Особливості художнього мислення у романі “Правда і кривда” М.Стельмаха та однойменній п’єсі: Транспозиція змісту

Правда і кривда” Михайла Стельмаха – це роман, де тісно переплітаються епос і лірика, творячи в кінцевому рахунку дійство, де персонажі стають і бачаться героями за рахунок “подвигів” скоріше художнього ніж бойового походження. Мається на увазі густа насиченість оповіді народно-пісенною символікою, що дозволяє одразу, без зайвих сторінкових витрат, ставити Марка Безсмертного поруч з тими, кого народ помістив у духовній своїй божниці хтозна ще коли, але – назавжди.