ООН та концепція сталого людського розвитку

В основу концепції покладено систему  взаємозв`язаних цілей, які повинні  забезпечити сталий розвиток суспільства:

• Соціальна справедливість і сталий розвиток – забезпечення рівних можливостей доступу до ресурсів розвитку різних верств населення, задоволення потреб людини впродовж життя без шкоди для майбутніх поколінь задовольняти потреби та розширювати вибір;
• Освіта та інформація – формування доступної та ефективної освіти для всіх громадян протягом життя. Забезпечення вільного доступу громадян до правдивої інформації щодо різних аспектів суспільного життя;
• Здоров`я нації та народонаселення – формування якісної та доступної системи охорони здоров`я, яка б забезпечила тривале та здорове життя;
• Економічне процвітання – перехід до економічно ефективної та екологічно безпечної моделі економіки, орієнтованої на реалізацію розвитку людини. Створення економічних передумов гармонійного розвитку людини, подолання бідності, забезпеченням робочими місцями та підтриманням високого рівня життя.
• Здорове навколишнє середовище та збереження природи – створення умов для безпечного та здорового проживання людини та збереження екосистем країни;
• Відповідальне управління – створення нових моделей участі громадян у прийнятті важливих рішень;
• Сталі місцеві громади – забезпечення можливостей громадянам впливати на прийняття рішень щодо економічних і соціальних питань та природокористування;
• Міжнародна відповідальність – формування сприятливих умов для реалізації стратегічних цілей розвитку України.

   Метою переходу України до моделі сталого розвитку є забезпечення високої якості життя нинішнього і майбутніх поколінь шляхом збалансованого соціально-економічного і екологічного розвитку, відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природно-ресурсного потенціалу країни, забезпечення охорони здоров’я людини, її екологічної та соціальної захищеності. Досягнення цієї мети відповідає культурним і світоглядним цінностям українського народу, в історії та традиціях якого завжди було бережливе ставлення до землі, води,

рослинного  і тваринного світу, природи загалом 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гринів Л. С. Екологічно збалансована економіка: проблеми теорії: Монографія. / Л. С. Гринів — Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2001. — 240 с.
2. Шевчук В. Я. Макроекономічні проблеми сталого розвитку / Шевчук В. Я. — К.: Гео-принт, 2006. — 200 с.
3. Борис Коробко Енергетика та сталий розвиток (укр), 2007. «Публікації ВЕГО «Мама-86»»
4. Білорус О. Г. Глобальна перспектива і сталий розвиток: (Системні маркетол. досл.) / О. Г. Білорус, Ю. М. Мацейко. — К.: МАУП, 2005. — 492 с.: іл. — Бібліогр.: с. 474—491.
5. Програма дій «Порядок денний на ХХІ століття»: Ухвалена конференцією ООН з на-вколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Саміт «Планета Земля», 1992 р.): Пер. з англ. — 2-ге вид. — К.: Інтелсфера, 2000. — 360 с.
6. Голубець М. А. Розвиток «сталий» чи «збалансований»? / М. А. Голубець // Українсь-кий географічний журнал. — 2006. — № 2. — С. 66-69.
7. Поліщук В. Г. Понятійно-категоріальний апарат політики стимулювання сталого роз-витку регіону / В. Г. Поліщук // Актуальні проблеми економіки. — 2009. — № 11. — С. 168—173.
8. Буркинский Б. В. Экономико-экологические основы регионального природопользова-ния и развития // ИПРЭЭИ НАН Украины. / Буркинский Б. В., Степанов В. Н., Харич-ков С. К. — Одеса: Фенікс, 2005. — 575 с.
9. Monterrey Consensus of the International Conference on Financing for Development Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.un.org/esa/ffd
10. Медоуз Д. Х, Медоуз Д. Л, Рэндерс Й., Беренс В. В. Пределы роста. — М.: Изд-во МГУ, 1991. — 207 с.
11. Концепція сталого розвитку та проблеми функцій сучасних держав // Схід (журнал), 2004.