Аварiя на ЧАЕС: причини та наслiдки

Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Марта 2013 в 10:56, контрольная работа

Описание работы

Але минало лихоліття, приходив мир, і знову щедра земля дарувала людям свої невичерпні багатства.
Відбудовувались села, піднімались церкви. Але ніколи ще раніше людина
не зводила собі історичного хреста, на якому сама ж і була розп’ята. Таким
хрестом став для України Чорнобиль. Скільки українців поклали на жертвенник своє здоров’я та життя! Скільки тих, хто назавжди залишив рідні домівки!
Безкраї простори колись родючої землі тепер порожні, забруднені, мертві…

Содержание

Вступ.........................................................................................................................2
Історична довідка…………………………………………………………………3

Основні принципи роботи ЧАЕС..........................................................................4
Хронологія аварії та її причини.............................................................................5
Ліквідація наслідків аварії......................................................................................8

Поширення радіації...............................................................................................12
Наслідкі аварії........................................................................................................13

Медичні аспекти аварії.........................................................................................14

Висновок.................................................................................................................16

Список використаної літератури..........................................................................17

Работа содержит 1 файл

Реферат.doc

— 170.00 Кб (Скачать)

      23ч. 10 хв. - отриманий дозвіл  на зупинку реактора. Почалося  зниження

його  теплової потужності до 1000-700 МВТ  відповідно  до  програми  іспитів.

Але оператор  не  справився  з  керуванням,  у  результаті  чого  потужність

апарата упала майже до 0. У таких випадках реактор повинний  глушитися.  Але персонал не порахувався з цією вимогою. Почали підйом потужності.

      1ч. 00 хв. 26 квітня - персоналу  удалося підняти  потужність  до  рівня

200 Мвт  (теплових) замість  покладених 1000-700.

      1ч. 03 хв. -  До  шести   працюючих   насосів  підключили  ще  два,  для

підвищення  надійності охолодження  реактора після іспитів.

      1ч. 20 хв. - Для утримання  потужності реактора  з нього  були  виведені

стрижні автоматичного регулювання, порушивши найсуворішу заборону  працювати на реакторі без визначеного запасу стрижнів - поглиначів  нейтронів.  У  той момент у реакторі знаходилося тільки шість  стрижнів,  що  приблизно  вдвічі менше гранично припустимої величини.

      1ч. 23 хв. - Оператор  закрив  клапана турбогенератора.  Подача  пари

припинилася.  Почався  вибіг   турбіни.   У   момент   відключення   другого

турбогенератора повинна була спрацювати ще одна система захисту  по  зупинці реактора. Але персонал відключив її, щоб повторити іспиту якщо перша  спроба не удасться. У результаті виниклої  ситуації  реактор  потрапив  у  хитливий стан, що привело до появи позитивної радіоактивності і розігріву реактора.

      1ч. 23 хв. 40  сек.  -  керівник  зміни  4-го  енергоблоку   зрозумівши

небезпеку ситуації дав команду натиснути кнопку найефективнішого  аварійного захисту. Поглинаючі стрижні пішли вниз, але через кілька секунд  зупинилися.

Спроби  ввести  їх  у  реакторну  зону  не  удалися.  Реактор  вийшов  з  під

контролю.

      1ч. 23 хв. 44 сек. Потужність реактора різко збільшилася і приблизно в

100 разів  перевищила проектну.

      1ч. 23 хв. 45  сек.  ТВЕЛи   почали  руйнуватися.  У  паливних  каналах

створився високий тиск.

      1ч. 23 хв. 49 сек. Паливні  канали стали руйнуватися.

     1ч. 23 хв.  Пішло два вибухи.  Перший  -  через гримучу суміш,  що

утворилася  в результаті розкладання  водяної  пари.  Другий  був  викликаний

розширенням пар палива.  Вибухи  викинули  палі  даху  четвертого  блоку.  У

реактор  проникнув  повітря.  Повітря  реагувало  з  графітовими  стрижнями,

утворити  оксид вуглецю II (чадний газ). Цей газ спалахнув, почалася  пожежа.

Покрівля  машинного залу зроблена з матеріалів, що легко пломеніють.  (З  тих

самих, котрі використовувалися  на  ткацькій  фабриці  в  Бухарі,  що  цілком

згоріла на початку 70-х років. І  хоча  деякі  працівники  після  випадку  в

Бухарі  були  віддані  під  суд,  ці  ж  матеріали   використовувалися   при

будівництві АЕС.)

      8 з 140 тонн ядерного  палива, що містять  плутоній і   інші  надзвичайно

радіоактивні  матеріали (продукти розподілу),  а  також  осколки  графітового

сповільнювача, теж радіоактивні, були викинуті  вибухом  в  атмосферу.  Крім

того, пари радіоактивних  ізотопів йоду і цезію  були викинуті не  тільки  під

час вибуху, але і поширювалися під час пожежі.  У результаті  аварії  була

цілком  зруйнована активна  зона  реактора,  ушкоджене  реакторне  відділення,

деаераторна етажерка, машинний зал і ряд інших  споруджень.

      Були знищені   бар'єри  і   системи  безпеки,  що  захищають навколишнє

середовище  від  радіонуклідів,  що  містяться  в  опроміненому  паливі,   і

відбувся  викид активності з реактора. Цей  викид на рівні  мільйонів  кюрі  в

добу, продовжувався протягом 10 днів з 26.04.86. по  06.05.86.,  після  чого

упав у тисячі разів і надалі поступово зменшувався. По характері  протікання

процесів  руйнування 4-го блоку  і по  масштабах  наслідків  зазначена  аварія

мала  категорію позапроектної  і відносилася  до 7-ому рівня (важкі  аварії)  по

міжнародній шкалі ядерних  подій INES.

      Уже через годину  радіаційна обстановка  в місті була  ясна.  Ніяких  мір

на  випадок аварійної  ситуації там передбачено  не були:  люди  не  знали,  що

робити. По всіх інструкціях  і наказам, що існують  уже 25 років, рішення  про

висновок  населення  з  небезпечної  зони  повинні  були  приймати   місцеві

керівники. До моменту приїзду  Урядової комісії  можна  було  вивести  з  зони

всіх  людей навіть пішки. Але ніхто не взяв на себе  відповідальність  (шведи

спочатку  вивезли  людей  із  зони  своєї  станції,  а  тільки  потім  почали

з'ясовувати, що викид відбувся не в них).

      На роботах у   небезпечних   зонах  (у  тому  числі  в  800  метрах  від

реактора) знаходилися солдати  без індивідуальних засобів  захисту,  зокрема,

при розвантаженні свинцю. Потім з'ясувалося, що такого одягу в них немає.  У

подібному положенні виявилися  і вертолітники. І  офіцерський  склад,  у  тому

числі і маршали, і генерали дарма бравірували, з'являючись поблизу  реактора

в звичайній  формі.  У  даному  випадку  необхідна  була  розумність,  а  не

помилкове поняття сміливості. Водії при евакуації  Прип'яті і при  роботах  по

обвалуванню ріки також працювали  без  індивідуальних  засобів  захисту.  Не

може  служити виправданням, що доза опромінення  складала  річну  норму  -  в основному це були молоді люди, а отже, це позначиться  на  потомстві.  Точно також прийняття для армійських підрозділів бойових норм - це крайня  міра  у випадку воєнних дій і при проході через  зону  поразки  від  ядерної  зброї.

Такий  наказ  був  викликаний  саме  відсутністю  в  даний  момент   засобів

індивідуального  захисту,  що  на  першому  етапі  аварії  були   тільки   в

спецпідрозділах.   Уся   система   цивільної   оборони   виявилася    цілком

паралізованою. Не виявилося навіть працюючих дозиметрів. Залишається тільки захоплюватися  роботою  і  мужністю  пожежного  підрозділу.  Вони  запобігли розвитку аварії на першому етапі. Але навіть підрозділу,  що  знаходяться  в Прип'яті, не мали відповідного обмундирування для роботи в  зоні  підвищеної радіації. Як завжди досягнення мети  обійшлося  ціною  багатьох  і  багатьох життів.

      Таким чином, можна  коротко визначити  шістьох основних  причин аварії  на 4-м енергоблоці:

      Перше - зниження  оперативного запасу  радіоактивності,  тобто  зменшення

кількості стрижнів-поглиначів в активній  зоні  реактора  нижче  припустимої

величини.

      Друге -  несподіваний  провал  потужності  реактора,  а   потім  робота

апарата при потужності меншої, чим було встановлено  програмою іспитів.

      Третє - підключення до реактора усіх  восьми  насосів з перевищенням

витрат  по ЦГН.

      Четверте - блокування  захисту реактора  за рівнем води  і тиску  пари  в

барабані-сепараторі.

      П'яте - блокування  захисту реактора  по сигналі   відключення  пари  від

двох турбогенераторів.

      Шосте  -  відключення   системи  захисту,   передбаченої   на   випадок

виникнення  максимальної проектної  аварії, - системи  аварійного  охолодження реактора.

      У результаті теплового   вибуху  який  відбувся  в   реакторі  відбулося

руйнування  активної  зони  реакторної  установки   і  частини  будинку  4-го

енергоблоку, а також відбувся  викид  частини  радіоактивних  продуктів,  що

нагромадилися в активній зоні, в  атмосферу.  Вибухи  в  4-м  реакторі  ЧАЕС

зрушили зі свого місця  металоконструкції  верха  реактора,  зруйнували  всі

труби високого тиску, викинули  деякі  регулюючі  стрижні  і  палаючі  блоки

графіту, зруйнували розвантажувальну сторону реактора,  підживлюючий  відсік і частину будинку. Осколки активної зони і випарних  каналів  упали  на  дах реакторного і турбінного будинків. Була пробита і частково  зруйнований  дах машинного залу другої черги станції. При вибуху частина  панелей  перекриття упала на турбогенератор №7 зашкодивши мастилопроводи  й  електричні  кабелі, що привело до їхнього загоряння, а  велика  температура  усередині  реактора викликала горіння графіту.

      Найбільшу  небезпеку,  зв'язану  з   аварією   представляло   те,   що,

руйнування  реакторної зони викликало  викид в атмосферу  і на територію  ЧАЕС великої кількості радіоактивних деталей,  графіту,  ядерного  палива.  Викид радіонуклідів (вид хитливих  атомів,  що  при  мимовільному  перетворенні  в інший  нуклід  випускають  іонізуюче  випромінювання  -  це   і   є   власне радіоактивніть) являв собою розтягнутий у часі  процес,  що  складається з декількох стадій.

      27 квітня 1986  року  висота  забрудненої   радіонуклідами  повітряного

струменя, що виходить з ушкодженого  енергоблоку, перевищувала  1200  метрів, рівень радіації в ній на видаленні 5-10 км. від місця аварії  складали  1000 мілірентген у годину. Викид радіоактивності  в  основному  завершився  до  6 травня 1986р.

      У першої годинник  після аварії, коли  ще не  були  точно  визначені   її

розміри і вага,  а  також  унаслідок  недостатнього  радіаційного  контролю,

частина облич, що  працювали  на  найбільш  небезпечних  ділянках,  одержали великі дози опромінення, а також опіки при участі  в  гасінні  пожежі.  Усім потерпілим була зроблена перша медична допомога.  До  6  годинник  ранку  26 квітня було госпіталізовано 108 чоловік, а протягом  дня  ще  24-х  з  число обстежених. На основі діагностики  променевої хвороби, 237 чоловік,  у  кого розвиток гострої променевої хвороби прогнозувалося з найбільшою  імовірністю були  терміново  госпіталізовані  в  клінічні  заснування  Києва  і  Москви.

Загальне  число людей загиблих внаслідок аварії  на  Чорнобильської  АЕС  від

опіків  і гострої променевої хвороби на 1 січня 1988 року склало 30  чоловік,

причому 28 - від променевої хвороби...

 

 

 

                         Ліквідація наслідків аварії

 

      Аварія  на  Чорнобильської  АЕС  породила  цілий   комплекс   проблем.

Насамперед  необхідно було з'ясувати: чи не виникне внаслідок розплавлювання і стікання ядерного палива  ланцюгова  реакція?  Важливо  було  організувати великомасштабну радіометричну розвідку, причому не тільки в районі АЕС,  але і на великих територіях навколо її. Стояло забезпечити безпеку 1-го  і  2-го енергоблоків що знаходились ще в  роботі.У такий спосіб  були  визначені наступні основні напрямки на початковий період ліквідації аварії:

> оцінка  стану енергоблоків  ЧАЕС і  радіаційної   обстановки  на  станції  і

   прилягаючій території;

> захист  персоналу станції  і населення від  можливих радіаційних  поразок;

> локалізація  аварії  і  зменшення  радіаційного  впливу  на  населення  і

   навколишнє середовище.

      До  вечора  26  квітня  були   прийняті  необхідні   рішення,  почалася

підготовка  до евакуації міста  Прип'яті. 27 квітня в 1  ночі  були   зупинені

реактори першого  і  другого  енергоблоків.  Почалися  роботи  з  ліквідації

наслідків аварії.

      Першочерговою задачею  по ліквідації  наслідків аварії  було  здійснення

комплексу робот, спрямованих  на припинення  викидів  радіоактивних  речовин.

За   допомогою   військових    вертольотів    вогнище    аварії    закидався

тепловідводящими  і фільтруючими матеріалами, що дозволило значно  скоротити, а потім і ліквідувати викид радіоактивності в навколишнє середовище.  Такими матеріалами були різні з'єднання бора, доломіт, свинець, пісок, глина. З  27 квітня, по  10  травня,  на  об'єкт  було  скинуто  близько  5000  тонн  цих матеріалів. У результаті цього, шахта реактора була покрита  сипучою  масою,  що  припинило  викид  радіоактивних  речовин.  Також  почалася   знижуватися температура в кратері блоку, чому сприяла і подача рідкого азоту  в  простір під шахту реактора. Після цього минулого початі роботи з  очищення  найбільш забрудненими  радіоактивними  викидами  ділянок  території  ЧАЕС.   Найбільш забрудненими  виявилися  покрівельні  покриття  3-го  енергоблоку.  На   них потрапили осколки  реакторного  палива,  шматки  графітової  кладки,  уламки конструкції.  Саме  тут  створювалося  радіаційне  тло,   що   не   дозволяє приступити до робіт усередині станції, здійснювати заходу щодо похованню  4- го енергоблоку. Велика частина цієї роботи  була  виконана  вручну.  Очищали дах в основному військовослужбовці. Незважаючи на те, що їхня  робоча  зміна

Информация о работе Аварiя на ЧАЕС: причини та наслiдки