Шум, вібрація – небезпечні фактори виробничого середовища.Вплив на організм працівника

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА  АКАДЕМІЯ

Кафедра соціальних і  гуманітарних дисциплін

 

 

 

 

 

 

Реферат

з предмету “Безпека життєдіяльності”

на тему: “Шум, вібрація – небезпечні фактори виробничого середовища.Вплив на організм працівника ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            Керівник:                                                                    Виконала:

            ст.викладач                                                                  студентка

            Сокова О.Ф.                                                                  групи 111 - Ф

_____________                                                      Маяк Катерина

                                ^Підпис

 

 

                                                                                                                                                              

 

 

                                                

 

 

 

 

 

 

                                                         Львів-2008

                                                               Зміст

Вступ…………………………………………………………………..…………3

I. Шум та його вплив на живі організми

  1.1 Шум як професійний фактор ………………………………………….4

1.2 Вплив шуму  на організм людини……………………………………..5

       1.3 Захист від шуму на виробництві……………………………………....6

       1.4 Заходи медичної профілактики професійних захворювань……........8

II. Вібрація та її вплив на живі організми

2.1Біологічний вплив вібрації…………………………………………….10

2.2Параметри вібрації……………………………………………………..11

2.3Способи захисту від вібрації…………………………………………..12

2.4Обов’язки власника підприємства по охороні праці………………...12

Висновок………………………………………………………………………...14

Використана література………………………………………………………...15

 

 

 

 

 

Вступ

В процесі  праці людина вступає у взаємодію з предметами праці, знаряддями праці, іншими людьми. Крім того, на неї впливають різні параметри виробничого середовища, в якому проходить процес праці (температура, вологість і рух повітря, шум, вібрація, шкідливі речовини, різні випромінювання тощо). Все це разом характеризує умови, в яких проходить праця людини. Від умов праці у великій мірі залежить здоров’я і працездатність людини, її відношення

до  праці і сам результат праці.

При поганих умовах різко знижується продуктивність праці і виникають передумови для виникнення травм і професійних захворювань.Це переважно зумовлене небезпечними та шкідливими виробничими факторами, які поділяються на чотири групи:

• фізичні (рухомі машини і механізми, рухомі частини обладнання, конструкції, що регулюються, підвищення або пониження температури повітря робочої зони, підвищений рівень шуму, вібрації, ультразвук, інфразвукові коливання);

• хімічні (хімічні речовини);

• біологічні (віруси та бактерії);

• психофізіологічні (монотонність роботи, нервово – психічні перенавантаження, шкідлива та напружена праця робітника).

Отже, виробничі шкідливості – це чинники, які виникають під час трудового чи  виробничого процесу і впливають на працездатність та стан здоров'я працівника.

За  походженням виробничі шкідливості поділяються на:

• шкідливості, які пов’язані з трудовим процесом і зумовлені нераціональною організацією праці (надмірне напруження нервової системи, слуху, зору і велика інтенсивність праці);

•  шкідливості, які створюються в процесі трудової діяльності за рахунок технічних недоліків виробничого устаткування (вібрація, шум, випромінювання, хімічні речовини);

• шкідливості, які пов’язані із зовнішніми обставинами праці і виробництва, з недоліками санітарно – гігієнічних умов на робочому місці (нераціональне опалення, конденціювання, освітлення, а також чистота робочих приміщень та робочих місць).

Шум та його вплив  на живі організми

 

Шкідливий та небезпечний  вплив шуму на організм людини встановлено тепер з повною визначеністю. Ступінь такого впливу, в основному, залежить від рівня та характеру шуму, форми та тривалості впливу, а також індивідуальних особливостей людини. Численні дослідження підтвердили той факт, що шум належить до загальнофізіологічних подразників, які за певних обставин можуть впливати на більшість органів та систем організму людини.

Захист від  шуму досягається розробкою шумобезпечної  техніки, застосуванням засобів і методів індивідуального і колективного захисту, будівельно-акустичними методами.

Шум як професійний фактор

Шум як професійний фактор спостерігається у промисловості, на транспорті, у сільському господарстві тощо. З кожним роком збільшується кількість професій, пов'язаних із шумом, а зростаюча спеціалізація праці веде до збільшення тривалості його впливу на людину.

У машинобудуванні високий рівень шуму спостерігається при обробці металів різанням. Найвищий рівень шуму — у цехах холодного висаджування (101-105 дБ), цвяхівних (104-110 дБ), полірування швів (115-117 дБ), токарно-револьверних (84-88 дБ), фрезерних верстатів (93-95 дБ). На робочих місцях ковалів-штампувальників рівень шуму становить 110-115 дБ. Інтенсивний шум з'являється при обрубуванні та очищенні лиття, роботі пневматичних трамбівок, вибивних решіток тощо. У гірничорудній і вугільній промисловості шум, що утворюється відбійними молотками, за рівнем інтенсивності досягає 92-109 дБ, під час роботи пневматичних перфораторів — 114-127 дБ. У текстильній промисловості найвищий рівень шуму у ткацьких цехах (94-104 дБ), на робочих місцях швачок-мотористок швейних фабрик він становить 90-95 дБ. Отже, експлуатація різноманітних машин і механізмів у різних галузях промисловості супроводжується виробничим шумом, що різниться інтенсивністю і спектральним складом.

Вплив шуму на організм людини часто посилюється  й іншими виробничими факторами:

• вібрацією;
• інфра- і ультразвуком;
• несприятливим мікрокліматом;
• токсичними речовинами;
• випромінюванням тощо.

На  сучасному виробництві  шум часто є  причиною зниження рівня  працездатності, підвищення рівня загальної і професійної захворюваності, частоти виробничих травм.

Шум як стрес-фактор є  загальнобіологічним  подразником, який негативно впливає на всі органи і системи організму. У разі тривалого систематичного впливу шуму може виникнути патологія з переважним ураженням слуху, центральної нервової і серцево-судинної систем. В основі змін лежить складний механізм нервово-рефлекторних і нейрогуморальних порушень, які можуть призвести до порушення регуляторних процесів з боку центральної нервової системи.

Вплив шуму на організм людини Вплив шуму на організм умовно поділяють на:

•     специфічний, що викликає зміни в органі слуху;

неспецифічний, який викликає зміни  в інших органах  і системах.

       По способу реалізації:

•     Акустичні - грунтуються на акустичному вимірі помешкання і за принципом дії підбираються засоби звукоізоляції, звукопоглинання, віброізоляція, демпфірування, застосування глушителей шуму;
•     Будівельно-акустичні методи застосовують: екрани, звукоізоляцію, кабіни спостереження, дистанційне керування, кожухи, ущільнення і т.д.;
•     Архітектурно-планувальні: раціональне розміщення робочих місць; раціональний режим праці і відпочинку.

Найбільше ефективні  звукоізолюючі матеріали:

•     трипласт (композиційний матеріал);
•     пластобетони з наповненням з опилок деревини, соломи і т.д.
•     звуковбирні матеріали (мармур, бетон, граніт, цеглина, ДВП, ДСП, войлок, мінераловата, матеріали з щілинною перфорацією)

Шум є однією з найчастіших причин зниження слуху нейросенсорного    характеру, приглухуватості — поширеного виду патології.                  Шум як звуковий подразник впливає не лише на слуховий аналізатор, а й на інші органи, зокрема переддверно-завитковий. Це відбувається внаслідок того, що потік акустичної енергії великої інтенсивності викликає коливання рідини не тільки у завитку, а й у переддвер'ї і напівкруглих каналах. Тривалий шум через провідні шляхи слухового аналізатора впливає на відділи головного мозку, порушуючи процеси вищої нервової діяльності людини. Спостерігаються зміни функціонального стану нервової системи у вигляді астенічних реакцій та астено-вегетативного синдрому з характерними скаргами на головний біль, швидку стомлюваність, подразливість, порушення сну, загальне нездужання, зниження працездатності тощо.

У працівників з  невеликим стажем роботи зміни з боку нервової системи спостерігаються частіше, ніж у слуховому аналізаторі. У них з'являється головний біль, апатія, підвищуються стомлюваність, подразливість. У працівників із стажем роботи 10 років і більше ці зміни посилюються, виявляються стійкі ознаки астено-вегетативного синдрому за гіпертонічним, гіпотонічним і кардіальним типами. В окремих випадках спостерігаються зміни психомоторної працездатності, емоційної сфери і розумової діяльності працівників, сповільнюється швидкість психічних реакцій, послаблюється пам'ять, знижується темп розумової праці, її якість і продуктивність; порушуються концентрація уваги, точність і координація рухів; змінюються секреторна і моторна функції травного каналу; порушується обмін речовин (основний, білковий, вуглеводний, жировий, електролітний тощо); змінюється функціональний стан серцево-судинної системи. Ступінь вираженості гіпертензивної дії шуму і порушень гемодинаміки залежить від інтенсивності, тривалості, спектра дії, а також від індивідуальних особливостей людини і супутніх факторів виробничого середовища. За санітарними нормами шум класифікується так: •    за характером спектра — широкосмуговий з безперервним спектром більш як одна октава і тональний, у спектрі якого спостерігаються значні дискретні тони; • за характеристикою часу — постійний, рівень звуку якого за восьмигодинний робочий день змінюється щонайбільше на 5 дБ, і непостійний, рівень звуку якого за робочий день такої самої тривалості змінюється більш як на 5 дБ. Непостійний шум, у свою чергу, поділяється на: •   коливний, рівень звуку якого безперервно змінюється; •   переривчастий, рівень звуку якого східчасте змінюється (на 5 дБ і більше), причому тривалість інтервалів, протягом яких рівень звуку залишається постійним, становить 1 с і більше; • імпульсний, що складається з одного або кількох звукових сигналів, кожний тривалістю менше 1 с. За санітарними нормами 80 дБ — допустимий рівень шуму на постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях і на території підприємства.

Захист  від шуму на виробництві

Боротьба з  шумом на виробництві є однією з найскладніших проблем, оскільки джерела шуму різноманітні й потребують комплексу заходів технічного, організаційного і медичного характеру на всіх стадіях проектування, будівництва, експлуатації машин і устаткування. Відомі три основні напрямки боротьби з шумом:

1. Зменшення  рівня шуму у джерелі виникнення, застосування раціональних конструкцій, нових матеріалів і технологічних процесів.