Змістовний та структурний аспекти редагування наукової літератури

Міністерство  освіти і науки України

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Кафедра журналістики і видавничої справи 
 

Курсова робота 

на  тему: «Змістовний  та структурний аспекти  редагування наукової літератури». 
 
 
 
 

Підготувала:

студентка ІІІ курсу

спеціальності «Видавнича справа та редагування»

факультету  української філології

Угрюмова Юлія Леонідівна 
 
 
 
 
 
 
 

Луганськ  – 2010 
 

    Зміст

    ВСТУП………………………………………………………………….3-4

1. Загальна  характеристика наукового видання…………………….

1.  Визначення поняття «наукове видання»……………………5-7
2. Читацьке призначення наукової літератури………………..7-8
3. Види наукових видань за характером інформації…………8-11 
2. Змістовий та структурний аспекти редагування наукової літератури.
1. Змістовний аспект………………………………………….. 12-23
2. Структурний аспект……………………………………...….23-28

3. Практичний аналіз виду наукового видання монографії….28-33

    ВИСНОВКИ…………………………………………………………..33-34

    Література……………………………………………………………. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП

    Наукові дослідження, будучи творчою роботою, що проводиться на основі кооперації праці вчених, з одного боку, опираються на вихідну, раніше накопичену наукову інформацію, з іншого, - самі є інтелектуальною технологією створення нової наукової інформації і знань, найважливішим засобом фіксування яких служать видання наукової літератури. Завдяки науковим виданням результати дослідницької праці включаються в науково-інформаційний потік і через соціальну систему наукових комунікацій стають надбанням учених і фахівців. Без систематичного читання наукової літератури не може обійтися жоден справді творчий працівник, пов'язаний своєю працею з наукою.

    Поширення інформації, що становить результати наукових досліджень, обумовлюється  об'єктивними законами науково-технічного прогресу і відноситься до найважливіших  умов забезпечення безперервності і наступності в розвитку наукового пізнання. Завдяки поширенню результатів наукових досліджень вирішується завдання оцінки наукової, творчої праці вчених і фахівців. Ця громадська сторона творчого життя має особливе значення для науковців, оскільки вона впливає на їх визнання і стимулювання наукової творчості.

    У науковій книзі отримує закріплення  комплексний характер наукового  пізнання, що проявляється у двуєдності і взаємозв'язку теоретичного та експериментального, а також у діалектичній взаємодії чуттєвого й раціонального відображення дійсності; що містяться в науковій книзі факти є результатом і одночасно будівельним матеріалом науки.

    Наукова книга є ефективним способом взаємного  інформування і спілкування учених. Науково-комунікаційні процеси в сучасній науці мають глобальний масштаб. Розвиток науки обумовлює зміст і обсяг наукової інформації, що включається в інформаційно-комунікативний процес, що сприяє розширенню і поглибленню науково-пізнавальної діяльності і новому зростанню науки в цілому. Добре організована і постійно проводиться робота з розповсюдження інформації необхідна для вирішення низки завдань.

    Тематика  науково-популярних видань може бути досить широкою. Вона повинна визначатися  потребами і завданнями суспільства, інтересами і попитом читачів. З цим пов'язані цільове призначення і функціональні властивості науково-популярних видань.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Загальна  характеристика наукового  видання.

      1.1. Визначення поняття «наукове видання».

    Наукове видання  – це  видання, що містить результати теоретичних та або експериментальних досліджень.

    Завдяки науковій досягнення окремих науковців, наукових колективів і цілих галузей стають відомими суспільству і можуть цим суспільством використовуватись, індекс публікаційної активності належить до основних показників розвитку науки в конкретній країні, а індекс цитованості є визнанням якості наукових досліджень.

    Предметом змісту наукового видання є в цілому наука як форма суспільної свідомості і як сфера людської діяльності з вивчення предметів і процесів природи, суспільства і мислення, їх властивостей, відносин і закономірностей.

    До  наукових результатів, що становлять предмет змісту наукового видання відносяться:

• наукові факти, встановлені шляхом теоретичних і / або експериментальних обгрунтувань і доказів;
• факти, які характеризують напрямок дослідження, що відображають побічні результати, які можуть стати об'єктом самостійних наукових досліджень (постановки (формулювання) нових проблем, наукових завдань, питань, висування гіпотез, ідей, припущень і т.п. );
• наукова проблема або наукове завдання, мета дослідження, висунуті гіпотези й ідеї, обрані підходи й методи, характер і зміст вихідної інформації (наприклад, архівні матеріали, результати експертних оцінок тощо), умови, для яких отримані результати є достовірними. Предмет змісту наукового видання різноманітний, в нього входять факти [1, c. 125].

    Поняття «наукова» застосовні до всіх видань у фундаментальних і прикладних галузях наук. Фундаментальними є дослідження, які сприяють  відкриттю нових законів природи і суспільства, встановленню нових принципів, виявленню нових взаємозв'язків явищ та об'єктів реальної дійсності. Прикладними є дослідження, результати яких за ступенем завершеності та рівнем практичної значущості становлять основу інженерних розробок. Виділяють прикладні фундаментальні дослідження, які ставлячи практичні цілі, для їх досягнення вирішують також завдання вивчення явищ і закономірностей, що раніше не пізнаних наукою. Такі дослідження, незважаючи на їх практичну спрямованість, мають теоретичну значимість [1,с. 126].

    Цільове призначення наукового видання  характеризується сукупністю його функціональних властивостей:

• оприлюднює науково підготовлені документи;
• забезпечує спадкоємність наукового пізнання, апробує й закріплює його результати, доводить їх до спеціалістів;
• привертає увагу до результатів науково-дослідницької діяльності;
• встановлює наукові пріоритети;
• рекламує й стимулює впровадження результатів дослідження в практику [2, с. 26 ].
• стимулу подальших наукових досліджень у зазначеній проблематиці.

    Наукове книговидання є не тільки засобом закріплення результатів наукових досліджень, а й найважливіший спосіб передачі їх від покоління до покоління, поширення в часі і просторі.

    Наукова книга є ефективним способом взаємного інформування і спілкування учених. Науково-комунікаційні процеси в сучасній науці мають глобальний масштаб. Розвиток науки обумовлює зміст і обсяг наукової інформації, що включається в інформаційно-комунікативний процес, що сприяє розширенню і поглибленню науково-пізнавальної діяльності і новому зростанню науки в цілому. 

    1.2. Читацьке призначення наукової літератури.

    Наукова книга адресується насамперед діячам науки, які є не тільки споживачами  наукової інформації, але і самі виступають в ролі її генераторів. Особливість читацького сприйняття змісту наукової книги полягає в тому, що як читач вчений не обмежується простим розумінням тексту, а стає активним співучасником творчого процесу, слідуючи за автором. Він аналізує зміст наукової книги, оцінюючи його, співвідносить зі своєю позицією і щось знаходить безперечним, новим і значущим, щось сприймає, щось  можливо, відкидає. Це робить читання наукової книги дуже важливим інформаційно-творчим елементом наукової роботи вченого-читача, який є членом наукового співтовариства і учасником наукової комунікації. Це можна вважати загальним, принциповим положенням. Разом з тим диференціація і інтеграція в науці і веде до зростання кількості читацьких груп наукової книги, та їх різноманітності. Потрібно відзначити, що в науковому суспільстві існують ще й статусні відмінності, що може впливати на інформаційний обмін і, отже, на читацьке становище його членів. Так, можна виділити великих учених, що володіють широкою популярністю і авторитетом, і вчених, які вступають в науку і роблять в ній перші кроки. Хоча і ті й інші професійно займаються наукою, коло читання у них, мабуть, буде різним. Свою читацьку аудиторію складають фахівці, які використовують наукові результати для вирішення прикладних задач у різних сферах суспільно-практичної діяльності - техніки, виробництва, культури, політики, економіки і т.д.

    Наукова книга є об'єктом читання для  аспірантів, магістрантів і студентів, яким вона потрібна при виконанні  наукових праць – дипломних, магістерських, кандидатських дисертацій, а також при освоєнні окремих навчальних дисциплін. Зважаючи на зростаючого інтересу до наукових видань серед населення можна виділити групу читачів, які не пов'язані з наукою безпосередньо і відносяться до інших сфер діяльності, більшою мірою це характерно для літератури з суспільних наук.

    Різноманітність читацьких категорій не означає, що при підготовці наукової книги  доводиться пристосовувати виклад до рівня підготовки читача. Наукову  книгу читач повинен освоювати  з урахуванням своїх наукових, освітніх можливостей і пізнавальних інтересів.  

    1.3. Види наукових видань за характером інформації.

    До  теперішнього часу сформувався певний видовий ряд наукових видань. Кожне  видання – це своєрідний науково-нформаційний комплекс, який включає науковий твір або ряд творів, що складають основу видання, і апарат. Згідно стандарту, книжкове наукове видання може бути монографічним або збіркою, що визначається складом (кількістю творів) основного тексту. За характером інформації виділяють монографію; автореферат дисертації; тези доповідей (повідомлень) наукової конференції (з'їзду, симпозіуму); матеріали конференції (з'їзду, симпозіуму); збірник наукових праць.

1. Монографія – це наукове книжкове видання, що складається з одного твору, що містить повне та всебічне дослідження однієї проблеми або теми, виконане одним або кількома авторами (виконавцями).

    За  своїм змістом монографія є фундаментальним  науковим працею, в якому на основі всебічного аналізу і широких  повідомлень попередніх наукових робіт  і великих нових досліджень викладаються досягнення у розробці наукової проблеми.

    Призначення монографії – ввести в систему наукових комунікацій фундаментально підсумовують наукову інформацію у певній галузі і служити основою для розв'язання нових проблем.

    Монографія  призначена головним чином для тих вчених і фахівців, профіль наукової, педагогічної і, можливо, прикладної (наприклад, в області розробки техніки) діяльності яких безпосередньо пов'язаний з досліджуваної проблемою.

2. Автореферат дисертації включає реферат, складений автором дисертації – здобувачем наукового ступеня; містить короткий виклад роботи.

    Автореферат призначається для попереднього ознайомлення наукової громадськості  з виносяться на захист результатами досліджень, отриманими при виконанні  дисертації.

    Автореферат видається вельми обмеженим накладом і розсилається окремим вченим і  організаціям за списком, затвердженим спеціалізованим радою, які прийняли дисертацію до захисту.

3. Тези доповідей наукової конференції – наукове видання у вигляді збірки, що складається з матеріалів попереднього характеру (рефератів, анотацій доповідей та / або повідомлень) і виданого до початку конференції.
4. Матеріали конференції – разовий збірник, що випускається за підсумками конференції (наукової, науково-практичної, науково-методичної і т.п.) і складений з доповідей, виступів, рішень конференції, її рекомендацій, звернень та інших матеріалів.

    Змістом матеріалів є інформація, характер якої обумовлюється видом і тематичним профілем конференції і відображає наукові рішення, ідеї, концепції, погляди, сформовані в результаті пророблень і досліджень на етапі підготовки до конференції і пройшли на ній колективне обговорення й апробацію. Цінність такої інформації в тому, що вона відображає не лише узгоджені точки зору і підходи, але й суперечливі, наслідком чого може бути проблемна ситуація, що вимагає нових досліджень, пошуку нових рішень.