Захист від іонізуючих випромінювань

 У процесі технічної експлуатації радіоапаратури, в якій напруга вище 15кВ, необхідно застосовувати засоби захисту для запобігання рентгенівського опромінювання операторів і інженерно-технічних працівників, тому що рентгенівське випромінювання розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

 Засоби захисту мають забезпечувати зниження дози опромінювання до гранично допустимої. Як засіб захисту від дії м'яких рентгенівських променів застосовують екрани зі сталевого листа товщиною 0,5-1 мм або алюмінію товщиною 3 мм, спеціальної гуми. Оглядові вікна в рентгенівських установках виконують з плексигласу товщиною 30 мм або з покритого оловом скла товщиною 9 мм.

 Для запобігання розсіюванню рентгенівського випромінювання по виробничому приміщенню влаштовують захисні загорожі з різних захисних матеріалів, наприклад, свинцю або бетону. Як засіб індивідуального захисту під час короткочасних робіт на рентгенівських установках застосовують фартухи, рукавиці, шапочки з покритої оловом гуми.

4. Висновок

Підставою для рішення про доцільність  вжиття того чи іншого контрзаходу  є оцінка й порівняння користі  для здоров'я людей за рахунок  відвернутої втручанням дози та шкоди, що може бути заподіяна цим втручанням при реалізації контрзаходу.

Кількісними критеріями, що забезпечують виконання  цих вимог, є рівні втручання  та рівні дій.

Рівні втручання  виражаються в термінах відвернутої  дози, тобто дози, яку передбачається відвернути за час дії контрзаходу, пов'язаного з втручанням. Рівні  дій виражаються в термінах таких  показників радіаційної ситуації, які  можна вимірювати, зокрема:

• ефективної питомої активності (Аеф) природних  радіонуклідів у мінеральній  сировині та будівельних матеріалах;

• потужності поглиненої в повітрі дози (ППД  гамма-випромінювання);

• середньорічної еквівалентної рівноважної об'ємної  активності (ЕРОА) ізотопів радону в  повітрі приміщень і робочих  місцях;

• питомої  активності природних радіонуклідів  у питній воді;

• питомої  активності природних радіонуклідів  у мінеральних добривах;

• питомої  активності природних радіонуклідів  у виробах з порцеляни, фаянсу та глини;

• питомої  активності природних радіонуклідів  у мінеральних барвниках.

5. Список використаної літератури
1. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. — Львів, 2000.
2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. — К.. Либідь, 1995.
3. Будыко М.И. Глобальная экология. — М.. Мысль, 1977.
4. Величковский Б.Т., Кирпичев В.И., Суравегина И.Т. Здоровье человека и окружающая среда. — М.. Новая шк., 1997.
5. Гігієна праці / А.М. Шевченко, О.П. Яворовський, Г.О. Гончарук та ін. — К.. Інфотекс, 2000.
6. Єлісєєв А.Т. Охорона праці. — К., 1995.
7. Каспаров А.А. Гигиена труда и промышленная санитария. — М.. Медицина, 1981.
8. Кириллов В.Ф., Книжников В.А. , Коренков И.П. Радиационная гигиена. — М.. Медицина, 1988.
9. Корсак К.В., Плахоттк О.В. Основи екології. — 2-ге вид. — К.. МАУП, 2000.
10. Лапт В М Безпека життєдіяльності людини. — К.. Знання, Л.. Вид-во ЛБК НБУ, 1999.
11. Окружающая среда (споры о будущем) / А.М. Рябчиков, И.И. Альт-шулер, С.П. Горшков и др. — М.. Мысль, 1983.
12. Основы сельскохозяйственной радиологии / Б.С. Пристер, Н.А. Лощилов, О.Ф. Немец, В.А. Поярков. — К.. Урожай, 1991.

Кіровоград  2012