Українська класифікація товарів ЗЕД

       24) забезпечує  гласність у діяльності митної  служби, інформує в установленому  законодавством порядку суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності  та громадян з питань митної  справи, встановлює та підтримує  офіційні відносини консультативного  характеру із суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності;

       25) укладає  в установленому порядку міжвідомчі  договори з митними органами  інших держав, проводить у межах  своїх повноважень переговори  та консультаційну роботу з  підготовки міжнародних договорів  з питань митної справи, готує  пропозиції щодо укладення таких  договорів, а також припинення  та / або зупинення їх дії; 

       26) здійснює  разом з митними органами інших  держав заходи щодо удосконалення  процедури пропуску через державний  кордон товарів і транспортних  засобів, їх митного контролю  та митного оформлення;

       27) забезпечує  взаємодію митних органів з  іншими органами виконавчої влади  та митними органами інших  держав, надсилає відповідно до  укладених договорів митним органам  таких держав запити щодо проведення  перевірки документів, поданих суб'єктами  зовнішньоекономічної діяльності  при митному оформленні, забезпечує  виконання міжнародних договорів  України про взаємну допомогу  в митних справах; 

       28) виконує  інші функції відповідно до  покладених на неї завдань.

       ДМСУ  має право:

       • залучати  спеціалістів центральних і місцевих  органів виконавчої влади, підприємств,  установ та організацій (за  погодженням з їх керівниками)  до участі у виконанні завдань,  що належать до її компетенції; 

       • укладати  меморандуми із суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності з метою вдосконалення  митного контролю;

       • представляти  Кабінет Міністрів України за  його дорученням у міжнародних  організаціях і під час укладання  міжнародних договорів України; 

       • одержувати  в установленому законодавством  порядку від центральних і  місцевих органів виконавчої  влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій,  громадян інформацію, документи  і матеріали, необхідні для  виконання покладених на неї  завдань; 

       • скликати  в установленому порядку наради  з питань, що належать до її  компетенції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            2.1 Cистеми опису та кодування товарів

   Цю Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовано на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) 2002 року (Harmonized commodity description and coding system. Third Edition (2002) Wold Customs Organization) і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (Official Journal of the European Communities, L 281, Volume 46, 30 October 2003) (далі - УКТЗЕД) і розроблено на виконання статті 3 (а) Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, Договірною Стороною якої Україна стала 26.08.02 з набуттям усіх прав та зобов’язань, передбачених статтями цієї Конвенції, з 2004 року. 

    З 01.01.02 Всесвітньою митною організацією запроваджено нову версію ГС - 2002 року, що зобов’язує країни, які приєдналися до Міжнародної  конвенції про ГС з цієї ж дати запровадити нові версії своїх національних номенклатур, розроблених на основі ГС 2002 року, і відповідно до свого законодавства використовувати їх для справляння мита при імпорті товарів і для збору статистичних  даних про експорт та імпорт товарів.

    Приєднання України до Міжнародної конвенції про ГС обумовлено Указом Президента України від 17.05.02 № 466/2002 “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів”.

    УКТЗЕД запроваджується в Україні як товарна номенклатура Митного тарифу України й використовується при здійсненні митного оформлення товарів та предметів, що переміщуються через митний кордон України, і в митній статистиці зовнішньої торгівлі.

   Ведення УКТЗЕД здійснюється Державною митною службою України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

     Ведення УКТЗЕД, серед іншого, передбачає:

 

• унесення змін до УКТЗЕД у зв’язку з унесенням змін до ГС, пояснень та інших рішень щодо її  тлумачення, які приймаються на сесіях Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, а також до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу;
• деталізацію товарів в УКТЗЕД на національному рівні (9-го та 10-го знаків) і запровадження додаткових одиниць виміру.

 

Структура УКТЗЕД

 

Основні правила інтерпретації  УКТЗЕД   РОЗДІЛИ                                  І – ХХІ     Групи                                      1 - 97 (підгрупи в межах груп)    (крім групи 77)                                                  двозначний код   Товарні позиції           чотиризначний код   Товарні підпозиції шестизначний код	Рівень       Гармонізованої         системи опису          та кодування             товарів
Товарні категорії     восьмизначний код	Рівень  Комбінованої  номенклатури  Європейського Союзу
Товарні підкатегорії десятизначний код	Рівень УКТЗЕД

 

 

 Основні правила інтерпретації  УКТЗЕД

Класифікація товарів  в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп  і підгруп наводяться лише  для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація  товарів в УКТЗЕД здійснюється  виходячи з назв товарних позицій  і відповідних приміток до  розділів чи груп і, якщо  цими назвами не передбачено  іншого, відповідно до таких правил:

2. (а) будь-яке посилання  в назві товарної позиції на  будь-який виріб стосується також  некомплектного чи незавершеного  виробу за умови, що він має  основну властивість комплектного  чи завершеного виробу. Це правило  стосується також комплектного  чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний  чи завершений згідно з цим  правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання  в назві товарної позиції на  будь-який матеріал чи речовину  стосується також сумішей або  сполук цього матеріалу чи  речовини з іншими матеріалами  чи речовинами. Будь-яке посилання  на товар з певного матеріалу  чи речовини розглядається як  посилання на товар, що повністю  або частково складається з  цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно  з правилом 2 (b) або з будь-яких  інших причин товар на перший  погляд (prima facie) можна віднести до  двох чи більше товарних позицій,  його класифікація здійснюється  таким чином:

(а) перевага надається  тій товарній позиції, в якій  товар описується конкретніше  порівняно з товарними позиціями,  де дається більш загальний  його опис. Однак у разі коли  кожна з двох або більше  товарних позицій стосується  лише частини матеріалів чи  речовин, що входять до складу  суміші чи багатокомпонентного  товару, або лише частини товарів,  що надходять у продаж у  наборі для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції вважаються  рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них  подається повніший або точніший  опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні  товари, які складаються з різних  матеріалів або вироблені з  різних компонентів, товари, що  надходять у продаж у наборах  для роздрібної торгівлі, класифікація  яких не може здійснюватися  згідно з правилом 3 (а), повинні  класифікуватися за тим матеріалом  чи компонентом, які визначають  основні властивості цих товарів  за умови, що цей критерій  можна застосувати;

(c) товар, класифікацію  якого не можна здійснити відповідно  до правила 3 (а) або 3 (b), повинен  класифікуватися в товарній позиції  з найбільшим порядковим номером  серед номерів товарних позицій,  що розглядаються.

4. Товар, який не може  бути класифікований згідно з  вищенаведеними правилами, класифікується  в товарній позиції, яка відповідає  товарам, що найбільше подібні  до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного  до зазначених нижче товарів  застосовуються такі правила:

(а) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського  приладдя, прикрас, подібна тара (упаковка), яка має спеціальну  форму і призначена для зберігання  відповідних виробів або набору  виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Однак це правило не поширюється на тару (упаковку), яка становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила  5 (а) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід  класифікувати разом з цими  товарами, якщо вона належить  до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується  для упакування цих товарів.  Однак це положення є необов’язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна  для повторного використання.

6. Для юридичних цілей  класифікація товарів у товарних  підпозиціях, товарних категоріях  і товарних підкатегоріях здійснюється  відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень  (mutatis mutandis), положень вищенаведених  правил за умови, що порівнювати  можна лише назви одного рівня  деталізації. Для цілей цього  правила також можуть застосовуватися  відповідні примітки до розділів  і груп, якщо в контексті не  зазначено інше.

 Одиниці виміру та  обліку 

    Основною одиницею виміру й обліку (ОВО) кількості товарів в УКТЗЕД є одиниця маси – кілограм (кг). У разі потреби в цілях тарифного регулювання, нетарифного регулювання (ліцензування, квотування тощо), збору й обробки статистичних даних застосовуються додаткові ОВО.

   У третій графі УКТЗЕД наведено додаткові ОВО; знак ″–″ означає, що додаткової ОВО немає, тобто використовується основна ОВО – кілограм.

 

2.2. Класифікація товарів, що застосовується в маркетингу.

 

  

    Всі товари підрозділяють на товари особистого користування івиробничого призначення.

 

 Товари особистого  користування класифікуються на  наступні групи: 

 

• товари тривалого користування - наприклад, автомашини, пилососи, садово-городній інвентар, електронні ігри. Це звичайно наукомістка продукція, досить складна у використанні; товари короткострокового користування. До їхнього числа можна віднести одяг, взуття, косметику, миючі засоби, продукти харчування;
• товари особливого попиту - товари з унікальними властивостями, наприклад, колекції, раритети;
• послуги -- дії, результатом яких є деякий передбачуваний ефект. До них відносяться: пошиття взуття, ремонт взуття, ремонт меблів, прибирання приміщень, постачання товарів.
• Товари виробничого призначення поділяються на такі групи:
• основне обладнання. Вона призначена для виробництва основних видів продукції;
• допоміжне обладнання. До нього можна віднести, наприклад, повітроводи, трубопроводи, ліфти, підйомники.
• Межі між основним і допоміжним обладнанням залежать від типу виробництва.
• Вузли та агрегати. Вони включають в себе збирання, комплектуючі сполуки, що володіють конструктивної та технологічної завершеністю.
• Основні матеріали. Це матеріали, які утворюють основну об'ємну і масову складову частку в продукції, що випускається.
• Допоміжні матеріали, необхідні для виробничого процесу
• (мастило, ганчірки, пакувальні матеріали).
• Сировина. Природний матеріал, що потребує переробки і необхідний для виробництва.
• Виробничі послуги - здійснення різноманітних технологічних операцій.
• Інтелектуальні товари, до яких можна віднести методики випробувань, спостережень, проведення технологічних операцій , а також програми для ЕОМ і рецептури.

  Наведена класифікаційна схема дозволяє досить чітко систематизувати різноманіття товарів. Дана класифікація товарів виявляється виключно корисною, оскільки вона дозволяє фірмі дуже чітко формулювати свої цілі, ставити завдання в маркетинговій діяльності й оцінювати успіхи і невдачі.