Ценовые риски

Механізм  управління ризиком являє собою  логічну послідовність стадій, де кожний крок відповідає певній управлінській  функції.

Його  дія зорієнтована на одержання максимального  прибутку при плановому рівні  ціни в умовах ризикової ситуації.

У результаті якісного аналізу відбувається ідентифікація  всіх можливих цінових ризиків, а  на основі кількісної оцінки встановлюється тип цінового ризику, який залежно від конкретної ринкової ситуації може бути допустимим, критичним або катастрофічним. При цьому кількісний аналіз дає можливість визначити конкретний розмір збитку від даного ризику.

Рис.3. Алгоритм управління ціновим ризиком

На першому  етапі в процесі аналізу та оцінки ризикової ситуації з’ясовуються причини та особливості прояву цінового ризику. Джерелами цінового ризику є сама підприємницька діяльність підприємства, невпевненість в перспективі  своєї діяльності, недостатня активність цінової позиції на ринку, постійні зміни ринкової кон’юнктури, непередбачуваність поводження ділових партнерів, конкурентів і споживачів продукції, тощо.

До причин його появи також слід віднести недостатність  і недостовірність інформації.

Інформація, що використовується при аналізі  та оцінці ризикової ситуації, збирається на основі даних фінансової звітності, а також з офіційних та неофіційних каналів. Цінність зібраної інформації визначається як різниця між результатами управління ціновим ризиком, які скориговані з урахуванням витрат на збирання необхідної інформації, у випадках, відповідно, коли інформація є повною і неповною. Це дає можливість підприємству зробити об’єктивну оцінку ризику.

У процесі  прийняття управлінського рішення з метою підвищення ефективності цінової політики в умовах ризикової ситуації використовуються результати попередньо проведеного дослідження. В цілому, цей етап у процесі управління ціновим ризиком дає можливість визначитися, при якій ризиковій ситуації відмовитися від реалізації продукції по заданій ціні, які ризики варто покрити страхуванням, а які просто мінімізувати.

На основі прийнятого управлінського рішення  проводиться вибір методу управління ціновим ризиком. Сутність цього методу полягає у використанні повного набору конкретних дій щодо запобігання негативним наслідкам в умовах ризикової ситуації при плановій ціні.

Страхування від цінового ризику полягає в  тому, що підприємство заздалегідь  готове поступитися частиною свого  прибутку, якщо за наявності ризикової ситуації при реалізації продукції за визначеною ціною йому буде відшкодована певна частина втрат. Розрізняють два основних підходи при здійсненні страхування:

• через страхові організації;
• самострахування.

Метод поглинання доцільно використовувати при умові, якщо сума передбачуваного збитку від реалізації продукції за плановою ціною є незначною і нею можна знехтувати.

Рис.4.Основні  методі управління ціновим ризиком

Доцільність реалізації продукції при визначеному рівні ціни на неї та можливість передбачення заходів по захисту від ризикової ситуації значною мірою визначається правильністю прийняття рішення в процесі вибору методу управління ризиком. Можлива комбінація кількох методів.

Залежно від конкретної ризикової ситуації застосовуються різні заходи захисту від неї.

Важливе місце у системі управління ризиком  відводиться контролю результатів, що характеризують процес реалізації продукції в умовах ризикової  ситуації. При цьому значна увага  приділяється якості зворотної інформації. З цією метою проводиться ринкове тестування та пробні продажі з метою виявлення ставлення споживачів і конкурентів до продукції.

Останнім  кроком у даній системі є оцінка результатів управління ціновим  ризиком. Сутність його полягає в порівнянні величини зменшення збитків від даного ризику з рівнем управлінських витрат при реалізації відповідних заходів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок.

Ціновий ризик є невід’ємним елементом  маркетингової діяльності при реалізації продукції. Враховуючи ці обставини, підприємство заздалегідь повинно передбачити можливі наслідки ризику та завчасно вживати активні контрзаходи, але на це потрібно йти свідомо, після ретельних розрахунків і роздумів. Для цього перед прийняттям управлінського рішення необхідно проводити серйозні дослідження ризикової ситуації.

Отже, завдання маркетингової служби підприємства при реалізації продукції на ринку  полягає в тому, щоб мінімізувати цінові ризики, орієнтуючись на ті сегменти ринку, види продукції та методи страхування, що дозволяють одержати певні гарантії від комерційних розрахунків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Гамза В.А. Єкатеринославський Ю.Ю. «Рисковый спектр коммерческих организаций». Москва: Экономика, 2002
2. Грищенко Є. «Ризики в маркетинговій діяльності підприємства »//Персонал,2010
3. Балабанова Л.В.,Сардак О.В. «Цінова політика торговельного підприємства в умовах маркетингової діяльності»,Київ-2004.
4. С.В. Ковальчук, І.В. Гвоздецька, С.М.Синиця «Маркетингова цінова політика», Львів:Новий світ-2000, 2011.
5. Л.г. Мельник, О.І. Карінцева, Л.В. Старченко  «Маркетингова цінова політика»,Суми: Університетська книга, 2007