Інвестиційні системи в менеджменті

  Міністерство  освіти і науки України

  Львівський  національний університет імені  Івана Франка

  Інститут  післядипломної освіти

  Факультет обліку і підприємництва 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  КОНТРОЛЬНА  РОБОТА 

  з дисципліни «Інформаційні системи в менеджменті» 
 
 
 
 
 
 
 

  Виконала:

  слухач групи МО-41/08

  Луців І.М.

  Перевірив:

  проф. Юринець В.Є. 
 
 
 

  Львів 2011р.

     1. Технології розподіленого оброблення  та збереження даних.

     2. Автоматизовані робочі місця  економістів-бухгалтерів. 

3. Сформувати  запис вхідного файла "робочі  наряди", який містить такі реквізити: номер цеху, вид оплати, табельний номер, розряд, код виробничих затрат, кількість вироблених деталей, розцінка, сума. 

     1. Технології розподіленого оброблення та збереження даних.

     Однією  з найважливіших мережних технологій є розподілене оброблення даних. Персональні комп’ютери встановлюють на робочих місцях, де виникає та використовується інформація, і з'єднують каналами зв'язку. Це дає змогу розподілити їхні ресурси в окремих функціональних сферах діяльності, децентралізуючи технологію оброблення даних. Розподілене оброблення даних дало змогу підвищити ефективність задоволення потреб інформаційного працівника і завдяки цьому забезпечити гнучкість й оперативність прийняття ним рішень. Перевагами розподіленого оброблення даних є:

• велика кількість взаємодіючих між собою користувачів, які виконують функції збирання, реєстрації, зберігання, передачі та видачі інформації;
• зняття пікових навантажень із централізованої бази даних розподілом оброблення і зберігання локальних баз даних на різних ЕОМ;
• забезпечення доступу інформаційного працівника до обчислювальних ресурсів мережі ЕОМ;
• забезпечення обміну даними між усуненими користувачами.

     У системі розподіленого оброблення клієнт може надіслати запит до власної або віддаленої бази даних. Віддалений запит є одиничним запитом до одного серверу. Кілька віддалених запитів до одного серверу об'єднуються у віддалену транзакцію. Якщо окремі запити транзакції обробляються різними серверами, то транзакція називається розподіленою. При цьому один запит транзакції обробляється одним сервером. Розподілена система управління базами даних дає змогу обробляти один запит кількома серверами. Такий запит називається розподіленим. Тільки оброблення розподіленого запиту підтримує концепцію розподіленої бази даних.

     Організація оброблення даних залежить від способу їх розподілу. Існують централізований, децентралізований і змішаний способи розподілу даних.

     Централізована  організація розподілу  даних є найпростішою. На одному сервері знаходиться єдина копія бази даних. Усі операції з базою даних забезпечуються цим сервером. Доступ до даних здійснюється за допомогою віддаленого запиту або віддаленої транзакції. Перевагами централізованої архітектури є надійність зберігання, легкість підтримки бази даних в актуальному стані, вигода адміністрування, а недоліком — обмеженість ємності зовнішньої пам'яті, висока вартість зв'язку і велика часова затримка в реалізації запитів серверу, обмеження на паралельне оброблення, недоступність бази даних для усунених користувачів при появі помилок зв'язку і відмові центрального серверу.

     Децентралізована  організація розподілу  даних припускає розбиття інформаційної бази даних на кілька фізично розподілених. Кожний клієнт користується своєю базою даних, яка може бути або частиною спільної інформаційної бази даних, або її копією, що призводить до дублювання цієї бази для кожного клієнта.

     При розподілі даних на основі розбиття бази даних остання є на кількох серверах. База даних кожного серверу унікальна. Позитивні якості цього способу:

     - більшість запитів задовольняються локальними базами даних, що скорочує час відповіді;

     - підвищуються доступність до даних і надійність їх зберігання; вартість запитів на вибірку та поновлення даних знижується порівняно з централізованим їх розподілом;

     - система залишається частково дієздатною, якщо вийде з ладу один сервер.

     Недоліками  є:

• частина віддалених запитів або транзакцій може зажадати доступу до всіх серверів, що збільшує час очікування і вартість обслуговування;
• необхідно мати відомості про розміщення даних у різних базах  даних

  Однак доступність до даних і надійність їх зберігання підвищуються. Такі бази даних є оптимальними для спільного використання ЕОМ у локальних та глобальних ОМ.

     Спосіб  дублювання полягає в тому, що в  кожному сервері мережі є повна база даних. Це забезпечує найбільшу надійність зберігання даних. Недоліки способу:

• підвищені вимоги до ємності зовнішньої пам'яті;
• ускладнення актуалізації бази даних, оскільки вимагається синхронізація їх із метою погодження копій.

     Позитивні якості — всі запити виконуються локально, що забезпечує швидкий доступ до бази даних. Цей спосіб використовується тоді, коли фактор надійності є критичним, база даних невелика, інтенсивність поновлення даних невелика.

     Змішана організація розподілу  даних об'єднує два попередні способи: розбиття і дублювання бази даних з перевагами та недоліками кожного з них. З'являється необхідність зберігати інформацію про те, де знаходяться дані в мережі. При цьому досягається компроміс між ємністю пам'яті бази даних загалом і кожного серверу, щоб забезпечити надійність та ефективність її роботи. Легко реалізується паралельне оброблення, тобто обслуговування розподіленого запиту або транзакції. Однак при цьому способі організації розподілу даних існує проблема взаємозалежності продуктивності системи, її надійності, а також виконання вимог до пам'яті. Цей спосіб можна використати лише за наявності мережної системи управління баз даних.

     Технологія  розподіленого оброблення даних  охоплює такі основні її види:

     1. Технологія "клієнт—сервер", орієнтована на централізований розподіл даних. При використанні цієї технології клієнт одержує доступ до даних віддаленого серверу. Дані можуть тільки зчитуватися. Динамічний доступ до них реалізується за допомогою віддалених транзакцій і запитів. Їх кількість має бути невеликою, щоб не знизилася продуктивність системи. 

     2. Технологія "клієнт—сервер", орієнтована на ЛОМ. За цієї технології єдиний сервер забезпечує доступ до бази даних; клієнт формує процес, що відповідає за змістове оброблення даних, їх подання і логічний доступ до бази даних. Цей доступ сповільнений, оскільки клієнт і сервер пов'язані між собою через локальну мережу.

     3. Технологія "клієнт—сервер", орієнтована на зміну даних в одному місці. При застосуванні цієї технології реалізується оброблення розподіленої транзакції. Віддалені сервери не пов'язані між собою мережною ЕОМ, тобто сервер-координатор відсутній. Клієнт може змінювати дані тільки в своїй базі даних. Розподілена СУБД повинна мати засіб контролю збігів суперечливих запитів. Дані розподіляються способом розбиття.

       4. Технологія "клієнт—сервер", орієнтована на зміну даних у кількох місцях. Для неї необхідні сервер-координатор, протокол, що підтримує передачу даних між різними серверами. Можливим є оброблення розподілених транзакцій в різних віддалених серверах. Це створює передумови для розроблення розподіленої СУБД.

       5. Технологія "клієнт—сервер", орієнтована на розподілену СУБД. Ця технологія передбачає стратегію розбиття і дублювання, сприяє більш швидкому доступу до даних. Розподілена СУБД забезпечує незалежність клієнта від місця розміщення серверу, глобальну оптимізацію, розподілений контроль цілісності бази, розподілене адміністративне управління.

       Сервери бази даних розраховані на підтримку великої кількості різноманітних ІТ. Для реалізації інтерфейсу з сервером бази даних можна використати об'єктно-оріентовані засоби, ЕТ, текстові процесори, графічні пакети, настільні видавничі системи та інші ІТ.

       В усіх перелічених технологіях є  два способи зв'язку прикладних програм  клієнта і серверу бази даних: прямий та непрямий. За прямого зв'язку прикладна програма клієнта сполучається безпосередньо з сервером бази даних, а за непрямого — доступ до віддаленого серверу забезпечується засобами локальної бази даних. Можливим є об'єднання обох способів 

     2. Автоматизовані робочі  місця економістів-бухгалтерів. 

     Під АРМ традиційно розуміють професійно-орієнтований програмно-апаратний комплекс, що забезпечує вирішення завдань користувача  безпосередньо на його робочому місці.

   Створення АРМ бухгалтера rрунтується на принципах персоніфікації обчислень і самонавчання облікових працівників, комп'ютеризації основних облікових функцій, безпаперової технології ведення бухгалтерського обліку, раціонального поєднання розподіленої, децентралізованої і централізованої  систем обробки облікової інформації. Класифікація АРМ відбувається за такими основними ознаками:

   -  за  функціональною спрямованістю –  АРМ  технічного і допоміжного  персоналу, АРМ спеціаліста, АРМ  керівника тощо;

   - за рівнем  використання персональних комп'ютерів – АРМ вищих керівників (включаючи головного бухгалтера), а також керівників середнього та нижнього рівнів управління; АРМ спеціалістів (АРМ бухгалтерів та економістів; нормувальника, диспетчера, інженера, технолога тощо); АРМ технічних виконавців (комірника, секретаря, касира,продавця, оператора тощо);

   - за формою  організації праці працівників  на персональних комп'ютерах –  індивідуальні  і колективні;

   -  за  іншими ознаками.  

  Специфічним є те, що АРМ бухгалтера потребує створення технології, яка передбачає участь широкого кола працівників підприємства бухгалтерів, операторів, секретарів, комірників, керівників та інших спеціалістів - в обробці облікової інформації - введенні даних, формуванні первинних документів, візуальному контролі вхідних даних, складанні форм вихідних документів, яке здійснюються на робочому місці за допомогою персонального комп'ютера.

   Можливості  комп'ютерно-комунікаційної форми обліку дозволяють гнучко розподіляти облікову роботу між працівниками з різних ділянок обліку. Склад облікових завдань залишається незмінним при різних обсягах облікових робіт, але перелік виконавців суттєво відрізняється в залежності від розміру підприємства і, відповідно, обсягу облікової роботи.

   На  малих підприємствах облік здійснює одна особа - головний бухгалтер підприємства на одному комп'ютері. При необхідності до його комп'ютера під'єднуються комп'ютери керівників. При збільшенні обсягу облікових робіт збільшується кількість бухгалтерів на підприємстві. До локальної мережі підключаються АРМ бухгалтерів з ділянок обліку. Для найбільшої ефективності облікових робіт може передбачатись виділення, найпотужнішого комп'ютера як сервера, на якому зберігається інформаційна база та виконується основна маса обчислень. Подальша реалізація інформаційної технології комп'ютеризованого вирішення завдань бухгалтерського обліку з використанням АРМ на зростаючому підприємстві призводить до необхідності побудови багаторівневої обчислювальної системи, яка rрунтується на застосуванні АРМ технічних виконавців (первинний облік), АРМ функціональних працівників (ділянки обліку), АРМ керівників.

   В умовах промислового підприємства організація бухгалтерського обліку на основі АРМ на нижньому рівні складається з АРМ працівників первинного обліку (АРМ складського з обліку виробничих запасів, АРМ з обліку виробітку працівників в цехах основного та допоміжного виробництв, АРМ складського з обліку готової продукції).

   Інформація  на основі введених даних передається  каналами зв'язку до бухгалтерії. Наступні рівні відносяться до бухгалтерії  та містять АРМ з ділянок обліку і окремих синтетичних рахунків (облік основних засобів та нематеріальних активів, виробничих запасів, оплати праці, готової продукції та її реалізації, розрахункових операцій, витрат виробництва тощо). Бухгалтери контролюють введені дані, перевіряють їх повноту і достовірність, при необхідності створюють інформаційну базу, яку доповнюють інформацією з інших АРМ та інформаційних систем підприємства. Крім того, можлива організація АРМ бухгалтера-аналітика та АРМ контролера. Останні два АРМ включають завдання з функцій аналізу та контролю, які виконуються працівниками бухгалтерії.