Аварiя на ЧАЕС: причини та наслiдки

      ^{23ч. 10 хв. - отриманий дозвіл  на зупинку реактора. Почалося  зниження}

^{його  теплової потужності до 1000-700 МВТ  відповідно  до  програми  іспитів.}

^{Але оператор  не  справився  з  керуванням,  у  результаті  чого  потужність}

^{апарата упала майже до 0. У таких випадках реактор повинний  глушитися.  Але персонал не порахувався з цією вимогою. Почали підйом потужності.}

      ^{1ч. 00 хв. 26 квітня - персоналу  удалося підняти  потужність  до  рівня}

^{200 Мвт  (теплових) замість  покладених 1000-700.}

      ^{1ч. 03 хв. -  До  шести   працюючих   насосів  підключили  ще  два,  для}

^{підвищення  надійності охолодження  реактора після іспитів.}

      ^{1ч. 20 хв. - Для утримання  потужності реактора  з нього  були  виведені}

^{стрижні автоматичного регулювання, порушивши найсуворішу заборону  працювати на реакторі без визначеного запасу стрижнів - поглиначів  нейтронів.  У  той момент у реакторі знаходилося тільки шість  стрижнів,  що  приблизно  вдвічі менше гранично припустимої величини.}

      ^{1ч. 23 хв. - Оператор  закрив  клапана турбогенератора.  Подача  пари}

^{припинилася.  Почався  вибіг   турбіни.   У   момент   відключення   другого}

^{турбогенератора повинна була спрацювати ще одна система захисту  по  зупинці реактора. Але персонал відключив її, щоб повторити іспиту якщо перша  спроба не удасться. У результаті виниклої  ситуації  реактор  потрапив  у  хитливий стан, що привело до появи позитивної радіоактивності і розігріву реактора.}

      ^{1ч. 23 хв. 40  сек.  -  керівник  зміни  4-го  енергоблоку   зрозумівши}

^{небезпеку ситуації дав команду натиснути кнопку найефективнішого  аварійного захисту. Поглинаючі стрижні пішли вниз, але через кілька секунд  зупинилися.}

^{Спроби  ввести  їх  у  реакторну  зону  не  удалися.  Реактор  вийшов  з  під}

^{контролю.}

      ^{1ч. 23 хв. 44 сек. Потужність реактора різко збільшилася і приблизно в}

^{100 разів  перевищила проектну.}

      ^{1ч. 23 хв. 45  сек.  ТВЕЛи   почали  руйнуватися.  У  паливних  каналах}

^{створився високий тиск.}

      ^{1ч. 23 хв. 49 сек. Паливні  канали стали руйнуватися.}

     ^{1ч. 23 хв.  Пішло два вибухи.  Перший  -  через гримучу суміш,  що}

^{утворилася  в результаті розкладання  водяної  пари.  Другий  був  викликаний}

^{розширенням пар палива.  Вибухи  викинули  палі  даху  четвертого  блоку.  У}

^{реактор  проникнув  повітря.  Повітря  реагувало  з  графітовими  стрижнями,}

^{утворити  оксид вуглецю II (чадний газ). Цей газ спалахнув, почалася  пожежа.}

^{Покрівля  машинного залу зроблена з матеріалів, що легко пломеніють.  (З  тих}

^{самих, котрі використовувалися  на  ткацькій  фабриці  в  Бухарі,  що  цілком}

^{згоріла на початку 70-х років. І  хоча  деякі  працівники  після  випадку  в}

^{Бухарі  були  віддані  під  суд,  ці  ж  матеріали   використовувалися   при}

^{будівництві АЕС.)}

      ^{8 з 140 тонн ядерного  палива, що містять  плутоній і   інші  надзвичайно}

^{радіоактивні  матеріали (продукти розподілу),  а  також  осколки  графітового}

^{сповільнювача, теж радіоактивні, були викинуті  вибухом  в  атмосферу.  Крім}

^{того, пари радіоактивних  ізотопів йоду і цезію  були викинуті не  тільки  під}

^{час вибуху, але і поширювалися під час пожежі.  У результаті  аварії  була}

^{цілком  зруйнована активна  зона  реактора,  ушкоджене  реакторне  відділення,}

^{деаераторна етажерка, машинний зал і ряд інших  споруджень.}

      ^{Були знищені   бар'єри  і   системи  безпеки,  що  захищають навколишнє}

^{середовище  від  радіонуклідів,  що  містяться  в  опроміненому  паливі,   і}

^{відбувся  викид активності з реактора. Цей  викид на рівні  мільйонів  кюрі  в}

^{добу, продовжувався протягом 10 днів з 26.04.86. по  06.05.86.,  після  чого}

^{упав у тисячі разів і надалі поступово зменшувався. По характері  протікання}

^{процесів  руйнування 4-го блоку  і по  масштабах  наслідків  зазначена  аварія}

^{мала  категорію позапроектної  і відносилася  до 7-ому рівня (важкі  аварії)  по}

^{міжнародній шкалі ядерних  подій INES.}

      ^{Уже через годину  радіаційна обстановка  в місті була  ясна.  Ніяких  мір}

^{на  випадок аварійної  ситуації там передбачено  не були:  люди  не  знали,  що}

^{робити. По всіх інструкціях  і наказам, що існують  уже 25 років, рішення  про}

^{висновок  населення  з  небезпечної  зони  повинні  були  приймати   місцеві}

^{керівники. До моменту приїзду  Урядової комісії  можна  було  вивести  з  зони}

^{всіх  людей навіть пішки. Але ніхто не взяв на себе  відповідальність  (шведи}

^{спочатку  вивезли  людей  із  зони  своєї  станції,  а  тільки  потім  почали}

^{з'ясовувати, що викид відбувся не в них).}

      ^{На роботах у   небезпечних   зонах  (у  тому  числі  в  800  метрах  від}

^{реактора) знаходилися солдати  без індивідуальних засобів  захисту,  зокрема,}

^{при розвантаженні свинцю. Потім з'ясувалося, що такого одягу в них немає.  У}

^{подібному положенні виявилися  і вертолітники. І  офіцерський  склад,  у  тому}

^{числі і маршали, і генерали дарма бравірували, з'являючись поблизу  реактора}

^{в звичайній  формі.  У  даному  випадку  необхідна  була  розумність,  а  не}

^{помилкове поняття сміливості. Водії при евакуації  Прип'яті і при  роботах  по}

^{обвалуванню ріки також працювали  без  індивідуальних  засобів  захисту.  Не}

^{може  служити виправданням, що доза опромінення  складала  річну  норму  -  в основному це були молоді люди, а отже, це позначиться  на  потомстві.  Точно також прийняття для армійських підрозділів бойових норм - це крайня  міра  у випадку воєнних дій і при проході через  зону  поразки  від  ядерної  зброї.}

^{Такий  наказ  був  викликаний  саме  відсутністю  в  даний  момент   засобів}

^{індивідуального  захисту,  що  на  першому  етапі  аварії  були   тільки   в}

^{спецпідрозділах.   Уся   система   цивільної   оборони   виявилася    цілком}

^{паралізованою. Не виявилося навіть працюючих дозиметрів. Залишається тільки захоплюватися  роботою  і  мужністю  пожежного  підрозділу.  Вони  запобігли розвитку аварії на першому етапі. Але навіть підрозділу,  що  знаходяться  в Прип'яті, не мали відповідного обмундирування для роботи в  зоні  підвищеної радіації. Як завжди досягнення мети  обійшлося  ціною  багатьох  і  багатьох життів.}

      ^{Таким чином, можна  коротко визначити  шістьох основних  причин аварії  на 4-м енергоблоці:}

      ^{Перше - зниження  оперативного запасу  радіоактивності,  тобто  зменшення}

^{кількості стрижнів-поглиначів в активній  зоні  реактора  нижче  припустимої}

^{величини.}

      ^{Друге -  несподіваний  провал  потужності  реактора,  а   потім  робота}

^{апарата при потужності меншої, чим було встановлено  програмою іспитів.}

      ^{Третє - підключення до реактора усіх  восьми  насосів з перевищенням}

^{витрат  по ЦГН.}

      ^{Четверте - блокування  захисту реактора  за рівнем води  і тиску  пари  в}

^{барабані-сепараторі.}

      ^{П'яте - блокування  захисту реактора  по сигналі   відключення  пари  від}

^{двох турбогенераторів.}

      ^{Шосте  -  відключення   системи  захисту,   передбаченої   на   випадок}

^{виникнення  максимальної проектної  аварії, - системи  аварійного  охолодження реактора.}

      ^{У результаті теплового   вибуху  який  відбувся  в   реакторі  відбулося}

^{руйнування  активної  зони  реакторної  установки   і  частини  будинку  4-го}

^{енергоблоку, а також відбувся  викид  частини  радіоактивних  продуктів,  що}

^{нагромадилися в активній зоні, в  атмосферу.  Вибухи  в  4-м  реакторі  ЧАЕС}

^{зрушили зі свого місця  металоконструкції  верха  реактора,  зруйнували  всі}

^{труби високого тиску, викинули  деякі  регулюючі  стрижні  і  палаючі  блоки}

^{графіту, зруйнували розвантажувальну сторону реактора,  підживлюючий  відсік і частину будинку. Осколки активної зони і випарних  каналів  упали  на  дах реакторного і турбінного будинків. Була пробита і частково  зруйнований  дах машинного залу другої черги станції. При вибуху частина  панелей  перекриття упала на турбогенератор №7 зашкодивши мастилопроводи  й  електричні  кабелі, що привело до їхнього загоряння, а  велика  температура  усередині  реактора викликала горіння графіту.}

      ^{Найбільшу  небезпеку,  зв'язану  з   аварією   представляло   те,   що,}

^{руйнування  реакторної зони викликало  викид в атмосферу  і на територію  ЧАЕС великої кількості радіоактивних деталей,  графіту,  ядерного  палива.  Викид радіонуклідів (вид хитливих  атомів,  що  при  мимовільному  перетворенні  в інший  нуклід  випускають  іонізуюче  випромінювання  -  це   і   є   власне радіоактивніть) являв собою розтягнутий у часі  процес,  що  складається з декількох стадій.}

      ^{27 квітня 1986  року  висота  забрудненої   радіонуклідами  повітряного}

^{струменя, що виходить з ушкодженого  енергоблоку, перевищувала  1200  метрів, рівень радіації в ній на видаленні 5-10 км. від місця аварії  складали  1000 мілірентген у годину. Викид радіоактивності  в  основному  завершився  до  6 травня 1986р.}

      ^{У першої годинник  після аварії, коли  ще не  були  точно  визначені   її}

^{розміри і вага,  а  також  унаслідок  недостатнього  радіаційного  контролю,}

^{частина облич, що  працювали  на  найбільш  небезпечних  ділянках,  одержали великі дози опромінення, а також опіки при участі  в  гасінні  пожежі.  Усім потерпілим була зроблена перша медична допомога.  До  6  годинник  ранку  26 квітня було госпіталізовано 108 чоловік, а протягом  дня  ще  24-х  з  число обстежених. На основі діагностики  променевої хвороби, 237 чоловік,  у  кого розвиток гострої променевої хвороби прогнозувалося з найбільшою  імовірністю були  терміново  госпіталізовані  в  клінічні  заснування  Києва  і  Москви.}

^{Загальне  число людей загиблих внаслідок аварії  на  Чорнобильської  АЕС  від}

^{опіків  і гострої променевої хвороби на 1 січня 1988 року склало 30  чоловік,}

^{причому 28 - від променевої хвороби...}

 

 

 

                         ^{Ліквідація наслідків аварії}

 

      ^{Аварія  на  Чорнобильської  АЕС  породила  цілий   комплекс   проблем.}

^{Насамперед  необхідно було з'ясувати: чи не виникне внаслідок розплавлювання і стікання ядерного палива  ланцюгова  реакція?  Важливо  було  організувати великомасштабну радіометричну розвідку, причому не тільки в районі АЕС,  але і на великих територіях навколо її. Стояло забезпечити безпеку 1-го  і  2-го енергоблоків що знаходились ще в  роботі.У такий спосіб  були  визначені наступні основні напрямки на початковий період ліквідації аварії:}

^{> оцінка  стану енергоблоків  ЧАЕС і  радіаційної   обстановки  на  станції  і}

   ^{прилягаючій території;}

^{> захист  персоналу станції  і населення від  можливих радіаційних  поразок;}

^{> локалізація  аварії  і  зменшення  радіаційного  впливу  на  населення  і}

   ^{навколишнє середовище.}

      ^{До  вечора  26  квітня  були   прийняті  необхідні   рішення,  почалася}

^{підготовка  до евакуації міста  Прип'яті. 27 квітня в 1  ночі  були   зупинені}

^{реактори першого  і  другого  енергоблоків.  Почалися  роботи  з  ліквідації}

^{наслідків аварії.}

      ^{Першочерговою задачею  по ліквідації  наслідків аварії  було  здійснення}

^{комплексу робот, спрямованих  на припинення  викидів  радіоактивних  речовин.}

^{За   допомогою   військових    вертольотів    вогнище    аварії    закидався}

^{тепловідводящими  і фільтруючими матеріалами, що дозволило значно  скоротити, а потім і ліквідувати викид радіоактивності в навколишнє середовище.  Такими матеріалами були різні з'єднання бора, доломіт, свинець, пісок, глина. З  27 квітня, по  10  травня,  на  об'єкт  було  скинуто  близько  5000  тонн  цих матеріалів. У результаті цього, шахта реактора була покрита  сипучою  масою,  що  припинило  викид  радіоактивних  речовин.  Також  почалася   знижуватися температура в кратері блоку, чому сприяла і подача рідкого азоту  в  простір під шахту реактора. Після цього минулого початі роботи з  очищення  найбільш забрудненими  радіоактивними  викидами  ділянок  території  ЧАЕС.   Найбільш забрудненими  виявилися  покрівельні  покриття  3-го  енергоблоку.  На   них потрапили осколки  реакторного  палива,  шматки  графітової  кладки,  уламки конструкції.  Саме  тут  створювалося  радіаційне  тло,   що   не   дозволяє приступити до робіт усередині станції, здійснювати заходу щодо похованню  4- го енергоблоку. Велика частина цієї роботи  була  виконана  вручну.  Очищали дах в основному військовослужбовці. Незважаючи на те, що їхня  робоча  зміна}