Сучасна українська молодь: основні цінності, позиції, орієнтири.

Підготувала

Студентка 2-ого курсу магістратури (з/в)

Поліщук І. М.

Сучасна українська молодь: основні цінності, позиції, орієнтири.

Анотація

     Проблеми  молоді, її освіти, виховання, соціального  становлення, участі у суспільному  житті постійно перебувають у центрі уваги. Україна також відносить їх до найважливіших, адже молодь – надія держави, її майбутнє. Зважаючи на те, що соціальний портрет молоді формується під впливом різноманітних суспільно-політичних і соціальних чинників, існує багато наукових праць з цього приводу. У даній статті розглядається акцентована проблема ролі для молоді сучасного життя , її соціальних цінностей, норм моралі тощо.

Ключові слова: українська молодь, світогляд, сучасна молодь, держава, цінності.

Аннотация

     Проблемы молодежи, ее образования, воспитания, социального становления, участия в общественной жизни постоянно находятся в центре внимания. Украина также относит их к важнейшим, ведь молодежь – надежда государства, ее будущее.Учитывая то, что социальный портрет молодежи формируется под влиянием различных общественно-политических и социальных факторов, существует много научных работ по этому поводу. В данной статье рассматривается акцентированная проблема роли для молодежи современной жизни, ее социальных ценностей, норм морали и тому подобное.

Ключевые  слова: украинская молодежь, миророззрение, современная молодежь, государство, ценности.

Abstracts

     Youth, her upbringing, education, social formation, participation in public life are constantly in the spotlight. Ukraine also relates them to the most important, because young people - the hope of the state, its future. Becouse of the social profile of young people is influenced by various political and social factors, there are many works about the subject. This article discusses the problem accentuated the role of young people for modern life, its social values, morals and the like.

 
Keywords: Ukrainian youth world attitude , today's youth, the state, values. 

     Проблема  дослідження полягає в тому, що молодь на даному етапі дуже активно розвивається та стрімко йде на зустріч майбутньому. Такі  швидкі зміни сучасної України часто призводять не до позитивних зрушень у житті молоді. Оперативні зміни навколишньої дійсності зумовлюють відсутність достатньої кількості наукових праць та досліджень з цієї теми.

     Метою дослідження є спроба проаналізувати нинішню ситуацію та світосприйняття української молоді на сучасному етапі української державності.

     Хід роботи. В умовах перетворень, здійснюваних в українському суспільстві, висуваються якісно нові, більш складні завдання теоретичного осмислення, подальшого практичного розвитку і конкретизації найважливіших аспектів діяльності з формування у молодого покоління високої громадянськості, патріотизму, почуття відповідальності за долю Вітчизни, готовність до його захисту. Осмислення та вирішення цієї проблеми не може не розглядатися без тісного зв'язку з процесами та явищами, що відбуваються в нашому суспільстві, поза обліку всієї сукупності чинників - соціально-економічних, політичних, духовно-моральних, і інших, які мають вплив на сучасну молодь.

     Сьогоднішнє життя, що складається і постійно мінливі умови та обставини підносяться  над усіма соціальними та державними інститутами, над самою людиною. «Дух суспільства», місце існування з їх стихійними, неписаними вимогами і принципами, немов гігантський і могутній прес, мнуть і ламають, часто спотворюють погляди і принципи формується особистості, найчастіше незважаючи її волі зводячи нанівець зусилля тих, хто намагається чинити на неї позитивне вплив - батьків, викладачів, всіх тих, кому небайдужа сучасна молодь.

     Негативні процеси, які є наслідком поглиблення кризи в нашому суспільстві, надзвичайно ускладнюють проведення виховної роботи з молоддю. Її ефективність за останні роки різко знизилася, і все ж збереглися до нашого часу молодіжні організації та об'єднання мають можливості для поліпшення своєї діяльності. Їх реалізація багато в чому залежить від більш глибокого розуміння найважливіших сторін, особливостей сучасної молоді, як специфічної категорії суспільства.

     Справді, не маючи уявлення про те, якими є сьогодні основні цінності, орієнтири, погляди та інтереси молодої людини, вкрай складно розраховувати на позитивний результат у процесі формування в нього кращих якостей громадянина і патріота України. 

     В умовах досить несприятливих в цілому впливів макросередовища знизився престиж моральності, інтереси суто особистого, прагматичного плану в молодіжному середовищі. У значної частини молоді зруйновані і втрачені такі традиційні морально-психологічні риси, як романтизм, самовідданість, готовність до подвигу, чесність, сумлінність, віра в добро і справедливість, прагнення до правди і пошуку ідеалу, до позитивної реалізації не тільки особистих, а й соціально значущих інтересів і цілей та інші.

     За  даними соціологічного дослідження, серед  випускників київських вишів  виявлення їх громадянської і  моральної зрілості, добрими і  чуйними вважають себе 47,9% опитаних студентів; сумлінність і старанність відзначає в собі лише половина з них (51,5%); чесність і порядність - 56,2%; вміння пристосуватися до життя, як цінна якість особистості, розглядають 37,9% респондентів. Триває процес переорієнтації моральної свідомості і почуттів української молоді по відношенню до тих явищ, які нещодавно категорично засуджувалися: невиконання обов'язку, даного слова, прояв нечесності, невірності, статевої розбещеності, наркоманії, утриманства, злодійства, проституції, гомосексуалізму, поклоніння західним цінностям та багато іншого. [1, с. 73]

     Також, інтелектуально-освітні цінності молоді слід розглядати в ракурсі її розумового, творчого потенціалу, який, на жаль, значно знизився за останні роки. Це пов'язано з погіршенням фізичного і психічного стану нинішнього молодого покоління. Швидко збільшується кількість захворювань і відхилень, росте число дітей з розумовими вадами, що є, зокрема, наслідком багаторічної алкоголізації народу, а також неповноцінного харчування та систематичного недоїдання багатьох дітей [3].

     Результати соціологічних досліджень свідчать: свої інтелектуальні, творчі здібності молоді люди оцінюють досить низько. Тільки 22% з них вважають ці здібності високими і лише 24% - талановитими. Настільки низька самооцінка характеризує невіра молоді у свої сили і це, природно, негативно відбивається на її притоці в сферу інтелектуальної праці. Також,  у зв'язку з посиленням соціального і майнового нерівності зростає і нерівність освітня, внаслідок чого звужується соціальна база розвитку інтелектуального потенціалу молоді. Серйозною загрозою суспільству стала «відплив умів"Й за кордон. Тим самим продовжується процес інтелектуального зубожіння, розумового виродження української нації [4, с. 18].

     Нові умови породили й нові проблеми, які стали притаманні соціокультурних цінностей сучасної молоді. Можна виділити наступні риси, якими характеризуються ці цінності:

     По-перше - руйнується і зазнає істотні деформації історично склалася загальнолюдська  і загальноросійська ієрархія соціокультурних  цінностей, що особливо характерно для  молоді. Так, для більшої її частини невиправдано приниженим є значення української мови, народного та духовного мистецтва, художніх творів традиційних промислів і ремесел, вітчизняної класики і реалізму. У той же час явно невідповідним за силою прояву є увага, що приділяється молодими людьми зарубіжному, авангардистському мистецтву і моді, не містить власного позитивного світогляду і фальсифікують основний зміст духовно-морального компонента соціокультурних цінностей (любов, добро, істина, краса, гуманізм, піднесене, трагічне і ін.)

     По-друге, триває тенденція подальшої дегуманізації  та деморалізації соціокультурних  цінностей, що виражається насамперед у приниженні, деформації і руйнуванні позитивного образу людини, особистості  нашого суспільства. Те ж саме виявляється і в неослабному інтересі молоді до сприйняття сцен і епізодів насильства і сексу, жорстокості і натуралістичності (кінематограф, телебачення, відео, рок-музика, театр, література, образотворче мистецтво). Захоплення такого роду псевдоцінностями суперечить традиційної народної моральності.

     По-третє, в соціокультурних цінностях молоді спостерігається пріоритет споживчих орієнтації над креативними. Так, за результатами соціологічних досліджень серед студентів київських вишів, споживання в рамках художньої культури помітно переважає над їх креативними устремліннями в соціокуль-турної діяльності. У середньому, понад 75% молодих людей найчастіше проводять свій вільний час біля телевізора або в компанії з друзями, слухаючи, головним чином розважальну музику. У той же час тільки кожен десятий ,з їх самооцінки, воліє витрачати вільний час на відвідування гуртків-студій, кожен 16-й - на самоосвіту, кожен 6-й - на заняття спортом [7, с. 307]

     По-четверте, триває «американізація» та «європеїзація» соціокультурних потреб та інтересів української молоді. Цінності великої вітчизняної культури, як народної, так і класичної, «... витісняються схематизованих стереотипами - образами масової культури, орієнтованими на досягнення стандартів, американського способу життя, в його самому примітивному і полегшеному відтворенні». Героєм нашого часу і певною мірою зразком для наслідування виставляється «негативний лідер» - егоїстичний, цинічний, але процвітаючий і добивається успіху, не рахуючись із засобами.

     По-п’яте, у зв’язку з історичними особливостями  держави, так званого розколу (двомовність, політична та міжнародна підтримка  країни) України на два протилежні табори, у результаті цього процесу  соціалізації сучасної молоді супроводжується  втратою цілісності української  культури, розривом і навіть протистоянням  різних типів культур, що існують  у нашому суспільстві. Відбувається тотальне винищення з української історії не тільки окремих імен, а цілих пластів культури, мистецтва, науки, освіти, які нібито не вписуються в суспільно-політичну парадигму нинішнього часу. Народна культура (традиції, звичаї, обряди, фольклор тощо) сприймаються здебільшого молоді як анахронізм. Тим часом саме етнічна культура є цементуючим ланкою соціокультурної наступності. У силу цього без етнокультурної самоідентифікації неможливо формування і розвиток у молодого покоління глибоких позитивних почуттів до історії, традицій свого народу і в кінцевому рахунку істинної любові до Батьківщини. [2]

     Одним з найбільш характерних проявів  ослаблення української культурно-історичної пам'яті є виродження української  мови. Мова і поведінка багатьох молодих людей повною мірою відбиває захоплення найбільш примітивними зразками масової культури. Українська мова набула статус офіційної, молодь спілкується нею не у повсякденному житті, або вживає її у розмовах зі старшим поколінням. Щоденне спілкування представляє собою такий змішаний варіант двох, а то й трьох мов, набір англомовних слів і російських вульгаризмів, мовних штампів тощо. Лінгвістична культура сучасної молоді, яка має потужне англомовне вплив, значною мірою збіднюється також за рахунок примітивізації і складу, і лексикону засобів масової інформації, та книжкового масового вжитку. Тим часом мова завжди була і залишається генетичною пам’яттю народу. Адже, забуття рідної мови - забуття історичної пам'яті, спотворення історичної свідомості народу, вихолощення духовної і культурної основи українського патріотизму[8, с. 13].

     Розширення  можливостей свободи вибору, багатоваріантності ситуацій, підвищення освітнього рівня  разом з розвитком мережі комунікацій  призвело до того, що серед громадян і в першу чергу серед молодих  поширюється нове ставлення до політичного  життя і більш чутливе її сприйняття. Це проявляється в тому, що значно складнішим і неоднозначним чином характеризуються політичні цінності україської молоді.

     Дослідження ступеня політичної участі підростаючого  покоління в житті нашого суспільства  підтверджує зафіксоване багатьма соціологічними службами зниження його політичної активності. Лише 6% опитаних беруть активну участь у діяльності різних суспільно-політичних об'єднань і відповідно відносять політику до найважливіших життєвих цінностей. Більш поширеною є установка на досить пасивне, обмежене лише сферою безпосереднього голосування по найважливіших політичних питань поведінку (66% опитаних). Політика займає підлегле становище (5-е місце) в ієрархії цінностей респондентів у порівнянні з особистим життям та навчанням (кожен другий ставить їх на 1-2-е місце), а також духовними потребами та заняттям бізнесом, яким відводиться 3-4-е місця. [5, с. 17]

     Можна констатувати, що суттєвою рисою свідомості молоді є не просто її політична  пасивність, яка розцінюється багатьма як показник її деполітизації, але, швидше, активне неприйняття того, що пов'язане  з політикою як з найважливішою  сферою нашого життя. Незважаючи на те, що рівень інформованості багатьох молодих людей про основні політичні події є досить високим, їх аполітичність зводиться в принцип, стає однією з цінностей світоглядного характеру. Неабиякою мірою це є у відповідь реакцією на байдужість влади до життя молоді, їх нездатності до здійснення послідовної та ефективної молодіжної політики. У силу цього головною турботою більшої частини підростаючого покоління, що вступає в життя, стає боротьба за виживання.