Соціально-економічне значення охорони праці

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Декабря 2012 в 03:36, реферат

Описание работы

За даними Міжнародної організації праці (МОП) щорічно у результаті нещасних випадків на виробництві і від професійних захворювань у світі помирають майже 2 мільйони чоловік. Ще біля 270 мільйонів чоловік отримують травми у результаті нещасних випадків на виробництві. При цьому зареєстровано біля 160 мільйонів людей, що страждають професійними захворюваннями. Функції Міжнародної організації праці передбачають збір і розповсюдження інформації з усіх питань, що стосуються міжнародного регулювання умов праці і виробництва.

Содержание

Соціально-економічне значення охорони праці.
Соціальне значення охорони праці.
Економічне значення охорони праці.
Забезпечення захищеності працівників на роботах з несприятливими умовами праці.
Пільги та компенсації у зв’язку з несприятливими умовами праці.
Витрати на охорону праці та втрати через травматизм та професійної захворюваності.
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Соціально-економічне значення охорони праці.doc

— 96.50 Кб (Скачать)

Особливо це проявляється в останній час, оскільки уже понад шістнадцять років пройшло відтоді, як у країні запроваджене законодавство щодо визначення категорії умов праці, права на пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Викликає стурбованість наростаючий процес старіння основних виробничих фондів, зниження обсягів реконструкції, технологічного переозброєння, запровадження нових технологій, механізації та автоматизації виробничих процесів на відновлення яких іноді поки що бракує коштів.

Такий стан, а інколи і недостатня увага роботодавців до проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінки технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, як це передбачено ст. 13 Закону України "Про охорону праці", а також неналежне ставлення до зберігання документації з атестації робочих місць призводить до стану, коли колишній працівник залишається наодинці зі своїми проблемами щодо отримання об'єктивної довідки про трудову діяльність, викладення в ній підстав, на основі яких стаж роботи в шкідливих та важких умовах праці може бути зарахованим як з пільговим пенсійним забезпеченням, і т.ін.

Який же стан з проведенням атестації робочих  місць за умовами праці на підприємствах області?

Згідно з  останніми звітними даними, із 1057 підприємств  з шкідливими та важкими умовами  праці, на яких працює 64,8 тис. осіб, провели  атестацію 982 (92,9 відс.) з кількістю  працівників 61,9 тис. осіб (95,5 відс.).

Краще проводиться ця робота на підприємствах хімічного виробництва, транспорту і зв'язку (близько 100 відс.), гірше - на підприємствах освіти (80 відс.), будівництва (91,7 відс.), сільського господарства (90,9 відс.). Недостатньо проводиться ця робота на підприємствах Середино-Будського (42,0 відс.), Роменського (66,7 відс.) та Тростянецького (69,1 відс.) районів.

Зважаючи на важливість проведення атестації робочих  місць за умовами праці для  об'єктивного визначення категорії  умов праці, фахових заходів щодо можливого поліпшення умов праці, встановлення права працівників на пільги та компенсації, згідно з чинним законодавством, роботодавці, безумовно, зобов'язані провести цю роботу, захистити своїх працівників від безпідставного позбавлення прав на пільги та компенсації і себе від можливих звернень та непорозумінь в майбутньому.

Інформаційно-методичну  допомогу щодо проведення такої атестації, порядку визначення за її результатами пільг та компенсацій, згідно з чинним законодавством, можна отримати в  управліннях праці та соціального захисту населення за місцем проживання.

 

4. Пільги та компенсації у зв'язку з несприятливими умовами праці.

Вони застосовуються на ряді виробництв, цехів і ділянок харчових підприємств. Комплекс заходів з охорони праці не завжди забезпечує ефективність, що гарантує повністю безпечні та здорові умови праці. Таке становище склалося через відсутність одночасної наукової і проектно-конструкторської розробки нових технологій і відповідних ним рішень, з охорони праці. Тому в даний час на багатьох харчових підприємствах ще широко використовується система пільг та компенсацій, що надаються особам, зайнятим на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (кочегари парових та водогрійних котлів, машиністи аміачних компресорів і ін). Право на отримання пільг і компенсацій мають робітники, ІТП і службовці, професії і посади яких зазначені у спеціальних списках та переліках виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Система пільг  і компенсацій не замінює, а тільки доповнює що використовується на підприємствах комплекс заходів з охорони праці. Ця система включає додаткові відпустки, скорочені робочі дні та пільгове пенсійне забезпечення, лікувально-профілактичне харчування, доплати до заробітної платі; безкоштовну видачу молока. Їх оздоровче і компенсаційне значення полягає в наступному:

• Додаткова  відпустка (від 6 до 36 днів). Він не тільки зменшує тривалість періоду несприятливого впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів, але, перш за все, сприяє виділенню з організму нагромадилися в ньому токсичних та інших речовин, зняттю стомлення з-за напруженої розумової та фізичної праці, відновлення порушених функцій та ліквідації початкових стадій несприятливих фізіологічних змін у внутрішніх органах і системах людини.

• Скорочений робочий  день. Зменшення робочої зміни  всього на одну годину фактично скорочує на один місяць річний фонд робочого часу кожному працюючому, користується цією пільгою, підвищує його часовий заробіток  на 16%. Цей різновид пільги надає на працюючого такі ж впливу, як і додаткову відпустку.

• Пільгове пенсійне забезпечення. Воно надається які  працюють у шкідливих умовах і  гарячих цехах у відповідності  зі списком № 1, а також зайнятим на роботах з важкими умовами  праці (список № 2). Воно полягає в наданні пенсії в більш ранні терміни, ніж на загальних підставах, при меншому стажі роботи і у великих розмірах.

• Зниження пенсійного віку і необхідного для отримання  пенсії стажу роботи не тільки скорочує тривалість періоду несприятливого впливу на робітника шкідливих виробничих факторів, але і забезпечує більш раннє виведення з організму нагромадилися в ньому шкідливих речовин, відновлення нормальної діяльності всіх систем його життєзабезпечення.

• Лікувально-профілактичне  харчування. Харчування, що видається працює безкоштовно, є засобом підвищення опірності його організму дії шкідливих виробничих факторів, зниження захворюваності і попередження настання передчасного стомлення. Ця пільга надається робітникам і службовцям, зайнятим на роботах з особливо шкідливими умовами праці.

• Доплата до заробітної плати. Вона зумовлена специфічними умовами праці на робочих місцях; становить 4 - 24% тарифної ставки і спрямована на зміцнення організму і підвищення його опірності дії шкідливих виробничих факторів за рахунок поліпшення побутових умов та харчування.

• Безкоштовна  видача молока. Вона має на меті підвищити  опірність організму робочого впливу токсичних речовин, що викликають порушення  функцій печінки, білкового та мінерального обмінів, різке подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Дія молока полягає в Нормалізуючий вплив на ряд обмінних процесів і функцій організму. Однак видача молока повинна вироблятися строго відповідно до рекомендаціями МОЗ України, тому що при взаємодії з деякими токсичними речовинами воно дає не позитивний, а негативний ефект (наприклад, зі свинцем).

Одним із головних завдань системи управління охороною праці на підприємстві є поліпшення умов праці. У відповідності з  рівнем їх покращення керівники міністерств і відомств зобов'язані зменшувати додаткові відпустки або встановлювати їх, а також робочий день нормальної тривалості, якщо всі нормовані параметри умов праці відповідають вимогам чинного законодавства з охорони праці. При цьому умови також частково або повністю повинні скасовуватися надані робочим інші пільги і компенсації за роботу в шкідливих та важких умовах праці.

 

5. Витрати на охорону праці та втрати через травматизм та професійної захворюваності

Щорічні витрати  на охорону праці складаються з трьох видів витрат: впровадження заходів, спрямованих на поліпшення умов праці та підвищення його безпеки; пільги і компенсації у зв'язку з несприятливими умовами праці; відшкодування наслідків несприятливого впливу умов праці на працюючих.

Витрати, спрямовані на поліпшення умов праці та підвищення його безпеки на підприємствах, складаються з двох основних статей: номенклатурні заходи, передбачені угодою з охорони праці; придбання спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту і запобіжних пристроїв.

На харчових підприємствах структура витрат за основними статтями витрат на охорону  праці приблизно однакова і становить  близько 1/3 загальних витрат на кожну  з наступних статей: загальне поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків та попередження захворюваності.

Із вказаних видів витрат на охорону праці  випливає, що кошти, спрямовані на поліпшення умов праці та підвищення його безпеки, в даний час не окуповують себе. У зв'язку з цим держава витрачає величезні кошти на пільги, компенсації та відшкодування наслідків несприятливих умов праці. За даними НДІ праці кошти, що витрачаються на поліпшення умов праці, у загальній сумі витрат на охорону праці становлять близько 25%, а витрати на пільги, компенсації та відшкодування несприятливих умов праці - близько 75%.

 

Список використаної літератури

 

1. Закон  України «Про охорону праці»  від 14 жовтня 1992 року із змінами  і доповненнями.

2. Законодавство  України про працю: Збірник  законодавчих та нормативних  актів:Кодекс законів про працю. Трудовий договір. Оплата праці. Охорона праці. Трудові спори (конфлікти) / Микола Ілліч Камлик (упоряд.). — К. : Атіка, 2003. — 944с.

3. Бандурка  О. М. Охорона праці в діяльності  ОВС України: Підруч. для навч. закл. МВС України / Національний  ун-т внутрішніх справ. — Х. : Видавництво Національного ун-ту внутрішніх справ, 2003. — 288с.

4. Геврик  Є. О. Охорона праці: Навч. посіб.  для студ. вищ. навч. закл.. — К. : Ельга, 2003. — 280 с.

5. Желібо  Є.П. Охорона праці в органах  державної податкової служби України: Навч. посіб. — Ірпінь : Академія ДПС України, 2002. — 230с.

6. Охорона  праці в Україні: Нормативні  документи / О.А. Кривенко (ред.), О.М.  Роїна (упоряд.). — К. : КНТ, 2004. —  440с.

7. Охорона  праці.Запитання та відповіді  / Ю. Зубенко (ред.- упоряд.). — К.: Видання редакції журналу "Охорона праці", 2000. — 404с.

8. Охорона  праці: Запитання та відповіді  / Ю. Зубенко (ред.-упоряд.). — К.: Редакція журналу "Охорона  праці", 2003. — 543с.

9. Пістун  І. П. Охорона праці. Практикум:  Навч. посібник. — Суми: Університетська книга, 2000. — 208с.

10. Рак В. С.  Охорона праці на підприємстві: Навч.-практ. посібник / Академія  праці і соціальних відносин  Федерації професійних спілок  України — К. : Видавництво друкарня  ФПУ, 2004. — 120с.


Информация о работе Соціально-економічне значення охорони праці