Урок позакласного читання з української літератури в 11 класі

       Часова і просторова всеохопність роману невипадкова: автор підкреслює, що кохання і смерть для Шульги й Юлії нероздільні, існують поза часом і поза простором, були завжди і будуть вічно й усюди на земній кулі. Кохання Романа Шульги і Юлії, що постають українськими Ромео і Джульєтою, закінчилося трагедією, винуватцем якої є сама Доля, наче підтверджуючи одвічну сентенцію: "Чим більша любов, тим більша трагедія" (О. Логвиненко).

 

Повідомлення  «географів».

 

За твором можна простежити географію подорожей головного  героя.

Слайд11

Робота з таблицею «Географічний калейдоскоп»

Пригода перша. Азія.

• Москва - Ташкент
• Самарканд - Бухара
• Кам’янка над Дніпром

 

Пригода друга. Європа.

• Тепліце, Чехія
• Освенцім (у спогадах Шульги)
• Спогади про Ташкент

 

Пригода третя. Борисфен.

• Київ
• Спогади: Волга, Освенцім, Майданек, Треблінка, Бабин Яр, Уманська Яма,     Маутхаузен, Кельнська Яма

 

     Пригода четверта. Ітіль.

• Волга. Від Москви до Горького.

 

  Пригода остання. Візантія.

• Київ – Стамбул.

З точно зазначених письменником просторово-географічних координат твору очевидна і його фатальна розв’язка. Мабуть, не випадково герой зустрічається зі своєю коханою в Ташкенті, центрі Азії, у Стамбулі ж зустрічає п’яту Юлію. Отже, композиція твору є п’ятисегментним колом, по якому рухається герой, щоразу повертаючись до того, з чого й вирушив у тривалу життєву подорож. Азія, далека чи й ворожа українцеві за своєю природою, стає його могилою, на яку він приречений од самого початку: "Шульга знав, що його рідний континет заволодів ним навіки і ніколи нікому не віддасть його, не відпустить нікуди й нізащо... І до Азії теж ніколи й ніколи! Але ж Юлія в Азії?". Оце "але" і стає його дороговказом до смерті. Центральним у цьому колі постає п’ятий розділ, у котрому герой, рятуючи кохану від долі, вбиває себе в Турції – країні, яка територіально відноситься і до Азії, і до Європи, будучи межею двох континентів. Тут випало героєві завершити свою долю, збагнувши фатальну неминучість. Серединне місце відведено третьому розділові – "Ітіль", в якому герої на теплоході, що пливе Волгою, випробовують долю. Ця ріка впадає до Каспійського моря, "і не розокремлює Європу й Азію, а поєднує в безмежних межах великої Росії". І тут знову постає питання про "свій" і "чужий" континет, про рідний і ворожий простір, про фатальність життєвого шляху.

У назвах розділів закодовано ще одну символічну межу – води і  суші. Якщо перша і друга частини  роману позначені всеохопними словами "Азія" і "Європа", то події у третій і четвертій історії локалізовані двома великими річками – Волгою (Ітіллю, Ра) і Дніпром (Борисфеном). Вода здавна у слов’янських племен пов’язувала життя і смерть, уособлювала як добре, життєдайне начало, так і була дороговкакзом до смерті, потойбічного світу, горя. Вона – знак зв’язку між світом живих і мертвих. Для Шульги і Дніпро, і Волга є черговою емблемою смерті коханої людини і водночас втіленням підсвідомого безсилля перед витівками долі. Річка – це саме життя Романа, яка понесла у небуття троє з п’яти його кохань. Цей же образ у творі уподібнюється до знаків: "Його (Романа) відчай мав форму води, а вода, як відомо, безформна". Мертва вода, котра символізує нещастя, теж має місце в 1, 2, 5 розділах, де основний подієвий топос – суша. Так, на самому початку розповіді, у Ташкенті, герой несподівано для себе відкриває "брудну, свинцево-сіру, мертву (воду), а він вирушав у пошуках води живої". Такий несподіваний символ своєрідно готує читача до очікування трагічної розв’язки сюжетної ситуації.

Окрім гранично і точно  визначених часових та просторових  координат, у романі чимало й інших - автологічних і образних, історичних і сучасних хронотопічних прикмет. Аляска, Канада, Каліфорнія, Мексика, Коста-Ріка, Вірменія, Чорнобиль – і це лише десята частина географічних назв, які фігурують у тексті "Юлії". Мають місце й образи, що втілюють і час, і простір водночас, переважно історичний: Стародавня Греція, скіфський курган Куль-Оба, брама Царгорода (Константинополя), на якій князь Олег прибив свій щит, шумерські леви Гільгамеша, Нижній Новгород, місто Козьми Мініна, рятівника Москви і всієї Росії тощо. Така специфіка світовідчуття героя Павла Загребельного пов’язана, по-перше, з метою створення широкого контексту, в якому факти приватного життя людини ХХ віку виявляються щільно зв’язаними з усім, що було до неї і буде після неї, а

по-друге, з бажанням показу кохання, трагічного за своєю природою, що не має меж ані часових, ані просторових; це мотив вічного впізнавання чоловіком сутності жіночого "я".

 

Повідомлення  «істориків».

 

Павло Загребельний був новатором  у жанрі історичних романів, і  саме вони принесли йому славу й  визнання. Письменник вважав, що історичний роман має ставити читача віч-на-віч  зі світом та історією. Це відкриває  шлях до майбутнього, а тому митець має осмислити буття як історію, побачити в минулому вічне. Від цього правила він не відійшов і романі «Юлія».

Павло Загребельний у всіх творах дотримується діалектичної єдності історичної та художньої правди, яка співвідноситься з історичною правдою, але не є її сліпою копією.

В жодній частині не вказано  років, але читач зразу розуміє, про який історичний відрізок часу йдеться. Хронотопи включаються одне в одного, співіснують, переплітаються.

На початку війни ешелон училища Романа Шульги евакуювали з  Чугуєва під Харковом до далекого незнайомого Чигрина в глибинах Азії. У часовопросторовій площині  описано життя людей в тилу: «капіташа» уникає фронту, Шульга кожен  день ходить до військомату і вимагає  відправити на фронт, багато евакуйованих не має їжі, хворіє.

Загребельний пише правду про війну: «Евакуйовані», мовби  за одну ніч, упали на Ташкент… люди гнили в зимових ташкентських туманах, вмирали від голоду, від  безнадії, від тифу, та червона «Родина  – мать», що з плаката «звала»  тільки на фронт, про цих нещасних і упосліджених дітей своїх не дбала, забула, відцуралася від них…»

Поряд з описом подій дійсності, в якій перебуває Шульга, простійно  згадуються минулі події. Тут літературний хронотоп має перш за все сюжетне  значення, є організаційним центром  основних описуваних автором подій: «Чотири роки по коліна в крові, з власних тіл вибудували страхітливу, вивершували її хижим п’ятигранником Перемоги, знемагаючи, дерлися по слизьких площинах вище, вище, вище, «к окончательной…», а тоді всі враз обсипалися з неї, як листя з дерева, і впали до підніжжя разом з уламками, самі ніби уламки, ніщо, порох і попіл, великі воїни – і маленькі люди, безсмертні переможці – і всього лиш жалюгідні гвинтики».

Робота з таблицею

Читаючи роман «Юлія, або  запрошення до самогубства», дізнаєшся  про різні часові площини: початок  війни, війну, тяжкий післявоєнний час, про життя в Радянському Союзі, великі 90 – роки.

Слайд 12

Історичний  хронотоп

 

• Закінчив танкове училище, після чого героя відправляють в розпорядження штабу Західного фронту(м. Бронниця Московської області). 1942р.

 

• Танкіст, бойовий офіцер, після поранення був відправлений у глибокий тил;

        Хтось доніс на його зв’язок з німкенею, «легко відбувся завдяки своїм ранам та орденам; його відчислили з армії, понизивши в званні, і відправили додому, вписавши в наказ Жукова про демобілізацію цінних фахівців народного господарства.

              А з Шульги був «фахівець» - недовчений у ремісничому училищі електрики». 1945р.

 

• Студент Нижньодніпровського електротехнічного інституту, блискуче захистив диплом, вирішив стати інженером. 1947-1948 рр.

 

• Шульга – начальник управління в «Інтеренерго». 1972р.

 

 

• Роман Шульга – президент «Інтеренерго», прибув у Турцію для переговорів з двома турецькими транспортними компаніями про відкриття залізничного сполучення між Києвом і Стамбулом . 1993р.

 

 Принциповим є той факт, що хоча роман "Юлія, або Запрошення до самовбивства" – це твір про трагедію одного героя, все ж таки Загребельному вдається даний мікрокосм збільшити, показавши долю цілого українського народу протягом п’яти десятиліть. Таке дослідження історії, у тому числі і в плані хронотопічних відношень, дозволяє уточнити інтерпретаційні координати попередніх творів, адже роман писався за часів незалежності, тож письменник не обмежує себе в критиці радянської епохи, особливо застійних років, коли деякі чиновники "згори" не розуміли елементарних речей свого підвладного відомства і не робили бодай спроби це здійснити: "Хомухін, ініціативний і невтомний, як усі нездари, не тільки примушував усю різноплеменну свою дружину з ранку до вечора вислуховувати нікому не потрібні доповіді, повідомлення, виступи й висловлювання, але ще й організовував відвідини "найважливіших промислових об’єктів:...поблизьке місто Дзержинськ, де було стільки жахливої хімії, що нею могла б отруїтися вся Європа, а також добра половина Азії...". Погляд з висоти віків дозволяє автору і його персонажеві реально оцінити страдницьку долю свого народу, віками понівеченого "старшим" братом: "Ох, недаремно якесь московське свиняче вухо вигадало провести цей ідіотський всесоюзно-енергетичний сабантуй саме на Волзі, щоб ткнути мордою всіх "молодших братів" у так звану велику руську ріку, ще раз нагадати, що непокірливих топили в цій байдужій тисячолітній воді".

Своєрідно Павло Загребельний вирішує проблему зв’язку минулого і сьогодення. У тексті практично немає традиційних для епічних форм екскурсів у минуле, ретроспективних відступів. У кожній частині згадується лише одна-єдина ташкентська ніч на початку війни, коли Шульга відкрив для себе світ великого кохання. А всі подальші історії в свідомості Шульги постійно співвідносяться з отією першою Юлією-Ульяною і тієї ніччю.

 

Бесіда за твором.

• Визначте тему роману. Слайд 13
• Як ви думаєте, чому письменник використав п’ять частин, п’ять жінок?
• Роман Шульга закохується в п’ять різних жінок. Охарактеризуйте їх. (Вік, професія, сімейний стан).
• Різні жінки, різні долі. Але почуття Романа Шульги подібні. Чим саме?
• Чому письменник трагічно завершив роман?
• Як ви розумієте назву твору? Якби вам треба було придумати назву до цього роману, який варіант запропонували б ви? Чому?

 

Колективна робота.

Огляд ілюстрацій, відеоматеріалів,підготовлених  художниками, сценаристами.

 

Висновки учня – «аналітика».

(Учень говорить про  цікавість, пізнавальність виступів, глибину досліджень, самостійність,  форму презентації )

 

ІV. Підбиття підсумків уроку

Проблемні питання.

• Чи можна виправдати самогубство головного героя?
• Чому серед нас є однолюби? Це добре чи погано?
• Чи згодні ви з таким возвеличенням жінки у творі П.Загребельного?

 

Інтерактивна  вправа «Рефлексія».

• Що вдалося в реалізації проекту, а що не зовсім?
• Що здалося найцікавішим? Який вид роботи був найпродуктивнішим?
• Що ви «здобули « для себе в пізнавальному, моральному, естетичному плані, для розвитку власних умінь та навичок?

 

V. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної  роботи (тестування).