Професійна періодика для видавців: від друкованого до мережевого варіанту

Сошинська Вікторія Євгенівна,

старший викладач Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ»

Професійна періодика  для видавців: від друкованого до мережевого варіанту

Фахівці видавничо-книготорговельної  сфери час від часу піднімають питання про зникнення із видавничого обігу власне науково-практичних та масових часописів, які, як і збірники наукових праць, містили хоча б нерегулярні спеціальні рубрики з видавничої тематики. До таких часописів належали “Книжковий огляд”, “Книжник review”, “Палітра друку”, “Друкарство” тощо. Зокрема, Л.Й. Дмитрів у своєму дисертаційному дослідженні зазначає, що це лише поглибило кризу спеціальної періодики із видавничої справи та редагування. Відповідно, на сьогодні, за відсутності в Україні єдиного періодичного органу для видавців, який би популяризував досягнення видавничої справи та редагування як науки й був зорієнтований на читача-фахівця, акумулював результати науково-дослідної діяльності фахівців галузі та сприяв веденню ними наукової комунікації, обґрунтованим та актуальним є заповнення вільного сегменту української фахової періодики [3, с. 4]. Частково ця проблема може бути вирішена завдяки появі або веб-сайтів зі знайомими назвами часописів, або спробам «відродження» цих видань у мережевому варіанті. Розглянемо результати такої трансформації детальніше.

Науково-практичний журнал «Друкарство» був заснований у 1994 р. як видання, призначене для фахівців видавничої справи, поліграфії та книгорозповсюдження, свідоцтво про реєстрацію КВ 4062. Науковість, об’єктивність неупередженість, оперативність були незмінним кредом «Друкарства», а сприяння розбудові видавничо-поліграфічного комплексу та виховання грамотного покоління поліграфістів – його основними орієнтирами.

Засновники видання: Державний комітет інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку, ЗАТ «Видавництво «Бліц-Інформ». До редакційної колегії увійшли відомі науковці та громадсько-культурні діячі: Степан Гунько, Віталій Дончик, Анатолій Дорош, Богдан Дурняк, Микола Жулинський, Роман Іванченко, Іван Ковба, Едуард Лазаренко, Богдан Никифорук, Анатолій Петрук, Анатолій Погрібний, Олександр Полюдов, Володимир Різун, Олег Розум (головний редактор, голова редколегії), Микола Сенченко, Микола Тимошик, Ярослав Чехман, Анатолій Шевчук.

Постановами президії ВАК України журнал «Друкарство» було включено до переліку наукових фахових видань у галузі філологічних та технічних наук. Це дозволяло аспірантам і здобувачам, які готуються до захисту дисертацій, публікувати тут свої наукові статті.

Часопис виходив раз на 2 місяці обсягом 96 сторінок. Передплатний індекс за каталогом «Укрпошти»: 74130. Основні рубрики видання - «Держава і книга», «Поліграфічна справа», «Видавнича справа», «Науковий пошук», «Устаткування», «Витратні матеріали», «Виставки, форуми, конференції», «Обличчя», «Фахова підготовка», «Книжкова полиця», «Історія», «Новини». Публікації охоплювали всі аспекти й етапи редакційно-видавничого та друкарського процесів, а також висвітлювали нагальні потреби законотворення, оновлення галузевої нормативної бази, запровадження на поліграфічних підприємствах прогресивних методів управління та контролю якості продукції, підвищення культури видань тощо.

На жаль, часопис  припинив своє існування, а в серпні 2011 р. запрацював веб-сайт «Друкарство» (http://drukarstvo.org.ua), в підзаголовку якого зазначено: «Новини видавничої справи та поліграфії. Спеціалізований інтернет-журнал». Ресурс має «Головну сторінку» та «Карту сайту». Заявлено такі рубрики: «Видавнича справа», «Закордонні новини», «Поліграфія», «Устаткування», «Форуми-виставки-конференції». Впродовж 30 липня - 15 вересня ц.р. інформацію на ньому вже переглянули 84 відвідувачі.

Замітки, які  розміщені на «Головній сторінці»  або в рубриках, мають дату оприлюднення, назву і 1-2 абзаци тексту, існує можливість ознайомитися детальніше з повним текстом статті, який, як правило, є передруком з інших інтернет-ресурсів. Рубрика «Видавнича справа» містить 2 дописи: «Почали оцифровування українських «стародруків» («Друг читача») та «Forbes: найбільш високооплачувані письменники світу» («Українська правда»). Рубрика «Закордонні новини»: «Французькі видавці помирилися з Google», «Водонепроникні книги з’являться в продажу вже через рік” (обидві статті - «Друг читача»). Рубрика «Поліграфія»: “Tronox Incorporated підвищує ціни на діоксин титану», «DuPont підвищить ціни в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні» (обидві статті - поліграфічний портал tipografia.com.ua). Рубрика «Устаткування»: «Epson L800 – перший фотопринтер Epson без картриджів з сенсаційно низькою собівартістю друку!» (портал поліграфічної індустрії «Печатник.com»). Рубрика «Форуми-виставки-конференції»: «На 18 Форумі видавців у Львові зберуться культові письменники» (http://zaxid.net).

Сторінка «Карта сайту» - це перелік всіх рубрик і назв матеріалів, що в них розміщені, з можливістю з цього місця одразу завантажити повний текст матеріалів.

Журнал «Книжковий Клуб +» - найкраще періодичне видання книжкової тематики. Саме так означили часопис члени журі Форуму видавців у Львові, присудивши це почесне звання тричі поспіль у 2002, 2003 та 2004 роках. За кілька років свого існування журнал об’єднав кращі сили книжкової журналістики України, та й загалом сформований авторський колектив, яким навряд чи міг би похвалитися будь-який інший спеціалізований часопис.

Основна аудиторія  «Книжкового Клубу +» - видавці, книгорозповсюджувачі та всі небайдужі до книги. Відтак на шпальтах журналу можна було віднайти найрізноманітнішу інформацію, що стосується видавничої справи й реалізації книжкового продукту – від новин до виваженого фахового аналізу. Не випадково ж часопис вважався гарним помічником та порадником у веденні галузевого бізнесу. Тут і видавничий практикум, і поради юриста, своєрідні рецепти успіху, апробовані вітчизняними й зарубіжними книгарями, оцінки фахівців, а ще - можливість обговорити у клубному товаристві актуальні питання та знайти оптимальні шляхи розв’язання проблем.

Окрім того, «Книжковий Клуб +» - міг стати в нагоді як для заповнення дозвілля, так і пошуку нових перспективних проектів. До уваги читачів була найсвіжіша інформація щодо перебігу літературного процесу в Україні, Європі, Америці та решті світу, актуальні інтерв’ю, бесіди з письменниками й уривки їхніх творів, огляди найрезонансніших подій, книжкових новинок та сегментів ринку. Рубрики журналу змінювалися, залежно від наповнення: «Хроніка подій», «Дайджест», «Тема номера», «Видавничий практикум», «Оцінка фахівців», «Моральний кодекс», «Проблема», «Чужий досвід», «Дискусія», «Sinoptikos», «Пароплав сучасності», «Особистості», «Правове поле», «Зустріч у книжковому клубі», «Рукописи не горять», «Професія», «Бібліо-fashion», «Притчі», «Регіони», «Ретроспектива», «Nostalgie», «Журнальний огляд», «Ярмарки», «Виставки». Власне, «Книжковий Клуб +» був орієнтиром у книжковому світі. Адже на всі запитання – що, де й коли – можна було віднайти відповіді на сторінках саме цього часопису.

Головний редактор Юлія Поцілуйко, потім – Станіслав Вишенський, заступник головного редактора Ростислав Мельників, художній редактор Оксана Баратинська, потім – Олексій Жупанський, літературний редактор Ганна Кравченко. Телефон/факс: (044) 494-47-36, e-mail: club@iapm.edu.ua. Видання було зареєстровано в Державному комітеті інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, реєстраційні свідоцтва: КВ 5625 від 20.11.2001, КВ 8677 від 22.04.2004. Передплатний індекс: 23444, видавець: ТОВ «Книжковий клуб», а потім – ТОВ «Журнал «Книжковий клуб плюс», співзасновниками були: ДП «Видавничий дім «САММІТ-КНИГА» та ТОВ «Видавничий дім «Орфей-1», наклад: 5000 примірників, розповсюджувався за передплатою і вроздріб, ціна вільна.

Часопис припинив своє існування, але його «сліди»  можна відшукати у мережі Інтернет на веб-сайті «МАЙДАН». В надрах форуму «Культура» цього інтернет-ресурсу зародилася ідея проекту «Українські видання – в інтернеті». Метою проекту було розширення українського культурного простору і зміцнення комунікації: читач знаходить більше різноманітних текстів, автори і видання – знаходять нових читачів. Організатори проекту на добровільних засадах допомагали створити інтернет-версію тим виданням, які досі її не мали. Щоб розмістити (безкоштовно) своє видання, потрібно було написати на адресу: horytsvit@yahoo.com.

Кожне видання, що тут розміщене, самостійно визначає, які матеріали давати у вільний доступ (всі статті повністю, чи деякі статті, чи тільки зміст, чи тільки контактну інформацію чи будь-які інші варіанти). Звісно, рекомендується подача по можливості найповнішої інформації (http://www2.maidan.org.ua/culture/index.htm). Отже, в межах вказаного проекту можна знайти посилання на зміст журналу «Книжковий Клуб +», № 9, 2004 р. (частковий доступ до повних текстів) та № 10, 2004 р. (можливість переглянути майже всі матеріали) (http://www2.maidan.org.ua/culture/kk/about.htm).

Журнал «Книжник review» декілька років аналізував, прогнозував, досліджував, вивчав стан книжкового ринку України, відслідковував знакові події, рецензував книжкові новинки, а також висвітлював процес визначення переможців Всеукраїнського рейтингу «Книжка року». Перше число «Книжника» побачило світ у серпні 2000 р. З часом з газетного формату «Книжник» еволюціонував у повноколірний журнал «про всі книжки і всіх письменників». За роки свого існування «Книжник» встановив добрі стосунки з видавцями і чи не найпершим отримував свіжі друковані книжкові новинки, які перманентно рецензувалися авторами «Книжника», а також брали участь у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року» (http://uabooks.info/ua/toolbox/media/?pid=1725).

Родик К.К. був головним редактором тижневика «Друг читача» (з 1992 р.) і в той же час (з 1993 р.) – головним редактором журналу «Книжник review», з 1993 до 1999 рр. вів оглядові для літератури рубрики у ряді українських і російських періодичних видань, а також радіо- і телепередачі, присвячені літературі. Керівник рейтингу «Книжка року» нині веде рубрику на сторінках газети «Україна молода».

В.М. Шейко в  своїй статті пригадує «Книжник review» як спеціалізований двотижневий огляд. За його словами, «Книжник» - це спеціалізована газета (у форматі журналу), в якій аналізуються книжковий ринок, літературний процес і, перш за все, тенденції в масовій літературі, відстежується та рецензується поточна видавнича продукція. Однак, «Книжник» для дослідження автора цікавий тим, що концептуальне кредо газети становить тематика про основну роль маскульту в сучасній українській культурі, крім того, своєрідним напрямом діяльності «Книжника» стало проведення щорічного конкурсу-рейтингу «Книжка року» [1, с. 18].

Проект «Книжник review» закрили після ребрендингу і заяв про значні інвестиції в розвиток журналу. На початку 2007 р. видання отримало нового інвестора – компанію ECEM Media. Загальний обсяг інвестицій планувався на суму 1,2 млн. доларів, а прибутковим проект повинен був стати через 2 роки, була також проведена масштабна рекламна кампанія журналу. Причиною закриття, за словами ідеолога і головного редактора журналу К. Родика, стало нерозуміння колективом кінцевої мети проекту і небажання інвесторів продовжити роботу [2].

За деякий час з’явився сайт журналу «КНИЖНИК-REVIEW» (http://k-r.com.ua). Перші матеріали датовано 22 лютого 2009 р., останні – 16 квітня того ж року, які й зараз можна переглянути в режимі онлайн і які містять інформацію за попередні роки. Серед рубрик: «Внесок в культуру», «Думка», «Книжка Року», «Константин Родик, главный редактор», «Про журнал», «Публікації в журналі», «Рецензії». Саме допис від 11.03.2009 р. знайомить нас з тим, як «Журнал Книжник змінив зовнішність» - як 28 червня 2007 р. з’явився перший номер оновленого видання під назвою «kr: КНИЖНИК-review». Зміни торкнулися дизайну, наповнення, поліграфії. Була доповнена сама назва журналу, в якому важливим елементом стало скорочення kr, що стало і новим логотипом. Крім того, повнокольоровий журнал «потовщав» удвічі – до 64 сторінок, він мав виходити частіше – кожні два тижні щочетверга. Було сформовано новий склад редакції, відділів збуту, маркетингу і продажу реклами. Головний редактор К. Родик сподівався, що «єдиний в Україні журнал про книги і книжковий ринок», розрахований на широке коло читачів, займе незаповнену нішу якісної книжкової преси для масового читача і згадував при цьому відомі видання Німеччини, Британії, Австрії, Польщі, США, Росії. Планувалося розширити територію дистрибуції журналу з можливістю його придбання в газетних кіосках і у приватних розповсюджувачів, в книжкових магазинах і за передплатою, журнал мав бути представлений у всіх обласних центрах України. На жаль, ці плани так і не стали реальністю.

Журнал «Книжковий огляд» - часопис про книгу, видавничу справу та літературу - було засновано в 1998 р., реєстраційне свідоцтво: КВ 3322 від 25.06.1998 р., засновник і видавець – «Агенція «Стандарт», головний редактор – Михайло Сидоржевський, телефон редакції – (044) 249-24-75, передплатний індекс у каталозі «Укрпошти» 79084, періодичність - щомісяця. З січня 2000 р. журнал безкоштовно розсилався за адресами вищих навчальних закладів України, в найбільші книготорговельні фірми та видавництва. Рубрики, як правило, змінювалися з часом: «Видавниче життя», «Законодавство», «Книга і ринок», «Презентації», «Тема номера», «Проекти», «Книжкові новини», «Гримаси ринку», «Тенденції», «Ринок поліграфії», «Літературна вітальня», «З історії книгодрукування», «Книжковий дизайн», «Ілюстрація слів», «Перед очима діло», «Інтернет-тема», «Дискурс», «По діагоналі», «Фантастичні обрії», «Коло літератури», «Що читаємо?», «Дух і літера», «Nota bene», «По той бік», «Профі», «Не для еліти», «Пряма мова», «Екзистенційні монологи», «Культреванш», «Палітра фантастики», «Аванси». В друкованому вигляді журнал припинив випускатися.

Наразі агентство «Стандарт» на своєму сайті має архів журналу «Книжковий огляд» (http://www.web-standart.net/magaz.php?sid=6) за 2001-2004 рр.: 2001 р. – 11 номерів, 2002 р. – 9, 2003 р. – 10, 2004 р. – 9. Існує можливість переглянути вказані номери онлайн повністю або за рубриками: «Книга і ринок», «Пряма мова», «Видавниче життя», «Рецензії», «Фантастичні обрії», «Дискурс», «Коло літератури», «Маскульт», «Інтернет-тема», «Крупним планом».