Засоби радіаційної розвідки та дозиметричного контролю

 

Індивідуальний  дозиметр ДКС-04

ДКС-04 використовують для здійснення оперативного контролю радіаційної ситуації на АЕС та підприємствах на яких виконуються роботи з джерелами іонізуючого випромінювання. Прилад застосовують і для індивідуального дозиметричного контролю. Дозиметр розповсюджується через торгівельні мережі. 

 ДКС-04 застосовують для виявлення та оцінки щільності потоку теплових нейтронів, рентгенівського, гамма- та жорсткого бета-випромінювань, а також для вимірювання потужності експозиційної дози рентгенівського та гамма-випромінювань. 

 Діапазони вимірювань індивідуального дозиметра: потужності експозиційної дози від 100 мкР/год до 100 Р/год, експозиційної дози від 1 мР до 100 Р. 

 Межі основної відносної похибки вимірювання ПЕД 10+10/Р, де Р – потужність експозиційної дози (мР/год), межі основної відносної похибки вимірів експозиційної дози 25%. 

Живлення 7 акумуляторів типу Д-0,115Д. 

Час безперервної роботи ДКС-04 без підзарядки аккумуляторів  становить 8 годин. Габаритні розміри 150х66х36 мм Вага ДКС-04 не більше - 0,25 кг

 

Радіометр бета- гамма випромінювань РКС-20.03 "Припять"

Радіометр "Прип’ять" призначений для індивідуального  та колективного застосування при вимірюванні потужності еквівалентної дози фотонного іонізуючого випромінювання, щільності потоку бета-випромінювань, питомої активності в рідких та сипучих речовинах. 

Радіометр дає змогу  вимірювати: 

• величину зовнішнього гамма-фону; 
• рівні забруднення радіоактивними речовинами житлових та и громадських приміщень, територій, різних поверхонь; 

13

 

• сумарний вміст радіоактивних речовин (без визначення ізотопного складу) в продуктах харчування та інших об'єктах зовнішнього середовища (рідких та сипучих). 

Діапазон вимірювань РКС-20.03: 

• потужність експозиційної дози гамма-випромінювань від 0,01 мР/год до 20 мР/год; 
• потужності еквівалентної дози гамма-випромінювань від 0,1 мЗв/год до 200 мЗв/год. 
• щільності потоку бета-випромінювань від 10 до 20x103 часток/хвилину x см2 ; 
• питомої активності від 1x10-7 до 2 x 10-5 Кюрі/кг. 

Джерело живлення гальванічний елемент типу «Корунд» або зовнішнє джерело живлення постійної напруги від 4.7 до 12 В (Наприклад блок живлення «Електроніка Д2-10 М».

 

14

 

 

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

 

Особливу загрозу для  здоров’я людей та існуванню природних  біоценозів становить забруднення  біосфери радіоактивними речовинами, які небезпечні своїм іонізуючим випромінюванням. Розрізняють іонізуюче випромінювання природного і штучного походження. До недавнього часу, до середини ХХ ст., основним джерелом іонізуючого випромінювання були природні джерела – Космос, гірські породи та вулканічна діяльність. У різних регіонах Землі рівень природної радіації сильно різниться, збільшуючись у десятки й сотні разів у районах родовищ уранових руд, радіоактивних сланців тощо. До зон підвищеної радіоактивності в Україні належать Жовті води, Кіровоградська область, Хмельник, Миронівка, Полісся та ін. 

Сьогодні основними  джерелами радіоактивного забруднення  біосфери є джерела антропогенного походження: випробовування ядерної  зброї, аварії на атомних електростанціях, підводних човнах та виробництвах радіоактивних матеріалів тощо.

Основними шляхами надходження  радіоактивних речовин до людського організму є: дихальні шляхи, кишково–шлунковий тракт і шкіра. Найнебезпечнішим вважається потрапляння радіоактивних ізотопів через верхні дихальні шляхи, звідки вони попадають у шлунок і в легені. Через неушкоджену шкіру резорбція в 200–300 разів менша, ніж через травний канал, і не відіграє суттєвої ролі, за винятком ізотопу водню — тритію, який легко потрапляє через шкіру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Керівник заняття:

 

 

_______________ *****