Характеристика міжнародних організацій зі стандартизації

     1.Поняття міжнародної стандартизації

     Міжнародна  стандартизація - стандартизація, участь у якій відкрита для відповідних  органів усіх країн. Під стандартизацією  розуміється діяльність, спрямована на досягнення упорядкування в певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового застосування щодо реально існуючих і потенційних завдань. Ця діяльність проявляється у розробці, опублікуванні застосуванні стандартів. 
• Міжнародний стандарт - стандарт, прийнятий міжнародною організацією. Стандартом називається документ, в якому встановлюються характеристики продукції, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації та утилізації, виконання робіт або надання послуг. Стандарт також може містити вимоги до термінології, символіку, пакування, маркування або етикеток та правил їх нанесення. На практиці під міжнародними стандартами часто мають на увазі також регіональні стандарти і стандарти, розроблені науково-технічними товариствами та прийняті в якості норм різними країнами світу. 
• Регіональна стандартизація - стандартизація, участь у якій відкрита для відповідних органів країн лише одного географічного або економічного регіону світу. Регіональний стандарт - стандарт, прийнятий регіональною організацією зі стандартизації. 
• Стандарт науково-технічного, інженерного суспільства - стандарт, прийнятий науково-технічних, інженерних суспільством або іншим громадським об'єднанням. 

      1.Міжнародна організація по стандартизації

     Міжнародна організація по стандартизації  (МОС; International Organization for Standardization — ISO; Organisation Internationale de Normalisation), міжнародна неурядова організація, що здійснює розробку міжнародних стандартів і співпрацю в області стандартизації. Заснована в 1946 в Лондоні на нараді представників 25 країн.

     Об’єднує  національні організації (комітети) з питань стандартизації 135 країн (членів і членів-кореспондентів та членів-абонентів). Україну в організації представляє Держстандарт України (з 1993).

     Мета  організації — розвиток стандартизації і пов’язаної з нею діяльності у міжнародному масштабі.

     Основне завдання — розробка міжнародних  стандартів у сфері готової продукції, напівфабрикатів і сировини на основі координації та уніфікації національних стандартів, що мають рекомендаційний  характер; розвиток міжнародного співробітництва у галузі стандартизації.

     Вищиморганом  ІСО є генеральна асамблея, яка  скликається раз на рік. Вона обирає генеральнураду на чолі з президентом, яка керує діяльністю організації  між сесіями асамблеї. Поточна  робота здійснюється генеральним секретаріатом. Діють також технічнікомітети, які опрацьовують міжнародні стандарти у відповідній галузі. Членство в кожному комітеті обмежене одним представником від країни.

     ІСО створила і опублікувала понад 12,5 тис. міжнародних стандартів. ІСО співпрацює з майже 40 міжнародними організаціями (COT, МВФ, ВООЗ та ін.) і 500 міжнародними неурядовими організаціями. Видає збірник “ISO International Standards”, щомісячник “ISO Bulletin”. Офіційні мови — англійська, французька, російська.

     Місцеперебування - м. Женева (Швейцарія).

      2.Міжнародна електротехнічна комісія

     Міжнародна  електротехнічна комісія (МЕК; англ. International Electrotechnical Commission, IEC) — міжнародна організація із стандартизації у сфері електричних, електронних і суміжних технологій. Деякі із стандартів МЕК розробляються спільно з Міжнародною організацією із стандартизації (ISO).

     МЕК складена з представників національних служб стандартів. МЕК була заснована  в 1906 році і в даний час в її склад входять більше 60 країн. Спочатку комісія була розташована в Лондоні, з 1948 року має штаб в Женеві.

     МЕК сприяла розвитку і розповсюдженню стандартів для одиниць вимірювання, особливо гаусу, герц, і вебера. Також комісія МЕК запропонувала систему стандартів, яка кінець кінцем стала одиницями Сі. В 1938 році був виданий міжнародний словник з метою об'єднати електричну термінологію. Ці зусилля продовжуються і Міжнародний електротехнічний словник залишається важливою роботою в електричних і електронних галузях промисловості.

     Стандарти МЕК мають номери в діапазоні 60 000 — 79 999, і їх назви мають вид  типу МЭК 60411 Графічні символи. Номери старих стандартів МЕК були перетворені в 1997 році шляхом додавання числа 60 000, наприклад, стандарт МЭК 27 отримав номер МЭК 60027. Стандарти, розвинені спільно з Міжнародною організацією із стандартизації, мають назви вигляду ISO/IEC 7498-1:1994 Open Systems Interconnection: Basic Reference Model.

      3.Європейський Комітет по Стандартизації (CEN)

     Заснований в 1961 р., CEN розробляє Європейські стандарти і об'єднує національні європейські інститути стандартів. CEN зазнав значних змін з утворенням Європейського Союзу. Його штаб розташований в Брюсселі (Бельгія). 
Технічне правління координує роботу більше 270 технічних комітетів, підкомісій, робочих груп. CEN видав приблизно 8300 Європейських стандартів. Більше 6000 документів перебувають у стадії вивчення.

     Європейська стандартизація харчових продуктів розвивається з 1988 р. і може отримати новий стимул під тиском вимог безпеки. З 1988 р. CEN силами 7 технічних комітетів розробив понад 266 європейських стандартів у цьому секторі, головним чином стандарти на методи відбору проб і аналізу.

     Європейська стандартизація підтримує європейське законодавство, вносячи внесок в якість і безпеку харчових продуктів. Прикладами є стандарти EN на матеріали в контакті з їжею, на харчові продукти, оброблені опроміненням. CEN також розробляє європейські стандарти у формі специфікацій (наприклад, EN 13188:2000 на оцет і EN 13189:2000 на оцтову кислоту). Частина цих стандартів є спільними стандартами EN / ISO. Європейські стандарти охоплюють велику частину ланцюга постачання продовольства і враховують інтереси споживача.

     Окремі проекти, над якими працює CEN:

• нові технології (генетично модифікована продукція)
• недорогі експрес-методи аналізу (в галузі мікробіології);
• корму для тварин
• хлібні злаки;
• процедури відстеження риби.

     Принципи Співтовариства вимагають, щоб підхід до стандартизації грунтувався не на конкретних специфікаціях, а на широких аспектах, таких як харчові добавки, забруднювачі, маркування. В області промислової продукції ці принципи, відомі як принципи «нового підходу» були прийняті всіма національними членами. У продовольчому секторі законодавчих влади виявилися неготовими скоротити національні вимоги в області систем інспекції (контролю) і припинити регулювання. 
Розвиток європейських стандартів у секторі харчових продуктів пов'язано з розвитком європейського законодавства, яке створює потребу в розробці:

• загальноприйнятих аналітичних методів, що гарантують порівняння результатів

     випробувань; 

• методів відбору проб;
• методів підтвердження результатів випробувань (заснованих на загальних
• положеннях серії стандартів EN 45 000);
• керівництв, заснованих на новому гігієнічному законодавстві (аналіз небезпек у критичних контрольних точках).

     4.ETSI (European Telecommunications Standards Institute) - Європейський Телекомунікаційний Інститут по Стандартизації

     ETSI (European Telecommunications Standards Institute) - Європейський Телекомунікаційний Інститут по Стандартизації - міжнародна організація, що займається стандартизацією в області інформаційних і телекомунікаційних технологій, включаючи фіксовану, мобільний, радіо і змішану зв'язок. ETSI офіційно призначена Європейським союзом як Європейська Організація по Стандартизації (Європейська організація по стандартизації - ESO). 
Основними завданнями ETSI є технічна специфікація і стандартизація у зазначених вище областях, підтримка виробників обладнання та операторів, розробка методологій тестування обладнання, перевірка взаємодії випускаються. Це лише основні з напрямків діяльності ETSI. Для досягнення цих цілей ETSI постійно веде дослідницьку роботу, регулярно організовує конференції та форуми, взаємодіє з місцевими та іншими світовими організаціями зі стандартизації.

     До складу ETSI входять понад 700 учасників з 60 країн по всьому світу, серед яких виробники обладнання, мережеві оператори, контент провайдери, національні організації з стандартизації, дослідницькі інститути і асоціації. Вхідні до складу ETSI учасники отримують можливість брати участь у дослідницькій роботі, відстоювати свої права та інтереси, бути в курсі світових тенденцій і йти в ногу з часом. ETSI є визнаним авторитетним лідером з випуску стандартів у всьому світі і не залежить від будь-яких інших організацій. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5.CENELEC (фр. Comité Européen de Normalisation Électrotechnique)

     CENELEC (фр. Comité Européen de Normalisation Électrotechnique) — Європейський комітет електротехнічної стандартизації, відповідальний за європейські стандарти у галузі електротехніки. Разом з ETSI (телекомунікації) і CEN (інші технічні області) CENELEC формує європейську систему технічного нормування та стандартизації. Стандарти цих установ узгоджуються регулярними прийняття стандартів у багатьох країнах за межами Європи, які слідують європейських технічних стандартів. 
Хоча CENELEC працює в тісній співпраці з Європейським союзом, він не є установою Європейського союзу. 
[Правити] Історія 
У 1973 заснована CENELEC, ставши результатом злиття 2 організацій, раніше, на яких покладено стандартизації в Європі в галузі електротехніки: CENELCOM і CENEL. 
CENELEC, що базується в Брюсселі, по бельгійському законодавству, є некомерційною організацією. Його членами є національні органи з Електротехнічній стандартизації більшості європейських країн, таких як: Австрія, Бельгія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта , Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Іспанія, Румунія, Словаччина, Словенія, Швеція, Швейцарія і Сполучене Королівство. Країни, які готові стати повноправними членами це: Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, колишня югославська Республіка Македонія, Сербія і Чорногорія, Туреччина і Україна.

6.ITU (International Telecommunication Union)

     ITU (International Telecommunication Union) - міжнародний  союз електрозв'язку - одна з найбільш  авторитетних організацій зі  стандартизації в галузі телекомунікацій  по всьому світу. МСЕ включає  до свого складу представників бізнес сектору (виробників і операторів телекомунікаційної індустрії) та державних органів і є основним регулятором (світовим арбітром) при вирішенні широкого спектру питань. Штаб квартира ITU розташовується в Женеві.

     МСЕ веде свою історію вже більше 145 років. Цей союз був утворений ще за часів почав використання телеграфу. Вже тоді було зрозуміло, що без єдиного регулюючого органу буде неможливо побудувати єдину телекомунікаційну інфраструктуру. 17 травня 1865 в Парижі була підписана міжнародна телеграфна конвенція 20 членами засновниками, що послужила підставою міжнародного телеграфного союзу (Міжнародний телеграфний союз - ITU). За наступні півтора століття, з розвитком технологій в галузі зв'язку, до даного союзу приєдналися інші організації та спілки. У 1932 році на мадридській конференції, після об'єднання телеграфного і радіотелеграфного міжнародних союзів, був створений міжнародний союз електрозв'язку - це і є та організація, яка мається на увазі під МСЕ сьогодні.

     Основними завданнями МСЕ є координація розподілу радіо ресурсів по всьому світу, призначення орбіт для супутників зв'язку, робота щодо поліпшення телекомунікаційної інфраструктури, розробка стандартів, які забезпечували б взаємодію операторів по всьому світу і мн. ін У завдання МСЕ також входить організація міжнародних і регіональних виставок і форумів, які б зібрали за одним столом представників бізнес сектору, держави та споживачів послуг. Такі зустрічі дозволяють обмінюватися знаннями, вирішувати спільно загальні проблеми і визначати вектор подальшого розвитку.

     МСЕ містить три сектори, в рамках яких ведеться основна робота союзу: 
Сектор радіозв'язку (МСЕ-R) - займається розподіл частотного спектра і орбіт супутників зв'язку. Історично цей сектор виник з радіотелеграфного союзу. 
Сектора стандартизації електрозв'язку МСЕ (МСЕ-Т) - займається розробкою і адаптацією найбільш ефективних і раціональних методів роботи та взаємодії між учасниками телекомунікаційного ринку. Це основна і одна з найбільш старих галузей діяльності МСЕ. Частина функцій цього сектора з'явилися після входження до складу МСЕ міжнародного консультативного комітету з телефонії і телеграфії (МККТТ або CCITT). 
Сектор розвитку електрозв'язку МСЕ (МСЕ-D) - це сектор створений, щоб допомогти в забезпеченні безперешкодного доступу до світового досвіду та кращим розробкам в галузі телекомунікацій. Він служить для подолання всіляких економічних і соціальних бар'єрів при розвитку інформаційної інфраструктури.