Функція мотивації в системі менеджменту

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Октября 2011 в 12:22, курсовая работа

Описание работы

Суть і види мотивації
Змістовні підходи до мотивації
Моделі мотивації згідно процесійних теорій
Особливості матеріального стимулювання праці на вітчизняних підприємствах
Використання нематеріальних методів мотивації в Україні
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ НА ОСНОВІ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ

Работа содержит 1 файл

нова.doc

— 271.00 Кб (Скачать)

ЗМІСТ 

Вступ…………………………………………………………………………………3

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ…………….5

      1.1.Суть і види мотивації……………………………………………..........5

      1.2.Змістовні підходи до мотивації…………………………………………7

      1.3.Моделі мотивації згідно процесійних теорій…………………………..13

Розділ 2. СИСТЕМИ МАТЕРІАЛЬНОГО І НЕМАТЕРІАЛЬНОГО СТИМУЛЮВАННЯ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ……………………………………………………………….18

    2.1.Особливості матеріального стимулювання праці на вітчизняних підприємствах………………………………………………………………18

    2.2.Використання нематеріальних методів мотивації в Україні………….23

Розділ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ НА ОСНОВІ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ…………………………………….27

Висновки………………………………………………………………………….33

Список використаних джерел………………………………………………….34 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

    Тема  курсової роботи присвячена вивченню питання мотивації праці працівників, з боку як матеріального так і  нематеріального стимулювання.

    Визначаючи  поняття мотивації, можна сказати, що – це процес стимулювання працівників до здійснення ефективної діяльності, спрямованої на досягнення цілей підприємства, необхідної для ефективного виконання прийнятих рішень і запланованих завдань.

    Об’єктом  дослідження даної теми є розуміння  суті і проблем мотивації, використання теоретичних знань на практиці. Мотивація персоналу як галузь науково-практичної діяльності потребує не тільки опрацювання загальної методології цієї діяльності, а й розроблення конкретних методів, засобів, механізмів, інструментів, за допомогою яких активізується трудова діяльність, досягається максимально можливе використання трудового потенціалу. Складність як наукового опрацювання, так і практичних рекомендацій у цій сфері полягає в багатоплановості проблеми, її пов'язанні з багатьма іншими науками і дисциплінами. Що вищим є інтелект людини та рівень її професійної підготовки, повнішим уявлення про навколишнє середовище, то різноманітнішими є потреби цієї людини, її інтереси та мотиваційні настанови. Тому керівники організацій повинні чітко знати та вміти застосовувати мотиваційні механізми з ціллю досягнення оптимального використання праці персоналу.

    Предмет дослідження – потреби і бажання  працівників, які б спонукали  їх до ефективної праці, і відповідно розмір винагороди, яку б вони хотіли отримати за виконану роботу. Ось тут  і виникає проблема, що потреби у різних людей різні. Те, що є нагородою для одних, може мати зовсім інше значення для інших. Досить нерозумно припускати, що існує якась універсальна винагорода. Тому на практичному досвіді показується, що кожне підприємство, керівник самостійно обирає собі стратегію мотивації для своїх працівників. 

    Метою є вивчення проблем мотивації трудової діяльності як з теоретичної, так і з практичної точки зору. Від того, як розуміє та чи інша людина свою трудову діяльність і якими мотивами вона керується, залежить її ставлення до роботи. Тому осмислення, розуміння механізмів мотивації праці дає змогу виробити ефективну політику в галузі праці й трудових відносин.

    Щодо  завдань даної теми можна виокремити такі:

  • зрозуміти суть процесу мотивації, і її методи впливу на поведінку людини;
  • ознайомлення з основоположними теоріями мотивації, які не втратили своєї цінності з часом, і тому допомагають пояснити людську поведінку в багатьох випадках і сьогодні;
  • розглянути застосування мотивації персоналу на практиці, порівняти її із зарубіжним досвідом, і внести пропозицій щодо вдосконалення вітчизняної системи мотивації персоналу на підприємстві.

    Тема  мотивації працівників завжди була і залишиться актуальною, бо займає одне з ключових місць у системі внутрішньофірмового управління. Вона доповнює адміністративне управління, що полягає в розробці і виконанні планових завдань, посадових і інших інструкцій, методичних положень і вказівок, наказів, розпоряджень і являє собою непряме, опосередковане управління через інтереси робітників з використанням специфічних форм і методів забезпечення їх матеріальної і моральної зацікавленості щодо праці, у досягненні високих її результатів.

    Дана  курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

    У першому розділі описані теоретичні засади мотивування. Зокрема, визначено  сутність мотиваці, охарактеризовано змістовні та процесійні підходи  до мотивації.

    Аналіз  мотивації на вітчизняних підприємствах  здійснено у другому розділі  курсової роботи. Здійснено акцент на викристанні матеріальної та наметареіальної мотивації праці в Україні.

    Удосконалення процесу мотивації подано у третьому розділі курсової роботи.

    Загалом, курсова робота викладена на___ сторінках  машинописного тексту, містить __ рисунків і ___ таблиць. Для написаняння роботи використано ___ літературних джерел. 

 

     РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ 

    1. Суть  і види мотивації
 

    Забезпечення  ефективної роботи працівників вимагає  їх мотивації до праці. Виходячи із цього, кожному менеджеру необхідно володіти навиками мотивування працівників до праці й усвідомлювати сутність мотивації як функції менеджменту. Тому, перш за все, розглянемо поняття мотивації та види мотивації, що застосовуються на підприємствах.

    Шлях  до ефективного управління лежить через розуміння його мотивації. Тільки знаючи, що рухає людиною, що спонукає її до діяльності. Які мотиви лежать в основі її дій, можна спробувати зрозуміти і розробити ефективну систему форм і методів управління працею, що забезпечить активізацію людського чинника [12, с.204]. А. Франс казав: «Бажання, хоча б найневинніші, мають той поганий бік,що підкоряють нас іншій людині і ставлять нас в залежність від неї» [13, с.241].

    Привести  у дію організовану систему для  отримання необхідного результату можливо лише шляхом певного впливу на неї управляючого органу або особи. Необхідні певні інструменти впливу на елементи системи, щоб вона почала своє функціонування. Одним із таких інструментів є мотивація. Для того, щоб ефективно рухатися до мети, керівник має не тільки спланувати і організувати роботу, але й примусити людей виконувати її згідно до опрацьованого плану.

    Термін  «мотивація» (фран. motiv, від лат. moveo- спонукаюча) – означає усвідомлену причину, підставу для якоїсь дії чи вчинків людини [10, с.117].

    Мотивація – це процес спонукання, стимулювання себе чи інших до цілеспрямованої поведінки або до виконання певних дій, спрямованих на досягнення власної мети чи мети організації. Мотивація має відповідати двом вимогам: забезпечувати індивідуальні потреби працівника та сприяти досягненню організацією її цілей [18, с.255].

    Мотивацію можна визначити, як сили, котрі змушують людей поводитись певним чином [13, с.214].

    Із цього визначення можна зробити висновок, що ефективна реалізація функції мотивації потребує:

  • усвідомлення того, що спонукає працівника до праці;
  • розуміння того, як направити ці спонукання в русло досягнення цілей організації.

    Мотивація ґрунтується на таких категоріях:

  1. Потреби – це фізіологічне або психологічне, відчуття нестачі у чомусь або у комусь, переконання у тому,що чогось, або когось, не вистачає. Їх не можна безпосередньо спостерігати чи виміряти, про них можна судити по поведінці людей [18, с.255].

    Розрізняють:

  • первинні потреби (фізіологічні) – мають фізіологічний характер і, як правило, є вродженими, генетичними, закладеними природою;
  • вторинні потреби (психологічні) – мають психологічне походження, чітко виражений індивідуальний характер.
  1. Потреби породжують у свідомості людини інтерес. Саме він визначає цілеспрямованість та усвідомленість поведінки і дій людини. Сюди належать: вибір організації,посадові амбіції,професійний імідж, підвищення кваліфікації, корпоративна культура [12, с.205].
  1. На основі вивчення інтересів працівників щодо можливостей задоволення їх потреб відбувається застосування стимулів, тобто зовнішніх спонукань до формування певної поведінки,досягнення конкретних результатів.

    Можуть  бути матеріальними (зарплата, надбавки, цінні подарунки) і моральними (грамота, похвала підвищення за посадою) [8, с.95].

  1. Залежно від того, на скільки вдало підібрані стимули і наскільки точно вони відповідають інтересам працівників, у свідомості людей вони формують мотиви – внутрішньо усвідомлене спонукання до певних дій [8, с.95].
  2. Винагороди – це все те,що людина вважає цінним для себе,чого вона прагне досягти і чим би хотіла володіти [13, с.217].

    Розрізняють:

  • Внутрішні винагороди – їх отримують у процесі виконання роботи: відчуття успіху,значимості виконаної роботи, компенсації.
  • Зовнішні винагороди – це усе те,що пропонує працівникові організація за виконану роботу: просування по службовій драбині, зарплата, пільги, привілеї.

Рис. 1.1. Мотиваційний процес [18, с.257]

    Сутність  теорії мотивації полягає в тому, що людина усвідомлюючи завдання, що ставлять перед нею і знаючи ту винагороду, яку вона може одержати за їхнє вирішення, зіставляє це зі своїми потребами, можливостями і здійснює певну діяльність [6, с.71].

    Мотивування – це процес, який охоплює всіх працівників,не залежно від статусу, місця і характеру роботи, тому керівникові слід виділити пріоритети працівника і дати стимул діяти в цілях організації, досягаючи при цьому власні.

    Узагальнюючи, ми можемо стверджувати, що метою мотивації є забезпечення узгодженості інтересів організації з особистими потребами робітників.  

    1. Змістовні підходи до мотивації
 

    Розвиток  науки про управління спричинив  формування різних підходів до мотивування  працівників. Історично першими  теоріями були змістовні, які є, на наш  погляд, досить спрощеними, однак дають  загальне розуміння причин прагнення  людини виконувати або не виконувати роботу. Розглянемо дані теорії детальніше.

    Для встановлення пропорцій використання внутрішніх і зовнішніх винагород  у процесі мотивації адміністрація  повинна визначити і чітко  уявляти потреби своїх працівників, у цьому і полягає основна мета змістовних теорій мотивації [13, с.218].

    Змістовні теорії намагаються визначити потреби,що спонукають людей до дії. Вони аналізують людські потреби та допомагають керівникам зрозуміти, які винагороди за працю люди цінуватимуть, а які ні [13, с.218].

    Серед багатьох існуючих змістовних теорій мотивації, можна визначити основні, які вже стали класичними: теорію потреб Туган-Барановського; ієрархію потреб А.Маслоу; теорію набутих потреб Д. МакКлелланда, теорію К. Альдерфера і двофакторну теорію Ф. Герцберга.

    Теорія потреб Туган-Барановського

    Видатний  український вчений Туган-Барановський виділив п'ять груп потреб:

    1. фізіологічні (у їжі,сні)
    2. статеві (у намаганні сподобатись)
    3. симптоматичні інстинкти та потреби (самозбереження)
    4. альтруїстичні ( у безкорисливій турботі про інших)
    5. практичні (у житлі,грошах)

    Особливе  значення він надавав раціональним почуттям, приналежності до народностей, моральним і релігійним поглядам і відмічав значущість духовності в розвитку економіки, зазначив, що мотиви і інтереси негосподарського роду мали особливо великий вплив на розвиток   господарства [12, с.210].

Информация о работе Функція мотивації в системі менеджменту