Діалектична юридична аргументація

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Декабря 2012 в 00:34, доклад

Описание работы

Комплекс «запитання-відповідь» в юридичній аргументації. Запитання і проблеми. Запитання-відповідь як ядро діалогу. Поняття запитання і його логічна структура (предмет, проблематична частина, асерторична частина, передумова). Види запитань: загальні, часткові, альтернативні, закриті, відкриті. Коректні й некоректні запитання. Прості й складні запитання. Відносини між запитаннями. Навідні запитання. Проблема і завдання. Явні і неявні проблеми. Правила щодо запитань і типові помилки.

Работа содержит 1 файл

tema3.doc

— 32.50 Кб (Скачать)

III. ДІАЛЕКТИЧНА  ЮРИДИЧНА АРГУМЕНТАЦІЯ

 

Аргументація, критика і діалог. Аргументація і комунікація. Аргументація і критика. Поняття про критику. Спростування як різновид критики. Види критики. Діалог як форма пошуку істини і спосіб аргументації. Діалог і проблема розуміння. Основні форми діалогу. Дидактичний діалог як найпростіша форма діалогу. Інтелектуальні діалоги: їхні полюси й основні форми. Пошуковий або дослідницький діалог, його мета і задачі. Структура діалогу. Вимоги до раціонального діалогу (логічні, психологічні, аксіологічні, етичні, комунікативні). Сучасні діалоги з аналізу та підготовки рішень. Особливості діалогу між експертами. Сучасні логічні засоби аналізу діалогу.

 

Комплекс «запитання-відповідь» в юридичній аргументації. Запитання і проблеми. Запитання-відповідь як ядро діалогу. Поняття запитання і його логічна структура (предмет, проблематична частина, асерторична частина, передумова). Види запитань: загальні, часткові, альтернативні, закриті, відкриті. Коректні й некоректні запитання. Прості й складні запитання. Відносини між запитаннями. Навідні запитання. Проблема і завдання. Явні і неявні проблеми. Правила щодо запитань і типові помилки.

Відповідь. Види відповідей. Правила відповідей та помилки у відповідях. Релевантність питань і відповідей. Маніпулятивні прийоми. «Логіка запитань і відповідей» Р. Дж. Коллігвуда. Інтеррогативна концепція діалогу (Я. Хінтикка і Д. Бачман). Мистецтво ставити запитання. Прагматична характеристика запитально-відповідних ситуацій. Техніки запитань в аргументації. Запитання та відповіді в слідчій та судовій практиці.

 

Точка зору в юридичному дискурсі. Аристотель про три класи аргументів: logos, ethos, pathos. Сумнів як конституююча умова аргументативного дискурсу. Сумнів і точка зору. Сумнів явний і неявний (імпліцитна суперечка). Позитивні і негативні, протилежні і суперечні точки зору. Зміна точки зору як ціль аргументації. Основні структурні компоненти точки зору: цінності, вірування, переконання, думки. Цінності як базис точки зору.

Моральні якості оратора і їхня роль в аргументативному дискурсі. Моральні норми як аргументи і демонстрація моральних якостей оратора як аргумент. Вимоги до висування точки зору: ясність, стислість, обґрунтованість, оригінальність. Експлікація невиражених та неявних точок зору і аргументів: логічний мінімум та прагматичний оптимум. Техніки аналізу й оцінки аргументації. Пошук логічних і прагматичних протиріч. Правила і помилки, зв’язані з висуванням і захистом точки зору. Нападки на особистість. Обмеження на право висловлювати точку зору. Помилки і прийоми викривлення точки зору. Цитування як спосіб викривлення точки зору опонента. Повна і часткова підміна точки зору. Помилка/виверт «фіктивний супротивник». Значення визначення термінів у раціональних дискусіях. Прийоми відхилення від обов’язків доведення. Перенесення обов’язку доведення в незмішаних і змішаних дискусіях. Презумпція невинності. Відносність успішності або невдачі аргументації.

 

Логіка спору. Судовий спір. Визначення спору. Традиційний підхід до спору як до доказування. Різновиди спору і проблема класифікації спорів. Спір змішаний та незмішаний, одиничний і множинний. Множинна аргументація із взаємозалежними аргументами. Коректні і некоректні спори. Предмет спору. «Хибний спір». Спір по меті ведення: для істини, для переконання, для перемоги, спір заради спору. Механізм спору. Учасники спору: опоненти, пропоненти, арбітри, слухачі. Виявлення причин розбіжностей, угрупування думок сторін, що сперечаються, уточнення ступеня розходжень у поглядах, причин помилкових позицій. Оволодіння механізмом розв’язання розбіжностей, поетапне усунення, зняття протиріч. Вихід із спору.

Дискусія і полеміка, еклектика і софістика. Ідеальна модель раціональної критичної дискусії й аргументативна практика. Значення визначення термінів у раціональній дискусії. Структура критичної дискусії. Консенсус як вихідна умова й основа всякої дискусії. Бар’єри в критичних дискусіях. Дискусії в науці і їхнє значення. Полеміка. Полемічна ситуація і її види. Пізнавальна полеміка і її правила. Ділова полеміка і правила переговорного процесу. Характерні риси судової полеміки. Особливості аргументації в юридичному дискурсі – неоднорідність адресата, роль третьої сторони. Переконання   при   юридичній аргументації в судовому процесі. Тактика і стратегія в юридичній аргументації. Логіка прийняття рішень у судовій практиці.

 

Софістичний спір. Парадокси. Особливість спорів для переконання. Стратегія і тактика софістичного спору. Види вивертів у спорі: логічні, соціально-психологічні, організаційно-процедурні. Припустимі і неприпустимі психологічні виверти. Виверти соціально-психологічного характеру: «тягар доказу», «слабка ланка», «подвійна бухгалтерія», «подвійні стандарти», «багатозначна недосказаність», «принада», «приниження», «самовихваляння», «до здорового глузду», «до вигоди», «до вірності», «ярлик», «а завтра…», «демагогія», «філософія», «тріскотня», «симуляція нерозуміння» та ін.

Природа демагогічних і софістичних  прийомів у логічній аргументації. Класифікація прийомів софістики і  демагогії; основні способи їхньої нейтралізації. Некоректні засоби в юридичній аргументації.

Софістичний спір як проблемна ситуація. Парадокси. 

 

 


Информация о работе Діалектична юридична аргументація