традиційними продуктами харчування, але не основними. Доля витрат на морепродукти у споживачів України більш ніж в три рази нижче, ніж на м'ясні вироби, і в два рази нижче, ніж на молочні продукти, хліб і овочі.
На жаль, вжиток рибо- і морепродуктів на душу населення України за останні десять років скоротилося удвічі. Зараз українець з'їдає близько 10 кг рибної продукції в рік, хоча фізіологічна норма вжитку даних товарів, що рекомендується, складає 23,7 кг в рік.
До цих пір по об'ємах експедиційного рибопромислу наша держава входить в першу десятку світового рейтингу: є повноправним членом всіх міжнародних організацій по питаннях морських промислів. Особливістю рибної галузі України можна назвати те, що за останнє десятиліття 75-85% риби і морепродуктів добувалося у межах морських економічних зон іноземних держав і відкритої частини Світового океану. І лише 15-25% добувалося в морській економічній зоні і внутрішніх водоймищах України, включаючи товарне розведення риб. Доля вітчизняної продукції з щорік споживаних в Україні 500 тис. тонн риби складає 60-70%.
Ринок морепродуктів в Україні, напевно, єдиний з продовольчих, де імпорт грає істотну роль в розставлянні сил і помітно впливає на розвиток галузі. Основна доля імпорту доводиться на сировині: свіжоморожену рибу, ікру і молюсків. При цьому за весь минулий рік з 284 тис. тонн об'ємів імпорту до України більше 178 тис. тонн за допомогою українських компаній забезпечили норвезькі рибаки і рибоводи. Останню частину сировинного імпорту забезпечили Іспанія, Росія, Аргентина і інші країни.