Охорона праці

n="justify">     Комплекс  підготовчих заходів є однаковим  як для мирного, так і для воєнного часу.

     Комплексний підхід до захисту населення і  територій базується на об'єктивній необхідності проведення єдиних заходів  у цій сфері, має враховувати  поєднання впливу вражаючих чинників фізичного, хімічного, біологічного і  морально-психологічного характеру, можливого  застосування агресором сучасних засобів  ураження. 

     Основні заходи захисту населення під час надзвичайних ситуацій

     З метою захисту населення, зменшення  втрат та шкоди економіці в  разі виникнення надзвичайних ситуацій має проводитися спеціальний  комплекс заходів. Він має такі складові:

• Оповіщення та інформування

     Оповіщення  про загрозу і постійне інформування населення досягається:

• завчасним створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;
• організаційно-технічним з'єднанням територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;
• завчасним створенням і організаційно-технічним з'єднанням з системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформації населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств, інших потенційно небезпечних об'єктів;
• централізованим використанням загальнодержавних і відомчих систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передачі інформації.

 
     

• Спостереження і контроль

   Спостереження і контроль за довкіллям, продуктами харчування і водою забезпечується:

• створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю незалежно від підпорядкованості;
• організацією збору, опрацювання і передачі інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами та інфекційними мікроорганізмами;
• наданням населенню можливості придбати найпростіші засоби захисту і контролю в особисте користування.
• Укриття у захисних спорудах

     Укриттю в захисних спорудах підлягає усе  населення відповідно до його належності до груп (працююча зміна, населення, яке  проживає в небезпечних зонах, тощо).

     Створення фонду захисних споруд досягається  шляхом:

• комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів для взаємопогодженого розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення та з урахуванням пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в надзвичайних ситуаціях;
• обстеження і взяття на облік підземних і наземних будівель та споруд, що відповідають вимогам захисту, споруд підземного простору міст, гірничих виробок і природних порожнин;
• дообладнання з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших заглиблених приміщень;
• будівництва заглиблених споруд, які окремо стоять, об'єктів господарювання, пристосованих для захисту;
• масового будівництва в період загрози найпростіших сховищ та укриттів;
• завчасного будівництва за рішенням Кабінету Міністрів України окремих сховищ і протирадіаційних укриттів.

     Наявний фонд захисних споруд використовується для господарських, культурних і  побутових потреб у порядку, визначеному  органами МНС України.

• Евакуаційні заходи

     В умовах неповного забезпечення захисними  спорудами в містах та інших населених  пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний  час основним способом захисту населення  є евакуація і розміщення його у позаміській зоні.

     Евакуації підлягає населення, яке проживає в  населених пунктах, що знаходяться  у зонах можливого катастрофічного  затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в  районах прогнозованого виникнення локальних збройних конфліктів у 50-кілометровій прикордонній смузі, в районах виникнення стихійного лиха, великих аварій і  катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди  здоров'ю людини).

     Залежно від обстановки, яка склалася на час надзвичайної ситуації, може бути проведено загальну або часткову евакуацію населення тимчасового  або безповоротного характеру.

     Загальна  евакуація в особливий період проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України  для всіх категорій населення  і планується на випадок:

• небезпечного радіоактивного забруднення навколо АЕС (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю населення, яке проживає в зоні ураження);
• загрози катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі;
• загрози або виникнення збройного конфлікту в районах 50-кілометрової прикордонної смуги.

     Часткова  евакуація здійснюється, як правило, в умовах переведення за рішенням Кабінету Міністрів України системи  захисту населення і територій  на воєнний стан до початку застосування агресором сучасних засобів ураження, а в мирний час - у разі загрози  або виникнення стихійного лиха, аварії, катастрофи.

     Під час проведення часткової евакуації  завчасно вивозиться не зайняте у  виробництві і сфері обслуговування населення: студенти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, пенсіонери та інваліди, які утримуються  у будинках для осіб похилого віку, разом з викладачами та вихователями, обслуговуючим персоналом і членами  їхніх сімей.

     У мирний час евакуація населення  планується на випадок:

• загальної аварії на атомній електростанції;
• усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин;
• загрози катастрофічного затоплення місцевості;
• великих лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, що загрожують населеним пунктам.

     Здійснення  організованої евакуації, запобігання  проявам паніки і недопущення  загибелі людей своєчасно забезпечується шляхом:

• планування евакуації населення;
• визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон;
• підготовки уповноважених органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення до виконання евакуаційних заходів;
• організації оповіщення керівного складу і населення про початок евакуації;
• організації управління евакуацією;
• всебічного життєзабезпечення евакуйованого населення у районах позаміської зони;
• навчанням населення діям під час проведення евакуації.

     Метою планування і здійснення евакуаційних заходів є:

• зменшення ймовірних втрат населення;
• збереження кваліфікованих кадрів спеціалістів;
• забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки;
• створення угруповань сил і засобів захисту в позаміській зоні з метою проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках надзвичайних ситуацій в особливий період.

     Евакуаційні заходи здійснюються за рішенням місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, уповноважених органів  з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення відповідного рівня.

     Евакуація населення здійснюється комбінованим способом, який передбачає у мирний час вивезення основної частини  населення з міст і небезпечних  районів усіма видами наявного транспорту, а у воєнний час - транспортом, який не передається до складу Збройних Сил України, у поєднанні з  виведенням найбільш витривалої частини  населення пішки.

• Інженерний захист

   Заходи  інженерного захисту території  можуть істотно вплинути на ефективність цивільного захисту, для цього необхідно:

• враховувати під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування особливу схильність регіонів та окремих площ до проявів небезпечних і катастрофічних явищ;
• забезпечувати раціональне розміщення потенційно небезпечних об'єктів з урахуванням можливих наслідків у разі аварій для безпеки населення і довкілля;
• будувати будинки, споруди, інженерні мережі і транспортні комунікації з заданими рівнями безпеки і надійності;
• розробляти і запроваджувати заходи щодо безаварійного функціонування потенційно небезпечних об'єктів;
• створювати комплексні схеми захисту населених пунктів та об'єктів господарювання від небезпечних природних процесів;
• розробляти і здійснювати регіональні та місцеві плани запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
• організовувати випереджальне будівництво протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення;
• реалізовувати заходи щодо санітарної охорони території.

     Ці  заходи повинні виконувати всі органи виконавчої влади і установи, наділені відповідними повноваженнями.

• Медичний захист

     Заходами  запобігання або зменшення ступеня  ураження людей, своєчасного надання  допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій є:

• планування і використання існуючих сил і засобів органів охорони здоров'я незалежно від їх відомчої належності;
• розгортання в надзвичайних умовах необхідної кількості лікувальних закладів;
• своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів;
• контроль за продуктами харчування, питною водою і джерелами водопостачання;
• завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;
• накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки;
• контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;
• підготовка медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.

• Біологічний захист

     Захист  від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення  чинників біологічного зараження, їх виду і масштабів, проведення комплексу  адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних  і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

     Захист  від біологічних засобів вимагає:

• своєчасного використання колективних та індивідуальних засобів захисту;
• введення режимів карантину та обсервації;
• знезаражування осередку ураження;
• проведення екстреної та специфічної профілактики;
• додержання протиепідемічного режиму об'єктами господарювання, лікувальними закладами і населенням.

• Радіаційний і хімічний захист

     Цей захист включає заходи щодо виявлення  і оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів  радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію  і проведення спеціальної обробки.