Зміст 

   Вступ 3

   1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження 4

   2. Система управління охороною праці (ОП) 6

   3. Планування роботи з охорони праці 8

   4. Органи державного контролю та нагляду за охороною праці. Відповідальність за порушення законодавства про ОП 9

   5. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності 13

   6. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності 17

   Висновок 19

   Література 21 
 

   Вступ

 

     Початком  наглядової діяльності за охороною праці  можна вважати виданий у 1719 році Петром І Указ про створення Берг-колегії (гірничої колегії).

     Після скасування кріпосного права в Російській імперії у 1861 році, організований  орган спеціального нагляду за безпекою робіт у гірничій промисловості, який мав назву “гірнича поліція”.

     Згодом, з розширенням державного нагляду  за безпечним веденням робіт в  інших галузях промисловості, цей  орган трансформувалася у сучасний Державний комітет України з  нагляду за охороною праці.

     Перехід до ринкової економіки, реформування політичної структури влади спричинили за собою  глибокі зміни у всіх сферах українського суспільства. Закономірною у зв’язку  з цим є також зміна політики охорони праці в державі. Для  контролю за дотриманням трудового  законодавства, правильністю, повнотою та своєчасністю виконання заходів  з охорони праці на всіх рівнях і створено Державний комітет  України по нагляду за охороною праці. Також функції по охороні праці  покладено на Кабінет Міністрів  України та міністерства і інші центральні органи державної виконавчої влади; місцеві державні адміністрації, місцеві  Ради народних депутатів.

     Розвиток  техніки і удосконалення технологій, підвищення рівня механізації, автоматизації  виробництва, впровадження досягнень  науки - все це створює реальні  передумови для полегшення трудомістких і некваліфікованих робіт, для покращення умов і збагачення змісту праці. Проте  науково-технічний прогрес, характерний  для розвитку будь-якої галузі народного  господарства, пов’язаний з інтенсифікацією  праці, використанням складнішої техніки. А це, у свою чергу, вимагає підвищення рівня профілактичної роботи щодо запобігання  дії на працюючих додаткових небезпечних  і шкідливих чинників.

1. Органи  державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження

 

     Управління  охороною праці виконує дві функції:

     а) організаційно-господарську;

     б) наглядову.

     Відповідно  до ст. 37 Закону України "Про охорону  праці", державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

• Кабінет Міністрів України;
• Комітет з нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України;
• міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади.

     Функції Кабінету Міністрів України в  галузі ОП. Кабінет Міністрів України:

• забезпечує реалізацію державної політики в галузі ОП;
• визначає функції Міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці;
• визначає порядок створення і використання державного, галузевих і регіональних фондів ОП.

     Компетенція державних органів з нагляду за ОП:

• здійснення комплексного управління охороною праці в державі, у тому числі вести державний контроль за ОП у всьому народному господарстві;
• державний нагляд за дотриманням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за проведенням робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх охороною і використанням;
• координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру;
• координація науково-дослідних робіт з питань ОП та підвищення ефективності держнагляду за ОП;
• встановлення та розвиток міжнародних зв'язків з питань нагляду за ОП.

     Рішення Держнаглядохоронпраці, прийняті в  межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та державними органами виконавчої влади, органами місцевого  самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності  та громадянами.

     Повноваження  міністерств та інших центральних  органів державної виконавчої влади  в галузі ОП:

• проведення єдиної науково-технічної політики в галузі ОП;
• розробка і реалізація комплексних заходів щодо покращення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі;
• здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств галузі з ОП;
• укладання з відповідними галузевими профспілками угоди з питань покращення умов і безпеки праці;
• фінансування опрацювання і перегляду нормативних актів про ОП;
• організація у встановленому порядку навчання і перевірки знань та норм ОП керівними працівниками і спеціалістами галузі;
• створення при необхідності воєнізованих аварійно-рятувальних формувань, що діють відповідно до типового положення, затвердженого Держнаглядохоронпраці;
• здійснення внутрівідомчого контролю за станом ОП.

     Повноваження  місцевих державних адміністрацій  в галузі ОП.

     Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповід-ної  території:

• забезпечують реалізацію державної політики в галузі ОП;
• формують за участю профспілок програми заходів з питань ОП, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;
• організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування;
• здійснюють контроль за дотриманням нормативних актів про ОП;
• створюють при необхідності фонди ОП.

     Функції об'єднань підприємств у галузі ОП.

     Повноваження  в галузі ОП асоціацій, корпорацій, концернів та інших об'єднань визначаються їх статутами або договорами між  підприємствами, які утворили об'єднання. Для виконання делегованими об'єднаннями  функцій в його апараті створюються  служби ОП.

     В умовах адміністративно-командної  економіки роботи з ОП на підприємствах, в установах базувалися на підставі діючих положень, наказів галузевих  міністерств, рішень профспілкових  органів, приписів органів держнагляду. Робота активізувалася після аварій і нещасних випадків, а потім затихала до наступного випадку.

   2. Система управління  охороною праці (ОП)

 

     Першим  обов'язком керівника підприємств  будь-якої форми власності є створення  такої організації виробництва, за якої досягається найбільший прибуток. Для досягнення цієї мети створена система управління охороною праці (СУОП).

     Система управління охороною праці (СУОП) –  це сукупність органів управління підприємством, яка на підставі комплексу нормативної  документації проводить цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних  і високопродуктивних умов праці.

     Головною  метою управління охороною праці  є створення здорових, безпечних  і високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання  травматизму і профзахворюванням.

     До  основних функцій управління охороною праці належать:

• прогнозування і планування робіт, їх фінансування;
• організація та координація робіт;
• облік показників стану умов і безпеки праці;
• аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці;
• контроль за функціонуванням СУОП;
• стимулювання роботи з удосконалення ОП.

     Основні завдання управління ОП:

• навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань ОП;
• забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівельних споруд;
• нормалізація санітарно-технічних умов праці;
• забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;
• організація лікувально-профілактичного обслуговування;
• професійний добір працівників з окремих професій;
• удосконалення нормативної бази з питань ОП.

     У Законі України "Про охорону праці" вказується, що управління охороною праці  здійснює власник підприємства або  уповноважені ним особи, які створюють  відповідні служби для організації  і контролю виконання законодавства  з ОП. Законом встановлено порядок  економічної відповідальності за недодержання вимог охорони праці: стягнення  штрафів з порушників, відшкодування  збитків потерпілому або його родині.

     У законі встановлені такі обов'язки працівників з ОП:

• знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та ін., користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
• додержуватись зобов'язань щодо ОП, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
• проходити попередні та періодичні медичні огляди;
• співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або оточуючих його людей та навколишньому середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу;
• власник має право притягнути працівника, який порушує правила охорони праці, до дисциплінарної відповідальності, згідно з кодексом законів про працю;
• власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи. Експертиза проектів приймання в експлуатацію виробничих об'єктів та видача дозволу на роботу підприємства здійснюється Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.

   3. Планування роботи з охорони праці

 

     Функція планування, в основі якої лежить прогностичний  аналіз, має вирішальне значення в  системі управління охороною праці. Планування роботи з охорони праці  поділяється на перспективне, поточне  та оперативне.

     Перспективне  прогнозування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові  за терміном виконання заходи з ОП, виконання яких, як правило, вимагає  сумісної роботи кількох підрозділів  підприємства. Можливість виконання  заходів перспективного плану повинна  бути підтверджена обгрунтованим розрахунком  необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат з  зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з ОП є розроблення комплексного плану підприємства щодо покращення стану охорони праці.

     Поточне планування здійснюється у межах  календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі "Охорона праці" колективного договору.