Державна реєстрація

 Відповідальність  за достовірність відомостей, що  вносяться до бази даних щодо  реєстрації землеволодінь та землекористувань, несуть особи, які надали цю інформацію. Центр ДЗК та реєстратор несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за втрату інформації або помилки в ній, допущені персоналом Центру ДЗК та реєстратора.

б) Історичне  розташування України, економічна ситуація в країні припускають в якості самої кращої системи реєстрації прав на земельну ділянку ведення поземельної книги. Земельний кодекс України 1992 року, на жаль, не містив норм щодо реєстрації прав на земельні ділянки. Але згідно з наказом Держкомзему України № 101 від 10 вересня 1998 р. «Про створення регіональних центрів державного земельного кадастру та запровадження поземельної книги» проводився експеримент по запровадженню поземельної книги в Донецькому, Львівському, Київському міському управліннях земельних ресурсів. В Україні ведення поземельної книги пропонується здійснювати Державному комітету України по земельних ресурсах, тобто ця реєстрація відноситься до сфери державного управління. Експериментальна поземельна книга України складалася з опису земельної ділянки, креслення земельної ділянки, опису прав власності, опису обтяжень (обмежень прав) тільки для застави. Такий підхід був не зовсім вдалим, тому, що, крім застави, можуть бути інші види обтяжень (сервітут, узуфрукт). 

 Поземельна  книга є публічним реєстром, що  надає інформацію про те, хто  є власником певної земельної  ділянки і хто володіє правом  на цю земельну ділянку. Крім  того, поземельна книга надає  можливість дізнатися, чи володіють  ці особи повноваженнями розпоряджатися правами, зафіксованими в поземельній книзі, або їхні права підлягають будь-яким обмеженням. Іншими словами, поземельна книга фіксує: власність; права третіх осіб на земельну ділянку; обмеження відносно земельної ділянки. 

 Ведення поземельної книги важливо в тому відношенні, що: без неї не функціонує кредит під нерухоме майно; без поземельної книги неможливим було б чітке оформлення правовідносин з приводу земельних ділянок; наявність поземельної книги є важливою також в суспільних інтересах (регулювання відносин власності на землю і землекористування тощо). 

 Функцією поземельної книги є повідомлення імовірних відомостей про правові відносини з земельними ділянками. Важливо, що в даному випадку діє принцип вірогідності змісту поземельної книги. Це означає, що: прав, не зареєстрованих в поземельній книзі, не існує; зареєстрована в поземельній книзі правомочна особа завжди є істиною правомочною особою; права на земельну ділянку, зареєстровані в поземельній книзі, вважаються завжди правомочними. 

 Окрім принципу  вірогідності, можна назвати принцип  спеціальності і публічності  поземельної книги. Принцип спеціальності  передбачає таку систему, при  якій для встановлення або  припинення будь-якого права на  будь-яку нерухомість вимагається  неодмінно окрема позначка на відповідному листі, або, іншими словами, необхідність одиничних позначок, яка відповідає формальній відособленості ділянок. Принцип публічності передбачає турботу про повноту і правильність записаних даних не тільки для захисту прав власників, але і взагалі для всіх тих, для кого мають інтерес такі дані. Поземельна книга повинна сприяти швидкому процесу операцій з нерухомістю. 

Складання планів земельних  ділянок та поверхів будівель  

Складання плану  забудови території полягає в  наступному:  

- перевірці польових  журналів, обробці кутових і лінійних  вимірів;  

- обчисленні  координат пунктів знімання;  

- нанесенні точок  за їх координатами на планшети;  

- складанні (накладанні) плану поданих абрисів;  

- коректурі (контролі) накладки;  

- обчисленні площ окремих земельних ділянок, кварталів;  

- викреслюванні  плану в туші відповідно до  умовних позначень;  

- коректурі після  викреслення в туші;  

- знятті необхідних  копій із складених планів.  

У кожному польовому  журналі повинні бути зроблені необхідні зауваження і записи про виконану перевірку і підписи осіб, які виконували перевірку. Після перевірки журналів виконується обробка ліній (обчислення середнього значення довжини ліній із двох промірів її), обчислення недоступних для вимірювання відстаней.  

На план земельної  ділянки, розташований на загальному плані  будівельного кварталу, наносять наступні показники з абрису:  

- по межах  земельної ділянки проставляють  лінійні проміри довжини меж,  взяті із абрису, без стрілок  розмірів, посередині промірних ліній, зовнішні розміри будівель на плані, як правило, проставляють поза контуром будівель;  

- на плані  земельної ділянки показують  у масштабі всі будівлі зі  всіма прибудовами, тамбурами,  галереями, сходами, а також  всі споруди: альтанки, ! колодязі, огорожі, замощення й різні угіддя;  

- всі будівлі  і частини споруд, згідно з  прийнятими умовними знаками,  після накладання і обведення  тушшю розфарбовують умовними  кольорами (фарбами або тушшю)  відповідно до матеріалу стін  і споруд;  

- підвали і  напівпідвали на плані показують пунктиром синьою тушшю, мезоніни і мансарди - дрібним пунктиром чорною тушшю;  

- на план наносяться  по контурах угіддя.  

На плані земельної  ділянки кожна будівля літерується. Службові будівлі літеруються, як і  основні, і розташовуються після всіх основних будівель. Огорожі нумеруються арабськими цифрами, тротуари і замощення – римськими.  

Після виконаного польового контролю й усунення всіх прорахунків на кальці складають  копії планів окремих земельних  ділянок, а в разі необхідності - копії планшетів або кварталів. На копіях земельних ділянок проставляють розміри будинків, меж, підписують найменування угідь (город, сад, двір тощо). Копії планів земельних ділянок зберігаються в інвентаризаційній справі на житловий будинок. Копії можна складати-на кальці або світлочутливому папері (синьці). Після того як зняті необхідні копії, планшети викреслюють тушшю.  

Викреслювання планшетів тушшю виконується  строго згідно з умовними знаками, прийнятими для топографо-геодезичних робіт [7]Викреслені : 

в туші планшети повторно підлягають коректурі (перевірці), звертається особлива увага на правильність застосування умовних знаків і позначень.  

Після завершення вищеназваних робіт роблять контроль, Контроль робіт поділяється на:  

- контроль обмірних робіт в натурі;  

- камеральний  контроль, який складається з  перевірки креслень і результатів  обчислень.  

При контролі обмірних робіт в натурі перевіряють правильність і повноту знімань, конфігурації і об'єктивність даних плану кожної земельної ділянки, розташованої у кварталі, достатність взятих допоміжних розмірів і точність їх до 50% взятих при зніманні промірів будівель і до 25% промірів земельних ділянок. Виявлені при контролі дефекти фіксуються на абрисі кольоровим олівцем.  

Камеральний контроль передбачає перевірку правильності накладання" схематичного плану земельної ділянки, дотримання масштабу, умовних позначень, загального оформлення плану, наявності всіх необхідних розмірів, надписів і підписів, відповідності літерування будівель в плані кварталу літеруванню їх в раніше складених інвентаризаційних матеріалах на будинковолодіння, правильності формул і обчислень площ в журналах зовнішніх обмірів і правильності складання експлікації плану до будівельного кварталу.  

Усі виявлені при  контролі плану дефекти, помилки, пропуски і неточності повинні бути відображені в дефектному акті. Без акта роботи до оплати не приймаються 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок 

Як показує  світовий досвід, реєстрація прав на землю  посідає одне з головних місць  у складанні та веденні державного земельного кадастру. Без наявності вірогідної інформації про правовий стан земель неможливо забезпечити практичну реалізацію основних заходів земельної реформи, бо реєстрація всього розмаїття прав на земельні ділянки - власності, користування, розпорядження тощо - виступає запорукою захисту майнових прав власників землі, в тому числі держави, і землекористувачів; узгодження суспільних інтересів та інтересів окремих юридичних і фізичних осіб.

Інформованність держави щодо стану земель,тобто про

. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література 

5. Даниленко А.С, Лихогруд М.Г. Основні засади запровадження в Україні кадастрово-реєстраційної системи // Землевпорядний вісник. – 2003. – №1. – С. 22-27. 

6. Добряк Д.С., Вагін Ю.М., Єршов В.Г. Методологічні основи автоматизації процесу реєстрації прав на земельні ділянки // Землевпорядний вісник. – 1998. – №1(2). – С.10-15. 

9. Земельний  кодекс України: Коментар. – Харків: ТОВ «Одіссей», 2002. – 600 с. 

15. Інструкція  про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі: Затверджена наказом Держкомзему України від 29.02.2002р. №27. – К.: Держкомзем України, 2002. 

17. Лавейкін М.І.  Реєстрація землі в системі  управління земельними ресурсами.  – К.: Рада по вивченню продуктивних  сил України НАН України, 1999. –  178 с. 

58. Реєстрація  землі та нерухомості: Навч. посібник / Р.П.Возняк, Д.І. Гнаткович, А.Я. Сохнич, М.В. Шворак. – Львів: ЛДАУ, 2001. – 216 с. 

67. Третяк A.M. Інституційні  механізми системи реєстрації  земельних ділянок і прав на  них // Землевпорядний вісник. –  1999. – №1. – С.3-9. 

69. Третяк A.M. Проблеми  створення системи управління  земельними ресурсами та реєстрації  землі // Землевпорядний вісник. –  1998. – №3. – С. 4-8. 

70. Третяк A.M. Управління  земельними ресурсами та реєстрація  землі в Україні. - К, 1998. – 224 с.